Не будемо лукавити – нинішній зимову перерву у світлі перспектив українських ФК очікувався з неприхованим хвилюванням. Але, на радість шанувальників найтитулованішого клубу країни, київського «Динамо», їхні улюбленці не тільки зберегли своїх лідерів, але і змогли підсилити склад.
Про те, як це вдалося зробити, розповів президент біло-синіх Ігор Суркіс.
– Ігор Михайлович, навряд чи помилюся, якщо припущу, що для вас як для президента київського «Динамо» головним завданням перед нинішнім міжсезонням було не стільки підсилити колектив, скільки зберегти наявних виконавців…
– Дійсно, за умов, у яких знаходиться наша країна, в першу чергу стояло завдання залишити у команді наших лідерів. Тим більше в першій частині сезону колектив діяв успішно, нерідко хлопці демонстрували хороший, змістовний футбол. Це, втім, не дивно, адже до травми Макаренко можна було говорити про те, що команда укомплектована у всіх лініях. Але після травми Євгена першочерговим завданням, яку озвучив Сергій Ребров, стало придбання футболіста на лівий фланг оборони. У підсумку ця задача, поставлена головним тренером, була успішно виконана. Вдалося в результаті нам посилитися чи ні – це покажуть тільки офіційні ігри. Але те, що відносно Виторину Антунеша співпали думки головного тренера і селекційної служби, дає підстави вважати, що ми не помилилися у своєму виборі і, підкреслюю, до одужання Макаренко закрили проблемну позицію.
– Цієї зими ЗМІ активно спроваджували з «Динамо» Ярмоленко, Ленса, Велозу, Хачеріді, Драговича, Мбокані, деяких інших хлопців. При цьому в числі можливих покупців називалися найбільш авторитетні європейські клуби. А як було насправді?
– Всі перераховані вами футболісти на слуху в Європі, і до них дійсно є інтерес. Мені, втім, як і будь-якого футбольного фахівця, вболівальнику, зрозуміло бажання хлопців пограти в сильнішому, ніж чемпіонат України, змаганні. Якому спортсмену не хочеться випробувати себе на більш високому якісному рівні?
Але при цьому всі гравці чудово розуміють, що по-справжньому серйозна пропозиція їм може надійти тільки після того, як вони проявлять себе в своїй нинішній команді – київському «Динамо». Також треба розуміти, що не так багато у Європі клубів, які можуть запропонувати футболістам умови (не тільки фінансові) краще, ніж у нас. А що стосується можливих варіантів, то ми розглянемо будь офіційну пропозицію. Можу лише в який раз повторити: щоб перехід відбувся, пропозиція повинна влаштувати три сторони – два клубу і самого гравця. Але якщо таких запитів за нашим провідним виконавцям не буде, то, зізнаюся, ми в «Динамо» не сильно розладнати.
Скажу відверто – я задоволений, що в Європі трансферне вікно зачинилося, і всі провідні гравці залишилися в розташуванні нашої команди.
– А чим можна пояснити те, що придбання Виторину Антунеша відбулося буквально за добу до закриття трансферного вікна?
– Тільки складністю переговорів. Ситуація в країні не сприяє тому, щоб іноземні футболісти їхали до нас за першим покликом. Багато зусиль доводиться докладати навіть для того, щоб переконати людину, що в Києві, наприклад, все спокійно. У футбольному світі чудово обізнані, що матчі чемпіонату України не проводяться на сході країни – це викликає додаткові побоювання.
За Антунешу ми вели предметні переговори більше трьох тижнів. І складності були не тільки в спілкуванні з гравцем. Колишній клуб Виторину дуже не хотів розлучатися з ним. І поразка «Малаги» в Примері від «Леванте» (1:4) підтверджує, що ці побоювання були не марні. Але для нас найголовніше, що цей виконавець у результаті опинився в «Динамо». Те, що він пропустив частину підготовки, – не проблема, адже чемпіонат Іспанії у самому розпалі. За першим враженням Сергія Реброва від безпосередньої роботи з Антунешем португалець дуже гідно виглядає на своїй позиції. Я дуже сподіваюся, що так воно буде і надалі. Передбачаючи ваше питання щодо трансферної вартості, скажу, що це конфіденційна інформація. Можу лише сказати, що цей гравець дістався нам недешево.
