Нападник київського «Динамо» Артем Кравець підвів підсумки першої частини поточного сезону для своєї команди.
– З початку сезону ви взяли участь майже у всіх матчах команди. Відчуваєте, що це для вас новий виклик?
– Так, дійсно, здається, лише одного разу не зіграв на Кубок. Це все завдяки довірі з боку тренера, яке є для мене стимулом. Відчуваю велику відповідальність і намагаюся виправдати сподівання, покладені на мене. Довіра – це дуже важливий фактор для кожного футболіста, і для мене зокрема. І ще не менш важлива атмосфера в команді, яка останнім часом налагодилася. Тому, впевнений, у нас є всі шанси досягти поставлених цілей – виграти чемпіонат, Кубок України і успішно зіграти в Лізі Європи.
– Що відчули, коли стало відомо про запрошення в команду польського нападника Теодорчика? Впевненості менше не стало?
– Я нормально це сприйняв. Зрозуміло, що команда не може входити в сезон з одним нападником – це складно. В тому числі, і для мене – було б важко грати всі матчі по 90 хвилин без замін. Крім того, в «Динамо» повинна бути конкуренція на всіх позиціях – як мінімум, по два футболіста на кожній. Це служить мені додатковим стимулом більше викладатися на тренуваннях і краще працювати, щоб розвиватися і прогресувати.
– З поверненням до Києва Мбокані конкуренція підвищилася?
– Так, але не бачу в цьому жодних проблем. Я готовий конкурувати з усіма. Головне – на футбольному полі показувати відповідний рівень гри. Тоді у тренерів не буде питань про те, кого ставити в склад.
– Кажуть, головне – зробити перший точний пас, щоб відчувати себе впевнено.
– Напевно, так і є. І все ж достатньо просто включитися в ритм гри і відчути рух на футбольному полі. Входити в гру потрібно миттєво, а для цього необхідно добре розім’ятися. Зазвичай проводить розминку тренер з фізпідготовки, але кожен готує себе самостійно, адже тут все цілком індивідуально – комусь потрібно бігати і ледь не «померти» перед самим виходом на поле, а декому достатньо трохи підтягнутися і зробити кілька бігових вправ.
– У Лізі Європи ви відзначилися двічі, ще раз – в Кубку України, а у десяти матчах чемпіонату забили сім м’ячів. Досить непогано для початку нового етапу?
– Як для початку сезону – непогано. Але попереду у нас достатньо ігор до кінця календарного року, тому мені ще забивати і забивати, щоб показувати свій стабільний рівень. Хочу цього в кожному матчі, адже це головне для нападника, тим більше, коли забиваєш, з’являється впевненість. Тоді в епізодах, яких може бути один-два за всю гру, стає легше розпорядитися м’ячем, зробити це без зайвих нервів. Але головне, щоб ми досягли хороших результатів. Для цього у нас є всі шанси.
– Іноді здається, що вам легше забити зі складних ситуацій, ніж з простих…
– Не помічав такого за собою. Просто намагаюся реалізовувати моменти. Іноді це вдається, іноді – ні. У складних ситуаціях, мабуть, все відбувається на автоматі – навіть не встигаєш подумати, все на рівні рефлексів. Розумієш, що зробив, вже після того, як закінчився епізод. У простих ситуаціях занадто багато часу, щоб подумати, іноді це заважає.
– Ви входите в список кращих бомбардирів чемпіонату. Ставите перед собою завдання здобути лідерство до кінця турніру?
– Так, звичайно, ставлю і не приховую цього. Дійсно, хочеться стати кращим бомбардиром, раніше такої можливості у мене не було, адже я не грав так багато часу. Але, повторюся, головне завдання – стати чемпіонами. Якщо при цьому я не буду кращим бомбардиром, то зовсім не проблема.
– Ви зазначили, що атмосфера в команді покращилася, і це помітно не тільки всередині команди?
