Голова правління Фонду соціального захисту футболістів та тренерів України Олег Печерный розповів, що думає про стан справ у футбольному господарстві країни.
Він також заявив, що готовий балотуватися на посаду президента ФФУ у разі відставки з цієї посади нинішнього голови Федерації Анатолія Конькова.
– Як давно існує ваш Фонд? І для чого він створений?
– Фонд розпочав свою роботу порівняно недавно – в травні 2014 року. Раніше запустити цей проект не було можливості, оскільки за «замовленням» людей Януковича 1 грудня 2009 року я був заарештований і протягом чотирьох років і сім місяців відбував термін ув’язнення в місцях позбавлення вільні. На свободу вийшов 25 лютого цього року. Зараз вже частково реабілітовано – справа визнано сфабрикованими, «замовним».
Що стосується роботи нашого Фонду, то ми знаходимося тільки на початку шляху. Але вже зараз стикаємося з великими проблемами у зв’язку з тим, що зараз коїться в нашому футбольному господарстві. По суті, все доведено до такого стану, що необхідно змінювати всю структуру українського футболу.
Зараз ми знаходимося в тісному контакті з футбольними клубами, тренерами, футболістами, вибудовуємо базис для реалізації наших задумів.
Основна ж мета Фонду – стати свого роду профспілкою футболістів і тренерів, який захищав би їх інтереси. Щоб у підсумку була гарантія повного виконання умов контрактів, щоб була абсолютно прозора бухгалтерія. Само собою, все повинно бути підпорядковане і вимоги фінансового ферй-плей УЄФА. Зараз в цьому плані в нашому футболі все неправильно. Абсолютно всі! І на рівні ФФУ, і на рівні Прем’єр-ліги, і на рівні клубів, і на рівні контрактів цих клубів з футболістами.
– Підозрюю, що агенти футболістів всьому цьому раді не будуть…
– Само собою. Але зараз боротьбу з агентами починає і ФІФА. Агент – це людина, якій у футболі потрібна тільки прибуток, дохід. І все. Це бич футболу. Тут я повністю згоден з висловлюванням президента київського «Динамо» Ігоря Суркіса. Мені здається, інститут агентів себе зжив.
– А наскільки важко контактувати з питань з такими організаціями як ФФУ та Прем’єр-ліга?
– Відповім так: мені просто боляче дивитися на те, як зараз працює ФФУ. Конфлікт на конфлікті, скандал на скандалі, сама організація загрузла в корупції. Цю ситуацію треба міняти якомога швидше, тому що вона, як мовиться, вже доведена до ручки.
І, наскільки я знаю, проти представників керівництва ФФУ вже порушено кримінальну справу за статтею 190 ч. 3. За моєю інформацією, поява Анатолія Конькова на посаду президента ФФУ – це пряме розпорядження Януковича. А раз так, то в умовах закону про люстрацію, голова Федерації просто зобов’язаний написати заяву про відставку.
– Зараз про відставку Конькова говорять дуже багато, але сам президент ФФУ вже кілька разів дав зрозуміти, що не має наміру добровільно залишати посаду…
– Відповім як людина, яка дуже багато пережив, який випробував на собі «замовну» статтю, який побував на «тій стороні – в місцях позбавлення волі. Так от, я просто по-людськи рекомендую Анатолію Дмитровичу просто написати заяву і піти – адже їздити по СІЗО і колоніях суворого режиму в його віці буде дуже важко. Навіщо йому воювати з вітряками?
А до керівництва ФФУ повинні прийти гідні люди. Їх, звичайно, мало, але є ті, які щиро хочуть навести втрачений порядок в нашому футбольному господарстві, яке, повторюся, по суті, складається лише з скандалів, сварок і лайки. Ми потребуємо в чесних виборах президента ФФУ.
Що ж стосується Конькова, то для Анатолія Дмитровича добровільна відставка буде кращим варіантом. Найгірший варіант для нього – лук’янівський СІЗО. Кажу це прямо. Настав момент, коли Ковзанів повинен зрозуміти, що пора зупинитися.
Але, може, він не до кінця розуміє ступінь серйозності ситуації, в якій зараз опинився. Є цілком чіткі, конкретні корупційні схеми ФФУ, якими зараз займаються правоохоронні органи.
– Наскільки глибоко потрібно міняти футбольну владу в Україні, щоб можливо було реалізувати дієві зміни? Наскільки в тій же ФФУ вистачає фахівців своєї справи? Достатньо буде замінити тільки керівництво організації?
– З одного боку, систему треба міняти повністю, з іншого боку, кваліфіковані фахівці Федерації для такої роботи є. Але в першу чергу, важливо, хто займе посаду президента ФФУ – це має бути людина, яка правильним чином побудує весь робочий процес, відновить роботу всіх футбольних механізмів. Думаю, що перевибори президента ФФУ пройдуть через два, максимум три місяці.
