Захисник київського «Динамо» Александар Драгович розповів про улюбленому клубі дитинства, а також про грі проти бразильських форвардів.
– Рік, що минає, був для тебе не простим в Україні, беручи до уваги всі обставини…
– Зараз у Києві все спокійно, а ось у березні був нестійкий період. Я нікого не боявся і не боявся подій, які відбувалися. До того ж клуб добре про нас дбав з точки зору безпеки, і я ніколи не боявся за своє життя.
– Твоя батьківщина – одна з найбільш процвітаючих країн у світі. Що значить для тебе багатство?
– Насамперед це здоров’я. Якщо його немає, то всі гроші марні. Крім того важливе значення має сім’я. На щастя мої бабуся і дідусь мене виховали так, що я не думаю про багатство. Головне залишатися порядною людиною.
– Ти неодноразово згадував у своїх інтерв’ю про свого дідуся. Він твій найбільший шанувальник?
– Так, це так, але і найбільший критик. Коли я в цьому сезоні отримав свою першу червону картку, то він злився на мене цілих два дні!
– У чемпіонаті України серед лідерів київське «Динамо», «Шахтар» і «Дніпро». А що-небудь здивувало тебе в процесі першості?
– Ще перед стартом ми знали, що наша команда сильніша ніж «Металіст». На зимову перерву ми пішли без поразок. Це показує наскільки гарна наша команда і наскільки продуктивно з нею працює тренерський склад.
– Алекс, багато експертів вважає тебе центральним захисником топ рівня нової хвилі. Як ти себе відчуваєш?
– Мені потрібно ще багато працювати. Я наполегливо тренуюся, хочу стати краще і сильніше. Найголовніше на цьому шляху домогтися стабільності виступів на високому рівні, як наприклад показав своїм прикладом Серхіо Рамос. Усього можна досягти, йдучи крок за кроком.
– Це правда що ти однодумець Грегора Шлирензауэра (олімпійський чемпіон у стрибках на лижах з трампилина 2010 року у Ванкувері – прим.ред.)?
– Так, він справжній професіонал. Його думки мені імпонують. Він безумовно більший профі ніж багато футболістів.
– Що б бути успішним спортсмену потрібно бути постійно в тонусі…
– Звичайно. Прикладом служить, як раз Грегор, враховує систему харчування та інші фактори. Я вже казав, що у футболі є багато людей, які після тренування геть забувають про свій професії…
– Яку пораду з області живлення ти від нього отримав?
– Найважливіше це є повільно, що дуже добре для травлення.
– Який захисник в європейському футболі є орієнтиром для тебе?
– Мені імпонує Серхіо Рамос. Якщо жи давати відповідь на те, хто в даний момент самій кращий, то це, на мою думку Рафаель Варан з мадридського «Реала».
– Наскільки ти на рівні порівняно з ними?
– Це важко сказати. Звичайно це гравець відчуває, досягаючи певного рівня. Але як це може проявитися у великому клубі, де є тиск і конкуренція – це зовсім інше питання. Але я хочу сказати, що готовий до подібних порівнянь.
– Тобі хотілося б щоб збулася твоя дитяча мрія і лондонський «Арсенал» тобі б сказав «так»?
– «Арсенал», «Арсенал», краще вже тоді «Реал» (сміється). Звичайно, навколо мене ходить багато чуток, але в мене ще на три з половиною роки контракт з київським «Динамо». Якщо буде пропозиція, я її буду розглядати, але я ні на що не можу вплинути. Хоча так, «Арсенал» – це моя дитяча мрія.
– Яку роль в твоє майбутнє грає агентство Star Managements Signings. Була інформація, що ти з ними співпрацюєш…
– Влітку я один раз з ними поспілкувався, але надалі ніяких контактів не було.
– Ти, як і раніше вважаєш, що для просування кар’єри не потрібен постійний менеджер?
– В цьому питанні для мене все просто. Клуби виникають на горизонті природним шляхом. Інтерес є тоді, коли гравець показує високий рівень гри.
– Які в тебе критерії щодо вибору клубу? Як це було з «Динамо» Київ?
– Вибір на користь київського «Динамо» був для мене справжнім викликом. Команда в останні роки багато поступалася «Шахтарю». Для мене було важливо прийняти такий виклик, так як це в моєму характері.
– Матіас Заммер (спортивний директор мюнхенської «Баварії» – прим.ред.) сказав, що Драгович – це цікаво, але у клубу зараз досить центральних захисників…
– Я чую про це вперше. Звичайно інтерес подібного клубу мені лестить, але мені ще потрібно підвищити свій рівень. Наприклад, я не дуже залишився задоволений своєю грою за збірну проти Бразилії… Мене це турбує, і я знаю над чим треба працювати, щоб грати краще.
– Футбол типу бий і біжи – не відповідає твоєї філософії?
– Звичайно. Але я центральний захисник і моя головна задача чисто і надійно зіграти в обороні, хоча сучасний захисник повинен вміло підключатися до атак своєї команди.
– Що для тебе красивий футбол?
– Це бути на порядок вище інших, як наприклад та ж «Баварія».
– Протягом останніх двох сезонів прикладом ефективної футбольної філософії стала тактика активного пресингу і контратак, прикладом якої стала дортмундська «Боруссія». Яким ти бачиш майбутнє розвиток футболу?
– Я думаю все буде трохи інакше. Гвардіола вже зараз грає за іншою системою. Тактики будуть постійно змінюватися. Гвардіола любить короткий пас, а Моуріньо, наприклад, віддає перевагу оборонні схеми і компактність.
– Скільки годин на день ти проводиш без футболу?
– Дуже мало, тому що мій дідусь ще більший його шанувальник ніж я. Він може дивитися навіть матчі австрійської регіональної ліги. Також він може дивитися матчі в записі, навіть ті, які сам відвідав на стадіоні. Я говорю з ним про футбол в режимі нон-стоп. Сам же я просто люблю футбол. Із задоволенням дивлюся поєдинки в Лізі чемпіонів, футбольні трюки на youtube, постійно хочу знати щось нове.
– Наскільки складно грати проти такого футболіста, як Неймар?
– Він володіє прекрасною технікою. Один в один його важко зупинити, але це можна зробити з допомогою підстраховки.
– В чемпіонаті України виступає Луїс Адріано. Важко проти нього захищатися?
– Він – метушливий гравець, робить багато прихованих фолів. За своїм рівнем в цілому він міг би грати в будь-якому топ-клубі світу. Подивимося яке його чекає майбутнє.
– Наостанок скажи, хто кращий нападник, проти якого тобі доводилося грати?
– Златан Ібрагімович. Великий, компактний і неймовірно сильний. Для мене він найкращий форвард.
