Перша частина футбольного сезону в Україні завершилася, а от у Будинку футболу найцікавіше, схоже, тільки починається. Адже на четвер призначено Конгрес ФФУ, який обіцяє стати, як мінімум, досить дискусійним, а то й по-справжньому революційним.
ТРОЄ В ЄВРОПІ, А В УКРАЇНІ «ДИНАМО» – ВИЩЕ ВСІХ
Осінньо-зимова частину сезону в Україні закінчилася, і ЗМІ потихеньку починають підбивати підсумки. Природно, головна увага на минулому тижні була прикута до учасників єврокубків у зв’язку з завершенням групової стадії.
Останні матчі в 2014 році повинні були дати відповідь на два питання – яке місце в групі займе «Динамо» і вийде в плей-офф Ліги Європи «Дніпро». Два інших клубу про свою долю знали заздалегідь – «Шахтар» достроково вийшов до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів з другого місця, а «Металіст» давно вже гарантував собі фініш євро-сезону.
Говорячи про чемпіона України,е слід привітати «Шахтар» з третім у своїй історії виходом в плей-офф Ліги чемпіонів. Матч з «Порту» нічого не вирішував, але все ж нічия (1:1) напевно додала впевненості гірникам перед ще більш складними поєдинками.
«Гірники цілком могли зайняти і перше місце в групі, але двічі в останній момент самі дарували «Порту» порятунок від поразки. Нарікати, як мовиться, не на кого. Виступ гірників залишило в цілому позитивне враження. А те, що друге місце посіли так, вже вибачте за банальність, в Лізі чемпіонів на такому етапі слабких команд немає», – резюмував виступ «Шахтаря» оглядач сайту sport.ua Олексій Вербицький (10.12.14).
Втім, з іншого боку, варто звернути увагу на той факт, що обидві свої перемоги команда Мірчі Луческу здобула в матчах з явним аутсайдером – білоруським БАТЕ. У той час як у чотирьох поєдинках з представниками більш сильних чемпіонатів – португальським «Порту» та іспанським «Атлетиком» – гірники не виграли жодного разу і набрали три очки. Так що наставник донеччан явно є над чим подумати під час зимової паузи, адже далі в турнірі їх чекають тільки команди топ-рівня.
Що стосується Ліги Європи, то, як і для «Шахтаря», заключний матч не мав турнірної мотивації для «Металіста», у підсумку не здобув жодного очка в своїй групі. Виступ харків’ян, навіть враховуючи всі об’єктивні проблеми клубу, ЗМІ розцінили як цілковите фіаско.
«Нуль в графі «набрані очки» після завершення групового етапу Ліги Європи став дуже і дуже неприємною несподіванкою. Все-таки це не Ліга чемпіонів, так і «сіялися» харків’яни з першого кошика, тобто отримали не найбільш грізних суперників. Можна, звичайно, згадати, що харків’яни не зіграли жодного справжнього домашнього матчу. Але це не виправдання, так як провал залишається провалом», – констатує журналіст Ігор Яслик (matchday.ua, 13.12.14).
А ось перед киянами та дніпропетровцями завдання стояли – в підсумку обидві українські команди перемогли і досягли своїх цілей. Щоправда, команді Мирона Маркевича ще треба подякувати «Інтер», який вистояв у Баку в матчі з «Карабахом». Чи арбітра того матчу, який скасував чистий гол азербайджанської команди, яка в іншому випадку обійшла український клуб у групі.
Загалом, треба визнати, що «Дніпро» влився в наступну стадію ЛЕ не без удачі. Не та у команди узгодженість дій і ліній, щоб досягати мети без позамежного напору і бажання. Тепер Маркевичу, за його ж словами, необхідно починати будувати нову команду під час зимового міжсезоння, паралельно зміцнюючись на трансферному ринку.
«Прийшовши в Дніпро, Маркевич вносив у гру команди лише косметичні зміни, не бажаючи повністю ламати гру. Але, схоже, що Мирону Богдановичу вже цієї зими доведеться-таки зайнятися повною перебудовою. По-перше, працювати в тому стилі, в якому ти звик, набагато зручніше, ніж продовжувати справу свого попередника. По-друге, тому що кадровий підбір Дніпра дуже неоднорідний», – вважає журналіст Олександр Озірний (Football.ua, 12.12.14).