І ось тут питання: хто міг би стати такою людиною? Звичайно, перша кандидатура, яка приходить на розум – це Григорій Михайлович Суркіс. Тут навіть немає ніяких сумнівів, враховуючи те, яких результатів він домігся на посаді президента ФФУ. Але, наскільки мені відомо, Суркіс повертатися у ФФУ не планує.
Іншою кандидатурою є Павелко Андрій Васильович, який обіймав донедавна посаду віце-президента ФФУ. Це грамотний, толковий фахівець.
Але, розмірковуючи на тему, хто ж може очолити ФФУ, я подумав: а чому б мені не взяти участь у виборах глави це організації. Є люди, які можуть мене висунути на цю посаду. Я протягом 10-ти років керував національною профспілкою футболістів і працював у постійному контакті як з ФФУ, так і з ПФЛ. Коли в 1999-му році ми тільки почали роботу цієї організації, доводилося чути лише скептичні коментарі. Але потім ми стали членами FifPRO членами європейського дивізіону. У 2002-му році до нас приезжалл Тео Ван Сегелен.
– Тобто, у разі, якщо відставка Конькова все-таки відбудеться, то одним з кандидатів на посаду президента ФФУ буде Олег Печерный?
– Абсолютно вірно. А чому б не спробувати?
– Тоді таке питання: скільки, по-вашому, буде потрібно часу, щоб навести порядок в нашому футбольному господарстві хоча б на якомусь базовому рівні?
– Зараз багато зміни, які ще недавно здавалися взагалі неможливими, можна втілити в реальність дуже швидко. Адже країна вже інша. Хто ще рік тому міг сказати, що в Україні може статися те, що сталося? Хто міг припустити, що всю цю банду винесуть вперед ногами?
Так, у нас зараз дуже багато проблем, всім неймовірно важко доводиться, але це відбувається в рамках руху в бік Європи, в бік іншого життя, інших стандартів суспільства.
Тому потрібно просто створити хорошу команду, взятися і зробити все те, що лежить на поверхні. Розумні люди є скрізь – і в ФФУ, і в Прем’єр-лізі, і в ПФЛ, і в клубах. І всі вони люблять футбол, всі вони хочуть працювати. Завдання одне: організувати єдиний процес.
Але відразу хочу сказати, що посаду президента ФФУ – не самоціль для мене. Я готовий просто брати участь в цій роботі, готовий допомагати новому главі Федерації. Голові Федерації, який хоче працювати, а не будувати собі будинки.
Країна змінюється, тут вже можна і потрібно працювати, проводити реформи, які оздоровлять наш футбол. Нехай в Прем’єр-лізі буде всього 12 клубів, але це будуть нормальні, повноцінні клуби, і у нас навіть думок не буде про те, що якийсь із них може знятися з чемпіонату або взагалі припинити своє існування. І головне, щоб всі ці команди були в рівних правах перед законом.
– Ну, щодо 12-ти команд є альтернативна думка: мовляв, для такої великої європейської країни як Україна, подібна кількість команд в елітному дивізіоні – це просто неповага до самих себе…
– Згоден. Але зараз в країні настільки складна економічна ситуація, що на якийсь час ми, напевно, просто змушені будемо скоротити кількість учасників Прем’єр-ліги.
Ну про що говорити, якщо мені дзвонять футболісти ужгородської «Говерли» і розповідають про те, що їх вже дев’ять місяць не годують, не платять зарплату? Для чого нам такі клуби? У чому сенс? Давайте зробимо 12 команд, зробимо дві групи проведемо чемпіонат за новою схемою. Потрібно просто прислухатися до пропозицій всіх клубів, і тоді ми обов’язково знайдемо формулу, яка влаштує всіх!
Тим більше, що класних футболістів у нас вистачає. Навіть у такій складній ситуації відразу три українські клуби вийшли в плей-офф єврокубків. До речі, знову ж таки про ФФУ.
Ось, «Дніпро» завоював місце в 1/16 фіналу Ліги Європи. Так чому б Федерації футболу не ініціювати процес повернення допуску «Дніпро-Арени» до проведення єврокубкових поєдинків? Чому цього не відбувається? Адже це саме в інтересах нашого футболу, в інтересах наших вболівальників!
Та про що говорити, якщо в Київ приїжджає президент УЄФА Мішель Платіні, а глава ФФУ в цей час десь спить? Пам’ятаю ситуацію, коли теж мав місце візит в нашу столицю Платіні, а у тодішнього президента ФФУ Григорія Суркіса був перелом ноги. Так він на зустріч з главою УЄФА прийшов на милицях! А нинішній керманич ФФУ, мабуть, просто вважає, що він буде вічним президентом.
Та не буде він вічним! У нас вже був вічний президент країни – Віктор Федорович Янукович. Який в підсумку втік, пограбувавши державу на мільярди доларів і влаштувавши війну на сході України. Анатолій Дмитрович Коньков теж хоче піти по такому шляху?
