Може так званий чемпіонат Криму призвести до міжнародної ізоляції всього російського футболу?
Чемпіонат Криму з участю восьми «професійних» клубів – черговий фантом, який в якості втішного призу російські благодійники пропонують збентеженим кримчанам після грудневого вердикту УЄФА.
Втім, ні в російських, ні в кримських футбольних колах, схоже, до кінця не розуміють механізмів реалізації проекту. Хтось радісно потирає руки надії «попиляти» обіцяні кошти УЄФА, інші більше сподіваються на Росію-матінку в особі її міністерства спорту.
Саме час і нам розібратися з деякими аспектами чергової авантюри московитян у четвертій серії кримських FAQ (тут – перша, друга і третя частини).
Чи УЄФА фінансувати чемпіонат Криму?
Останнім часом відрізаних від багатьох благ цивілізації, в тому числі і від футболу, «остров’ян» заспокоювали, мовляв, не хвилюйтеся: хоч УЄФА заборонив вам грати в російських змаганнях, зате дасть грошей на чемпіонат Криму. Проте це абсолютно виключено, як би на цей рахунок не обманювалися місцеві аферисти або англомовний міністр спорту РФ Віталій Мутко.
У підсумковому прес-релізі по кримському питанню УЄФА чітко сказав, що Європейський футбольний союз буде допомагати з фінансуванням дитячо-юнацького футболу та інфраструктури на півострові. Ні про які професійних або напівпрофесійних клубах і лігах мови не було і бути не могло!
Уявіть, чисто гіпотетично, як Мішель Платіні і ко могли б пояснити подібну статтю витрат 54 національним асоціаціям, які входять до складу УЄФА? До речі, в тому числі і української…
Одна справа – піклуватися про дітей, масовому футболі. Благородна місія. І зовсім інше – давати гроші клубам з незрозуміло яким юридичним статусом (російську реєстрацію УЄФА не визнає, українську не потерплять окупаційна влада Криму) і платити зарплату гравцям, на яких не поширюються загальноприйняті футбольні закони і норми.
Крім того, незрозуміло, як в даний момент це могло б здійснюватися суто практично. З-за санкцій, наскільки я можу судити, з Ньона в Крим законним чином кошти не перевести (європейських і американських банків там не залишилося, Visa і Mastercard не працюють). Не у валізі ж гроші завозити?
До речі, в контексті фінансування дитячо-юнацького футболу та інфраструктури в Криму УЄФА, очевидно, ще зіткнеться з цією проблемою. Але це вже інша тема. Цілком можливо, пошук рішення буде покладено на тих, кого УЄФА визнає легітимними представниками «особливої футбольної зони»…
На що тоді розраховують прихильники ідеї чемпіонату Криму, і як це взагалі можливо, якщо УЄФА заборонив РФС проводити будь-які змагання на цій території?
Ідеологи кримської ліги, схоже, вважають, що знайшли вихід з положення. В інтерв’ю ТАСС перший заступник голови Республіканської федерації футболу Криму Олександр Малиневський заявив: «УЄФА до кримського чемпіонату з точки зору фінансів відношення мати не буде. Союз буде допомагати тільки розвитку дитячо-юнацького футболу. Лігою Криму будуть займатися Міністерство спорту Росії і РФФК».
Таким чином, формально до організації турніру Російський футбольний союз відношення не має. А безпосередньо проти відомства Мутко, яке збирається вести футбольну діяльність на окупованій українській території, УЄФА ввести санкції не може.
Тобто так чи інакше організованому Росією чемпіонату Криму бути?
А ось тут починається найцікавіше. Якщо російські функціонери та їх кримські соратники думають, що вони найрозумніші і все-одно-всіх-переграли, то їх може чекати черговий облом.
Як вже сказано, УЄФА міністерству спорту Росії – не указ. У той же час в статутах УЄФА і ФІФА чітко прописано: будь-яке втручання державних органів у діяльність національної футбольної асоціації тягне за собою жорсткі санкції, аж до дискваліфікації країни на міжнародній арені.
На перший погляд, це не наш випадок.
Але, нагадаю, що з точки зору статутів УЄФА і ФІФА – Крим формально залишається під юрисдикцією Федерації футболу України (саме тому УЄФА заборонив РФС – цитую – «займатися організацією яких би то не було футбольних турнірів на території Криму»).
І лише тому, що з об’єктивних причин (захоплення півострова Росією) ФФУ не може виконувати свої функції на даній території, УЄФА наділив Крим особливим статусом і взяв під опіку дитячо-юнацький та масовий футбол, які в іншому разі були приречені на повний занепад.
У зв’язку з цим постає дуже цікаве питання – як повинні реагувати УЄФА і ФІФА на втручання державної структури у діяльність національної футбольної асоціації іншої країни?..
Наприклад, якою була б реакція УЄФА, оголосили міністерство спорту Іспанії про створення під своєю егідою професіональної ліги на Гібралтарі (заморська територія великої Британії, яку Іспанія вважає своїм)?
Що б зробила ФІФА і великий друг Росії Зепп Блаттер, якби Японія спробувала організувати чемпіонат Південних Курил? Чи, уявімо, що було б з ЄВРО-2016, якщо б уряд Франції взяло на себе фінансування чемпіонату Країни Басків з участю серед інших команд з Більбао і Сан-Себастьяна?