Що стосується «Динамо», то кияни впевнено обіграли на виїзді «Стяуа» і з 15 очками посіли перше місце в своїй групі. ЗМІ навперебій роздають компліменти гравцям і тренеру команди Сергію Реброву, проте в той же час закликають біло-синіх не зазнаватися і зберегти ті ж настрій, мотивацію і концентрацію у другій частині сезону.
Причому, мова йде не тільки про Лігу Європи, але і про першості України, в якому «Динамо» пішло на перерву в статусі лідера і з 5-очковим відривом від «Шахтаря». Підбиваючи підсумки першої частини чемпіонату країни, ЗМІ в унісон відзначають впевнений хід столичного клубу і відмінну роботу Реброва, за короткий термін преобразившего команду без істотних кадрових перестановок.
«Динамо» – це єдина команда з усієї української Прем’єр-ліги, яка впродовж останнього часу не мала відчутних проблем зі стадіоном, фінансами, вболівальниками або футболістами. Стабільність у клубі, а також майстерність тренерського штабу та гравців, велике бажання довести всім, і собі в першу чергу, що команда може нарешті виграти чемпіонат, призвела до поки проміжного, альо досить впевненого результату.
Кияни, за виключенням дрв у Данії, легко пройшли групу Ліги Європи, у чемпіонаті відрив від “Шахтаря” сягає комфортних 5 пунктів. Але, насамперед, непогана якість гри і відносна стабільність та якість складу дозволяє говорити про те, що “Динамо” є найголовнішим претендентом на “золото”. Безперечно, кияни на вірному шляху», – пише відомий у минулому футболіст Володимир Циткин (espreso.tv, 12.12.14).
Між тим, хвалячи одних і критикуючи інших, ЗМІ задаються найважливішим питанням – яким взагалі буде чемпіонат України після зимового міжсезоння?
Фінальний відрізок осінньо-зимової частини Прем’єр-ліги супроводжувався регулярними повідомленнями про серйозні фінансові проблеми в ряді команд. Тому і повна впевненість у тому, що елітний дивізіон в повному складі повернеться на турнірну дистанцію в кінці лютого, відсутня.
Зрозуміло, що на тлі загальної економічної кризи ніхто з клубів не жирує. І все ж деяким зараз особливо важко. Повідомляється про величезних фінансових та інших проблем у «Металіста», «Чорноморця», «Іллічівця», «Говерли».
«По всьому виходить, що над Прем’єр-лігою нависла реальна загроза. Елітний дивізіон ризикує зникнути учасників на друге коло. І ось з цього приводу дуже хочеться дізнатися позицію керівних органів вітчизняного футболу. Моніторять в УПЛ і ФФУ ситуацію? Якщо так, то чи можуть вони надати гарантії, що на іншому березі дістануться всі учасники змагання? Розробляється умовний план «Б» на випадок новин типу «У зв’язку з важким фінансовим становищем команда не може провести календарний матч такого-то туру»?
Ми вже, на жаль, маємо гіркий досвід прощання з «Кривбасом» і «Арсеналом». Тоді на подібні повідомлення закривалися очі, а потім деякі наші функціонери піарилися, у спробах зобразити порятунок потопаючих. Хочеться вірити, що у ФФУ врахували свої минулі проколи і вже прописали необхідні механізми щодо врегулювання ситуації на випадок найгіршого сценарію», – зазначає оглядач сайту «Футбольний клуб» Іван Дивак (footclub.com.ua, 14.12.14).
ТОВАРИШ НЕ РОЗУМІЄ?
Втім, швидше за все, цьому та іншим журналістам, котрий сподівається на те, що в Будинку футболу подібного питанню приділяють увагу на самому вищому рівні, доведеться розчаруватися. Адже не секрет, що весь адмінресурс і надзусилля нинішнього керівництва ФФУ на чолі з президентом Анатолієм Коньковим спрямовані на досягнення єдиної мети – утриматися в начальницьких кабінетах будь-якими засобами!
У четвер, 18 грудня відбудеться конгрес ФФУ і хоча всупереч гучним вимогам всієї футбольної громадськості в його порядок денний не був включений пункт про недовіру діючому президенту федерації, це зібрання колективних членів може виявитися воістину переломним.
«Все можна зробити, не відхиляючись від регламентних норм: делегати даного конгресу можуть визнати незадовільною роботу федерації. За великим рахунком, так воно і є. Якщо врахувати ще кримінальні справи, які, як мені відомо, нещодавно були заведені, то підстав для відсторонення Анатолія Конькова і його найближчого оточення більш ніж достатньо», – пояснює колишній президент Професійної футбольної ліги Святослав Сирота («Команда», 10.12.14).
