Ігор Суркіс: «Реброву на базі приносять вечерю в дванадцятій ночі»

Президент київського «Динамо» Ігор Суркіс – про трансфери, бацьку Шовковському і зарплату тренера.

– Ігоре Михайловичу, вже звиклися з думкою, що «Динамо» – лідер чемпіонату?
– Команда впевнено провела літньо-осінню частину чемпіонату. І, що радує, на очах прогресує. Цього не було б, якби тренувальний процес не сприймався гравцями. Вони б’ються за команду, за тренера. Це – головна складова успіху. Після п’ятничної гри з донецьким «Металургом» (3:0) я зайшов в роздягальню – у команди була така впевненість в собі і панував такий дух, що вона могла б вийти і зіграти ще 90 хвилин. Подібне я побачив вперше за багато років. Гравці почали отримувати задоволення від того, що роблять на полі. Дуже шкодую, що внутрішній сезон закінчився: давно вже команда в цей час року не була в такому стані.

– Важливий аспект – знання англійської мови, що дозволяє Реброву спілкуватися з гравцями без перекладача?
– Свої думки можна донести і через перекладача. Я б сказав про іншому моменті. Я знав, що він може стати хорошим тренером, але не думав, що він цього присвятить себе. Коли говорять про людей, що працюють 24 години на добу, то Ребров – як раз один з них. Коли б я йому не подзвонив – вранці, вдень, ввечері, – завжди застаю його на базі. Не з сім’єю, не вдома. Команда вже роз’їхалася. «А мені, – каже він, – ще треба подивитися кілька ігор наступного суперника». Або: «Треба переговорити з лікарями з приводу відновного процесу». Остання людина, про підходах якого можна говорити те ж саме (ми часто до нього повертаємося), – це Лобановський, у якого не було дрібниць. І адже хлопці бачать це. Реброву на базі часом в 11-12 годин ночі заносять вечерю, коли він продовжує розробляти плани тренувань… Знову-таки, зі своїми помічниками – ніхто зі штабу не їде. Ось це і дає результати.

До речі, ми вже детально обговорювали з ним тему зимових зборів. Летимо в Іспанію, в ту ж п’ятизірковий готель. Команда збирається 12 січня, проходить медичне тестування. І те, що я знаю від Сергія Станіславовича, – до першого збору буде допущена певна група молоді. Наприклад, забив у п’ятницю «Шахтарю» Мякушко.

– Наскільки затратна річ – зимові збори?
– Якщо взяти чартери туди і назад, це в середньому по $80 тис. Готель на 40 осіб – близько 350-400 тис. євро за збір. В сумі десь до мільйона євро за збори міжсезоння виходить. Ми не їдемо в Туреччину. Як ті ж «Дніпро» з «Шахтарем», вирушаємо в кращі готелі, де є все для відновлення. Якщо хочемо забезпечити футболістам не тільки навантаження, але і комфорт, то за це треба платити.

– Напевно після жовтневої перемоги над «Шахтарем» у вас були особливі почуття?
– Перемозі над «Шахтарем» я радію, як і над тим же запорізьким «Металургом». Але якщо в таких важких матчах ми опиняємося сильніше, це, природно, говорить про клас команди, про те, що вона на правильному шляху. В цьому сезоні ми вперше за багато років обіграли всіх претендентів на золоті медалі. Але це тільки півсправи. Дай Бог, щоб після зимової перерви не було провалів. А може, ми будемо ще сильніше.

– Приємна головний біль – ситуація Мбокані-Кравець?
– Немає у мене ніякого головного болю. Я завжди вірив у Кравця і вважав його футболістом топ-рівня. Таких ще пошукати. Зараз Артем сторицею виправдовує моя довіра, довіра Реброва, команди. Мбокані – сильний нападник. Але і Кравець – розумниця. Вийшов у п’ятницю, коли ми вели з комфортним рахунком 2:0, і забив. Ось це професіоналізм. На 10 хвилин ти виходиш або на всю гру – віддай усього себе! Якщо б у грі з «Ріо Аве» Кравець використав усі свої моменти, ми б сьогодні взагалі носили його на руках.

– Чому не використав хоча б частину? Відчуває подих у спину від Мбокані?
– Ні – тому що м’яч не йшов у ворота. Це футбол.

– Ребров говорив, що у нього була розмова з підопічними: «Якщо ви покажете рівень гри і по закінченні чемпіонату скажете, що хочете піти, ми з президентом підемо вам назустріч»…
– Правильний посил. Але що значить «хочу піти»? Це коли тобі є пропозиція, що, скажу в сто перший раз, має влаштувати наш клуб і самого гравця. Десь проявити поблажливість, коли клуб вважає, що за цього футболіста можна отримати стільки-то грошей, але дають трохи менше, якщо футболіст всього себе віддав команді – тоді так, можна піти назустріч. Але лише за умови, що у гравця немає мотивації принести ще більше користі клубу.

