Гравець «Волині» і національної збірної Грузії Олександр Кобахідзе поспілкувався з журналістами напередодні матчу з донецьким «Металургом».
– Сандро, перед від’їздом до табору збірної твоя команда здолала «Олімпік» 4:0. Це була найбільша перемога лучан у лізі найсильніших…
– Настрій, звичайно, був відмінний. «Олімпік» по грі зовсім не виглядав погано і не заслуговував такої різниці в рахунку. Взагалі злагоджена команда дисциплінована, та її місце в турнірній таблиці говорить сама за себе. Однак і ми, мабуть, добре налаштувалися, показавши багато чого з того, що вміємо. Впевнено вигравати – це повинно допомогти нам в майбутньому.
– Мабуть, був задоволений свій грою – як-ніяк перший гол у сезоні…
– Зустріч провів насправді непоганий, однак це ще не зовсім мій рівень. Можу виступати набагато краще – просто часу на адаптацію у «Волині» пішло чимало. Можливо, і пізно, але нарешті вписався в нову команду.
– З початку сезону ти більш-менш отримуєш постійну ігрову практику, чого не скажеш про півтора роках в «Дніпрі»…
– Все враження від перебування у Дніпропетровську тільки найкращі. За єдиним винятком, проте найголовнішим. Дійсно, я грав дуже мало. Саме тому я і вирішив піти в оренду, адже відчуваю необхідність регулярно виходити на поле в офіційних матчах.
– Немає відчуття, що розгубив свої кондиції?
– У футбол грати не розучився, форму не втратив. Проте ігрова практика – це зовсім інше. Втім, у тренувальному процесі прогалин не було, а, значить, ігровий тонус відновити мені було неважко.
– Якщо викликають у збірну, мабуть, що це дійсно так…
– Звичайно. Збірна є збірна. Туди запрошують кращих футболістів Грузії. За всіма, хто грає в інших країнах, уважно стежать. Втім, мене викликали навіть тоді, коли я перебував у запасі «Дніпра», Просто тепер почуваю себе більш впевнено.
– Відомо, що ви поступилися 0:4 полякам, а у тебе був момент, який міг повернути хід зустрічі зовсім в іншу сторону…
– У першому таймі ми грали практично на рівних, хоча збірна Польщі і її лідери не потребують особливих презентаціях. Дійсно, міг відкривати рахунок, однак треба було потрапляти у ворота. Цього не сталося – що поробиш… Якщо не використовуєш свій шанс, потім будеш покараний. Суперник вийшов на другий тайм, швидко «закинув» нам двічі м’ячі зі «стандартів». Вже після цього з нашої сторони почався, так би мовити, бардак. Все це і вилилося у вкрай неприємний рахунок.
– Наскільки важко повертатися в клуб?
– З цим все нормально. Звичайна практика, тому що такі поїздки відбуваються регулярно. І до цієї вимушеної перебудові вже давно звик. У мене не виникає подібних проблем. Коли повернувся, одразу переключився на донецький «Металург», на підготовку до зустрічі з наступним суперником.
– До речі, які особливості в грі донеччан? Які враження справляє на тебе ця команда?
– Якщо чесно, мені «Металург» завжди подобався швидкістю, комбинационностью, підбором висококласних виконавців. Переконаний, що не може бути нецікавим наш наступний поєдинок. Шанси на перемогу будуть у кожної із сторін, адже донеччани далеко не у всіх іграх демонструють однаковий рівень, не все проходить за їх сценарієм.
– Ви будете грати в гостях, проте для «Волині», складається враження за кількістю набраних очок, особливої різниці немає, де проводити матч…
– Справа в тому, що зараз нам потрібно грати не в Донецьку, а на нейтральному полі. Тому більше про відповідальність за результат і те, як використовувати статус господаря, варто думати «Металургу». А нам все ж комфортніше виходити на поле у Луцьку перед своїми вболівальниками. Тому різниця все ж є.
– «Волинь» багато забиває і багато пропускає. Це означає, що Віталій Кварцяний більше задоволений гравцями групи атаки?
– Краще багато забивати і пропускати, ніж нічого не забивати і мало пропускати. І Віталій Володимировч нас так налаштовує, що, якщо вже програвати, то краще це зробити з рахунком 5:7 ніж 0:2. Звичайно, це образний вислів. Тренер, дійсно, багато уваги приділяє атаці, любить, коли ми забиваємо голи, багато працює для цього. А пропускаємо тоді, коли не всі допомагають захисникам при володінні м’яча суперником.
– Перед початком 13-го туру в турнірній таблиці багато команд поруч. «Волинь» йде 9-й, однак відстає від 4-го місця всього на 4 очки. Залишається 3 зустрічі. Яка проміжна позиція задовольнила б?
– Мені хотілося б замахнутися на п’ятірку. Думаю, якщо добре підготуватися до чергових матчів, отримати потрібний результат, то так і буде.