І справді, підстав для вотуму недовіри Конькову вистачає з лишком. За два роки роботи нинішній президент ФФУ повністю дискредитувала себе, перетворивши Будинок футболу в вируючий казан конфліктів і розсадник корупції, показав повну нездатність справлятися з викликами часу, розвів кумівство і перевів колись найпотужнішу і прогресивну спортивну федерацію країни «совковий» режим роботи.
«Здавалося б, це повинно було зупинити Конькова і його столоначальників на шляху руйнування футбольного господарства країни і змусити, засукавши рукави, приступити до реалізації передвиборчих обіцянок. Мабуть, не вистачило мужності, а швидше за все – професіоналізму і почуття відповідальності.
Вони, як і раніше, нічтоже сумняшеся і з завидною старанністю, роблять неадекватні кроки. Поліпшення явно не спостерігаються, зате пелена ляпів і скандалів все щільніше і щільніше огортає резиденцію самодержця і його царедворців. У результаті стає очевидним, що вже сама їх присутність в Будинку футболу завдає величезної шкоди іміджу всього українського футболу», – вважає ще один екс-глава ПФЛ Мілан Бальчос («Футбольний клуб», 11.12.14).
Про провали управлінської команди ФФУ та особисто президента федерації ЗМІ писали неодноразово, поступово все більше посилюючи свою оцінку неадекватних дій Конькова і його подільників. Коротке резюме «досягнень» горе-управлінців з Будинку футболу може повергнути в шок будь-якого, хто недостатньо уважно стежив за подіями. Зокрема, робота топ-менеджменту ФФУ протягом двох останніх років звелася до наступного:
– популізм і замилювання очей, відсутність реальної роботи з розвитку футболу, в тому числі масового і дитячо-юнацького, на чому так наполягав безальтернативний кандидат Коньков перед своїми «виборами»;
– скорочення фінансування регіональних федерацій, основних програм ФФУ, юнацьких і молодіжних збірних, скасування низки традиційних турнірів, в тому числі і Меморіалу Валерія Лобановського;
– спроби «відмазати» попався на корупції харківський «Металіст» у Лозанні після дискваліфікації УЄФА;
– некваліфіковані дії в ситуації з «Ареною-Львів», яка призвела до усунення одного з кращих наших стадіонів від матчів майбутнього відбіркового турніру чемпіонату світу-2018;
– уявна оптимізація структури ФФУ, що коштувала сто тисяч доларів і за фактом обернулася полювання на неугодних – до речі, після цієї «оптимізації» штат федерації тільки збільшився, причому виключно за рахунок припливу в більшості своїй некваліфікованих, але лояльних керівництву працівників;
– одноосібне рішення Конькова скасувати товариський матч Україна – США, яке могло завдати величезний удар по репутації ФФУ і країни в цілому, а також обернутися величезними фінансовими втратами для національної асоціації;
– фактичний саботаж заявки на ЄВРО-2020, внаслідок чого Україна втратила унікальний шанс прийняти матчі ЧЄ вже через вісім років після домашнього ЄВРО-2012;
– неприкритий фаворитизм щодо одного з українських клубів і постійні спроби ускладнити життя його прямим конкурентам;
– внутрішні чвари, які обернулися справжньою війною між главою ФФУ і першими віце-президентами ФФУ – Анатолієм Поповим і керівником прем’єр-ліги Віталієм Даниловим;
– ряд конфліктів Конькова з регіональними федераціями, міністерством молоді і спорту, професійними клубами, повна відсутність підтримки керівництва ФФУ з боку центральних і місцевих властей;
– виключення зі складу колективних членів ФФУ деяких «неугодних» організацій, в тому числі Асоціації футбольних арбітрів України;
– некомпетентні дії, що межують зі здачею національних інтересів, «кримський конфлікт»;
– провокування конфлікту між ФФУ і вищестоящими футбольними структурами – УЄФА і ФІФА, демонстративне хамство по відношенню до президента УЄФА під час його недавнього візиту в Україну;
– і в довершення всього – скандали, пов’язані з можливою корупцією і фінансовими зловживаннями (нецільові витрати з бюджету ФФУ, закупівля десяти тисяч непридатних м’ячів, сумнівний проект будівництва манежу для збірних у Вишгороді, намір терміновими темпами продати перебувають на балансі ФФУ квартири в Києві і Дніпропетровську).
РЕГІОНАМ ТЕЖ СОРОМНО
Останнім часом вітчизняні ЗМІ і футбольна громадськість задає найбільше запитань саме щодо можливих фінансових зловживань і неправомірних витрат керівництва ФФУ, було проведено кілька серйозних журналістських розслідувань, в яких висувалися докази незаконних схем у Будинку футболу.
Зокрема, програма «Профутбол» на каналі 2+2 досліджувала процес закупівлі федерацією 20 тисяч пакистанських м’ячів у 2013 році. З’ясувалося, що згідно з договором між ФФУ і фірмою-посередником, ціна одного м’яча становить 79 грн. 95 копійок. Загальна сума покупки – майже 1 млн 600 тисяч грн. У той же час за розцінками виробника – пакистанської фірми Tempo – ці м’ячі коштують від 3,55 до 3,65 доларів. В результаті за 20 000 м’ячів ФФУ повинна була заплатити 72 200 доларів.
До цієї суми потрібно додати 28 280 доларів за митний ввезення та податок і ще 3400 доларів за перевезення (цифри надали логістична компанія і митний брокер). Виходить, що середня ціна одного м’яча вже в Україні трохи більше 5 доларів. Якщо конвертувати цю суму в гривні за курсом НБУ на дату підписання договору, вийде 41 грн. 51 копійка.
За документами ж ФФУ, нагадаємо, м’яч коштував 79 грн. 95 копійок – бачимо 38 грн. різниці на одному м’ячі. А на 20 тисячах різниця – 760 тисяч грн. або ж 95 тисяч доларів на той час! (zik.ua, 09.12.14)
Варто зазначити, що це лише одне з каламутних справ ФФУ, якими зацікавилися ЗМІ. Причому – не тільки вони. Нагадаємо, ще на позаминулому тижні з джерел у правоохоронних органах Еспресо.TV стало відомо, що стосовно ФФУ слідчими органами розпочато досудове розслідування в рамках кримінального провадження щодо ч. 2 ст. 209 КК України «Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом за попередньою змовою групою осіб (espreso.tv, 05.12.14).
«Це, на мій погляд, чисте злодійство. Упевнений, незабаром громадськість дізнається і про інших художества нинішнього футбольного керівництва. Адже Не випадково перший віце-президент ФФУ Анатолій Попов відкрито звинувачував президента федерації в корупції», – коментує «справа м’ячів» голова Київської федерації футболу Ігор Кочетов («Команда», 12.12.14).
Він же до речі зрадив гласності спробу ФФУ фактично позбутися речових доказів шляхом строкової роздачі тих самих скандальних м’ячів.
«Федерація футболу м. Києва закликає припинити роздачу вказаних м’яких ячів серед колективних членів до повного завершення розслідування з цього питання. Адже не виключено, що слідство може вилучити їх як речові докази по справі. Такі аргументи дають нам підстави взагалі відмовитися від Вашої пропозиції, включаючи і «самовивіз» товару сумнівного походження. Залишаємо за собою право публічно попередити футбольну громадськість країни про небезпеку від реалізації авантюрних планів ФФУ», – зазначив Кочетов у відкритому зверненні до ФФУ (Ffk.kiev.ua, 11.12.14).
Як вже повідомлялося, саме Федерація футболу міста Києва – взявши до уваги не лише цей, а й інші численні проколи команди Конькова – першої на своєму виконкомі 3 грудня зажадала проведення позачергового звітно-виборчого конгресу ФФУ, а також звернулася до всім колективним членам ФФУ з закликом підтримати цю ініціативу (ffk.kiev.ua, 03.12.14).
Столичну федерацію вже підтримали колеги з Житомирської, Чернігівської, Сумської, Хмельницької, Кіровоградської, Івано-Франківської, Волинської та Дніпропетровської обласних осередків.
Серед безлічі причин, що спонукали регіональні асоціації поставити питання руба, зокрема, називаються невиконання більшості пунктів «передвиборчої програми» Конькова, руйнування системи футбольного господарства країни, неадекватна кадрова політика, затягування внутрішніх розслідувань корупційних явищ та проведення аудитів, стрімке падіння авторитету ФФУ серед української та міжнародної футбольної громадськості, журналістів, уболівальників та інше.
«Ситуація, що нині склалася у Федерації футболу України, викликає стурбованість. Наявний глибокий управлінська криза в керівництві українського футболу. Футбольна громадськість нашої країни потребує реабілітації ФФУ. У державі триває повне перезавантаження влади, ми пропонуємо зробити це і в футболі – не тільки в головному штабі, але і у всіх регіональних федераціях», – наголосив в. о. голови ИФФФ Тарас Клим (pressing.net.ua, 13.12.14).
При цьому, можна не сумніватися, що це тільки перші «ластівки» для Анатолія Конькова, особливо якщо враховувати той факт, що деякі колективні члени офіційно закликали президента ФФУ подати у відставку ще на початку березня цього року (після оприлюднення перших фактів фінансових зловживань Коньковим). У їх числі – крім деяких із вищезгаданих – федерації Вінницької, Тернопільської, Полтавської та Миколаївської областей.
Варто звернути увагу, що географія вимушеного повстання проти остаточно дискредитував себе керівника ФФУ є максимально широка – тут і Південь, і Північ, і Захід, і Схід, і Центр на чолі зі столицею. Тобто можна сміливо говорити, що роботою Конькова і його команди незадоволені у всіх куточках країни. І як би не намагався президент ФФУ робити хорошу міну при поганій грі – його перспективи цілком прогнозовані…
КОНЬКОВ ЦУГЦВАНГУ
І справді, на кого далі може спертися чинний глава ФФУ на тлі зростаючого невдоволення його роботою і повсюдних закликів піти у відставку? Постійні невдачі, скандали, шлейф корупційних підозр загнали Конькова в таке положення, при якому кожен його наступний хід та рішення ведуть тільки до погіршення позицій.
Нинішній шеф Будинку футболу встиг налаштувати проти себе майже всіх вболівальників (і особливо ультрас, кілька разів пікетували штаб-квартиру ФФУ – в тому числі і в минулий четвер), Прем’єр-лігу, керівників багатьох клубів, власних заступників і більшу частину співробітників ФФУ.
До всього цього він спровокував конфлікт з міністерством молоді і спорту і остаточно втратив підтримку на державному рівні. А наостанок, схоже, добряче підмочив свою репутацію (разом з ФФУ) в очах УЄФА, адже у міжнародних структурах у нього, відверто кажучи, і до цього не було великого авторитету.
«Давно не доводилося зустрічати настільки однозначної оцінки діяльності футбольного функціонера. Навіть найуспішнішим ніколи не давали спуску несамовиті критики, навіть у самих одіозних завжди знаходилися якщо не славословящие, то співчуваючі. Конькову вдалося зробити неможливе – він став еталоном зі знаком «мінус» для всіх! На неосяжних просторах інформаційного поля – жодного голосу на підтримку глави ФФУ», – констатує оглядач «Футбольного клубу» Тарас Савчук (footclub.com.ua, 10.12.14).
«У сформованих умовах реноме футболіста Конькова – не президента – могла б врятувати тільки відставка. Але подавати у відставку Коньков не збирався і не збирається навіть під тиском громадськості. Він як і раніше наполягає на своїй легітимності. Анатолій Дмитрович успішно продовжує правити самодержавно футболом, тим самим завдаючи величезної шкоди його іміджу. У такому разі фінал цієї історії зрозумілий…», – додає екс-президент ПФЛ Мілан Бальчос (footclub.com.ua, 11.12.14).
Резюмуємо: всередині країни і навіть всередині Будинку футболу президента ФФУ конфлікти з ким тільки можна; від міжнародних структур підтримки чекати не варто; державні органи його роботою, м’яко кажучи, незадоволені; гроші, залишені попередниками, схоже, просто профуканы.
Що б не зробив Ковзанів – це не знаходить підтримки і розуміння ні у професіоналів, ні у звичайних уболівальників. У шахах таке положення називається цугцванг, і з нього є тільки два можливі виходи – або здатися, або нарватися на мат. Схоже, Конькова чекає другий варіант, але чи розуміє він сам, які наслідки його можуть чекати?
«За моєю інформацією, поява Анатолія Конькова на посаду президента ФФУ – це пряме розпорядження Януковича. А раз так, то в умовах закону про люстрацію, голова федерації просто зобов’язаний написати заяву про відставку. Добровільний відхід буде для нього кращим варіантом. Найгірший же – лук’янівський СІЗО. Кажу прямо. Настав момент, коли Ковзанів повинен зрозуміти, що пора зупинитися. Є цілком чіткі, конкретні корупційні схеми ФФУ, якими зараз займаються правоохоронні органи», – зазначає голова правління Фонду соціального захисту футболістів та тренерів України Олег Печерный (dynamo.kiev.ua, 13.12.14).
