Екс-нападник збірної України Андрій Воронін поділився планами на майбутнє, дав прогноз на матч 1/8 Ліги чемпіонів між «Шахтарем» і «Баварією!», а також розповів як гралося з «козлами».
– Андрій, коли ми дзвонили вам годину назад, трубку зняли ваші діти. Судячи з їх пояснень, самі ви в той момент знаходилися в лазні. У вас, як у героїв «Іронії долі», традиція – на Новий рік паритися?
– Ні-ні. Просто ми зараз з сім’єю та друзями на гірськолижному курорті в Швейцарії. Як раз спустилися з гір і після лиж пішли в сауну відігрітися.
– Настав ваш рік Кози. Які плани на 2015-й?
– Дуже хотів би ще пограти. Мій агент Андрій Головаш в цьому напрямку працює. Якщо буде гарна пропозиція, сподіваюся, в 2015-му я повернуся на поле. Немає – очевидно, доведеться закінчувати кар’єру.
– Для вас такі популярні серед зірок варіанти, як Індія, Китай, цікаві?
– Куди б я хотів, куди немає – поки це просто пусті розмови. Не хочу загадувати. Тим більше потрібно враховувати, що у мене дружина, діти, які не так давно пішли в Німеччині в школу… Останні дев’ять років вони подорожували зі мною по різних країнах. Багато разів Юлі доводилося займатися переїздом. Звичайно, це нелегко. Андрій (син Вороніна. – прим.) у нас народився в Англії, Соня – в Німеччині. До останнього часу ми не знали, куди віддавати дітей у школу, тому що не могли визначитися, де осядемо. Так як у нас є будинок в Німеччині (купили його два роки тому, і за цей час Юля довела його до розуму), то зупинилися на цьому варіанті. Крім того, у моєї молодшої дочки – німецький паспорт. Як і у старшої (Маші, від першого шлюбу Вороніна. – прим.), яка живе в Кельні.
– Німецькі варіанти продовження кар’єри для вас, судячи з усього, найбільш привабливі?
– Скажу так: при наявності гідної пропозиції буду в першу чергу розмовляти з родиною. Приймемо спільне рішення.
– Наскільки я знаю, у вас є будинок і в Одесі.
– Одеса була і залишається моїм улюбленим містом. Там мої батьки, друзі. Я ніколи не скажу про Одесу і Україну поганого слова. Але на даному етапі ми з дружиною вирішили ось так. Що буде через півроку або рік, не знаю.
– Ваша думка як людини, 14 років відіграв у Німеччині: в парі 1/8 Ліги чемпіонів «Шахтар» – «Баварія» надія «гірників» тільки на чудо?
– «Баварія» є «Баварія». Вона фаворит не тільки пари, а й усього турніру. Але до стартового свистка шанси завжди 50 на 50. У «Шахтаря» – збалансована команда, у футболістів чималий досвід матчів європейського рівня. Грали і з «Барселоною», і з іншими грандами. Тому все може бути. Луческу дуже хороший тренер. Напевно вже знає, яку тактику протиставити мюнхенцям.
– У попередній рік Кози, у 2003-му, вам довелося виступати за «Кельн», живим талісманом якого є козел Хенесс. Чим запам’ятався той період?
– Після «Майнца», другої Бундесліги, це був перехід у вищий німецький дивізіон. У «Кельні» збиралися будувати нову команду. На жаль, великі плани тоді не здійснилися, клуб вилетів з «вишки», і я перебрався в «Байєр». Але з тодішнім спортивним директором «Кельна» досі підтримую хороші стосунки.
– На прізвисько – «козли» – не ображалися?
– Взагалі не звертав уваги. Про те ж, що клубним талісманом є козел, до переходу в «Кельн» навіть і не знав. Забавно, звичайно, виглядало, як він ходив на всіх домашніх матчах в підтрибунному приміщенні, за воротами.
– Кажуть, у минулі часи гравці «Кельна» відзначали перемоги разом з козлом, навіть символічно пригощали його пивом…
– (Сміється.) При нас такого точно не було.