Період, через який сьогодні проходить «Шахтар», увійде в історію клубу особливої головою. Правда, потім про це будуть говорити як про доконаний факт. Міркувати зі сторони завжди легше. Набагато складніше пережити цей час, витримати випробування…
Головний тренер «Шахтаря» Мірча Луческу – про першу частину сезону, проведеної командою поза домом.
ПОЛЮВАННЯ НА «ШАХТАР»
– Містер, все пішло шкереберть з самого початку сезону…
– Так, у нас відразу почалися певні проблеми. Деякі гравці вчасно не повернулися. Тому ми створили команду на Суперкубок з тих футболістів, які були на той момент. Ці хлопці показали характер і виграли. Після повернулися всі інші. Природно, відчувалася відсутність підготовчої складової у них. Це стало помітно в 9-14-му турах, коли у тих, хто не був на зборах з командою, нашарувалося втому і закінчився запас міцності. Зараз все знову відновилися, вони в хорошій формі і з відмінним настроєм. Торішні гравці почали виходити на провідні ролі в команді, вони допомагають клубу зберігати високий рівень, на який він піднявся. Це Фред, Фернандо, Бернард і останнім часом Ньому. Марлос добре адаптувався, йому потрібно було час, щоб зрозуміти, як ми діємо. В наш тренувальний режим увійти не так-то легко. Зараз все набагато краще.
– Як вам все-таки вдалося переконати бразильців повернутися?
– Я зробив так, щоб у всіх бразильців була конкуренція між собою. Їх дуже багато, кожен з них хорошого рівня, і всі хочуть грати. Справа не тільки в тому, що у них є контракти. Їх життя – це футбол. Кожен хоче виходити на поле. Доводиться шукати варіанти, щоб всі мали ігрову практику. А так, все як завжди: тренувальний процес, аналіз матчів. Якщо повернутися до того, що сталося, коли забрали наших футболістів в дві години ночі, то це був дуже складний момент. Не хочеться повторюватися, тим більше всі знають, що сталося. Як і про те, що я говорив про людину, який хотів просто вкрасти наших гравців! Я тоді відразу зрозумів, що він збирається взяти тільки двох футболістів. Заради цього влаштовувалася вся затія. Звичайно, я був дуже злий. Але гравцям сказав: якщо хтось не хоче повертатися, може цього не робити. Я знайду можливість створити нову команду! Хто бажає, нехай іде… Вони повернулися, залишилися з нами і допомогли виграти Суперкубок. Футболісти були молодші, без досвіду. Потрапили під вплив афериста. Пройшов день-два – і всі зрозуміли, що йому потрібні тільки двоє! У результаті через два-три дні повернулися Фред і Дентіньо. Проблема навіть не в тому, що вони були відсутні, а в тому, що не приїхали вчасно на збори і пропустили їх частину! Найважливіший крок зробив президент нашого клубу, коли вирішив, що команда буде дислокуватися в Києві. З цього моменту у відсутніх гравців не залишалося ніякого алібі. Всі повернулися і почали працювати. Зараз начебто взялися за розум. Будемо сподіватися, що таких ситуацій більше не повториться.
– З точки зору психології тренера, втеча футболістів і їх повернення – це краще, ніж якщо б вони залишилися в команді, але постійно жили з думкою про те, щоб втекти?