«Нинішній керманич ФФУ, мабуть, просто вважає, що він буде вічним президентом. Але у нас вже був вічний президент країни – Віктор Янукович. Який в підсумку втік, пограбувавши державу на мільярди доларів і влаштувавши війну на сході України. Коньков теж хоче піти по такому шляху? Повторюся, у нього два варіанти: або він красиво піде у відставку, або він сяде у в’язницю. Конькову потрібно просто подумати про це, а не кричати на Виконкомі, що він всіх за собою потягне», – додає Печерный.
До речі, далеко не вперше своєю неадекватною поведінкою «непрошибаємість» Коньков викликає порівняння зі своїм швидким благодійником, підтримкою якого він так козиряв на перших порах. Та й взагалі склалася навколо федерації футболу ситуація прямо асоціюється в суспільній свідомості з революційними подіями лютого 2014-го.
«Один «легітимний» вже довів народ до Майдану і закінчив погано. Його футбольний ставленик теж розуміє, що сильно ризикує, тому і розсилає зараз листи до МВС, вимагаючи захистити від праведного гніву його тіло. Тіло, яке опинилося на повірку чужорідним, для якого фанати вже підготували сміттєвий бак люстрації. У Конгресу ФФУ, відповідального, до речі, не в останню чергу за вболівальників, є відмінний шанс зіграти роль парламенту, у статуті якого процедура імпічменту прописана дуже чітко», – пише Тарас Савчук (footclub.com.ua, 10.12.14).
Журналіст недарма акцентує увагу учасників майбутнього конгресу ФФУ на персональній відповідальності кожного з них, перш за все, перед уболівальниками, позиція однозначна – в ФФУ має відбутися перезавантаження. В іншому випадку наслідки можуть бути самими непередбачуваними.
У минулий четвер, як повідомляє Espreso.tv біля Будинку футболу відбулася акція ультрас, які вимагали зустрічі з Коньковим. Коли той не з’явився, фани почали палити фаєри, кидати петарди, використовувати іншу піротехніку. В Будинок футболу підтяглися правоохоронці, після чого ультрас покинули територію.
«Ультрас і певні люди, які стоять за ними, дали зрозуміти Конькову, що він повинен піти у відставку. І цілком можна сказати, що вимоги справедливі. Можна прогнозувати, що це була звичайна репетиція перед Конгресом ФФУ 18-го грудня. Можливо, що в цей день акції будуть ще більш масовими і з більш серйозними наслідками. Якщо Коньков не піде у відставку, акції продовжаться», – підкреслює видання (Espreso.tv, 11.12.14).
Як довго протримається на своєму посту Анатолій Коньков – питання риторичне. За великим рахунком, зараз він може сподіватися лише на «своїх» людей, яких встиг розставити за два роки і які будуть до останнього битися разом з шефом за доступ до «годівниці». А тим самим – відтягувати настільки гостро необхідне очищення федерації і початок масштабного відновлення футбольного господарства країни.
Тим не менш, все вказує на те, що у Конькова немає ні єдиного шансу допрацювати до кінця навіть першу каденцію. Напевно це чудово розуміють і ті, хто два з гаком роки тому голосував за безальтернативного кандидата. Саме час дослухатися до голосу розуму – зізнатися у власних помилках, зняти полуду з очей, забути про чвари і зробити те, чого від них чекає вся футбольна країна.
Зрештою, ж знайшов у собі мужність віце-президент ФФУ Андрій Павелко зробити першим цей відповідальний крок на шляху до очищення авгієвих стаєнь під дахом Будинку футболу.
«… В даному випадку я вирішив почати процес перезавантаження футбольної влади з себе. Потрібно не боятися приймати виклики часу і в рамках демократичних процедур знову доводити своє право на роль лідера.
Я закликаю весь управлінський штаб ФФУ наслідувати мій приклад. Таке самоочищення тільки додасть поваги і авторитету нашої футбольної асоціації в очах мільйонів уболівальників. Давайте продемонструємо людям, що механізм люстрації може бути цілком цивілізованим, а не тільки з допомогою сміттєвих баків», – заявив він. (footclub.com.ua, 7.12.14).
Хорошая сайт визитка киев будет стоит вам 4 тысячи гривен. Больше подробностей узнавайте здесь my-master.net.ua.