– Сьогодні по грі футболістів видно, що з мотивацією порядок. Взяти того ж Ленса.
– Мотивовані – одне. Головне, грають на команду. Це бачать всі. Що стосується трансферного вікна, першочергове завдання – зберегти склад. Мені було дуже важко робити це влітку. Сьогодні буде значно легше. Влітку, в розпал всього, що відбувалося в країні, я особисто зустрічався з хлопцями, запевняючи їх: «Якщо їм або їхнім сім’ям буде загрожувати небезпека, питання грошей (відступних, – Авт.) стояти не буде взагалі. Я не буду робити заручниками гравців, яких люблю, як рідних дітей». Повторюся, головне – зберегти те, що є, не зіпсувати якийсь покупкою мікроклімат. Треба, може посилити одну-дві позиції для конкуренції. Але по тому, як грала у п’ятницю команда, я б, скажу вам жартома, в це трансферне вікно заощадив би. І краще б дав додаткову мотивацію тим хлопцям, які грають.

До того ж, навіщо акцентувати увагу на покупках, якщо є хлопці, здатні підсилити команду? Я маю на увазі Гармаша і Макаренко. У Дениса відпустки не буде, він до 20-го числа в Барселоні з нашими лікарями, проходить реабілітацію. Слава Богу, не довелося робити йому серйозну операцію, почистили меніск. Євген ж вийде з відпустки раніше за всіх і почне розробляти суглоб. Але потрібно врахувати, що у нього була важка травма. Не думаю, що вже з початку зборів хлопці почнуть повноцінно працювати. Тому і їде на збір молодь. Але, я вам скажу, був би Гармаш, може, не засяяв би Сидорчук.

– Яка ситуація з Бетао?
– Домовилися, що він повертається з відпустки в Київ 12 січня, підпишемо контракт до кінця сезону, а далі все буде залежати вже від нього.

– Подейкують, що «Динамо» може підписати Бікфалві?
– Вперше чую.

– Безус?
– Ні «Дніпро», ні інший клуб по Безусу на нас не виходив. На сьогоднішній день він не потрапляє в основу, але в наступному році все може бути навпаки. Те ж стосується і Теодорчика, класного нападника, але йому потрібно ставати сильнішими Кравця, Мбокані. Коли команда дає результат, легко знаходити спільну мову навіть з тими, хто не має постійної ігрової практики.

Бачачи, як одним присутністю на полі 39-річний Шовковський заряджає спокоєм партнерів, стає шкода, що це може бути його останній сезон…
– У нього контракт до літа. А потім будемо вирішувати. Якщо здоров’я дозволить грати – вперед, Саша! Я обома руками за. Він як батько. Я сам дивуюся, де він черпає цю мотивацію, сили. Здавалося, в п’ятничний мороз міг би відсидітися в теплі, придумати щось, але немає – виходить. І не ставить себе – мовляв, ставтеся до мене, як до ветерана, а робить ту ж роботу, що і 20-річні хлопці.

– З легким серцем відпускали в збірну Білорусі Хацкевича?
– Я відпускаю з важким серцем, особливо такої людини, як Саня Хацкевич. Він для мене уособлює славні 90-ті, коли ми грали в півфіналі ЛЧ, про що зараз, поки що, можемо лише мріяти. Я часто дивлюся ці матчі, згадую Белькевича, Гусіна – світла їм пам’ять. Коли пропонують таку посаду, складно утримати. Я сказав Хацкевичу: «Гордий, що ми виховали не тільки хорошого футболіста, але і великого тренера, раз на тебе звернуло увагу керівництво білоруської федерації футболу». Бажаю йому успіху, тільки не в матчах з Україною.

– Правда, що в «Динамо-2» його замінить Косівський?
– Не готовий сказати. Кандидатуру запропонує головний тренер.

– Коли ви призначили Реброва, неофіційно прозвучала сума зарплати ($600-700 тис. в рік. – Авт.), що здалася вельми скромною…
– Здалася йому?

– Ні, обивателям.
– Не знаю, що кому здалося. Коли ми укладали контракт, не було такого, що ти будеш отримувати стільки-то – ні більше і ні менше. Все було професійно, як зазвичай, коли ти домовляєшся з тренером, в яку ти віриш. А я вірю в те, що у випадку з Ребровим мені вдалося знайти тренера для «Динамо» якщо не на десятки років, то хоча б на десятиліття.

– Зарплата Реброва з весни переглядалася?
– Ребров отримує достатньо, щоб бути задоволеним. У контракті все прописано. Припустимо, перше місце посіла команда – покладається бонус. Як для футболістів, так і для тренерів.

segodnya.

Author: Іван Муженко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *