Бути може, Анатолій Коньков – зовсім не той, за кого він себе видавав весь час перебування у головному керівному кріслі ФФУ…
За два роки роботи Ковзанів повністю дискредитував себе, перетворивши Будинок футболу в вируючий казан з конфліктами і корупцією; показав повну нездатність справлятися з викликами часу; розвів кумівство і перевів колись найпотужнішу і прогресивну спортивну федерацію країни на совкові рейки. Він тягне лямку, спотикаючись на кожному кроці.
Таким вердиктом одного з авторів «Футбольного клубу» ознаменувалися «буремні події» навколо корупційного скандалу, що вибухнув у Будинку футболу і підірвав футбольну, і не тільки, громадськість. Здавалося б, це повинно було зупинити Конькова і його столоначальників на шляху руйнування футбольного господарства країни і змусити, засукавши рукави, приступити до реалізації передвиборчих обіцянок. Мабуть, не вистачило мужності, а швидше за все – професіоналізму і почуття відповідальності.
Вони, як і раніше, нічтоже сумняшеся і з завидною старанністю, роблять неадекватні кроки. Поліпшення явно не спостерігаються, зате пелена ляпів і скандалів все щільніше і щільніше огортає резиденцію самодержця і його царедворців. У результаті стає очевидним, що вже сама їх присутність в Будинку футболу завдає величезної шкоди іміджу всього українського футболу.
Результат: прийшли до того, куди йшли. Як грім серед ясного неба пролунала інформація espreso.tv: «…слідчими органами вже розпочато досудове розслідування в рамках кримінального провадження за ч. 2 ст. 209 КК України «Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом за попередньою змовою групою осіб».
Для багатьох це дійсно, як грім серед ясного неба.
З моєї точки зору, подібна ситуація була цілком очікуваною. Першим кроком Конькова і його оточення в лук’янівському напрямку з’явився вищезгаданий березневий корупційний скандал. Сигналом до нього послужило ще відкритий лист співробітників ФФУ від 2 березня 2014 року. У ньому були наведені факти, які свідчать про кричущу корупцію.
Ось основні з них:
«На роботу приймаються лише друзі, куми, діти, онуки і коханки. Здебільшого підрозділів керують виключно наближені до Конькову А. Д. люди. Вони собі підбирають штат за тим же принципом. І як результат створилася «Сім’я» в гіршому розумінні.
При цьому створюється враження, що сьогодні головний критерій підбору кадрів у Конькова А. Д. – кандидат повинен бути тупіше, ніж він. Не професійні якості, а особиста відданість і слухняність. Ні стаж, ні освіта, ні кваліфікованість нікого не цікавлять. Головне, щоб «свій» – і тоді тебе і високою зарплатою забезпечать, і службову машину в користування дадуть, і у відрядження за кордон відправлять, і іншими благами забезпечать. А саме близьке оточення взагалі – «каста недоторканних»: господарюють у Федерації як у себе вдома. І навіть у відрядженнях їх забезпечують королівськими умовами: починаючи від польотів бізнес-класом і закінчуючи проживанням в шикарних готелях. І що найстрашніше, всі ці блатні особи як фахівці – «0». Основні їх якості – нахабство, грубість, хамство.
На вирішальний матч відбору на Чемпіонат світу-2014 з національною збірною командою Франції він і його найближчі помічники» полетіли в Париж з чужими жінками. Природно, за кошти ФФУ, тобто всього футбольного співтовариства країни! При цьому дружини розміщувалися в бізнес-класі, а члени Виконкому ФФУ та команда – економ. Ні сорому, ні совісті!».
До листа додавалися вельми цікаві фінансові документи, приоткрывшие завісу масштабів розтрат Конькова з казни ФФУ на поїздки по Україні і «європах».
Тоді ж стало відомо, що сім’ю Конькова обслуговують три службові автомобілі. Espresso.tv опублікував 12 березня підтвердження того, що за п’ятою точкою Конькова закріплені три автомобілі: Mitsubishi Pajero (д. н. АА0031ЕА), який дістався у спадок від Григорія Суркіса, Land Rover Discovery (д. н. АІ8095ЕС) вартістю від 774 110 грн і Volvo S80 (д. н. АІ8091ЕС) – від 448 171 грн.
Аналізуючи документи, espresso.tv справедливо зазначав: «Парадокс у тому, що зазначений ціновий «бєспрєдел» проходити на тлі того, що всі збірні України, за нашими даними, фінансуються за залишковим принципом – грошей бракує буквально на все, навіть на масажистів. Ще більше може вразити така суто людська якість, як уява: доцільно припустити: якщо чинній голова ФФУ допускає такі витрати на різноманітні дрібниці – поїздкі, «сувенірні витрати», «різне», то скільки ж тоді грошів вилітає в трубу на затратніші проекти, наприклад, на організацію турнірів, колективні поїздкі чі там прийом іноземних гостей».
