Півзахисник донецького «Шахтаря» Тарас Степаненко розповів про хід бразильського турне гірників.
– Вітаємо вас з народженням сина. Як ви його назвали і як себе відчуваєте, перебуваючи так далеко від країни і сім’ї?
– Назвали Святослав. Відчуваю нормально, хоча вже і на дружині, і скучив за сином. По другому синові скучити не можу, тому що просто ще його не бачив. На перших пологах я сам був присутній, а другі збіглися зі зборами – поки бачив другу дитину тільки по Skype і фотографіями. Дуже сумую.
– Як взагалі тренується в бразильських умовах?
– Все нормально, хіба що одна проблема – довго добиратися до тренувальних полів. Ідеально було в Еміратах, де поля знаходилися на території готелю. Там можна було залишитися після тренування, доопрацювати, якщо відчуваєш необхідність. Тут – приїхали, поїхали, приїхали, поїхали. Але це єдина проблема, в іншому – створені всі умови.
– Шахтар працює в режимі відкритих тренувань: при телекамерах, багато журналістів, часто присутні вболівальники. Це не заважає?
– Ні, чому це повинно заважати? Ми до цього звикли.
– Надто відрізняються тренування Луческу в звичайному режимі (в Україні) і тут?
– На зборах відрізняються. В перші дні було жарко і ми форсували, тому що стартова гра була вже через шість днів. Крім того, у нас тут постійні перельоти, з-за чого, по суті, немає ранкових тренувань. Ранкове тренування з себе тут є більше аеробну роботу, а от друга – переважно з м’ячами. Фактично ми набираємо форму за рахунок ігор.
– Ви побували в Ріо-де-Жанейро, Салвадорі, місті Бразиліа, зараз ми перебуваємо в Белу-Орізонті. Які враження про країну?
– Трохи вдалося зануритися в атмосферу Ріо, подивитися, як там живуть, тому що ми жили практично на пляжі, там видно культура країни. У Салвадорі жили в готелі біля аеропорту, не було часу там щось подивитися, нічого про це місто сказати не можу. В Бразилію, наскільки я зрозумів, як в столиці винесли будівлі інфраструктури, адміністрації президента, міністерства, і навколо міста в основному приватний сектор. Дуже широкі вулиці, і на Мінськ вона схожа.
– Перший матч Шахтар зіграв невдало, у другому – теж було не все гладко. У чому причина?
– Помилки в обороні і те, що не забили третій. Зрозуміло, що завжди хочеться вигравати, і начебто достатньо моментів було створено, але не реалізували. Це призвело до поразки проти Баїі. У матчі проти Фламенго просто не зуміли забити, хоча теж було достатньо моментів. На те вони і збори – щоб набирати форму і працювати над помилками.
– Що скажете про самих командах, з якими вже зіграли – про Байє і Фламенго?
– Баїі хвилин на 20 вистачило показувати агресивний футбол. Вони добре включилися в гру, створювали моменти, але потім ми забили. Фламенго – більш раціональна команда. Вони грали обидва тайми у свій футбол.
– Так що ж трапилося у другому таймі проти Баїі, коли за дев’ять хвилин пропустили два голи від Зе Роберто?
– Дві помилки, два однакових голи. Довга передача, боротьба захисника з нападаючим – перший раз не спрацювала підстраховка, а в другий не зовсім правильно Іван Ордець скинув м’яч головою так само, як і я скинув проти Фламенго, але мені пощастило.
– Всі кажуть, що бразильські команди грають зовсім в інший футбол у порівнянні з європейськими. А як ви опишете їх гру?
– Я не помітив великої різниці. Але вони самі у футбол грають і дають грати суперникам. Тобто вони самі відкриваються, але і інших змушують відкриватися, демонструють більш розтягнутий футбол. У всякому разі, в цих двох матчах було так.
– Але все-таки Баварія грає не так. Чи можна підготуватися до неї, граючи з іншими командами в плані стилю?
– Поки не можу сказати за всі бразильські команди, ми зіграли тільки з двома. Попереду ще три гри, і, можливо, в них будемо грати проти тих, хто сповідує інший футбол. Не можу обговорювати весь бразильський футбол. Але я вважаю, що цей збір хороший тим, що ми, готуючись до Баварії, граємо не контрольні матчі при порожніх трибунах, а матчі, на які можуть прийти 26 тисяч осіб. У чемпіонаті України так буває далеко не завжди. Тим більше, ми тут постійно граємо на виїзді, під тиском – і це здорово. Тут атмосфера офіційних матчів.
– Сьогодні (розмова відбулася у вівторок, 20 січня – прим. Football.ua) Бернарда зустрічало велику кількість фанатів. А взагалі, в Бразилії відчувається, що клуб популярний?
– Шахтар тут знають. Також знають хлопців, які грали у цих містах, і тих, хто грав у збірній Бразилії. У них футбол дуже популярний, а футболісти дуже знамениті.
– Попереду матч проти Атлетіко Мінейро. Бернард щось розповідав про своїй рідній команді?
– Ні, нічого нам не розповідав.
– Конкретно до цього супернику вже готувалися?
– Ні. Коли товариський матч – конкретно до суперника не готуємося. Просто працюємо в звичайному режимі. Але думаю, що Луческу перед грою дещо розповість.
– На ваш погляд, Шахтарю потрібно посилення на якісь позиції?
– Це не мені вирішувати – є головний тренер, він знає, що потрібно команді. У нас 28 осіб – на кожну позицію по два, а іноді і по три людини. Я просто некомпетентний у цьому питанні.
– Що можете сказати по суті, про нових партнерів – Малышеве, Малиновському та Коваленко?
– Молоді хлопці, хороші футболісти. Малишев, Малиновський це довели по грі в Зорі та збірної. Коваленко здорово виступав за U-19 у Юнацькій лізі УЄФА. Вони – перспективні гравці, вихованці Шахтаря. Думаю, таких людей потрібно залучати в команду, давати можливість рости і грати в Шахтарі. Думаю, футболіст, граючи за рідний клуб, набагато більше жертвує сил.
– Судячи з матчів Зорі, Малишев грає на вашій позиції. Відчуваєте конкуренцію?
– Це добре. Конкуренція є, і ніхто її не боїться, буде грати найсильніший. Конкуренція ніколи нікому не заважала.
– Відстаєте від Динамо на п’ять очок. Чи багато шансів наздогнати?
– Шанси є. Все в наших руках, пару років тому відставання було більше. Не потрібно так легко втрачати очки, як вийшло з тієї ж Зорею або донецьким Металургом – і тоді можна вигравати чемпіонат. А якщо і до наступних матчів розслаблено підходити, то, звичайно, буде важко.
– Резюмируйте виступ збірної України до 2014 року у відбірковому циклі.
– В принципі, непогано, щоправда, програли словакам. Поки йдемо нормально, все в наших руках, шанси є. Тренери, думаю, вже готуються до матчу проти Іспанії.
Євген БЛАЖКО