– Думаю, так. Я помітив, що мікроклімат, дійсно, позитивно змінився, і всім хлопцям стало краще. Звичайно, ідеально, коли команда перемагає, тому що, коли зазнає поразки, настрій гірше. І складні моменти ми переживаємо всі разом. Сподіваюся, і надалі наша гра і атмосфера в колективі будуть тільки добрими.
– Ураження на стадії перебудови команди – нормальне явище, якого не уникнути?
– У футболі від поразок ніхто не застрахований. Всі без винятку команди можуть програти. Звичайно, поразки будуть траплятися, від них нікуди не дінешся. Головне – робити правильні висновки на майбутнє. Наприклад, поразка від «Ольборга» було дуже неприємним, рахунок 3: 0 ми точно не заслуговували, а повинні були забити хоча б один м’яч. Це, дійсно, складно пережити, я, наприклад, два дні відходив. Особливо нелегко це поразка далася на тлі попередніх перемог. У будь-якому випадку, думаю, це піде нам на користь і таке поразка буде стимулом до наступних перемог.
– Хто допомагає вам у такі важкі моменти, коли важко психологічно і морально?
– В основному, моя дружина Ганна. Вона завжди знає, коли і з якого боку до мене підходити. В цьому у нас повне взаєморозуміння. Крім того, я така людина, що переживаю все в собі. Переглянув гру – справді, другий тайм, мабуть, був провальним за весь час в «Динамо», а от у першому, вважаю, грали досить непогано. А причина того, що не змогли забити і зрівняти рахунок – лише невезіння. Думаю, другий пропущений гол нас трохи приглушив», і, напевно, тому багато що в другому таймі не вийшло.
– Здається, при Реброва «Динамо» стало краще контролювати м’яч. А які ще зміни відбулися?
– У попередні роки я був не так близький до основного складу, тому мені важко порівнювати. Можу лише сказати, що зараз кожен футболіст в грі проти будь-якого суперника налаштовується тільки на перемогу і виходить на поле з єдиною думкою – виграти. Дійсно, у нас тактика досягати результату через контроль м’яча, розхитуючи оборону суперника. І, мушу зізнатися, це приємно, коли команда постійно з м’ячем, весь час атакує, від цього кожен футболіст отримує більше задоволення, і вболівальники теж.
– Тільки ви знову заграли в основному складі «Динамо», вас стали включати в різні символічні збірні туру. Як ставитеся до такого визнання? Слідкуйте за появою свого прізвища у подібних рейтингах?
– Чесно кажучи, не слідкую, і ніхто мені про них не говорив. Намагаюся звертати увагу тільки на свою гру, знаходити помилки, працювати над ними на тренуваннях, виправляти і намагаюся приносити користь команді. Якщо «Динамо» буде перемагати в кожній грі, а я буду забивати, рейтинги нікуди не дінуться і моє прізвище у них буде.
– Як можете оцінити результати збірної України у відбірковому циклі до Євро-2016?
– Звичайно, хотілося б, щоб збірна набрала максимум очок у цих іграх, але після того, як перший матч завершився не на нашу користь, наступні дві перемоги значно покращили становище. Головне – отримали максимум очок у наступних зустрічах, а гра з часом прийде. Думаю, багато футболістів з основного складу національної збірної ще не набрали своїх оптимальних кондицій. Упевнений, в найближчих поєдинках все зміниться – буде і гра, і результат.
– Хотілося б вам отримати виклик від Михайла Фоменка на поєдинки національної команди у листопаді?
– Вирішувати тренеру, адже саме він відповідає за результат. На даний момент я працюю на благо «Динамо», у мене контракт з цією командою, намагаюся виконувати завдання, поставлені тренерським штабом перед нами, – перемагати в кожній грі. Якщо надалі я буду показувати такий же рівень гри, забивати м’ячі, команда буде досягати успіху, то виклик в збірну буде просто питанням часу. Найголовніше для мене – «Динамо», хоча, звичайно, хотілося б грати в національній команді – це моя мета.
