Асистент головного тренера київського «Динамо», який працює в команді практично рік, з зимових зборів минулого року, розповів про методи підготовки команди нанешним тренерським штабом.
– Рауль, почнемо з актуального. Яка спрямованість тренувань переважає зараз, на самому початку зборів? Зараз це вже тактичні заняття чи все ж таки вони більше орієнтовані на фізичну підготовку?
– Зараз тенденція у футболі така, що з перших днів підготовки увага приділяється всьому. Це інтегральна підготовка, в якій поєднуються одночасно і тактична, фізична і технічна підготовка. Даний період можна описати, як повернення до нормального робочого ритму і нагадування, повторення наших напрацювань за минулий рік.
Раніше у підготовці футболістів переважав інший підхід, основна увага приділялася фізичній готовності, а потім вже всьому іншому. Але цей підхід залишився в минулому, зараз про нього вже пора забути.
– «Динамо» продовжить використовувати ту тактичну модель, яка з’явилася з вашим приходом і з твердженням Сергія Реброва на пост головного тренера? Тобто напрям, вектор роботи залишаться колишніми?
– Так, говорячи в цілому, та модель, яка застосовувалася нами в минулому році, отримає свій розвиток. Основні риси цієї моделі – постійний контроль м’яча, після втрати м’яча – швидкий вступ у відбір, боротьба, пресинг. У цьому плані все буде зберігатися і розвиватися в тому ж напрямку.
Я вважаю, що у нас в команді зібрані гравці, які підходять під цю модель – вони можуть контролювати м’яч, грати саме в футбол, красивий, творчий футбол. Якщо б у нас не було такого підбору гравців, то очевидно нам довелося б міняти модель гри, нехай і на менш привабливу, але щоб максимально ефективно використовувати наявні виконавців.
– На вашу думку, чи є в даний момент в команді проблемні позиції, гравці певного амплуа, яких бракує, щоб повною мірою використовувати обрану модель гри?
– Після того, як травму отримав Євген Макаренко, слабкою ланкою у нас став з’являтися лівий фланг оборони. На цій позиції ми намагалися задіяти вже декількох гравців – Бурду, Увазі, Даніло Сілву, але у них при виході з захисту з м’ячем і перехід в атаку, на жаль, немає такої плавності, яка є у Жені. Тому перед президентом і ставилося питання, що нам потрібно придбати лівого захисника, щоб заповнити цю позицію. А на інших позиціях ми більш-менш укомплектовані. Звичайно, у футболі, як і у всіх аспектах життя, завжди є простір для вдосконалення. Але зараз ми задоволені тим набором гравців, які є у нас в наявності.
– Роман Безус, який все-таки покинув команду, нечасто з’являвся на полі в матчах, тому що гірше вписувався в запропоновану модель гри або ж він просто програвав конкуренцію за місце у складі?
– Що стосується Роману, як гравця і просто людини, можу сказати про нього тільки хороше. Але на цій позиції у нас велика конкуренція, на неї претендує багато інших гравців – Беланда, Мігел Велозу, Сидорчук. Рома – молодий хлопець, йому потрібна ігрова практика. Я розумію його бажання весь час бути в ігровому тонусі, тому ми його і відпустили.
– З вашим приходом на тренуваннях з’явилися цікаві вправи, в яких гравці беруть участь з великим задоволенням і азартом. Коли вправи підіймають настрій, гравці працюють більш ефективно?
– Ми не хочемо, щоб гравці розслаблялися. Коли футболіст на полі, у нього повинна бути максимальна концентрація, гранична зібраність, стовідсоткова готовність. Але це не означає, що тренування не можуть бути цікавими розважальними. Коли гравці працюють з м’ячем, ми вимагаємо від них максимальної концентрації, максимальної віддачі. Природно, щоб гравець відчував повне задоволення від тренувань, вони повинні проходити з м’ячем.
– За скільки днів до першого матчу розпочнеться планомірна підготовка до протистояння з «Генгамом»?
– Я не можу сказати, що ми тільки готуємося до «Генгаму». Команда готується до всього сезону в цілому. А планомірну підготовку до конкретної до гри з «Генгамом» ми почнемо приблизно за тиждень до її початку.
– Скільки зазвичай ваші підопічні переглядають ігор за участю свого наступного суперника в Лізі Європи?
– Ми підбираємо для перегляду два або три матчі. Одну домашню гру, і одну виїзну. Ще ми підбираємо гру свого суперника проти команди, приблизно схожої по манері гри з «Динамо», щоб знати, як вони діятимуть проти нас.
– Чи спілкувалися ви з Сергієм Ребровим під час відпустки?
– Зв’язався з Сергієм щотижня. Запитував у нього, чи є якісь намітки на придбання нових гравців. Загалом, періодично дзвонили один одному, обговорювали робочі моменти.
– А зараз, коли робота вже почалася, або коли сезон вже в розпалі, скільки часу в день ви спілкуєтесь з Сергієм Станіславовичем?
– Більше, ніж з дружиною, це точно. Думаю, що він теж зі мною спілкується частіше, ніж зі своєю дружиною (сміється). Ми обидва захопилися футболом, весь час переживаємо за команду, говоримо про можливі проблеми. Ми постійно дуже тісно спілкуємося.
– Ви можете порахувати, скільки приблизно годин на добу ви думаєте про футбол?
– (сміється) Точну цифру я, звичайно, вам не скажу. Годин вісім-десять на день я повністю присвячую роботі. А думаю про футбол постійно. Я засинаю і прокидаюся з думками про футбол. Змушений констатувати, що це перетворюється на хворобу. Це вже, звичайно, проблема (посміхається).
– А скільки футбольних матчів ви дивитеся по телевізору в середньому за день?
– По телевізору футбол практично не дивлюся. Розумієте, справа в тому, що я не можу дивитися футбол, і при цьому бути розслабленим, тому що я завжди відразу ж починаю аналізувати гру, мій мозок моментально налаштовується на робочий режим. Але це все-таки виснажує, адже я не можу розслабитися і просто насолоджуватися переглядом. Тому я віддаю перевагу використовувати цей час на аналіз гри наших суперників.
– Коли ми спілкувалися відразу після вашого приходу в «Динамо», ви сказали, що ідеальної тактичної моделлю для вас на той момент була «Баварія» Хосепа Гвардіоли. Але адже футбол постійно розвивається, змінюється. Модель гри якої команди ви б назвали найбільш прогресивної, близькою до ідеалу на даний момент?
– Я і зараз скажу вам, що модель гри, яку будує Гвардіола – це та модель, яку можна брати за зразок. Яку б команду він не очолив, у ній встановлюється порядок. До того ж, Хосеп залишає після себе слід, як він це зробив в «Барселоні», яка і зараз грає в тому стилі, який він їй прищепив. Це тренер, у якого можна багато чому навчитися. Але існує основна помилка при застосуванні цієї моделі іншими тренерами, і вона полягає в тому, що не у всіх командах є такий підбір гравців, як у Гвардіоли.
Підсумую: те, як буде грати «Динамо», залежить від того, якою є підбір гравців. Успіх нашої команди полягає не тільки в тренерах, але і в хорошому підборі гравців. Ми даємо їм лише партитуру, а вони, як музиканти, повинні виконати твір. Якщо б вони не були хорошими гравцями, які партитури ми б їм не видавали, вони не змогли б виконувати це. Коли поєднується і те, і інше – вміле управління і виконавці – тоді виходить хороший результат.
Ігор БОНДАРЕНКО
