Партнерство ФК «Динамо» (Київ) і компанії АМАКО триває вже більше року. Автотранспортний парк «Динамо» за цей час поповнився новими зразками техніки, яка справно і надійно виконує перевезення футбольних команд, так і всі необхідні господарські роботи.
7 листопада в урочистій обстановці у присутності президента ФК «Динамо» (Київ) Ігоря Суркіса та Голови наглядової ради групи компаній АМАКО Віталія Скоцика футбольного клубу була віддана сама сучасна модель магістрального тягача Iveco Stralis. В інтерв’ю офіційному сайту ФК «Динамо» (Київ) Віталій Скоцик підвів проміжні підсумки співпраці двох компаній.
– У цьому році всі плани, які були збудовані АМАКО спільно з маркетинговою службою ФК «Динамо» (Київ), ми виконали. Забезпечили клуб комунальної технікою автобусами для дитячо-юнацьких команд. Тепер надано Iveco Stralis, що між собою ми вже встигли назвати «автомобілем для перевезення медалей і кубків». Контракт між компаніями закінчується сезону 2014/15, тепер будемо сідати за стіл переговорів і вести мову про продовження співпраці.
– Правильно розуміти, що наступна мета – новий клубний автобус для ФК «Динамо» (Київ)?
– Так, про це ми говоримо з перших днів нашого співробітництва. До сьогоднішнього дня як би важко в країні не було, і які б кризи не наступали, всі взяті на себе зобов’язання АМАКО перед «Динамо» виконало. Клубу важливо мати автобус, відповідний своєму рівню. У «Динамо» зараз перше місце в чемпіонаті і в групі Ліги Європи. Дуже сподіваюся, що вже наступної осені ми повернемося в Лігу чемпіонів, в якій команда буде їздити на новому транспорті. Це буде автобус, який зараз вже є в автопарку «Ювентуса», «Айнтрахта», команд «Формули 1». Він не виробляється серійно, а тільки під замовлення з урахуванням обумовленої специфікації. Сьогодні у нас була розмова з цього приводу з Ігорем Михайловичем Суркісом. Автобус буде брендовано зовні і всередині під кольори футбольного клубу. І, зрозуміло, настільки комфортним, щоб гравці приїжджаючи на ньому на стадіон могли перемагати в кожному матчі.
– Зараз складні часи для України і для бізнесу, який працює на її території. Співпраця з ФК «Динамо» (Київ) дозволяє АМАКО не втрачати ринкових позицій і обсяги продажів?
– Думаю, самим яскравим відображенням нашого співробітництва є факт, що два напрямки нашого бізнесу фактично не впали у порівнянні з минулим роком. Це комунальна техніка та вантажні автомобілі. Це притому, що ринок вантажних автомобілів в цілому по країні «просів» на 65-80 відсотків, у нас він залишився колишнім. Ми ще не закінчили свій маркетинговий аналіз, який покаже, наскільки наші показники впливає співпрацю з «Динамо». Але, думаю, серйозний позитивний імпульс є і вже найближчим часом ми визначимо його в кількісній формі.
– Чому, говорячи про вибір в сфері соціальної активності, ви зупинили свій вибір на футболі і ФК «Динамо» (Київ)?
– В аграрному бізнесі, як і у футболі, є одне завдання – перемога! Перемога чесна, витримана, до якої довго йдеш, тренуєшся і в підсумку досягаєш результату. Ми віримо в нашу країну, віримо в нашу націю. Футбольний клуб «Динамо» є відображенням нашої нації у спорті. На початку 90-х років світ знав небагато про Україну, і «Динамо» було однією з головних візитних карток країни. І сьогодні, коли ми говоримо про популяризацію України в світі, потрібно брати легендарні бренди і основи історії, які можуть швидко підняти впізнаваність країни. Економіка піднімається і падає, рано чи пізно закінчуються війни. Потрібно дивитися вперед і дотримуватися обраної стратегії. Україну повинні знати не по участі в різних світових форумах, у тому числі і спортивних, а по перемогам у них.