– Повернення Бетао – трохи інша історія…
– Це так. Цей футболіст красиво пішов з нашої команди, виконавши усі свої зобов’язання. І коли він виявив бажання повернутися, довівши тренерському штабу свою фізичну готовність, ми з задоволенням підписали з ним нову угоду. Бетао не з чуток знає наші вимоги, знайомий з тим, як грають у чемпіонаті України, йому не потрібен час на адаптацію. На жаль, не всі бразильці безболісно вписуються до складу «Динамо», але от як раз Бетао і Данило Сілва – прекрасні винятки з цього правила, за їх клубний патріотизм я готовий їм аплодувати.
– А як ви прокоментуєте розмови про появу в «Динамо» Коноплянки? Ця інформація хоч скільки-небудь відповідає дійсності?
– Хто б відмовився від такого футболіста, якщо б було бажання «Дніпра» і самого Коноплянки? Але в даній ситуації це було на рівні чуток. Женя – вихованець «Дніпра», і клуб всіляко намагається його утримати. До того ж і наставник дніпрян Мирон Маркевич не раз підкреслював, що це дуже важливий для його команди виконавець. У такій ситуації навіть вступати в переговори про можливий перехід цього півзахисника в наш клуб було б некоректно. Тому питання про трансфер Коноплянки в «Динамо» не стояв.
До речі, раз вже ми заговорили про цього талановитого футболіста, то я дозволю собі дати Дружині рада. Мені здається, йому по відношенню до «Дніпру» потрібно вести себе так, як веде себе по відношенню до «Динамо» Андрій Ярмоленко. Гравцеві завжди потрібно пам’ятати, якою клуб допоміг йому стати футболістом високого рівня. Я не можу змушувати Женю, але думаю, що з його боку було б чесно продовжити контракт і вже потім вести переговори про можливий відхід. Мені здається, що краще нехай на його перехід запрацює рідний клуб, ніж агенти, які намагаються скористатися тим, що у гравця закінчується контракт. Втім, вирішувати йому самому. Хочу лише нагадати, що рано чи пізно кар’єра будь-якого футболіста підходить до кінця, і йому потрібно думати про своє працевлаштування. У «Дніпрі» адже показали, що не кидають своїх дітей – у структурі клубу трудиться Русол, відразу кілька гравців увійшли в тренерський штаб Маркевича, Шелаєв очолив дитячу школу. Впевнений, що в Дніпропетровську по закінченні кар’єри з розпростертими обіймами прийняли б і Коноплянку.
Я знаю, про що кажу – ми в «Динамо» цінуємо своїх футболістів, які чесно вчинили по відношенню до клубу. Приміром, той же Ребров грав за кордоном, але потім ми були дуже раді його поверненню. Шевченко після блискучої кар’єри у Італії закінчив грати саме в «Динамо». Багато наших колишніх гравців зараз працює в дитячій школі. Якщо ти був чесний перед клубом – клуб так само буде ставитися до тебе.
– Повернемося до головній команді «Динамо». Хочете – розцінювати як комплімент, але, на мій погляд, колектив, який зараз будується, створюється навіть не під Лігу Європи. Зізнайтеся, ви заглядаєте далеко вперед?
– Я, як президент, можу мріяти про що завгодно. Але зараз найголовніше для нас, щоб гравці залишалися згуртованим колективом і демонстрували той якісний футбол, за який у першій частині сезону їм заслужено вболівальники аплодували. Так, у нас було кілька невдалих поєдинків. Але, напевно, і «Реалу» було соромно після поразки від «Атлетіко» – 0:4. Непереможних команд у футболі, як відомо, не буває. Головне – зробити правильні висновки з поразки і рухатися далі.
