Навіщо чиновники Федерації футболу України в черговий раз підставили себе, при цьому знову зігравши на руку нашим ворогам?
Квінтесенцією белиберды, доносившейся останнім часом через офіційні і неофіційні канали з Будинку футболу, став інформаційний вкидання про те, що УЄФА в обхід ФФУ вирішив питання з РФС, після чого Мішель Платіні відправився в Київ, щоб переконати Петра Порошенка відмовитися від «футбольного» Криму і не заважати Росії розвивати гру на півострові.
До такого висновку українського вболівальника, граючи на його оголених нервах, автори психічної атаки підштовхували з різних сторін. Тут вам і заяви прес-аташе ФФУ про те, що «ми не знаємо ні про які нарадах і про те, чи робить хоч щось робоча група по Криму». Тут вам і звернення до ультрас Порошенка про «потурання російської агресії» з боку УЄФА, а також відповідний пікет під адміністрацією президента. Тут вам і «інсайд» від неназваних джерел на дружніх сайтах ФФУ, мовляв, Платіні прилетів, щоб повідомити Порошенка про «здачі Криму Росії».
Примітно, що кампанію з демонізації УЄФА керівництво федерації (а в тому, що саме він стоїть за цією акцією, ніхто не сумнівається в тому числі і в УЄФА) затіяло під час проведення в Києві семінару Top Executive Programme (Програми для керівників національних асоціацій), якій УЄФА і особисто Платіні надають величезне значення.
Грубо кажучи, замість того, щоб з гідністю, впевненістю у правоті і знанням справи спробувати донести до Платіні свою точку зору (адже у ФФУ виють, що Ньон їх не чує, до того ж особисто обговорити ситуацію з президентом УЄФА можливості поки не представлялося), Коньков-Терновий ко просто наплювали гостям в душу. Мало того, навіть на семінар TEP президент ФФУ не з’явився, хоча, звичайно ж, був запрошений. Красномовний факт, чи не правда?
Справа не в тому, що Платіні може образитися і… Ця мишача метушня – не його рівень. Цікаво зрозуміти, які мотиви були у ініціаторів атаки на УЄФА.
Але перш розповім вам, що за кілька годин до засідання TEP в тому ж залі столичного отеляFairmont відбулася зустріч прес-аташе Мішеля Платіні Педру Пінту та координатора проектів УЄФА Давіда Петріашвілі з групою запрошених УЄФА журналістів. Для кращого розуміння ситуації вважаю доречним навести кілька прозвучали з їх вуст тез:
– УЄФА зіткнувся з дійсно вкрай складним і безпрецедентним випадком, тому рішення приймається так довго.
– В рамках діяльності робочої групи з Криму постійно проводяться консультації на різних рівнях – як тристоронні, так і двосторонні. Можна сказати, що вже зібрано достатньо інформації, остаточне рішення буде оголошено 4 грудня на Виконкомі УЄФА.
– В УЄФА розуміють, що РФС порушив статут, однак УЄФА – це не караючий меч, санкційна політика цієї організації завжди була досить гнучкою. Мета санкцій – домогтися від суб’єктів футболу виконання статутних норм, а не покарати за агресію, анексію та інші гріхи. Якби в УЄФА рубали з плеча за кожне порушення свого статуту, то тільки і займалися тим, що виключали команди і асоціації.
Зокрема, Україна кілька разів заслуговувала дискваліфікації за останні роки – і коли в 2010-му влаштовувався невдалий «переворот» в Будинку футболу, і коли футбольні суб’єкти зверталися в цивільні суди. Взагалі, з десятків федерацій, які наривалися на санкції, тимчасово виключена була лише сама ненормальна – Боснія і Герцеговина. І те, що її відсторонили якраз під час паузи у міжнародних змаганнях, але швидко створили спеціальну робочу групу, яка допомогла відновити її права (після тотальної зміни керівництва) без шкоди для місцевого футболу.
– УЄФА не розуміє, чому його звинувачують у «пособництві Росії», якщо «Зеніт» став одним з перших клубів, постраждалих від фінансового «фейр-плей», а московський ЦСКА отримав чи не найбільш жорстке покарання в історії Ліги чемпіонів і всі домашні матчі групового турніру проводить за закритими дверима. У той же час УЄФА – єдина спортивна організація, яка намагається знайти справедливе рішення, тоді як в інших видах кримські атлети і команди в основному вже вважаються російськими.
– Завдання УЄФА – захистити права ФФУ, повернути РФС у правове поле, але також НЕ ВБИТИ футбол в Криму. Останній аспект є дуже важливим для УЄФА як організації, що відповідає за розвиток гри на всьому континенті (що ні в якій мірі не означає, що УЄФА має намір віддати кримський футбол Росії!) У той же час від ФФУ за весь час не надходило жодної пропозиції щодо подальшого розвитку футболу на півострові. Створюється враження, що це питання для Конькова і його команди не має значення.
