Та обставина, що біле покривало застилає землю в морози, для тих, хто пов’язаний з сільським господарством, є хорошим знаком: значить, холоднеча не знищить посіви тієї ж озимої пшениці, з якої роблять борошно для хліба, виготовлення макаронних і кондитерських виробів…
Зовсім по-іншому сприймають сніг агрономи, які відповідають за якість футбольних газонів. Їм украй бажано, щоб ніяких позапланових опадів не було взагалі, втім, як і для всіх інших персонажів, причетних до дійства, – гравців, тренерів, публіки на трибунах, які забезпечують трансляцію працівників та їхніх клієнтів по ту сторону екрану. Останні, між іншим, хоча і сидять в теплі, але напружуються, коли намагаються стежити за пересуваннями м’яча по полю: помаранчевий колір виглядає не так контрастно на рябому біло-зеленому тлі, ніж білий – на чистому смарагді.
Ще візьмемо таку обставину, яка позначила репліка одного з нечисленних (це м’яко кажучи!) вболівальників на луцькому стадіоні «Авангард», сказана перед стартовим свистком зустрічі «Волинь» – «Іллічівець». Так ось, цей самий місцевий фанат кинув в «масу» з решти 44-х офіційних глядачів (місткість стадіону – 24 381) думка: «Наші виграють: вони в білому. Класна маскування!». Загалом, жарт, а, може бути, і військова хитрість господарів, вдалася: «Волинь» перемогла – 3:1. Доводити, що саме це вплинуло на результат, ми не станемо, але і стверджувати протилежне – теж, так як однак ми погрішили б проти факту виграшу, зафіксованого протоколом.
Так, багато різних думок приходить, коли сніг кружляє, літає і… не тане (хоча поле і з підігрівом). Однак ця обставина дає черговий натяк тим, хто формує календар на сезон і визначає кількість команд. Небесна канцелярія в який раз дала зрозуміти, що про змагання, розтягнутому на три кола, думати не треба. Не варто, якщо, звичайно, штучно не скоротити число учасників, щоб влаштувати з турніру якусь футбольну чехарду з розбиттям на кілька груп і так далі (щось подібне хотів протягнути перед стартом сезону керівництво прем’єр-ліги, проте, на щастя, клуби не дозволили це зробити).
У нас сезон такий, що 16 команд і двухкруговой турнір – оптимальна база для нашого елітного дивізіону, представники якого ще й у європейських клубних турнірах виступають, і делегують футболістів у національні збірні. У нинішньому чемпіонаті у нас 14 учасників, при цьому було збільшено кількість кубкових поєдинків – з 1/8 до 1/2 фіналу вони складаються з двох раундів (вдома і в гостях), тому деякі колективи (тобто ті, хто дійде півфіналу або фіналу) наберуть норму, обумовлену нашими реаліями.
Ключове слово в попередньому абзаці укладено в останньому реченні – «деякі». Це, чесно кажучи, нам не потрібно. Набагато краще – «переважна більшість», ідеально – «всі». Правильні ідейні та спортивні посили забезпечує якраз схема, про яку неодноразово згадувалося багатьма авторитетними фахівцями, журналістами і просто любителями футболу: «16 команд – у два кола».
Ось про прагнення до цієї самої відповідною формулою (таку характеристику давав, наприклад, і наставник національної команди Михайло Фоменко) і повинна думати робоча група, яка розраховує варіанти календаря на сезон-2015/16. Те, що така група існує і тримає руку на пульсі, каже керівництво Федерації футболу України. Правда, як показала практика, «інформувати громадськість» та знайти можливість досягнення мети – речі непорівнянні. Хтось дорікне журналістів: мовляв, навіщо ви повторюєте вже який рік одне і те ж? Потім, що саме який рік ми чуємо від федерації: є чіткі плани «А» і «Б», а відповідно – простір для маневру. Исправьтесь – і тільки тоді тема для нагадувань буде вичерпана.
Втрата з-за фінансових проблем «Кривбасу» і «Арсеналу», з-за політичних – «Таврії» та «Севастополя», а також традиційне небажання команд першої ліги підвищуватися в класі – не ті питання, які можна так просто здати в архів і забути, принаймні, не для людей, які розуміють відповідні рядки із статуту організації: «Головна мета діяльності ФФУ – забезпечення і сприяння підвищенню рівня і масовості футболу в Україні на основі консолідації і координації зусиль громадян і організацій, зацікавлених у його розвитку».
І треба намагатися виконувати цю програмну завдання, хоча вона і укладена в суворі рамки канцелярського стилю, незважаючи на всі труднощі, які звалюються на наш футбол.
Навіть незважаючи на таке не найприємніше для організації матчів обставина, як снігопад. Він є однією зі стихій, до примх якої необхідно бути готовим і швидко пристосовуватися до нових умов. Ті ж команди чудово пристосувалися, порадувавши в 14-му турі високою результативністю – 23 м’ячі в семи матчах (у середньому – по 3,3). Так що іншим мешканцям українського футбольного світу є, з кого брати приклад, особливо це стосується тих, хто відповідає за стратегію.
А ви кажете: «Ніхто не очікував, що так рано сніг випаде…»
