Огляд ЗМІ. Театр тіней

Менше двох місяців залишається до позачергових XVII конгресу Федерації футболу України, на якому буде обрано керівний склад національної асоціації. Приготування до форуму йдуть повним ходом, хоча часто її супроводжує неадекватна інформаційна артпідготовка.

ДВА ЧИ ОДИН?

Варто нагадати, що напередодні XVI конгресу ФФУ, який відбувся 18 грудня минулого року, більше 2/3 колективних членів висловилися за проведення дострокових виборів. В результаті члени виконкому ФФУ проголосували за те, щоб скликати позачерговий конгрес 6 березня 2015-го.

Анатолій Коньков уже заявив, що знову балотуватиметься на посаду керівника федерації. Поборотися за нову посаду, судячи з висловлювань у пресі, не проти і президент УПЛ Віталій Данилов. Експерти вважають, що він вже заручився підтримкою власника «Шахтаря» Ріната Ахметова.

Однак на сьогоднішній день ЗМІ відомі лише два кандидати, які подали офіційні заявки, – колишній голова футбольного профспілки Олег Печерный і голова Федерації футболу Львівської області Ярослав Грисьо.

Але навіть і пари претендентів вистачило для того, щоб передвиборча боротьба розпочалася і ознаменувався першими взаємними докорами і звинуваченнями. Так, в інтерв’ю Dynamo.kiev.ua (16.01.15) Ярослав Грисьо на питання про головних конкурентів відповів, що його кандидатура, висунута виконкомом ФФЛО, поки взагалі залишається єдиною.

«Печерный? Як він може бути офіційним кандидатом, якщо його ніхто не висував? Регламент такий, що ніхто не має можливості просто з власної ініціативи балотуватися на виборах. Кандидат на посаду президента ФФУ повинен бути обов’язково висунутий одним з колективних членів федерації», – заявив він.

На це свою заяву Грисье отримав швидкий відповідь від конкурента на тій же інтернет-сторінці.

«Грисьо у своєму висловлюванні неправий. Вважаю, він не мав ніякого права (в тому числі моральної) висловлюватися щодо моєї кандидатури в такій категоричній формі. Так, Статут ФФУ має на увазі, серед іншого, і обов’язкове висунення кандидата від одного з колективних членів федерації. В даному випадку це необхідно зробити не пізніше 6 лютого.

Але, в той же час, в параграфі 3 статті 30-й того ж Статуту чітко говориться, що будь-який громадянин України має право балотуватися на посаду президента ФФУ. І для цього необхідно подати відповідну заяву. Що я і зробив. І це заяву зареєстровано у Федерації футболу України. Тому мені здається, що Грисьо просто не знає Статуту ФФУ», – парирував Печерный в коментарі Dynamo.kiev.ua (16.01.15).

Хто в цій суперечці правий, а хто помиляється, мабуть, дійсно повинні розсудити охоронці Статуту. Однак на сьогоднішній день ніяких підтверджень або спростувань, озвучених Грисьо і Печерным версій, з стін Будинку футболу не прозвучало…

ЯРМАРОК МАРНОСЛАВСТВА

Зате інформаційний простір дедалі наполегливіше атакують персони меншого калібру, але куди більш експресивні.

«Знову з’явилися серед рвуться до влади знайомі і, я б навіть сказав, знакові фігури. Одні вже офіційно оголосили себе кандидатами, інші говорять про свої домагання поки тільки близьким на кухні. Однак є й такі, хто живе меншими домаганнями, забиваючи місце в максимальній близькості від реального претендента. Як же для них важливо на цей раз не помилитися, зробити правильну ставку», – зазначає головний редактор «СЕ в Україні» (15.01.15) Едуард Липовецький.