– Вони могли думати про відхід тільки до 31 серпня, коли закінчувався період трансферів. Потім піти було б неможливо. Гравці могли міркувати хіба що про тих пропозиціях, які могли б мати або не мати місце. Про офіційних пропозиціях! На жаль, футболісти потрапили під вплив і прийняли рішення неправильні. Я говорив з ними. Просив, вимагав: «Ви повертаєтеся назад – і тут, на місці з’ясовуєте свої відносини, вирішуєте свої проблеми». Це професіонали, які повинні тренуватися. Тренування – найважливіше, їх обов’язок! А якщо вони переривають цей процес, то зводять нанівець свій професіоналізм. Тому добре, що вони повернулися. Відчули, напевно, тиск – і моє, і «Шахтаря». Пізніше вони продовжували обговорювати свою долю на рівні клубу. Хоча конкретних пропозицій не було – тільки за Феррейрі! Але, думаю, Факундо тепер шкодує про те, що зробив. Оскільки зараз він не котирується там на високому рівні. Те ж саме могло статися і з іншими футболістами, які намагалися піти. Тепер багато з них дякують мені за те, що ми наполягли на тому, щоб вони повернулися назад. Зізнаються, що помилилися. Власне, я тут і знаходжуся. Знаю, як буде розвиватися ситуація! У мене великий досвід. І перш ніж вони скоїли цей неправильний крок, я їх попереджав. Говорив: «Ви повернетеся все одно, але втратите час і будете перебувати в неналежному стані». Зараз все добре. Ті, хто залишився, зрозуміли ситуацію і дуже допомогли нам у складний момент. Не будемо забувати, що перші шість турів навіть без тих, хто йшов, ми постійно вигравали! І тільки потім, коли стали підпускати відсутніх футболістів, з’явилися негативні результати. Від цього ми всі програли, на жаль, команда і вони. І все-таки є ще 12 матчів. Сподіваюся, ми ліквідуємо розрив і будемо боротися за титул.
– Ви сказали, що їх спровокував агент. Вони продовжують працювати з ним? Чи Можете ви якось вплинути на те, щоб вони припинили це співробітництво?
– Вони кажуть, що з ним не контактують. Я, чесно кажучи, не знаю. Справа в тому, що це не ліцензований агент ФІФА. Це, швидше, мафіозі! Посередник! Серйозний агент високого рівня так би не вчинив.
ХІД ПРЕЗИДЕНТА
– Психологічно і фізично важко розриватися між Києвом і Львовом?
– Дуже важко. За великим рахунком, ми все життя зараз проводимо в готелях і в літаках. Одна справа – перебувати вдома, в своєму місті, зі своїми вболівальниками і базою. І інша – намагатися адаптуватися до сформованим важких умов. Але найбільше мене обурила позиція Федерації, яка не схвалила формулу чемпіонату, про яку ми говорили. Проводити 26 матчів – це міні-чемпіонат. В одному тільки поєдинку може вирішитися доля турніру. Величезне значення має будь-яка помилка арбітра, як це і сталося в матчі з «Динамо». Зовсім інша справа – гра з плей-офф, де перші чотири команди зустрічалися між собою за два рази. Всього за чемпіонат вийшло б чотири поєдинки один з одним. Могли бути помилки в одному матчі, але не в чотирьох поспіль! Навіть у таких складних умовах, в яких ми знаходимося, було б більше рівноваги, і, напевно, це було б більш коректно! Перемагала команда, яка просто-напросто сильніше. Не будемо забувати і про те, що наші суперники мають значну перевагу, проводячи практично всі матчі вдома. І не грають взагалі на полях команд з Донбасу. Полях, на яких вони втрачали очки! І в Луганську з «Зорею», і в Донецьку з «Металургом». Плюс невідомо, як би вони ще грали з «Олімпіком». Зараз же, за великим рахунком, ці очки у них вже в кишені. Нам складно було поступитися будинку – за нашою спиною у великій кількості стояли вболівальники. Тому я неодноразово говорив, що нинішній чемпіонат – анормальне. Будемо сподіватися, що він проходить, а ті, хто за нього відповідальний, повинні добре задуматися, як буде проводитися наступний. Замість того, щоб зробити крок уперед, ми, на жаль, робимо крок назад. Замість повних стадіонів часом на матч приходить 500 осіб. Я не раз говорив про те, як важливо грати в групах, де команди приблизно однакової сили. Перші чотири, другі чотири Команди приблизно одного рівня. Була б дуже коректною і боротьба за чемпіонство, і боротьба за збереження прописки в еліті. І все залежало б тільки від рівня команд, а не від якихось випадкових моментів.
– Враховуючи умови, в яких зараз знаходиться «Шахтар», ви вважаєте досягненням вихід в плей-офф Ліги чемпіонів?