– В УЄФА збентежені політикою ФФУ, у тому числі інформаційної. Такий приклад. Після першої зустрічі у форматі УЄФА – ФІФА, ФФУ – РФС в Ньоні, на якій було прийнято рішення про створення робочої групи і початку конструктивного співробітництва в пошуку компромісу, генеральний секретар УЄФА Джанні Інфантіно позитивно оголосив про це на прес-конференції. Паралельно з цим ФФУ публікує заяву, в якій йдеться, мовляв, ми ніяких переговорів ні з ким вести не будемо, вимагаємо санкцій і крапка. Коли один з журналістів поцікавився у Інфантіно, що він про це думає після свого оптимістичного спічу, той був, м’яко кажучи, здивований.
Очевидно, в УЄФА розцінюють такі дії не просто як порушення корпоративної етики, але і як поганий тон. Складно навіть уявити, як відреагують в Ньоні на нинішній залп з Будинку футболу Платіні. Втім, так вже складно? На зустрічі з Президентом України Петром Порошенком главу УЄФА супроводжували віце-президент цієї організації і почесний президент ФФУ Григорій Суркіс, а також віце-президент ФФУ Андрій Павелко, тоді як діючого керівника федерації Конькова на Банковій не було…
Тепер повернемося до причин спроби наскоку Конькова на УЄФА. По всій видимості, в Ньоні нарешті усвідомили те, що ми зрозуміли давним-давно: у нинішньої федерації говорити і працювати просто не з ким. Зверніть увагу – семінар TEP проходить не в Будинку футболу, а в столичному готелі; по прильоту Платіні зустрічають Суркіс і Павелко, про зустрічі з Коньковим навіть мова не йде; напередодні у ФФУ не знали, чи прибуде Платіні, хоча в адміністрації Президента про цей візит було відомо заздалегідь; і навіть зустріч з журналістами УЄФА організував своїми силами, без залучення прес-служби ФФУ.
Протягом усього періоду діяльності спеціальної групи по Криму, замість того, щоб інформувати нас про проведення роботи і самої займати активну позицію, ФФУ істерила та нагнітала пристрасті (зате раніше, коли кримський криза тільки починалася, довше всіх робила вигляд, що нічого не відбувається – ось такі крайнощі замість реальної роботи).
Додамо до цього фактично повне неприйняття Конькова з боку більшої частини футбольних клубів, вболівальників, великих спонсорів, преси і повний ігнор від нинішньої влади (що теж загрожує проблемами, враховуючи нездатність нинішньої управлінської команди забезпечити нормальне фінансування діяльності ФФУ – кажуть, навіть на проведення Конгресу довелося просити кошти у зрозуміло якогось благодійника).
Загалом, ковбої з ФФУ зараз виступають в ролі невловимих Джо, яких ніхто не ловить, бо вони нікому вже не потрібні. І, схоже, навіть до них це нарешті дійшло. А ще джентльмени удачі, очевидно, зрозуміли, що 4 грудня з їхніх рук буде вибитий останній кольт.
Наскільки я розумію ситуацію, УЄФА намагається знайти такий варіант компромісу щодо кримського питання, який з одного боку захистить права ФФУ і не дозволить РФС господарювати на півострові, але найбільш різких санкцій (принаймні, на даному етапі) не передбачає. І тоді виявиться, що ФФУ, що проголосила своєю єдиною метою – домогтися відлучення РФС, знову сіла в калюжу.
Але замість того, щоб замислитися і зробити відповідні висновки, федерація вирішила піти в бій проти УЄФА, виставляючи їх зрадниками й посібниками агресорів, а себе невинною жертвою інтриг та змов.
Найгірше те, що чого б не домагався Ковзанів, насправді він тільки зіграв на руку росіянам. В той час як наша федерація і вся Україна могли отримати величезну перевагу в інформаційній битві з ворогами, козиряючи зустріччю Платіні і Порошенко, змусити опонентів не тільки понервувати, але і зробити помилки, команда президента ФФУ з власного недомислу цю можливість знищила.
І поки українська преса з подачі ФФУ кипить обуренням, російські ЗМІ отримали привід заспокоїти своїх: не хвилюйтеся товариші, зустріч Порошенка з Платіні нічого поганого для нас не означає. Було б не так, не довелося б чекати 4 грудня… По суті саме росіяни були зацікавлені в тому, щоб спровокувати гнів Платіні.
Втім, ще питання – чи з недомислу ковбоїв з ФФУ? Може, всі їхні дії цілком маєте на меті? У світлі цієї деструктивної акції по-новому сприймаються підозри у «подвійній грі» з боку Конькова і тих, хто за ним стоїть. Можливо, віце-президент РФС Микита Симонян недарма якось обмовився: «Коньков донецький хлопець, він прекрасно розуміє, що кримські клуби повинні виступати в російському чемпіонаті»…
