«Навряд чи хтось наважиться оспорити очевидну істину: одноосібним лідером світового футболу є Бразилія», – слова відомого російського журналіста Ігоря Фесуненко, що проходять червоною ниткою крізь його численні книги про футбол батьківщини Пеле і Гаррінчі.
Фраза, написана у 2002 році саме під час тріумфу бразильців на корейсько-японському мундіалі, після нищівних поразок пентакампеонів у вирішальних матчах на торішньому домашньому чемпіонаті світу від провідних збірних Європи викликає поблажливу посмішку. Але як би те ні було, напевно, не варто заперечувати того, що Бразилія буквально хвора футболом, і як місце підготовки до відновлення сезону чи не ідеальна.
Велика кількість сильних спаринг-партнерів, відмінні умови для тренувань, приглянути потенційне поповнення для своєї команди – всі ці фактори позитивно впливають як на готовність до відновлення сезону, так і на міжнародний імідж та стратегічний розвиток «Шахтаря».
Як оцінити результати турне? Строго кажучи, гірники поступилися бразильцям: уражень більше, ніж перемог. Але, не досягнувши бажаного результату, оранжево-чорні змогли вирішити низку важливих завдань: перевірити ігрові зв’язки, надати можливість українській молоді (Коваленко, Ордець, Малиновський) перейнятися духом самої футбольної країни в світі (сподіваюся, що в чемпіонаті України ці хлопці будуть мати достатньо ігрового часу, щоб проявити себе), позбавити бразильську діаспору клубу від туги за батьківщиною. Заряд позитиву від зустрічей шахтарських бразильців з численними родичами і шанувальниками (по числу зроблених за ці дні селфи вони, ймовірно, побили всі рекорди) неоціненний. Зауважте, на частку бразильського легіону припали майже всі голи «Шахтаря» у цьому турне. Єдине виключення – м’яч, проведений Олександром Гладким в поєдинку проти «Атлетіко Мінейро».
Зазначу винятковий напруження спортивної боротьби: емоції часом били через край. Про вихід Луческу на поле вже писано-переписано (румунський наставник українського клубу знайшов оригінальний спосіб розбудити своїх підопічних від летаргічного сну, в якому вони перебували до середини другого тайму поєдинку проти «півників» з Белу-Орізонті). Однак і самі футболісти часом діяли надто жорстко, справедливо удостоюючись карток різних кольорів. Ймовірно, під час матчів багато хто з нас задавалися питанням: «Не перегодували» чи «Шахтар» конкурентними поєдинками на стартовому етапі підготовки?». І взагалі, той чи це місяць – січень, коли потрібно демонструвати спортивну злість? Відповіді на ці питання можуть дати лише офіційні матчі.
Під час спостереження за іншими матчами складалося враження, що перед твоїми очима поєдинок чемпіонату Бразилії. Латиноамериканці «Шахтаря» відчували себе на батьківщині дуже комфортно і часом показували непоганий футбол. Важливим результатом вояжу і стало усвідомлення того факту, що один з провідних клубів України стоїть на одній футбольній щаблі з провідними клубами Бразилії! Звичайно, без вад у грі не обійшлося. У завершальній стадії атак в ряді випадків гірники збивалися на індивідуальну гру (особливо в цьому був помічений Бернард). Огріхи в обороні, чітко проявилися в ряді матчів, звичайно, викликають особливу тривогу тренерського штабу і уболівальників гірників напередодні матчів з мюнхенською «Баварією». Втім, час для їх виправлення. Грунтовно турбує вітчизняних вболівальників активність потенційних європейських покупців провідних гравців «Шахтаря». Уважно відстежуючи українські військові хроніки, західні купці в переговорах з тими, хто бажає відкрити для себе Західну Європу українськими бразильцями зачіпають потрібні струни. Зберегти склад – завдання непросте, але необхідне для гідної гри в Лізі чемпіонів.
На жаль, з точки зору футбольного маркетингу наші клуби досі знаходяться в зародковому стані. Посланці України не освоюють азіатський ринок (а там любителів футболу багато, і один візит в Піднебесну здатний різко підняти популярність українського клубу на цьому об’ємному ринку), до нинішнього року поза увагою українців залишалася і Бразилія. Ні, звичайно, пентакампеоновый легіон в Україні справно поповнювався. Але зробити тривалий ігровий вояж в Бразилію наважився першим саме «Шахтар». Чи можна уявити на місці гірників інші наші клуби? При всій повазі до «Динамо» і «Дніпру» (зовсім не хочу сказати, що вони слабкіше «Шахтаря»), думаю, що цим командам знадобилося б більше часу на адаптацію на південноамериканському континенті (бразильців у їх складах поменше).
У будь-якому випадку, прорубати вікно в Бразилії було виключно корисно. А Мірча Луческу пообіцяв повернутися в саму футбольну країну світу в наступному році.