Мій досвід біля керма київського «Динамо» підказує, що ми зараз на правильному шляху. Виключені безвольність на полі, ігнорування тренерської установки, футболісти ведуть себе як справжні професіонали в побуті, молодь демонструє повагу до старших, а ті в свою чергу підказують новачкам, при цьому тренер допомагає команді, а команда – тренеру. Саме так зараз йдуть справи в «Динамо». І це, погоджуся з вами, дозволяє мені надіятись, що у такого колективу хороші перспективи.
– Зараз «Динамо» проводить перші зимові збори під керівництвом Сергія Реброва і при цьому, на відміну від попередніх років, грає набагато більше контрольних матчів. Як ви думаєте, це пов’язано з тим, що в структурі клубу з’явилося відразу кілька фахівців з Іспанії?
– Не треба забувати, що Сергій Станіславович і сам грав за кордоном, і вже в якості наставника чимало стажувався в іноземних ФК – навскидку назву його відрядження в дортмундську «Боруссію», «Манчестер Сіті», «Барселону», збірну Іспанії. У тренера склалося таке бачення підготовчого процесу, і мені нічого не залишається, крім як цілком його підтримувати. А чи правильний такий варіант підготовки, ми зможемо сказати лише в кінці сезону, оцінюючи результати виступу команди. У футболі ж як? Результат є – значить, все було правильно, немає результату – потрібно розбиратися, чому так сталося, щоб виключити ці помилки надалі.
– Чи Правда, що слідом за Раулем Рианчо, який входить в тренерський штаб головної команди, і Висеном Гомесом, який очолив команди U-21 та U-19, в структуру «Динамо» прийшов 27-річний іспанський фахівець Альберто Пачеко, який буде працювати в дитячій академії клубу?
– Це дійсно так. Він буде працювати з академічними групами, будучи їх старшим тренером, але його роботу, як, втім, і діяльність всієї академії, буде контролювати Олександр Іщенко, який з посади старшого тренера академії переведено на посаду директора ДЮФШ ім.Валерія Лобановського.
Запрошення іспанця пов’язано з бажанням зробити так, щоб вся структура «Динамо» працювала за однією методикою. Ми дивимося у майбутнє і розуміємо, що в нинішній ситуації нам потрібно бути як ніколи уважними до своїх вихованців. Я знаю, що Сергій Ребров каже молодим хлопцям: «Якщо ви не будете поступатися легіонерам грати будете саме ви». І ми хочемо створити для молодих гравців всі умови для професійного зростання. Ви прекрасно знаєте, що слова Сергія Станіславовича не розходяться з ділом, і зараз з головною командою тренується відразу кілька молодих хлопців. За підсумками збору кого-то ми вже зараз залишимо в «Динамо», а кого-то на час, для одержання практики, віддамо в оренду іншим клубам.
– Зізнайтеся, з урахуванням нинішньої ситуації в Україні все ж лише про футбол думати не виходить?
– Немає нічого ціннішого, ніж людське життя! І я, як і всі розсудливі люди в нашій країні, дуже хочу, щоб настали мир і злагода. Хочу, щоб не гинули наші співвітчизники, хочу, щоб припинилася ця безглузда війна. І я закликаю політиків до мудрості, закликаю знайти можливість сісти за стіл переговорів. Я не політик і не знаю, як це зробити, але я хочу, щоб це безумство на сході країни припинилося. Я не можу передати, що відчуваю, коли бачу кадри, як гинуть наші співгромадяни, як страждають діти та літні люди. Серце кров’ю обливається…
Нам треба всім схаменутись! Адже ще зовсім недавно ми навіть уявити не могли, що таке може відбуватися у нас в країні. І, на мій погляд, футбол – це чи не єдине, що в даній ситуації може хоч трохи відволікти людей від того, що відбувається.
Всі знають, як важко було грати на «Донбас Арені». «Динамо» так поки і не змогло там перемогти жодного разу. Але скажу вам відверто, зараз я мрію про те, щоб все скоріше закінчилося, і наша команда знову змогла приїхати в Донецьк і зіграти на цьому прекрасному стадіоні з «Шахтарем».