Повторюся, у нього два варіанти: або він красиво піде у відставку, або він сяде у в’язницю. Конькову потрібно просто подумати про це, а не кричати на Виконкомі, що він всіх за собою потягне. Та кого він потягне? Президент ФФУ – він. Вся відповідальність – на ньому. І не треба посилатися на Попова, на Бондарєва. Вони нехай самі відповідають за свої запитання, а Коньков повинен відповідати за всю Федерацію, за весь український футбол, який загруз у корупції.
– 18 грудня відбудеться Конгрес ФФУ. Особисто ви вірите, що на ньому Анатолій Коньков оголосить про свою відставку?
– Сам Конгрес ніяких змін, судячи з усього, не принесе, але в підсумку, думаю, Ковзанів все-таки подасть у відставку. І нас будуть чекати перевибори президента ФФУ. Повторюся, людина повинна розуміти ситуацію, в якій опинився і він сам, і весь наш футбол.
Я прекрасно пам’ятаю часи, коли я був частиною футбольної системи країни. У цій системі всі механізми працювали, як годинник. І вінцем цієї злагодженості стала блискуча, вважаю, організація Євро-2012. А зараз…
Одні скандали і більше нічого немає. Якісь очки з «Карпат» знімають, вболівальники підпалюють даху, ЗМІ вже потоком публікують докази корупційних схем ФФУ, розповідаючи, як Федерація «відмиває» гроші, одержувані від УЄФА і ФІФА на розвиток футболу. ФФУ закуповує м’ячі по 10 доларів, коли ті коштують 3 долари, переводить гроші на рахунки якийсь черкаської птахофабрики…
Ну, ти скажи: «Я втомився. Йду на пенсію». Ні, сидить до кінця! Ще й дозволяє собі говорити, як герой Анатолія Папанова у «Діамантовій руці»: «Сядемо усе!».
У людини вік, тиск – все настільки серйозно, що він не може зустрітися з приїхали в Київ президентом УЄФА. Як таке взагалі може бути? В голові просто не вкладається!
Думаю, що Коньков не розуміє, що вже знаходиться в іншій країні, в якій вже інші люди. І через ваше видання я йому щиро рекомендую: «Анатолію Дмитровичу! Візьміть листочок, ручку і зробите так, як вчинив Павелко Андрій Васильович: будучи порядною людиною, він написав заяву про звільнення з посади віце-президента ФФУ». Але чоловік вчепився в те, що, як він думає, володіє, ні на що не реагує!
– Ну чому… На щось реагує. Як тільки Федерація футболу Києва висловила недовіру Конькову, той відразу ж повернув чолі ФФК Кочетову медалі, які отримував з його рук. Правда, кажуть, не все.
– Це просто дитячий садок! Я навіть не хочу це обговорювати. Просто вражає, що так себе веде президент національної асоціації! А хто стосується Кочетова, то мені дуже сподобалося його недавнє інтерв’ю на радіо «Ера». Це тямущий фахівець, який з його досвідом і компетенцією теж може допомогти в реформах.
А Коньков… Він мені дуже нагадує Януковича – для нашого футболу Анатолій Дмитрович зробив приблизно стільки ж гидот, скільки гидот для країни зробив Віктор Федорович. Хоча, це, в принципі, логічно, адже саме з прямого розпорядження Януковича до керма ФФУ був поставлений Коньков.
Ніякої альтернативи на виборах президента ФФУ і бути не могло – всіх поставили перед фактом, виконуючи вказівку згори. І подивіться, у що за два роки перетворився український футбол, український чемпіонат…
І зараз Ковзанів теж надходить точно так само, як рік тому робив Янукович: точно так само збирається оточити себе «Беркутом» під час Конгресу, як це зробив «вічний президент». Так адже і результат буде такий же! Але Анатолій Дмитрович, мабуть, цього не розуміє…
– Щоб у нашій розмові була все-таки позитивна кінцівка, пропоную повернутися до теми виступу наших команд в єврокубках. Як думаєте, наскільки далеко в плей-офф можуть просунутися «Динамо», «Дніпро» та «Шахтар»?
– Що стосується «Динамо», то тут, звичайно, можна тільки говорити компліменти на адресу Сергія Реброва, який побудував гру команди, від якої отримуєш задоволення. Просто розумниця! Дуже приємно дивитися на його команду. Думаю, що це «Динамо» цілком може дійти до півфіналу Ліги Європи. Та й за перемогу в турнірі є шанс поборотися.
У «Шахтаря» теж зараз дуже симпатична команда. Якщо «гірники» зуміють взимку зберегти свій нинішній склад, то, впевнений, можуть пройти в Лізі чемпіонів далеко.
Що ж до «Дніпра», то, звичайно, команді необхідно посилитися взимку. Наскільки я побачу, дніпропетровцям дуже потрібен лівий захисник і опорний півзахисник. Якщо «Дніпро» посилить хоча б ці позиції, то команда теж буде мати в Лізі Європи хороші перспективи.