Наприклад, колишній президент ПФЛ Святослав Сирота, який останнім часом спеціалізується на коментарях про все і про всіх, в інтерв’ю Sport.ua (16.01.15) відповів на кілька питань і про майбутні вибори:

«- Кого ви бачите на чолі Федерації футболу України?
– Я вважаю, що однозначно більше за всіх шансів і найбільше заслуговує цього, якщо він, звичайно, не передумає, якщо не з’явиться якась нова кандидатура, це Павелко. Всі інструменти, щоб стати президентом, щоб зробити все по-новому, тільки у Павелко. На сьогодні будь-яка кандидатура за участю Павелко була б наперед програшною.

– Чому? Сьогодні Маркіян Лубківський висунув свою кандидатуру…
– Мені перед ефіром це сказали, але я ще це не оцінював. Потрібно зрозуміти, як, з чим, куди він іде. Просто висунути кандидатуру – без питань. Можна попросити – висуне будь-яка людина. Але за нього будуть голосувати. Яким чином і чому за нього повинні голосувати? Послухаємо його позицію. Ми повинні розуміти, що рівновіддалені на сьогодні нікому не потрібні. Равноприближенные потрібні. Буде обрано той чоловік, який має можливість бути обраним, а не просто тому, що він хороший хлопець. Маркіян Лубківський – хороша кандидатура…

– Менеджер, організатор, провів Євро-2012…
– Ще багато людей було в команді, я не знаю, чим конкретно він займався на Євро-2012, в чому виражалися її функції і наскільки ці функції відповідають рівню президента Федерації футболу. Можна взяти президента якій-небудь компанії, умовно кажучи, директора регіонального розвитку «Рошен» та призначити, він теж пов’язаний з чим-то. Що далі? Я не знаю, наскільки він має інструменти для того, щоб стати президентом і взагалі цим займатися. Він – радник голови СБУ. Тобто у нас СБУ буде керувати? Або він піде з СБУ?..»

Однак на наступний день на сторінках Matchday.ua (17.01.15) у своїх судженнях про шанси кандидатів на пост президента ФФУ Сирота був вже зовсім іншої думки:

«- ЗМІ нещодавно опублікували інформацію про те, що на посаду президента ФФУ претендують кілька відомих українських громадських діячів. А кого ви бачите на чолі ФФУ?
– Мені особисто імпонує кандидатура Маркіяна Лубківського з багатьох причин. Насамперед, це те, що він не є елементом нинішньої системи. Хоча він молодий, але в той же час у нього величезний міжнародний дипломатичний досвід, досвід роботи в Адміністрації президента, в оргкомітеті Євро-2012. Крім того, він є радником глави СБУ. Я вважаю, що тільки з допомогою цієї організації можна побороти корупцію в нашому футболі, чого хочуть домогтися багато.

– Інші сильні кандидатури ближче до виборів не з’являться?
– Мені здається, немає. При всій повазі до інших кандидатів, фаворит для мене один…»

Що цікаво, кандидатура Маркіяна Лубківського спливла на тому ж сайті Matchday.ua (15.01.15), який посилається на «власні джерела». Сам же радник голови Служби безпеки України відмовився підтвердити або спростувати чутки про балотування на посаду президента ФФУ.

«Не коментую. Так і напишіть», – відповів Він на прохання Tribuna.com (15.01.15), тим самим зберігши інтригу з приводу своїх реальних намірів. Хто знає, як карта ляже…

Стало бути, ні про яку послідовної позиції, яку хотів би побачити Сирота, а тим більше передвиборчій програмі, мова зовсім не йде. Тоді, що ж змусило колишнього главу ПФЛ настільки швидко прозріти? Що спонукало (або хто) тертого в багатьох бувальцях функціонера, різко змінити колишню тональність і риторику? Можливо, за лаштунками «театру тіней» йде зовсім інша «президентська» гра з іншими акторами і режисерами.

Втім, Сирота виявився не одиноким автором алогічних і взаємовиключних заяв. Під стати колишньому воротареві, а пізніше – скандально такому чолі ПФЛ, виступив на минулому тижні і голова Асоціації пляжного футболу України Сергій Харченко.

