Не дарма все-таки тренерське крісло деколи називають електричним стільцем. Сьогодні він на гребені хвилі, йому співає оди преса, його нахвалюють експерти. Але вже завтра все може кардинально змінитися. І тоді з’являються такі хіт-паради…
Отже, Олег Блохін і дев’ять авторитетних зарубіжних тренерів, чия робота в 2014 році принесла розчарування.
Олег БЛОХІН («Динамо»)
Зигзаги долі. Кращий форвард київського клубу всіх часів і найуспішніший наставник збірної України, він увійшов в історію і як головний невдаха на тренерському містку «Динамо».
У сезоні – 2012/13 Блохін начисто програв «Металісту» дуель за срібло (хоча, приймаючи команду, мав перевагу в чотири очки). Це було вперше – щоб «Динамо» посіло третє місце в чемпіонаті. Але, виявилося, що може бути ще гірше.
Влітку 2013-го керівництво «Динамо» витратило майже 50 млн євро на нових гравців, але віддачі і тут не було. У «Динамо» Олега Блохіна кожен грав сам за себе – не було ні думки, ні колективних дій. Особливо сумно стало у другій половині сезону-2013/14.
Для початку «Динамо» безнадійно поступилося Валенсії» в 1/16 Ліги Європи, а до квітня, поступившись «Дніпру» і «Шахтарю», скотилося на четверте місце за втраченими очками в чемпіонаті. На четвертому місці воно і фінішувало. Вже без Блохіна, але зрозуміло, що його «стараннями».
Те, що головна проблема «Динамо» полягала в тренері, підтвердила і нинішня осінь, коли фактично ті ж гравці під керівництвом Сергія Реброва стали демонструвати зовсім інший футбол.
Про те, як Блохін розлучався з «Динамо», навмисне не розписуємо. Гидко згадувати.
***
Девід МОЙЕС («Манчестер Юнайтед»)
На тренерський місток «МЮ» він прийшов з ініціативи самого Алекса Фергюсона, який віддавав належне не тільки професійним якостям земляка (Девід теж народився в Глазго), але і відзначав його сильний характер. Мойес, до речі, міг опинитися на «Олд Траффорд» ще в 1998-му, але посаду асистента головного тренера його не приваблювала.
На той момент він очолював «Престон», який вивів з третього на другий дивізіон (і мало не вивів в АПЛ), а з 2002-го по 2013-й шотландець вельми плідно працював з «Евертоном».
Мойеса тричі визнавали тренером року в АПЛ за версією колег, він виводив команду в Лігу чемпіонів, в 2009-му зупинився за крок від тріумфу у Кубку Англії (у півфіналі «Евертон» обіграв якраз «МЮ», але у вирішальному матчі поступився «Челсі»).
Словом, його кандидатура на зміну серу Алексу і справді здавалася оптимальною. Однак на «Олд Траффорд» Мойес зазнав формене крах. Сам він каже, що йому просто не вистачило часу, щоб спрацюватися з командою, до того ж напередодні сезону «МЮ» недостатньо добре попрацював на трансферному ринку. Але, напевно, справа в самому тренерові. Так іноді буває: наставник чудово працює з середняками, але втрачається, переходячи на вищий рівень.
І добре б, якби при Мойесе манкуніанці відкотилися, скажімо, на третє-четверте місце. Це було б нормально для перехідного періоду. Після відходу сера Алекса спад був практично неминучий – це розуміли всі.
Але навесні 2014-го «Червоні дияволи» навіть до Ліги Європи не дотягували. І після 34-го туру, коли команда зазнала 11-ї поразки у сезоні – до речі, від «Евертона» – Мойеса відправили у відставку.
Зараз він очолює «Реал Сосьєдад». І, загалом-то, без особливого успіху – 14-е місце після 16-ти турів.
***
Вісенте ДЕЛЬ БОСКЕ (збірна Іспанії)
Перша крупна і несподівана невдача на ЧС-2014. Іспанія, яка виграла два чемпіонати Європи поспіль і здобула золото чемпіонату світу-2010, на цей раз виявилася блідою тінню самої себе. У стартовому турі отримала нищівні 1:5 від Голландії, а в другому – поступилася команді Чилі, достроково втративши шанси на вихід з групи. І тут, мабуть, можна говорити про стовідсоткове тренерському прорахунку.
