Заслужений тренер України Олександр Іщенко входить в топ-десятку наставників, які провели найбільшу кількість матчів у вітчизняному чемпіонаті. Але ось уже третій рік він є старшим тренером дитячо-юнацької футбольної школи «Динамо» імені Лобановського.
При цьому авторитетний фахівець читає лекції в центрі ліцензування ФФУ і на курсах УЄФА.
– Олександре Олексійовичу, як би ви оцінили розвиток дитячо-юнацького футболу в Україні на сьогоднішній день? Чи змінилося щось за останній рік?
– Якщо відштовхуватися від фінальних турнірів у вищій лізі ДЮФЛУ нинішнього року, то можна стверджувати, що футбол на цьому рівні в країні живий. Так можна говорити, оцінюючи підготовку команд-фіналістів, їх екіпіровку, кваліфікацію тренерів. Але, повторюся, мова йде про команди-фіналістах вищої ліги ДЮФЛУ. Я, наприклад, не з чуток знайомий з ситуацією в тому ж Івано-Франківську, де спочатку зникли професійні команди, а зараз і дитячо-юнацький футбол виживає тільки за рахунок ентузіазму та фінансових можливостей батьків. Чи варто дивуватися, що, залишившись без найменшої допомоги можновладців, хлопці не мають елементарних умов для тренувань? І, на жаль, Івано-Франківськ у цьому плані аж ніяк не самотній.
Якщо говорити про організацію змагань, то до самого чемпіонату великих претензій немає, зате кидається в очі-практично повна відсутність в Україні міжнародних турнірів. Як на клубному рівні, так і на рівні збірних. А адже в Європі таких змагань проводиться величезна кількість! Знаю про це, тому що команди київського «Динамо» різних віків регулярно отримують запрошення на подібні форуми. Зрозуміло, що у нас в країні непроста ситуація, але ми в цьому році не змогли провести жодного турнір Лобановського, ні турнір Баннікова – єдині наші міжнародні змагання.
– Перед своїм обранням на посаду президента ФФУ Анатолій Коньков обіцяв побудувати в кожній області по стадіону з синтетичним газоном. Потім ця програма трансформувалася в будівництво манежу у Вишгороді. Як ви оцінюєте доцільність такого рішення?
– Дуже шкода, що далі обіцянок справа не пішла. І не варто все списувати на події в країні. Всі ми прекрасно розуміємо, що до лютого поточного року нинішнє керівництво ФФУ, маючи підтримку на найвищому рівні, могло побудувати навіть не 27, а набагато більше стадіонів-було б бажання. Але що тепер про це говорити? А адже без матеріально-технічної бази міркувати про якийсь прогрес футболу – значить просто переливати з пустого в порожнє.
– Чи відповідає дійсності інформація, що київське «Динамо» навіть у нинішній непростій ситуації в країні знаходить можливість для розширення своєї інфраструктури, і на території школи імені Валерія Лобановського на Нивках скоро почнеться будівництво критого залу?
– Так, це так. З цього приводу вже пройшло декілька нарад, ми попередньо визначилися з проектом, прорахували вартість і заручилися підтримкою президента клубу. Необхідність будівництва свого залу давно назріла – це дозволить збільшити ефективність підготовки хлопців в зимовий час.