– Це дуже важливо для нас, для нашого клубу. Таким чином ми підтвердили свій високий рівень на міжнародній арені. Хоча якщо повернутися до того, як нас судять… Напевно, весь світ бачив пенальті у матчі з «Атлетіком». І як у поєдинку з «Порту» за рахунку 2:1 на нашу користь був найчистіший штрафний на Адріано, але суддя продовжив гру, пішла контратака суперника, після якої вони забили. Всі ці моменти, на жаль, трактуються на користь лише однієї команди. Коли я перебуваю в УЄФА, дуже часто говорю про те, що східноєвропейські клуби судять не так, як повинно бути. І не тільки «Шахтар» мається на увазі, а й інші команди.
– Підбиваючи підсумок, яким ви запам’ятали 2014 рік?
– Важкий момент, через який ми проходимо. Команда продемонструвала свій потенціал. Ми підтвердили високий рівень. І найважливіше – хочу подякувати президенту за те, що він зберіг «Шахтар»! Невідомо, яке рішення прийняв би інша людина в ситуації, в якій знаходиться Донбас. Ми ж представляємо наших уболівальників, регіон і місто Донецьк. Упевнений, наші позитивні результати приносять хоч якусь частку радості нашим фанатам. Сподіваюся, команда буде і далі прогресувати. Ті футболісти, які півтора-два роки тому були молодими і подають надії, вже зараз стають основними виконавцями, які визначають гру команди. Будемо продовжувати в тому ж дусі.
– Ви вірите в те, що «Шахтар» повернеться в Донецьк?
– Це не від мене, на жаль, залежить. Не від нас, не від команди, а від багатьох інших факторів. Від людей, які несуть відповідальність за те, що відбувається зараз в країні. Це залежить від найважливіших персон, світових лідерів. Ми ж повинні лише вірити в те, що колись повернемося до Донецька і будемо знову грати на «Донбас Арені».
СЕКРЕТНІ РОЗМОВИ
– Ви сказали, що проводили бесіди з гравцями. Якщо не секрет, про що говорили?
– Я з ними розмовляв ще перед товариською грою з «Ліоном». Відчував, що відбувається щось недобре. Викликав гравців, поговорив з ними, пояснив, які вони допускають помилки. Потім провели матч з «Ліоном», після якого мені довелося спуститися в хол готелю, де проводив збори цей так званий агент… У мене були розмови і з тими, хто залишився тут. Але не хочеться розкривати секрети цих розмов.
– Чому ви залишилися жити в готелі, а не зняли житло в Києві?
– Тут мені легше контролювати все, що відбувається.
– Назвіть найкращий і найгірший матч «Шахтаря» в першій частині сезону?
– Найбільш невдалою була, звичайно, гра з «Зорею». Можна сюди додати і поєдинок з донецьким «Металургом». На жаль, я не зміг донести до футболістів, що хоч ці команди поступалися нам практично у всіх матчах до того моменту, але на них потрібно налаштуватися. В якійсь мірі гравці були розслабленими. А коли потрібно було виправляти ситуацію, занервували, не реалізовували 100-відсоткові моменти. Суперники використали нашу розслабленість і, на жаль, скоригували історію наших матчів з ними. А кращі ігри були в кінцівці першої частини сезону – з «Карпатами», запорізьким «Металургом», «Говерлою». Всі три поєдинки хорошої якості. Це одні з найбільш видовищних ігор, і ми в них виглядали так, як того всі від нас чекають.
Кращий футболіст першої частини сезону?
– Я не роблю таких заяв. Це нехай скажуть вболівальники. Я визначаю кращого в кінці кожного матчу. Але некоректно з мого боку називати кращого за підсумками першої частини сезону. У кого-то були підйоми, у кого-то спади, хтось грав більш стабільно. Але всі мої футболісти однаково добре для мене.
– Як відчуваєте, усвідомлюють зараз гравці, що вони переживають історичний момент у літопису клубу?
– Про це періоді будуть говорити. Але, думаю, гравці поки ще не усвідомлюють цього.