Вісенте Дель Боске напевно думав про те, що пора б зайнятися перебудовою команди, але у результаті вирішив зробити ставку на все той же каталонський кістяк, який приносив успіх протягом останніх років, і прогадав. Великі ветерани не витримали напруги, вони були явно вихолощені під кінець сезону, їм не вистачало мотивації, вони не встигли зігратися з форвардом Дієго Костою. Та й суперники вже давно пристосувалися протистояти фірмової тікі-таке.
Після ЧС-2014 Дель Боске свою помилку визнав, хоча і послався на невезіння, але пост покидати не став, вирішивши залишитися ще на один цикл. Зараз він займається тим, чим повинен був зайнятися ще після 0:3 від Бразилії в січневому фіналі Кубка конфедерацій-2014 – перебудовує гру команди. Враховуючи поразку від Словаччини у кваліфікації Євро-2016, можна припускати, що у «Фурії Роха» як і раніше не все гладко.
***
Рой ХОДЖСОН (збірна Англії)
В який вже раз. Напередодні кожного великого турніру всі чекають, що ось тепер-то вже родоначальники футболу себе покажуть, і щоразу виходить облом.
На ЧС-2010 і Євро-2012 англійці хоча б в плей-офф виходили, поступаючись там майбутнім призерам – Німеччини та Італії, відповідно. Тепер же все для них закінчилося набагато раніше – після поразок від Італії та Уругваю, які вони «підкріпили» нічиєї з Коста-Рікою. Причому, по грі англійці начебто виглядали на своєму рівні, але, як кажуть, рахунок на табло. Що, втім, не завадило Ходжсону зберегти місце роботи.
***
Чезаре ПРАНДЕЛЛІ (італія)
В кінці нульових він двічі поспіль вивів «Фіорентину» в Лігу чемпіонів, і зі збірною Італії спочатку у Пранделлі все складалося. Під його керівництвом «Скуадра Адзурра» взяла срібло Євро-2012, вибивши Англії з Німеччиною, але поступившись у фіналі незрівнянною Іспанії.
Непогано почали апеннінці і на ЧС-2014, обігравши в стартовому турі знову-таки англійців. Але потім послідували дві поразки – від сенсаційної Коста-Ріки і Уругваю, що, природно, в Італії було розцінено як провал. А розчарований Пранделлі ще в Бразилії подав у відставку, хоча контракт у нього був дійсний до 2016 року.
Примітно, що тоді ж добровільно свою посаду залишив президент Джанкарло Абети: мовляв, це поразка – і мою поразку теж, а значить, я повинен піти. Вчинок справжнього чоловіка. Не кожен президент федерації на таке здатний…
***
Луїс Феліпе СКОЛАРІ (збірна Бразилії)
Мабуть, це був самий нищівний провал року. Бразилія вважалася головним фаворитом ЧС-2014: підтримка уболівальників, підбір виконавців, класний тренер, який знає, як вигравати великі турніри. І генеральна репетиція пентакампеонам вдалася на славу: я – все про те ж Кубку конфедерацій, виграному з явною перевагою.
Однак на чемпіонаті світу Бразилія зазнала фіаско, якого ніхто не міг припустити навіть в найстрашніших снах. 1:7 від Німеччини в півфіналі, а потім ще 0:3 у вигляді контрольного пострілу від Голландії в грі за бронзу.
Ясна річ, бразильцям в цих матчах дуже не вистачало Неймара, який отримав травму. Але, думається, справа не тільки в цьому. У господарів ЧС-2014 абсолютно розладналася командна гра (яка і до цього була далека від ідеалу) і виникли колосальні проблеми в обороні. Ну і, судячи з усього, вони виявилися не готові психологічно – не впоралися з вантажем відповідальності. Тобто, рідні стіни не допомагали, а скоріше – тиснули. Так теж буває.
Пропустивши в півфіналі з ФРН перший гол після кутового, команда Луїса Феліпе Сколарі запанікувала, досвідчені начебто гравці почали допускати дитячі помилки. Загалом, Бразилія просто розсипалася, мов картковий будиночок при першому ж подиху вітру.
