Після дуже гідної гри в Києві, де завдяки організації, дисципліни та самовіддачі (ну і везіння, адже гості догравали 11 проти 9 у свою користь) «Карпати» досягли нульової нічиєї, очікувалося, що вони дадуть бій і іншому гранду – «Шахтарю». Однак виїзна модель Ігора Йовичевича, що дивився матч з ВІП-ложі через дискваліфікацію, виявилася набагато ефективнішою, ніж домашня остроатакующая.
Куди поділася та кусюча, невтомна, психологічно стійка команда, яку ми побачили на НСК «Олімпійський»? Все просто – пішла в атаку і потрапила у полон. Бажання грати вдома в атакуючий футбол з будь-яким суперником – звичайно, похвальне. Однак, як на мене, це свідчить про певний тренерському інфантилізмі.
Звичайно, можна говорити, що перший гол влетів у ворота господарів після відвертого «привозу» Грегора Балажіца, який просто подарував м’яч Бернарду, жбурнув у штрафну Тейшейру – Алекс не схибив, обігравши Ігоря Пластуна і тицьнувши м’яч між ніг Романа Мисака.
Але і до цього – лише дев’ятою – хвилини було видно, що гравці «Карпат» в стилі БАТЕ залишають вільні зони на своїй половині поля, запрошуючи «Шахтар» до убивчим контрвыпадам. Так і в позиційних атаках у гірників було багато свободи, так як, схоже, «задохнувшиеся» на старті господарі не встигали за переміщеннями суперників.
На 21-й хвилині гірники знову домоглися свого. Бернард отримав м’яч в штрафній і відкотив на Шевчука. В’ячеслав навісив прямо на голову Луїсу Адріано, який опинився між двома захисниками у воротарському і увігнав м’яч у сітку головою.
Не сказати, що «Карпати» після цього здалися, але, як напевно сказав би Анатолій Дем’яненко, очі у них не горіли. До того ж продовжувала «чудити» захист господарів, особливо Балажіц, а це дуже часто змушує нервувати всю команду і підточує віру в свої сили навіть атакуючих гравців.
Треба сказати, що після перерви «Карпати» спробували перейти на «київський» варіант – тобто віддали територію суперникам, збудували мінімум два ешелону за лінією м’яча і тільки зрідка включалися в пресинг на чужій половині поля або навіть в районі центральної лінії.
Це допомогло їм знизити гостроту біля своїх воріт, хоча в багатьох моментах підопічні Йовичевича відбивалися з останніх сил (як, втім, і в Києві). Десь хвилин за 15 до кінця господарі почали активніше йти вперед (а що залишалося?), і гірники тут же могли цим скористатися, але Олександр Гладкий не реалізував вихід один на один, пробивши незрозуміло куди.
Був момент і у «Карпат»Олег Голодюк блискучим пасом у розріз знайшов у штрафному Тараса Пучковського (зазначу непорозуміння між Іваном Ордецом і Андрієм П’ятовим), але форвард, схоже, сам не очікував, що оволодіє м’ячем і в підсумку шанс втратив.
Карпати – Шахтар – 0:2
Голи: Тейшейра (9), Адріано (21).
«Карпати»: Мисак, Балажіц, Пластун, Гітченко, Чачуа (Карноза, 61), Ксьонз, Мірошниченко (Кожанов, 46), Худоб’як, Голодюк, Костевич, Сергійчук (Пучковский, 46).
«Шахтар»: Пятов, Ракицький, Срна, Ордець, Ст. Шевчук, Степаненко, Тейшейра, Фред (Ілсіньо, 73), Марлос, Бернард (Дентіньо, 65), Луїс Адріано (Гладкий, 63).
Попередження: Сергійчук (44), Кожанов (55), Балажіц (57) – Бернард (45), Ілсіньо (75).