Компанія АМАКО зі спортом пов’язана давно, а співпраця з «Динамо» стало нашою вершиною у цій області. У нас є 21 регіональний футбольний клуб, які грають у різних лігах, починаючи від районних і закінчуючи обласними. Цим ми займаємося не отримуючи натомість ніякої комерційної віддачі. Якщо говорити про «Динамо», тут є і соціальна складова, і комерційна. Клуб, зі свого боку, крім виконання спонсорського пакету надає нашим співробітниками по 25-30 квитків на кожен домашній матч. Також двоє представників АМАКО мають право разом з командою відвідати виїзні матчі «Динамо» в Лізі Європи. Це хороший бонус, яким ми мотивуємо наших кращих співробітників.
– Зрозуміло, навіщо ФК «Динамо» (Київ) потрібні мікроавтобуси та комунальна техніка. Що, як ви сказали, окрім кубків та медалей, буде перевозити для футбольного клубу Iveco Stralis?
– У «Динамо» є інші партнери, в тому числі і закордонні, які забезпечують клуб амуніцією та інвентарем. Основним завданням Iveco Stralis буде саме доставка в Україну з західноєвропейських країн всього необхідного обладнання. Автомобіль зробимо впізнаваним, забрендируем його логотипами АМАКО і ФК «Динамо» (Київ). Він буде їздити по країнам України і Європи, символічно об’єднають два сильних і успішних бренду. Це універсальний автомобіль, потужністю 500 кінських сил. Здатний перевозити вантаж довжиною до 22-23 метрів, що допускається на дорогах Західної Європи. Його можна використовувати не тільки з даним видом напівпричепа, але і з іншими. З лафетом – іншим видом напівпричепа – можна перевозити транспорт ФК «Динамо» (Київ). Приміром, комунальну техніку з стадіону «Динамо» на базу в Конча-Заспу. Це робоча конячка, яка стане в нагоді футбольному клубу. До речі, в наступному році ми збираємося дещо менший автомобіль передати іншому нашому партнеру – театру імені Івана Франка.
Після урочистої презентації президент ФК «Динамо» ІГОР СУРКІС відповів на всі запитання присутніх журналістів.
– Ігор Михайлович, після вчорашнього радісної події, перемоги в матчі Ліги Європи, сьогодні ще одне – урочиста презентація нової клубної техніки…
– Вчорашню гру я ще раз переглядав у повторі. І сьогодні, коли я приїхав в офіс, відверто кажучи, я навіть не знав, що буде така презентація. Дізнався вже, коли приїхав і сказав мені про це генеральний директор. У будь-якому випадку, чим би хто допомагав клубу, це увага до клубу, це привід зібратися. Я говорив, що ми зазвичай стикаємося з проблемами, коли веземо з Німеччини форму, екіпіровку. А ми доставляємо форму самі, своїм транспортом. При цьому веземо її не тільки для першої команди, але і для всієї спортивної школи, для другої команди, дубля команди U-19. Іноді з цим виникають труднощі, коли треба замовляти машину, а вона вчасно не приходить. А так ми завантажили всю екіпіровку одноразово, і привезли на весь клуб. Водії у нас, слава Богу, є.
– Вчора «Динамо» провів відмінний матч проти «Ольборга», який, щоправда, виявився нелегким для вашої команди. Поділіться емоціями від гри?
– Матч був дуже важкий. Я перехвилювався, особливо після того, як видалили Драговича. Скажу вам відверто, я тримав у голові рахунок 0:0, щоб ми, перш за все, не пропустили. Наша команда, можливо, варто вище по імені, сильніше за підбором гравців, за своїм класом, але на футбольному полі все з’ясовується в 90 хвилин гри. І при тому я звернув увагу, що «Ольборг» вчора мені сподобався навіть більше, ніж тоді, коли вони обіграли нас з рахунком 3:0. Вони були більш організовані, більш мобільні, і в першому таймі доставили нам чимало клопоту. Що стосується перемоги, вважаю, що вона була заслуженою, тому що хлопці витримали, не зупинилися, не думав у ту хвилину, що потрібно захищати свої ворота, а пішли вперед, створили момент при кутовому і Виду забив гол. Все це можна назвати збігом обставин, але щастить, як відомо, сильнішим.
