Біля керма ФФУ Анатолій Коньков з товаришами перебувають трохи більше двох років. Але за цей час команда, зібрана Анатолієм Дмитровичем, встигла начудуватися так, що одне перерахування діянь «самої чесної і відкритої федерації в історії» займе чимало місця. Судіть самі.
Дискваліфікація «Арени-Львів», зникнення клубів елітного дивізіону, корупційний скандал за опинилися по різні сторони барикад найбільш важливими персонами ФФУ, спроба зриву контрольного матчу національної збірної, кримське питання, відмова від тендеру ЄВРО-2020, історія з фіналом Кубка України-2013, ледь не сорвавшимся через небажання однієї з команд, якій потурає ФФУ, грати у Львові чи Києві, скандал навколо КДК, приймає незаконні рішення на догоду тій же команді. І це лише найбільш резонансні ситуації. Погодьтеся, будь-яка з них могла б привести до серйозних кадрових потрясінь у федерації. Але кожен раз проносило. Однак Анатолій Дмитрович навіщо-то продовжує випробовувати долю. На цей раз скандал розгорається навколо будівництва манежу у Вишгороді.
Але давайте про все по порядку. 26 червня минулого року ФФУ подала в УЄФА заявку на реєстрацію проекту «Програма розвитку інфраструктури юнацького та аматорського футболу», згідно з яким передбачалося будівництво у всіх регіонах країни 27 міні стадіонів з повнорозмірними штучними полями останнього покоління.
Саме ця ідея була наріжним каменем програми Анатолія Конькова під час виборів президента ФФУ. Саме на цю приманку він ловив тих, хто сумнівається в доцільності його обрання в ході передвиборних гастролей по регіонах країни. Зрозуміти функціонерів можна: матеріальна база, точніше, її відсутність – головна біда футболу в областях. Повноцінне штучне поле, трибуни на 400 місць, роздягальні для команд, мінімальні супроводжують приміщення, огорожа, освітлення… Погодьтеся, стадіончик з такою інфраструктурою, та ще й оформлений як власність регіональної федерації, – мрія будь-якого функціонера. Але футбольні Нью-Васюки Анатолію Конькову побудувати не вдалося.
Ні-ні, УЄФА гроші на проект виділив – 10 липня минулого року відповідний договір був підписаний (зауважте-з моменту подачі заявки пройшло всього два тижні!). Незабаром після його підписання в Україну надійшли гроші – п’ять з половиною мільйонів євро (максимальна сума, яка може бути перерахована в рамках інвестиційних програм УЄФА «Хет-трик» і «Хет-трик III»). Здавалося, ось-ось в країні як гриби після дощу почнуть з’являтися симпатичні стадіони. Пілотний проект повинен бути реалізований у Миколаївській області. І хто б міг подумати, що він закінчиться, не розпочавшись?
З’ясувалося, що у ФФУ розрахували – допомоги УЄФА вистачить лише на 25% від кошторису будівництва кожного стадіону. Решта 75% повинні були сплатити місцеві влади. На питання «Команди» Анатолію Конькову, чому він вирішив, що з місцевих бюджетів будуть витрачати гроші на футбол, а не на інші статті, Анатолій Дмитрович навіщо-то сказав, що про фінансову допомогу мова не йде. А через кілька місяців зізнався, що він просто повірив на слово колишньому главі держави, який обіцяв сприяння в реалізації проекту. Чому, наприклад, на гроші УЄФА не можна було повністю профінансувати меншу кількість стадіонів (таких би при тому курсі євро вийшло мінімум 10, зараз, напевно, на пару штук більше), історія замовчує. Справа в тому, що на Виконкомі ФФУ це питання не розглядалося. Подейкують, вирішувалося він у безпосередньому оточенні Анатолія Конькова, куди входять його численні помічники «з усіх питань».
Загалом, провівши в безплідних потугах півроку, Анатолій Коньков видав на-гора нову ідею – будівництво манежу у Вишгороді. Чому вибір припав на цей симпатичний райцентр на березі Київського моря? Ніякої таємниці тут немає – саме у Вишгороді, з мером якого Анатолія Дмитровича пов’язують дуже тісні стосунки, проживає нині і сам глава ФФУ.