«У мене позиція дуже проста – дорогу новим менеджерам, все вчорашнє залишити в історії», – закликав він на своїй сторінці в одній з соцмереж. (Football.sport.ua, 15.01.15). При цьому хоча б мінімальну інформацію про цих самих «нових менеджерів» він не надав. Зате в противагу без роздумів назвав імена людей, які не без успіху займалися або продовжують займатися розвитком вітчизняного футболу. Показово, що для Харченко одним з головних критеріїв профпридатності є не досвід і знання, а… вік співробітника ФФУ!

«Всім колективним членам відправили план підготовки Конгресу 6-го березня. Документ, у якому закріплені всі позиції, хто і що повинен робити. І в цьому списку стоїть прізвище того, хто повинен бейджі робити або якісь інші документи – Василь Заброда. Це мною особисто дуже поважний чоловік, який вже увійшов в історію українського спорту і футболу зокрема. Це людина з команди Григорія Суркіса, він був технічним директором в команді Григорія Михайловича. Кілька років тому людина вже відсвяткував 65 років. Так от у мене питання, що у нас, в 40-мільйонної країні немає хлопців, які вони можуть зробити?

З розмов, які ходять в кулуарах федерації, повертається першим віце-президент Олександр Бандурко, можливий прихід Татулян, приходить мій учитель, і особисто мною шанована людина – Володимир Лашкул. Велика шана і респект цим людям, але багато з них ще з 90-х, коли федерація тільки створювалася.

Якщо ми хочемо йти вперед і думати про майбутнє, нам треба ними зміцнювати молодь, а не їх зміцнювати молоддю. У нас навіть у сьогоднішній федерації дуже багато хлопців, які маю 10-15-річний досвід роботи, і в регіональних федераціях є нові обличчя. Так от, якщо ми говоримо про перезавантаження, децентралізації, люстрації, так давайте тоді кардинально все змінимо. Давайте тоді 6-го березня дамо можливість прийти новій людині з новою командою. І не треба її зміцнювати, не треба підставляти йому, розповідати. Тому що ми знову повернемося в ті часи, і мене особисто це не влаштовує, як одного з колективних членів федерацій футболу України». (Канал «2+2», 17.01.14).

Однак «зміцнення» й «кардинально все змінимо», як виявилося, не головні суперечності в аргументації Харченко. Говорячи про повного перезавантаження і люстрації, голова асоціації пляжного футболу паралельно видав слушну пораду, як реально зайняти президентське крісло в ФФУ:

«Майбутньому президенту буде дуже важливо створити баланс інтересів. Ми всі прекрасно розуміємо, в якій системі знаходимося. Не варто далі мудрувати – у нас є три сильних клубу «Шахтар», «Динамо» і «Дніпро», три системи координат. Так ось президент ФФУ повинен отримати погодження від усіх трьох. Якщо він це зробить, він зможе чотири роки реально працювати. Як тільки відбудеться така домовленість, буде збережений цей баланс інтересів – претендент відразу ж отримає більшість голосів колективних членів, і далі потрібно буде просто працювати. Робити справу».

Загалом, XVII позачергової конгрес федерації обіцяє бути веселим і непередбачуваним. В той же час стає не до сміху, коли розумієш, що реноме у названих консультантів і раніше далеко не блищало. Тим не менш, вони продовжують виступати експертами, публічно ставити оцінки і розвішувати кон’юнктурні ярлики, очевидно, сподіваючись бути поміченими і знайти своє місце в новій управлінській команді ФФУ.

До речі, щодо «трьох китів», перед якими беззастережно схиляє голову Сергій Харченко. Президент одного з них – київського «Динамо» – як раз акцентував увагу на рівності всіх команд і дав зрозуміти, що до прийдешніх виборів у ФФУ він абсолютно байдужий.