Природно, я задоволений, що ми продовжуємо боротьбу за перше місце, а саме така перед командою стоїть завдання. Тому що весняна частина сезону почнеться, і грати перший матч вдома, а другий на виїзді, важкувато. Хотілося б вийти з першого місця, для того щоб мати якийсь перепочинок. Та й погодні умови у нас в лютому будуть не найкращими. Це все важливо, і тренер, і футболісти це теж тримають в розумі. Але цього потрібно, у всякому разі, здобути перемогу 27-го числа і, природно, не програти в Бухаресті. Думаю, що це нам до снаги.
– Головним ньюсмейкером тижня став Бетао. Він сказав, що цього тижня має зустрітися з вами…
– Я з ним вчора перетинався. Але насправді від мене мало що залежить – тільки взяти в руки ручку і підписати контракт. Мені потрібно отримати схвалення Реброва, що він хотів би з цим футболістом співпрацювати і, насамперед, яку кількість часу. А в іншому, думаю, що я знайду слова, щоб домовитися з Бетао. Він сам виявив бажання пройти певні тести, для того щоб розуміти, що він потрібен команді і може конкурувати за місце в складі. У всякому разі, мені було дуже приємно, що він виявив бажання повернутися в Київ. Бетао – один з небагатьох бразильців, які прижилися в команді. Це футболіст з динамівським серцем, як, до речі, і Данило Сілва. Якщо б всі легіонери були такими, як Бетао і Данило Сілва, у нас не було б з ними жодних проблем.
– За рахунок чого Бетао вдалося прижитися, розкритися в київському «Динамо»?
– Це професіонал і все. Мені здається, тільки завдяки його професіоналізму. Якщо у людини є професіоналізм, значить, він приживеться в будь-якій команді. Він любить свою професію, він чесно виконував свій контракт. Думаю, якщо ми з ним знову скріпити стосунки, він точно так само відповідально буде виконувати свої контрактні зобов’язання.
– Ви сказали, що перед командою стоїть завдання вийти з групи з першого місця. Чи визначили ви вже планку, як далеко «Динамо» повинно пройти в цьому розіграші Ліги Європи?
– Для чого нам зараз ставити цю планку? Давайте для початку вийдемо з першого місця. Потім буде тривала перерва, під час якого, природно, ми спробуємо підсилитися. Не будемо сьогодні про це говорити, однак ми бачимо, що проблемні позиції у нас однозначно є. Нам потрібні гравці не для того, щоб дублювати, але хоча б для того, щоб була жива конкуренція. Ми не можемо весь час розраховувати і сподіватися на настрій футболістів, у яких воно сьогодні може бути добре, а завтра – немає. Потрібна конкуренція. Конкуренція з боку молодих футболістів – це дуже добре. За це спасибі Сергію Станіславовичу, це він створив таку конкуренцію, довіряє молодим. Але ви ж розумієте, що якщо ми хочемо досягати перемог, нам потрібен і досвід, який у футболі ніхто не відміняв. Необхідний сплав молодості та досвіду. Команді потрібні футболісти, які будуть вести за собою. А молоді повинні підтягуватися до них. Зараз хороший випуск у нас у школі, в дублі, але має пройти час. Сергій Станіславович любить працювати з українськими футболістами, і він це показує всім своїм виглядом. Але все одно я думаю, що деякі позиції нам потрібно буде посилити.
Подивимося, чи вдасться нам це зробити або не вдасться у зв’язку з ситуацією в країні. Візьмемо інші клуби. Ніхто не заперечує, що на даний момент «Шахтар» – це флагман нашого футболу, і на «Шахтар» дивляться де він грає, як він грає, йдуть з нього футболісти чи не йдуть. З «Дніпра» до закінчення терміну контракту пішов провідний футболіст Жуліано. Ми, слава Богу, влітку не втратили наших футболістів. Дай Бог, щоб ми їх не втратили і взимку, і в нашій країні був мир, і сюди так само хотіли їхати футболісти, як вони хотіли їхати минулого літа. Приміром, ті ж Беланда, Ленс, Драгович – гравці національних збірних своїх країн. Ось цього хотілося б. Але якщо українці будуть конкурувати, витісняти легіонерів зі складу, я буду тільки за, я буду аплодувати тим же Буяльському, Калитвинцеву, Бурді, які сьогодні прийшли на презентацію, і іншим.