Природно, Сколарі нічого не залишалося, як вибачитися і подати у відставку. Втім, без роботи він довго не залишався. Зараз «Сержант» очолює «Греміо».
***
Фабіо КАПЕЛЛО (збірна Росії)
Чергове підтвердження думки про те, що гроші вирішують далеко не все. З окладом в 8 млн євро за рік Капелло вважається самим високооплачуваним серед тренерів, які очолюють національні команди. Але навіть якщо б РФС пообіцяв йому вдвічі більше, дива не сталося б.
На ЧС-2014 збірна Росії продемонструвала самий невиразний і відсталий футбол, не зумівши вийти з досить простої групи з Бельгією, Алжиром і Японією. І вже зовсім убогій вийшла у Капелло і його команди минула осінь – у відбірковому турнірі Євро-2016 Росія розписала нічию з Швецією і Молдавією, і програла Австрії.
Втім, у італійського тренера є серйозне виправдання: в останні місяці він і його штаб не отримував зарплату. Несподівано виявилося, що у РФС просто немає грошей для того, щоб забезпечити контракт Капелло. Скандальна, загалом, ситуація.
***
Клаудіо РАНЬЄРІ (збірна Греції)
Авторитет і клас італійського наставника начебто сумнівів не викликають. Він, зокрема, зробив непогану роботу з «Монако»: у 2013 році повернув команду в 1 Лігу, а в 2014-му зробив її віце-чемпіоном Франції.
Але ось зі збірною Греції у нього абсолютно нічого не вийшло. Очоливши її за півтора місяці до старту кваліфікації Євро-2016 й оголосивши, що тепер елліни будуть грати в більш атакуючий футбол, Раньєрі вже 15 листопада отримав розрахунок.
Не дивно: адже в чотирьох матчах відбіркового турніру греки набрали лише одне очко, примудрившись програти не тільки Румунії, а й Фарерам і Північної Ірландії, і лише в поєдинку з Фінляндією зачепивши нічию.
***
Юрген КЛОПП («Боруссія» Д)
Круте піке «джмелів» в національному чемпіонаті – це самий несподіваний провал осені. Успішно виступаючи в Лізі чемпіонів (вихід в плей-офф з першого місця), футболісти «Боруссії» на подив слабо виглядали в бундеслізі, зустрівши зимові канікули на передостанньому місці з пасивом у 10 поразок.
Що сталося з віце-чемпіонами Німеччини, зрозуміти непросто. Швидше за все – там ціла низка причин, з якими доведеться розбиратися Юргену Клоппа під час зимових канікул. Він каже, що знає, як подолати цю кризу. Питання, чи вийде?..
***
Брендан РОДЖЕРС («Ліверпуль»)
Схожа ситуація. У минулому році «Ліверпуль» посів друге місце (хоча мав усі шанси зайняти перше), а нині – пішов пристойний відкат.
Напередодні 18-го туру мерсисайдці замикали топ-десятку в турнірній таблиці АПЛ. При цьому «Ліверпуль» зазнав невдачі ще й у Лізі чемпіонів, посівши лише третє місце в групі з «Реалом», «Базелем» і «Лудогорцем».
Проблема в тому, що «Ліверпуль» поки не навчився грати без Луїса Суареса (він, до речі, теж поки в «Барселоні» особливо не блищить), і в підсумку атака виявилася найслабшою ланкою мерсисайдців.
Спробу компенсувати втрату забивного уругвайця за рахунок Маріо Балотеллі вже й сам тренер «Ліверпуля» Брендан Роджерс визнав невдалою. Куплений в «Саутгемптона» Рікі Ламберт, як і припускали багато британські експерти, не тягне. А тут ще дуже недоречно зламався Старрідж, який зіграв у нинішньому сезоні лише кілька матчів.
У підсумку в 17-ти матчах АПЛ форварди «Ліверпуля» забили на всіх аж… два м’ячі, а загальна результативність команди порівняно з минулим сезоном впала в два рази.
Виходить, причина невдач начебто ясна. Роджерс сподівається все ж адаптувати Балотеллі до гри команди і дуже розраховує на повернення Старріджа. А букмекерські контори тим часом щосили приймають ставки на можливу відставку тренера…