«На те, що відбувається у Федерації футболу України, я не дивлюсь. З нещодавніх пір мене це взагалі ніяк не стосуються. Ті, що так станеться, я знав з самого початку. Адже, за допомогою силового тиску, знімали людину, яка з допомогою адмінресурсу, владі, зробила для українського футболу стільки, скільки нікого не усі працівники ФФУ, які там працюють на сьогодні, разом узяті. Потім почали звинувачувати мого брата, що він буде мстити, збирається повертатись. Нікуди він не буде повертатись. Його неоцінений досвід на посаді віце-президента УЄФА, напевно, може послугувати нормальним, розумним людям у Федерації футболу України, як розвивати наш, український футбол.

Альо я не його адвокат і я скажу, що треба вибрати гідну кандидатуру, яка прибере весь тій бруд, що є наразі, й ті що показували наші опоненти давно, створить рівні умови для всіх команд. Чіткі та рівні умови, де не будуть працювати ні спортивні директора і решта. А будуть створені рівні, нормальні умови, створений нормальний суддівський комітет. Все буде створен таким чином, аби була рівна боротьба.

Хто переможе, мені абсолютно байдуже. Я не підтримую жодну з кандидатур і не збираюсь підтримувати, адже ми не маємо права голосу. Це по-перше. По-друге, нас ніхто не запрошував на конгрес. Раніше нас хоча б запрошували, бо ми поставляємо гравців в національні збірні, надаємо свою інфраструктуру, поля. Ми, зараз, хіба не готуємо для наших збірних гравців? Нас навіть не запросили. Про що тут можна розмовляти? Кого виберуть, того й виберуть», – наводить слова Ігоря Суркіса 1927.kiev.ua (17.01.15).

А тим часом керівник робочої групи з підготовки XVII позачергового конгресу ФФУ, віце-президент Андрій Павелко чітко і конкретно відрапортував про пройдені етапи на шляху до березневого форуму.

«Позачерговий звітно-виборний конгрес бачиться неординарною подією для нашого футболу, тому провести його треба, як кажуть, без сучка і задирки – максимально демократично. Цього і підпорядкована діяльність нашої робочої групи, до складу якої увійшли п’ять десятків футбольних фахівців. Серед них – голови регіональних асоціацій і колективних членів ФФУ, представники апарату федерації, всі люди досвідчені і авторитетні.

Згідно з проектом порядку денного конгресу, крім виборів президента і віце-президентів, членів Виконкому ФФУ та органів футбольного правосуддя, пропонується ознайомити громадськість з результатами аудиторської перевірки діяльності федерації і внести давно назрілі зміни в статутні документи ФФУ. Представництва всіх колективних членів мали можливість висловитися з цього приводу, а робоча група зібрала і тепер систематизує пропозиції, що надійшли за процедурою і змістом конгресу

Крім того, робоча група розробила детальний план конкретних заходів у рамках підготовки до зборів, в якому прописані чіткі доручення всім службам та відповідальним особам. Все має виглядати гідно і солідно. Тим більше, що на форум плануємо запросити представників ФІФА і УЄФА, органів місцевої та центральної виконавчої влади, Національного олімпійського комітету, інших почесних гостей.

Також в інтересах нашого футболу забезпечити як можна більш широке, прозоре та достовірне висвітлення позачергового конгресу. У конференц-залі будуть виділені спеціальні місця для телекамер, всі бажаючі зможуть отримати відеозапис засідання. Брифінг за підсумками конгресу включений в план як обов’язковий захід. Робоча група врахувала попередні організаційні помилки і зробила відповідні висновки», – розповів Андрій Павелко про поточний стан справ «Футбольному клубу» (13.01.15).

ІНШІ ПИТАННЯ ФУТБОЛЬНОГО ЖИТТЯ

«МОЛОДІЖКА». Молодіжна збірна команда України проведе селекційний збір до Туреччини, який пройде з 17 січня по 1 лютого, повідомляє офіційний сайт ФФУ (Ffu.org.ua, 14.01.15). За цей час підопічні Сергія Ковальця проведуть шість матчів: три – в рамках турніру Enda Cup, а також ще три товариські поєдинки.