Чи Говорили ви з Сергієм Ребровим про кондиціях Мбокані, який повернувся в Київ? Як скоро він зможе грати?
– На диво, він знаходиться в дуже хороших кондиціях. І по ідеї, якщо б Кравець так не відзначався, може бути, вже в грі з «Дніпром» Мбокані б вийшов на поле. Але я розумію, що Ребров не хоче ризикувати, тому що все складається. Тому Мбокані виконує певну роботу, щоб він був у всеозброєнні, у стовідсотковій готовності. Але я думаю, що він зіграє кілька матчів ще в цьому році.
– Поясніть, в чому феномен Кравця. Вже, здавалося б, списаний футболіст придбав нове дихання. В нього повірили, і він заграв…
– Віра в нього керівництва клубу і тренерського штабу дала йому можливість повірити в самого себе. Навіть не уявляєте, наскільки мені було приємно спілкуватися з Кравцем, коли кожен раз я його буквально умовляв залишитися в київському «Динамо» ще на якийсь час. Тому що я завжди вірив, що він ще може довести. Він ішов з мого кабінету радісна, вірячи в себе, тому що я в нього вірив. На ньому все поставили хрест, а я розумів, у чому причина невдач. Молодий гравець, якого спочатку ви, журналісти, підняли до небес, а потім сталася безглузда травма, після якої він не зміг привести в порядок, перш за все, свій психологічний стан. Це властиво багатьом молодим футболістам. Лише лічені футболісти, такі як Шевченко, Ребров, змогли з юного віку адаптуватися і відразу стати чоловіками. А іншим потрібно певний час. Згадайте, скільки критики лилося на адресу Ярмоленко, коли ще Газзаєв його випускав. Але Ярмоленко став тим футболістом, без якого на сьогоднішній день не уявляю собі київське «Динамо». Так, деколи він «пижонит» на футбольному полі, часом йому потрібно діяти простіше. Але за цим вболівальники приходять на стадіон, вони його люблять, отримують задоволення від його нестандартних рішень під час гри. Якщо всі будуть тільки бити м’яч вперед, на футбол ніхто не буде ходити.
– Чим завершилася історія з Олегом Блохіним, який подавав в суд на клуб? Як ви розійшлися з Олегом Володимировичем?
– Мирно. Дуже мирно. Пояснили Олегу Володимировичу, що не дуже коректно на свій клуб, про який він говорив, що дуже любить і цінує, подавати в суд. Ми з ним мирно, спокійно розійшлися. Ми з ним недавно зустрічалися, потиснули один одному руки. Олег Блохін залишається легендою нашого клубу, його будуть пам’ятати вболівальники. Я сподіваюся, що люди будуть пам’ятати тільки все те хороше, що він зробив для клубу в якості футболіста, і швидше забудуть все не дуже успішний, що він зробив в якості тренера. Але він робив усе чесно, як він міг і як він це розуміє. Ну не вийшло у нього. У збірної України вийшло, а в «Динамо» – немає. Хоча я свято в нього вірив.
– Ви здивувалися, коли дізналися, що Блохін подає в суд, вимагає якісь гроші?
– Знаючи емоційність Олега Володимировича, я не дуже здивувався. Просто я розумів, що «остигає» так само швидко, як і «спалахує». Минув якийсь час, і він сам зрозумів, що був неправий. Особливо після того, як пішов з життя його товариш, Андрій Баль. Не вся справа в грошах. Є ще людський фактор. За останні півроку сьогодні у нас перше більш-менш святкова подія на цьому стадіоні. Все літо ми тут тільки когось ховали…
Олег Володимирович що сам усвідомив. Повірте мені, ми не виходили до нього ні з якими пропозиціями, не намагалися підписати з ним якусь світову, тому що якщо слідувати букві закону, спираючись на юридичну складову, то йому взагалі нічого не належить. Олег Володимирович – не юрист, він з радістю підписував свій контракт, при цьому не спромігшись його уважно прочитати. І коли він прочитав, вони з юристом пішли в КДК ФФУ. Але ж КДК не завжди помиляється, іноді там приймають правильні рішення… І коли вони сіли за стіл, щоб проконсультуватися з цього питання, все вирішилося протягом однієї хвилини.
– Завдяки успішній грі Кравця у «Динамо» з’явилися чутки про інтерес до нього з боку «Фейєнорда»…
– Кравець нікуди не збирається. Я не хочу його зараз смикати, але запевняю вас, коли ми дограємо залишилися до перерви матчі, ми сядемо і підпишемо з ним новий контракт. У мене навіть двох думок бути не може. Точно так само, як це було з Ярмоленко, коли скрізь писали, що через півроку закінчується термін його контракту. Я сам запросив до себе Ярмоленко. Я міг підписати контракт з ним і на три роки, на п’ять років. Але я просто не хочу людей зв’язувати такими зобов’язаннями. Зрозумійте, ми не знаємо, що буде завтра. Ви ж бачите, що діється сьогодні на сході України. Не можна сьогодні пов’язувати молодих талановитих людей довічними контрактами, як це було ще п’ять-сім років тому. Якщо Кравець і далі так буде грати, то я ще не знаю, хто буде потрапляти до складу. Мбокані, коли він одужає, повинен буде довести, що він сильніший Кравця. Як доводити – виходити і забивати!
– Тобто «Динамо» готове відпустити того ж Ярмоленка?
– «Динамо» не готове відпускати своїх українських футболістів. Але якщо буде гідна пропозиція, яка влаштує, насамперед, гравця, клуб, який хоче його придбати, і наш клуб, ми готові сісти за стіл переговорів.
– Ребров почав ставити до складу молодих гравців, і вони відразу почали демонструвати хорошу гру. Як це йому вдалося?
– Як вам пояснити… Вони повірили в те, що він в них вірить. Це дуже важливо. Він повірив у них, і вони просто не можуть підвести. Приклад – Сергій Рибалка. Скажу відверто, ще рік тому я думав, куди віддати Риболовлю. Як людина, яка у футболі вже 20 років, я розумів, що він – дуже талановитий хлопець, і його не можна продавати. Але він не грав, і його потрібно було кудись влаштувати, дати йому шанс, щоб він десь заграв. Я з ним розмовляв, у команди чемпіонату України він не хотів у ту ж «Говерлу». Він хотів грати в топ-клубі. Підвернувся ліберецький «Слован», він там засяяв, і німецькі клуби вийшли на нас з пропозиціями про викуп його на постійній основі. Але тоді я для себе подумав: якщо клуби Бундесліги в ньому зацікавлені, значить це дійсно хороший футболіст. Ребров його повернув, дав йому шанс, і він проявив себе.
Сидорчук – це ж не просто футболіст, який випадково вийшов на підміну, є ж більш досвідчені гравці, які сидять на лавці. Той же Безус, який нічим не менш талановитий, ніж Беланда. Але він поступається йому на сьогоднішній день, це факт. І він повинен доводити і прагнути потрапити в основний склад. Конкуренцію у футболі ніхто не відміняв.
При Сергію Реброві «Динамо» нікого не набула, за винятком Теодорчика. Однак практично та ж команда, яка була в розпорядженні Блохіна, грає зараз зовсім по-іншому…
– Ви хочете, щоб я зараз хвалив Реброва? Оцінка його роботи за цей час – «п’ятірка». Але ж у футболі ми судимо за остаточними результатами. Давайте ми дочекаємося, коли закінчиться Ліга Європи, і підведемо риску, закінчиться чемпіонат України – і теж підведемо риску. Те, що Ребров працює в правильному напрямку, чітко його дотримується і розуміє, чого він хоче – це я вам гарантую. Він дуже вдумливий чоловік, який на сьогоднішній день розуміє, як зробити хорошу команду. Поки я кажу «хорошу». Але, може бути, через півроку або рік я скажу, що він розуміє, як зробити суперкоманду.
