Міна першого сорту

Мірча Луческу скаржиться на суддів, несправедливість регламенту та побутові труднощі? Явна ознака того, що «Шахтарю» чекають відповідальні матчі. За кілька днів до першого поєдинку плей-офф Ліги чемпіонів проти «Баварії» тренер гірників знову скористався близькими йому румунськими ЗМІ в якості жилетки.

Репортер порталу Sport.ro пов’язав інтерв’ю Містера з новинами з Мінська: мовляв, припинення вогню – добрий знак. Почавши відповідь з того, що ситуація продовжує залишатися складною, Луческу не забув розвинути тему. Точніше – перевести її в потрібне йому русло. Мовляв, події на Донбасі позбавили «Шахтар» можливості тренуватися і грати в рідних стінах, спочатку поставивши чемпіона України в нерівні умови з головним конкурентом – київським «Динамо». А українська федерація футболу, бачте, відмовилася приймати запропоновану донецьким клубом формулу національної першості, не виявивши ні гнучкості, ні далекоглядності, ні співчуття.

На думку Луческу, завершення чемпіонату України етапом плей-офф – по суті, збільшення очних побачень з іншими головними претендентами на «золото» – не тільки усунуло б викликану війною несправедливість, але і додало б інтриги турніру. Якщо з другим твердженням можна погодитися (щоправда, для цього його доведеться виривати з контексту і «забути» про інших учасників змагань), то в першому, по-моєму, явно кульгає не тільки логіка, але й послідовність.

Досить згадати його нарікання на ту ж тему перед початком сезону. Тоді про труднощі «кочового життя» мова не йшла, а злободенність фінішної лідерської «пульки» аргументировалась по-іншому. Мовляв, турнірна дистанція першості скоротилася разом з кількістю учасників, і на ній різко зростає ціна помилки, від яких ніхто не застрахований. В першу чергу, звичайно ж, судді. Від арбітрів пан Мірча чекав обов’язкових підступів, і в першу чергу – у зустрічі своєї команди з «Динамо» і «Дніпром». Чим більше матчів між лідерами, наполягав румунів, тим результат – «чистіше», а «похибка» – менше.

Залишимо за дужками той факт, що ні Луческу, ні його роботодавці не називають вголос справжніх винуватців ситуації, що позбавила «Шахтар» грати вдома сьогодні і, на жаль, у найближчому майбутньому. І выпятим той, що вимушене переселення в Київ і Львів не завадило донеччанам виконати завдання виходу в плей-офф Ліги чемпіонів. Та й у чемпіонаті України все далеко не так погано. Настільки, що «Дніпро», судячи з інтерв’ю Sport.ro, вже не приймається наставником “гірників” за конкурента. Правда, і сам чемпіон на цілих п’ять очок відстає від лідируючого «Динамо», якому мінімально поступився в очній суперечці. Ну так адже не тільки киянам підопічні Луческу програли, а й традиційно «зручним» для себе «Зорі» і земляків з «Металурга»!

І, до речі, до арбітрів після тих матчів Містер претензій не пред’являв. І грали переможці – теж на нейтральних полях. Проста арифметика: плюс шість очок робили б «Шахтар» лідером, незважаючи на програш «біло-синім». Так, тугу ізгоїв мимоволі за рідним бази і стадіону можна зрозуміти і розділити. Але чи є ще якісь аргументи проти лідерства «Динамо», що пройшов торішню частину першості без поразок? І чи не є своєрідною противагою абсолютно дивовижний календар ігор киян, гнучкості яким було відмовлено в тому числі і за наполяганням Луческу? Якщо хто забув – нагадаю, напередодні матчу з командою Сергія Реброва «Шахтар» мав на дві доби більше для відпочинку та підготовки, а перенести гру на більш пізній термін чиновники з Прем’єр-ліги відмовилися навіть на догоду інтересам національної збірної України!..

Це я так, до слова. Про справедливість і інтризі. Жодним чином не намагаюся вступити в суперечку з тренером гірників. Подібні суперечки – джерело енергії для Луческу, у якого сплески в нав’язуванні ідеї про теорії змови практично незмінно трапляються напередодні найважливіших поєдинків. Майбутнє в 1/8 Ліги чемпіонів побачення з «Баварією» – саме з таких. Тому Містер заздалегідь стелить соломку, заводячи ще одну свою улюблену тему: судді симпатизують «великим» клубам, переважно – західноєвропейським.

Ну не везе ж румуну в плані арбітражу – хоч плач! У бухарестському «Динамо» його засуджували, оскільки всесильної «Стяуа» протегував син Чаушеску. В «Галатасараї» і «Бешикташ» – із-за підступів інших могутніх сил. Ні в одному з чотирьох італійських клубів, включаючи міланський «Інтер», Мірча, треба розуміти, не досяг успіху все з тих же причин – суддівська мафія! І лише в Донецьку нарешті досяг вершин, навіть всупереч тому, що українську федерацію футболу довгий час очолював брат президента київського «Динамо».

Луческу любить скаржитися, що у ворота суперників «Шахтаря» у єврокубках рефері вперто відмовляються призначати пенальті. При цьому чомусь не помічав протилежного явища в іграх чемпіонатів України, де зразково-показово-чиста гра гірників у своєму штрафному майданчику розтягнулася до неймовірною серії без 11-метрових.

Перед «Баварією» стогони румунського тренера присмачені нової соковитою формулюванням: у Лізі чемпіонів команди зі східної частини континенту сприймаються як… другосортні європейці. І судять їх відповідно. Природно, причина марності всіх спроб «Шахтаря» дістатися хоча б до півфіналу Ліги чемпіонів – саме в цьому.

Суворий жереб визначив у суперники на старті 2015 року один з найсильніших клубів світу, не навіває Містерові оптимізму. На тлі відставання від «Динамо» в чемпіонаті – тим більше. З сумними думками, далеко і від першого, і від другого – донецького – вдома він провів зиму. Навіть спекотна Бразилія не дозволила повністю відволіктися від роздумів. Та й судді там, до речі, теж ті ще шахраї!

В лігочемпіонському плей-офф ми, звичайно ж, не побачимо Луческу гоняющимся за рефері по всьому полю прямо в процесі гри. Навіть шапкою про газон він навряд чи стане кидатися. Адже для себе хитромудрий Мірча теж багато ділить по сортам – і турніри, і аудиторію, і пресу.

Що у нього завжди першосортне – це здатність зберігати хорошу міну. Навіть при не найкращій грі.

footclub