На збір наставник «молодіжки» викликав 24 футболісти. Слід зазначити, що в списку традиційно немає гравців 1995 року народження, які готуються до чемпіонату світу, який пройде в травні в Новій Зеландії, а також виконавців, які приїхали в тренувальні табори з першими командами своїх клубів. Найбільше представництво в списку мають три вітчизняні гранди: «Динамо», «Шахтар» і «Дніпро», які делегували до збірної по п’ять футболістів.

«У зв’язку з тим, що в цьому році ми не беремо участь в Кубку Співдружності, було прийнято рішення провести підготовчий збір до Туреччини. В минулі роки на турнірі в Санкт-Петербурзі ми проводили по шість матчів, тому і в Туреччині вирішили зіграти не меншу кількість поєдинків. Виступимо на міжнародному турнірі Enda Cup, де нашими суперниками стануть команди Узбекистану, Ірану та Албанії. Також плануємо додатково провести ще два-три спаринги. Ну а одна з переваг збору в Туреччині – ігри на натуральних полях, а не синтетичних, як це було на Кубку Співдружності в Санкт-Петербурзі», – Ковалець розповів про майбутній вояж. (Matchday.ua, 16.01.15).

«ШАХТАР» І «АРЕНА ЛЬВІВ». Поки донецький клуб проводить тренувального турне по Бразилії, керівництво «оранжево-чорних» намагається владнати питання, пов’язані з внутрішніми змаганнями. Так, на тижні ЗМІ акцентували увагу на тому, що донеччани нібито домагаються підвищення вартості оренди «Арени Львів» для сторонніх команд.

«Шахтар» наразі не продовжив угоду щодо оренди стадіону «Арена Львів». На шляху до того, аби сторони потисли один одному руки, ставши… газон. Справа у тому, що від початку оренди стадіону ФК «Шахтар» власними коштами та з допомогою працівників «Арени Львів» утримував полі. Гірники не скупилися на догляд за покриттям арени і застосовували найдорожчі технології. Тепер представники «Шахтаря» хочуть, аби інші команди, які гратимуть на полі «Арени Львів», частково компенсували ці витрати.

У свою чергу, керівництво «Арени Львів» не може погодитись на вимоги гірників, адже за такими умовами проведення матчу на стадіоні стані не по кишені не лише іншим клубам, а й національній збірній України. Гостроти ситуації додає й те, що з початком 2015 року базова вартість оренди стадіону зростала до 200 тис. грн., держава більше не платитиме за комунальні платежі стадіону, відтак «Арені Львів» потрібно годувати собі самій, а це можливо тільки за умови проведення якнайбільшої кількості футбольних матчів», – змалював ситуацію Zaxid.net (15.05.15).

Втім, обидві сторони поспішили запевнити, що ніякого конфлікту немає, лише робочі моменти. Всі фінансові питання вирішені, а до роботи над новою угодою вже приступили юристи львівського стадіону та донецького клубу.

«Між керівництвом «Шахтаря» та «Ареною Львів» йде нормальний процес комерційних переговорів. Держава вкладає достатні дотації у цей стадіон, і ми зацікавлені в тому, щоб це підприємство уклало вигідний контракт. Думаю, немає проблем з тим, щоб «Шахтар» грав на «Арені Львів», – заявив в ефірі телеканалу ZIK міністр молоді та спорту України Ігор Жданов. (Terrikon.com, 16.01.15).

«Ми зараз ведемо переговори з «Ареною Львів» про підписання договору оренди. У найближчі дні це станеться. Я не бачу ніяких проблем з підписанням угоди. Це звичайний процес переговорів, і я не розумію, хто нагнітає обстановку і кому це все вигідно. Так, вартість збільшилася, однак цифри називати не буду, так як всі умови цього договору є конфіденційними. Ще раз повторюся: в найближчі пару днів договір буде підписаний», – запевнив генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін в бесіді з кореспондентом «ВВС Україна». (Shakhtar.com, 16.01.15).

pressing.net.ua