Головний тренер збірної України Михайло Фоменко розповів в ексклюзивному інтерв’ю «СЭ» про події минулого року та плани на наступний.
– Коли мова заходить про 2014-му, які події з життя вашої команди приходять на розум першим ділом?
– Пригадуються всі матчі збірної. Враховуючи специфіку національної команди, ми збираємося нечасто – в основному в переддень ігор, тому кожен із проведених у минулому році поєдинків я пам’ятаю до дрібниць.
– Збірну ви очолюєте два роки поспіль, і за статистикою вона вболівальників більше радує, ніж засмучує. Показники цих двох років практично ідентичні: позаторік – всього дві нічиї і одна поразка в 12 матчах, в минулому – нічия і програш у восьми. Випадковість чи закономірність?
– Все життя тече, все змінюється. І у футболі теж. Про показники збірної, напевно, краще судити вашим колегам і вболівальникам, заради яких команда грає. Наша справа – тренувати. А з приводу виступів збірної скажу так: дай Бог, щоб не гірше.
– Напевно лежкой дьогтю в значної бочці меду стало домашню поразку у відбірковому поєдинку чемпіонату Європи від словаків. Чи траплялося у вас колись в тренерській кар’єрі, щоб напередодні найважливішої гри з різних причин в строю було майже півскладу?
– Такого не траплялося. Бувало, що в лазареті опинявся один або два футболісти. Ну, максимум, три. Але щоб втратити півкоманди!
– Пішли за грою зі Словаччиною три перемоги поспіль над Білорусією, Македонією і Люксембургом у якійсь мірі дозволили надолужити згаяне. Експерти негайно заговорили про реальність наших шансів на вихід з групи. Чи Не зарано?
– По ходу турніру не тільки я – будь-який тренер скаже, що шанси є завжди. Навіть коли їх практично немає.
– Після відходу групи ветеранів – Андрія Шевченка, Сергія Назаренка, Андрія Вороніна у збірній почалася чергова зміна поколінь. Чи можна назвати її безболісною?
– Порівнювати мені нема з чим, оскільки з переліченими вами гравцями я не мав щастя працювати. Будь-який процес у житті футбольного колективу завжди є природним. Від цього нікуди не дінешся. Так що поживемо – побачимо.
– Нинішній склад команди не можна уявити без групи досвідчених гравців, давно одолевших тридцятирічний рубіж і переживають другу молодість, – В’ячеслава Шевчука, Анатолія Тимощука, Едмара, Руслана Ротаня…
– До всіх цих футболістів претензій з боку тренерського штабу за великим рахунком немає. Ні віддачі, ні за вкладом в гру.
– У вашу бутність гравцем футболісти з молодецьким здоров’ям і працездатністю, як у Шевчука, в 35 років часто зустрічалися?
– По-різному бувало. В ту далеку пору хтось чіпляв бутси на цвях раніше, хтось пізніше. Мені, наприклад, взагалі довелося закінчувати кар’єру в тридцять. Здоров’я не дозволяло тягнути цей тягар. Але були люди, що відрізнялися футбольним довголіттям. Візьміть того ж Олега Блохіна – як довго він грав! Те ж можна сказати і про Михайла Соколовського з «Шахтаря» (активна кар’єра обох завершилася в 37 років. – Прим. В. К.).
– В минулому році в національній команді дебютувала велика група новачків. Хто відразу вписався в її гру?
– Ніколи свої міркування на цей рахунок на суд громадськості не виношу. Вирішувати, хто з гравців чого вартий, як я вже говорив, надаю журналістам і вболівальникам.
– Коли відбудеться перший в цьому році збір вашої команди?
– В березні, перед першим офіційним матчем з іспанцями.
– Чи відомо, які товариські матчі проведете в 2015 році?
– Щось конкретне сказати поки не можу, але робота в цьому напрямку ведеться. Абсолютно точно ігри, які будуть носити товариський статус, проведемо в так звані дати ФІФА. В інші терміни, самі розумієте, такої можливості немає.
– Підготовка команд прем’єр-ліги до весняної частини сезону набирає обертів. Головні постачальники гравців для національної команди – «Динамо», «Шахтар» і «Дніпро» – перебувають на зборах на різних континентах. Інформацію про готовність футболістів збираєте?
– Зрозуміло. До березня у нас ще багато часу, тому є можливість ретельно вивчити стан кожного гравця. З цією метою тренерський штаб планує відвідати збори провідних клубів. Зараз «Динамо», «Шахтар» і «Дніпро» проводять їх в різних країнах, але на черговий етап підготовки всі вони приїдуть в Іспанію. Наскільки мені відомо, дислокуватися команди будуть неподалік один від одного, що дозволить мені і моїм помічникам стежити за роботою нас цікавлять хлопців. А вже в лютому всі три наші клуби проведуть єврокубкові поєдинки.
– Нещодавно молодіжна збірна України вирушила до Туреччини, де візьме участь у міжнародному турнірі. Скільки гравців з команди Сергія Ковальця вже тримайте на олівці?
– Справа в тому, що майже всі вони – новобранці. Один з моїх асистентів спеціально відправиться в Туреччину і подивиться кілька матчів нашої молодіжки. Крім того, ми досить багато спілкуємося з Ковальцем, так що недоліку в інформації не буде.
– Ваші підопічні проводили зимові канікули в теплих краях. А як ви відпочили?
– Відпустка пройшла без поїздок, по-домашньому. Новий рік та різдвяні свята за традицією провів в рідних Сумах. У цьому році роботи вистачає, ось і мотаюся постійно між Сумами і Києвом. Сісти за кермо і подолати цю відстань для мене не проблема. Більш того, це вже увійшло в звичку…