Уявляю, як здивувалися в УЄФА, коли 14 січня 2014 року до них надійшла нова заявка від України – на цей раз на будівництво манежу у Вишгороді і стадіону в одному з регіонів. Правда, тепер повністю за гроші УЄФА, які, кажуть, все це час благополучно пролежали (і досі лежать) на рахунках одного з українських банків (якщо це так, то цікаво, кого цей внесок радує своїми відсотками?).
Отже, будівництво манежу було голосно названо «зведенням бази для збірних». Тих, хто думає, що це аналог комплексу в Кончі-Заспі, засмучу. За своєю інфраструктурою він зможе прийняти в кращому випадку юнацькі та молодіжну збірні. Навіть багаторічна дружба з мером міста не дозволила знайти для будівництва підходящий ділянку – Вишгород перебуває в безпосередній близькості від горезвісного Межигір’я, і державної землі там вже не знайти.
Тому колективний розум президентського оточення зметикував: в межах міста є стадіон – єдиний в райцентрі з повнорозмірним полем. На ньому базується дитяча школа «Чайка», в якій займаються понад 200 хлопчаків…
Зрозуміло, що в «Чайці» були не в захваті від обрушився на них щастя. Стадіон свій вони більш-менш привели в порядок, навіть розжилися в динамівській Кончі-Заспі синтетикою, якої вистачило, щоб накрити половину резервного поля, що знаходиться поруч з трав’яним газоном. Але все ж у підсумку погодилися з’їхати, логічно попросивши натомість побудувати альтернативне поле для занять (як ви собі уявляєте, щоб футбольна школа перервала тренувальний процес на декілька місяців?).
Далі історія стає не такою цікавою, тому що в ній з’являється бюрократична складова. З’ясувалося, що ділянка, на якому збиралися будувати альтернативне поле, не тільки розташований у Вишгородському районі (це істотно ускладнює самому Вишгороду виділення коштів на його благоустрій), але ще і малий. А для його розширення потрібні додаткові земляні роботи. Їх вартість обчислюється… мільйонами гривень, які потрібно виділити з міського бюджету. І якщо такі гроші в бюджеті Вишгорода є, то чому б їх відразу не направити на реконструкцію міського стадіону?
До речі, за проектом зведення манежу повинно було початися в березні наступного року. Але представник Анатолія Конькова, приїхавши в Вишгород, зажадав звільнити територію, щоб почати будівельні роботи в середині жовтня. Зрозуміло, що в школі обурилися – міська влада ще навіть не приступили до будівництва альтернативного майданчика. Але причина форсування подій багато в чому стала зрозуміла після того, як 25 листопада Президія ФФУ прийняв рішення призупинити будівництво критого манежу ФФУ для збірних команд у Вишгороді у зв’язку зі складною соціально-економічною ситуацією в країні». Також президія вирішила винести питання доцільності цього будівництва на розгляд Виконкому ФФУ з залученням регіональних федерацій.
Нагадаю, що до складу президії входять Ігор Гатауллін, Віталій Данилов, Михайло Ланьо, Володимир Мариновський, Андрій Павелко, Анатолій Попов і Анатолій Коньков (щоправда, рішення, швидше за все, приймалося без президента – він із-за хвороби навіть з Платіні у Києві зустрітися не зміг). Що підштовхнуло цих панів зупинити «будівництво століття» – то здоровий глузд, то відвідування деякими з них кабінетів «компетентних органів», – поки що загадка. Неясна поки і подальша доля грошей УЄФА – ще трохи пожуем соплі, і не виключений варіант, що їх і зовсім доведеться повертати.
Вже після затвердження порядку денного майбутнього конгресу піднявся питання про відставку Анатолія Конькова з посади президента ФФУ. Дійсно, в порядку денному такого пункту немає. Немає навіть пункту «Різне», згідно з яким можна було б зачепити цю тему. Чому так відбулося, потрібно запитати нинішніх футбольних опозиціонерів. Але, з іншого боку, що може перешкодити Анатолію Дмитровичу оголосити про добровільну відставку?