Я, звичайно, навмисно перебільшую… Але разом з тим повинен зазначити: той факт, що УЄФА не може безпосередньо вплинути на міністерство спорту Росії, не скасовує обов’язку союзу захищати права своїх законослухняних членів, до яких належить і українська федерація.
В моєму розумінні, організація футбольних змагань за прямої участі державних структур іншої країни на території юрисдикції ФФУ порушує права останньої.
До того ж на цю ситуацію можна подивитися з іншого боку. За статутом УЄФА будь-яка національна асоціація повинна відповідати і контролювати розвиток футболу на території своєї країни. І це ексклюзивне право їй повинні передати відповідні державні органи з умовою невтручання в її діяльність. Зазвичай між федерацією і профільним міністерством укладається відповідний договір (як це є і в Україні, і в Росії), в якому прописані права та обов’язки сторін.
Таким чином, якщо міністерство спорту Росії береться за фінансування та організацію футбольної ліги в Криму, то виходить:
а) воно виходить за рамки свого договору з РФС і займається діяльністю, ексклюзивне право на яку було їм передано РФС (як це і вимагають УЄФА і ФІФА);
б) РФС порушує статути УЄФА і ФІФА, так як за фактом національна асоціація не в змозі забезпечити повний контроль над футбольними процесами у своїй країні, оскільки частина функцій – без її відома і згоди – бере на себе державний орган.
Можу помилятися, але як на мене – у разі такого розвитку ситуації перспектива санкцій (або, для початку, нового витка розглядів на рівні ФФУ – РФС – УЄФА) цілком реальна.
Принаймні, в будь-якому випадку ФФУ має право звернутися до УЄФА і ФІФА за роз’ясненнями з даного питання, як тільки наміри міністерства спорту Росії брати участь у даному проекті підтвердяться. А потім вже вибудовувати свою позицію з урахуванням перспектив подання офіційних скарг у відповідні органи, а також – при необхідності – звернення до спортивного арбітражного суду Лозанни.
Що ще може зробити ФФУ?
Разом з цим, на мій погляд, ФФУ могла б займати в кримському питанні в цілому більш активну позицію. По-перше, прояснити для себе самої статус кримських суб’єктів футболу з урахуванням останніх подій, у тому числі і рішення УЄФА про «особливу зону». А по-друге, більш агресивно користуватися будь-якими інструментами для захисту власних інтересів у Криму.
Наприклад, мене дивує, що ФФУ досі не вживала жодних заходів стосовно тих кримчан, які роблять все, щоб остаточно відірвати кримський футбол від українського. Чому б не віддати по заслугах новим російським кшталт Олександра Красильникова, Миколи Гостева, Олександра Гайдаша, Олександра Бойцана та іншим, хто всіляко допомагав росіянам у спробах футбольної анексії?
Ми ж продовжуємо вважати Крим юрисдикцією ФФУ (мало того – так воно і є з точки зору ФІФА і УЄФА)? Тобто, і ці добродії, із загальноприйнятої точки зору, відносяться до суб’єктів футболу під юрисдикцією ФФУ. Значить, на них повинна поширюватися дія наших дисциплінарних правил – нехай вони самі це і не визнають.
Я не експерт з питань, якими зазвичай знають контрольно-дисциплінарні інстанції, але, гадаю, знайдеться що поставити в провину цим перебіжчикам, зокрема в рамках пункту 14 статті 8: «Поведінка, що завдає шкоди репутації футболу та ФФУ».
Заводиться справа, виноситься рішення (якщо треба – трохи аж до заборони на будь-яку футбольну діяльність), потім слідує звернення в УЄФА і ФІФА з проханням поширити дискваліфікацію на міжнародному рівні.
І нехай потім доводять, що вони не верблюди.
Зазначу, що в даному випадку мова йде не про бажання помститися ідеологічним опонентам, але і про превентивні заходи. Так чи інакше, кримські функціонери будуть співпрацювати з УЄФА, спілкуватися з гостями з Ньона – і в інтересах ФФУ не допустити до цього людей, що займають явно антиукраїнську позицію.
Кожен з них повинен зрозуміти: якщо допомагав окупантам на футбольному поприщі, наплювавши на статуту ФФУ, то потім не зможеш приїхати і, як ні в чому не бувало, робити кар’єру у футболі на території України, а цілком можливо, і будь-якої іншої країни, що входить до складу УЄФА та ФІФА.
Також, на мій погляд, в тій чи іншій формі має бути прийнято рішення, що будь-який футболіст, який бере участь у несанкціонованих ФФУ та УЄФА змаганнях на території Криму або уклав незаконний контракт з невизнаними ФФУ місцевими клубами, буде покараний на території України – аж до втрати «паспорта футболіста».
Можливо, відносно молодих кримських гравців, не по своїй волі опинилися між молотом і ковадлом, це здасться жорстоким. Але, якщо ФФУ хоче отримати свій інтерес в нинішніх реаліях (а Крим, треба сказати, регулярно поставляв кадри для національної та інших збірних України – і треба спробувати зберегти цей джерело), то має показати талановитим гравцям і їх батькам на півострові: лише в Україні у них зберігаються повноцінні можливості розкритися, прогресувати і в перспективі дорости до професійного рівня або виступів на міжнародній арені.
Словом, задавати тренди кримської футбольної тематики повинна ФФУ, а не які-тосамозванцы…