Так що, нехай не збідніє рука… бере?
Тут і почалися половецькі танці… Перший віце-президент ФФУ Анатолій Попов звинуватив свого шефа в неадекватних вчинках і зловживання: той, мовляв, брав невиправдано великі суми на представницькі витрати, купував квитки в бізнес-клас.
Коньков назвав це анонімками і пообіцяв за першою вимогою представити ці документи, при цьому давши зрозуміти Попову про можливе аутодафе. FootBoom.com звертався до керівника прес-служби ФФУ Павлу Терновому з проханням показати документи. Той підтвердив готовність, але… ось уже дев’ять місяців минуло, а ніхто так і не спромігся народити обіцяні оригінали.
Так внутрішні і безсоромні розбори між Коньковим і Поповим стали надбанням громадськості. Причому, і той і інший заявили про необхідність аудиту та готовності до «самоспалення» у разі підтвердження фактів фінансових порушень.
Не залишалися байдужими і колективні члени ФФУ.
Вінницька, Тернопільська, Полтавська, Хмельницька та Житомирська обласні федерації офіційно закликали Конькова подати у відставку. Вони також висловлювали недовіру віце-президентам і всьому Виконавчого комітету ФФУ. Футбольні функціонери Миколаєва та Миколаївської області, пам’ятається, вимагали звільнити від займаних посад і Конькова, і Попова.
Зрозуміло, висловила свою позицію і Професійна футбольна ліга. На засіданні Центральної Ради 6 березня 2014 року ми розглянули питання відсутності конструктивної співпраці ФФУ з ПФЛ та клубами, порушень президентом ФФУ Коньковим в частині управління фінансами ФФУ. За підсумками дискусії було звернення до Виконкому з вимогою провести детальну перевірку та службове розслідування фактів зловживань, опублікованих у ЗМІ.
У разі їх підтвердження Центральна Рада залишала за собою право ініціювати скликання надзвичайного Конгресу ФФУ, щоб поставити питання про переобрання президента федерації.
Що було потім? Так, 13 березня Виконком прийняв рішення провести аудит фінансової діяльності ФФУ, вважаючи свою місію виконаною. У підсумку всі заклики, вимоги ЗМІ та громадськості пролетіли повз увагу Конькова і вищого ешелону управління ФФУ.
А адже всередині самої федерації є структури, які відповідають за дотримання законності, статутних і регламентних норм, а також принципів етики і чесної гри усіма суб’єктами, які працюють або задіяними в системі футболу. Мова йде про Контрольно-дисциплінарному та Апеляційному комітетах і Комітеті етики і чесної гри.
Також, як президент і віце-президенти, вони були обрані й уповноважені на роботу Конгресом ФФУ. При цьому статутні норми наділяють органи футбольного правосуддя абсолютною незалежністю від будь-якого впливу! А отже, разом із Комітетом з етики і чесної гри вони повинні були всебічно дослідити звинувачення в хабарництві і, як мінімум, винести свої вердикти, – надавши їх на суд членів Виконкому та колективних членів ФФУ.
А якщо цього зроблено не було, виходить, президент ФФУ і віце-президенти наділені імунітетом недоторканності?! Ось чому вони так вільно і комфортно почувають себе на стежці корупційного свавілля в українському футболі. І не тільки фінансовому…
Доводиться констатувати: шлейф казусів і скандалів, до яких причетна федерація, стрімко зростає пропорційно зменшенню її авторитету.
У сформованих умовах реноме футболіста Конькова – не президента – могла б врятувати тільки відставка. Але подавати у відставку Коньков не збирався і не збирається навіть під тиском громадськості. Він як і раніше наполягає на своїй легітимності. Анатолій Дмитрович успішно продовжує правити самодержавно футболом, тим самим завдаючи величезної шкоди його іміджу.
У такому разі фінал цієї історії зрозумілий. Найближчим часом додасться роботи слідчим, що здійснюють досудове розслідування «в рамках кримінального провадження за ч. 2 ст. 209 КК України «Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом за попередньою змовою групою осіб»…
Думається, викладені вище аргументи допоможуть полегшити бесіди Конькова і його наближених з представниками слідства.
Що може в підсумку відкритися? Хто знає? Бути може, Анатолій Коньков – зовсім не той, за кого він себе видавав весь час перебування у головному керівному кріслі ФФУ. Втім, це, як кажуть, вже його – в прямому і переносному сенсі – особиста справа.
У нашому футболі в будь-якому випадку має відбутися глобальна перезавантаження. Бо впасти нижче йому вже нікуди.
