У «Футбольного клубу» є кілька вірних припущень щодо темних сил, які «використовують всі методи, щоб віддалити «Шахтар» від титулу». Після нульової нічиєї з «Дніпром» головний тренер донецького «Шахтаря» Мірча Луческу в своєму стилі шукав винуватців чергової невдачі на стороні. «Використовуються всі методи, щоб віддалити нас від титулу», – сказав мудрий наставник, не вперше випробував на своїй шкурі підступи могутніх недоброзичливців. Ті взагалі так завзято заважають донецькому клубу, що він уже п’ять років поспіль виграє чемпіонат України.
На жаль, головний викривач українського футболу не пішов до кінця і не назвав ці чорні сили, підступно намагаються зірвати плани чорно-помаранчевих. Тому доведеться нам разом, озброївшись елементарною логікою і деякими знаннями про тих, хто зараз керує українським футболом, здогадатися, хто ж насправді влаштував змову проти Луческу і його команди. Особисто у мене намалювалась відразу кілька припущень…
СТАВЛЕНИК «ДОНЕЦЬКИХ»?
Почнемо з самого очевидного. У кого найбільше важелів впливу на український футбол? Кому під силу вставляти палиці в колеса такої потужної структури, як «Шахтар»? Звичайно ж, президенту ФФУ Анатолію Конькову.
І головне – це так логічно. Уродженець Донбасу, вихованець «Шахтаря», поставлений на свою посаду стараннями «донецьких» у 2012 році, чоловік, який користувався підтримкою побіжного екс-президента Віктора Януковича. Ясна річ – це саме з його вини труять гірників; за його намовою «використовують всі методи, щоб віддалити від титулу». Ось так він, лукавий, презлым заплатив за предобрійше…
КОЛИШНІЙ СПІВРОБІТНИК «ШАХТАРЯ»?
Але якщо припустити, що Анатолій Коньков залишився вірний ідеалам гірницького братства і не мислить зло проти альма матер. Хто ж тоді б’є нишком Луческу і ко?
Може, друга людина у федерації ополчився проти колишніх(?) роботодавців? Невже це перший віце-президент ФФУ Анатолій Попов – багаторічний вірний помічник Равіля Сафіулліна та колишній заступник Сергія Палкіна в «Шахтарі» – плете інтриги?
А що, все сходиться – загальновідомо, що у Попова і Конькова конфлікт. Так, може бути, посягнувши на святе, Анатолій Володимирович таким чином підставляє неугодного боса, немов кролика Роджера? Можливо, він задумав дискредитувати президента ФФУ в очах його благодійників, таємно граючи на руку конкурентам «Шахтаря»?..
ЛЮДИНА АХМЕТОВА?
З іншого боку, важко уявити, що такий вихований і вдячна людина, нехай і вирощений біля динамівської бази на столичний Нивках, відразу міг забути роки плідної співпраці. Цілком ймовірно, що вовк, затесався серед овець Будинку футболу, це не він!
Але хто ще володіє достатнім впливом на процеси у вітчизняному футболі, щоб намагатися відігнати гірників від трону? Один з напрошуються варіантів – шеф професійного футболу країни.
Звичайно, підозрювати в подібних гнусностях президента прем’єр-ліги Віталія Данилова, якого майже у відкриту називають «людиною Ахметова» і якого «Шахтар» всіма правдами і неправдами підтримував з 2009 року (і не без взаємності, треба сказати), теж начебто не з руки. Але, знову ж таки, кому ще по плечу така гігантська завдання? Або хто-то в його відомстві діє у нього за спиною?..
УЛЮБЛЕНИЙ АРБІТР?
Не секрет, що розправу над неугодним донецьким клубом неназвані Мірчею Михайловичем зловмисники творять руками і свистками нечесних арбітрів. У свій час рульового гірників мучили сумніви: чи не стоїть за антишахтерскими інтригами куратор українських і європейських арбітрів П’єрлуїджі Колліна. Але десь з осені 2012 року він став відгукуватися про роботу італійця цілком позитивно і навіть приписувати собі заслугу в тому, що кращий рефері в історії футболу приїхав працювати в нашу країну.
Було навіть таке, що Містер майже цілий сезон не скаржився на арбітрів! Але часи змінюються – як тільки результати пішли вниз, так судді знову опинилися в немилості. Однак, по правді кажучи, повірити в те, що Колліна за вирішив пожертвувати своєю репутацією заради сумнівного задоволення насолити «Шахтарю», дуже важко. Тому залишається підозрювати інших. Наприклад – голову комітету арбітрів Василя Мельничука.
Ну і нехай він теж родом з Донецької області. Ну і нехай його за очі називали «улюбленим арбітром донецьких команд». Ну і нехай він колись отримав коліном в пах від гравця «Шахтаря», але не просто не видалив кривдника, а просив у нього пробачення через ЗМІ. Ну і нехай він був призначений на свою посаду як протеже Конькова і Попова (тоді ще товаришував).
Ну і, нарешті, нехай він дозволяє собі пообідати з адміністратором «Шахтаря», якого звинувачували в «тиск на суддів», напередодні матчу проти «Динамо» за Суперкубок України. І що з того? Цілком ймовірно, це типові ознаки людини, який буде змушувати підлеглих-арбітрів свистіти проти «Шахтаря».
Загалом, як бачите, викриття Луческу – не плід його уяви. Донецький клуб просто оточений недоброзичливцями, сосредоточившими в своїх руках повноту футбольної влади, які так і норовлять встромити ніж у спину гірників…
