В Європі відновився міжнародний сезон, який триває і для трьох українських клубів. «Шахтар», «Динамо» і «Дніпро» провели чергові матчі в континентальних змаганнях, ставши головними ньюсмейкерами звітної футбольної тижня.
«ШАХТАР»: ЗАЯВКА НА ПОДВИГ
Гірники в 1/8 Ліги чемпіонів приймали у Львові одного з фаворитів Ліги чемпіонів – мюнхенську «Баварію». Ні в ЗМІ, ні у переважної більшості вболівальників, ні у букмекерів не було сумніву щодо фаворита. Однак чемпіон України, зробивши ставку на строгість і дисципліну, здобув жадану нічию і відклав виявлення найсильнішого до повторної зустрічі.
«Звітний поєдинок навряд чи увійде в золоту колекцію команд, – констатує Footboom.com (18.02). – Пам’ятних комбінацій практично не було, «Шахтар» і зовсім завдав один удар за 90 хвилин, та й той зі штрафного (Ракицький), голів глядачі не дочекалися. Але при цьому напруга відчувалося буквально з першої секунди, накал був таким, що, здавалося, піднеси сірник, спалахне. Нервові клітини спалювалися як взимку дрова в печі… У повторному поєдинку компромісів місця вже не буде – далі повинен пройти хтось один. «Баварія» знову буде фаворитом, але «Шахтар» довів, що за свої, нехай і невеликі шанси, готовий битися».
Поступаючись в класі і ступеня готовності, чемпіон України спочатку пожертвував видовищністю, створивши масовані захисні заслони і спробувавши «зв’язати» атакуючі дії баварців.
«Зазвичай в грі «Шахтаря» в атаці повно місця для імпровізації, однак на цей раз донецький клуб був не схожий сам на себе, – зазначив автор тижневика «Футбол» Андрій Шахов. – Я давно не бачив «Шахтар» настільки закритим, але при цьому, враховуючи силу суперника і його статус, ні в якій мірі не можу за це дорікнути Мірчу Луческу. І навіть коли донецький клуб опинився в більшості, він не змінив плану на гру і продовжив діяти зібрано, акуратно, надійно, самовіддано і агресивно» (19.02).
«Баварія», у свою чергу, немов не сумніваючись ні на секунду у власній перевазі, не надто форсувала події, а після видалення в середині другого тайму Хабі Алонсо і зовсім практично відмовилася від загроз чужих воріт. При цьому все одно отримала шанс виграти – після чергової помилки захисника донеччан Ярослава Ракицького. На тлі абсолютної беззубості шахтарської атаки поки навряд чи доречні захоплення деяких ЗМІ про «маленького подвигу» господарів. Зате успіх за сумою двох зустрічей і справді зробить «Шахтар» автором оглушливої сенсації.
Трибуни «Арени Львів» стали справжнім 12-м гравцем для «чорно-помаранчевих». У березневому поєдинку цих суперників підтримка буде вже на боці «Баварії», причому куди більш значна. Відбути номер однієї з найкращих команд світу глядачі просто не дозволять. Тому чемпіонів України чекає дуже складне випробування.
«Гравцям і тренерському штабу «Баварії» треба зібратися і гарненько подумати, чому це сьогодні вся команда Гвардіоли виглядала так слабо, – зазирає в майбутнє Profootball.ua (18.02). – Мабуть, настільки одноманітною і нудною тікі-таки від «ФК Голлівуд» давно вже не доводилося бачити. Якщо команда з Мюнхена не додасть швидкості, якщо у перепасуваннях хавбеків «Баварії» не з’явиться довгоочікувана думка – тоді шанси на прохід в чвертьфінал будуть 50 на 50. Сьогодні Мірча Луческу вже довів, що вміє грати проти стоячій і передбачуваною «Баварії». Але ж ніхто не сумнівається, що це далеко не все, на що здатні зоряні підопічні Гвардіоли…»
«ДИНАМО»: ЗА СЕБЕ І ЗА ТИХ ХЛОПЦІВ
На відміну від «Шахтаря», суперник київського «Динамо» в Лізі Європи – французький «Генгам» – використовував іншу тактику і стратегію протистояння фавориту.
«Про те, що «Генгам», поступаючись супернику в класі, вибрав на матч з ним тактику грубості і провокацій, можна було здогадатися із самого початку поєдинку, – зазначає з місця подій кореспондент газети «Спорт-Експрес в Україні» Дмитро Ільченко. – У кількох епізодах поспіль, коли захисники прикривали нырявшего за м’ячем Шовковського, Манданн штовхав цього захисника в спину, але арбітр в подібних діях криміналу не помічав…» (Sport-express.ua, 20.02).
Удар нишком вже на старті гри вивів з ладу одного з ключових виконавців «Динамо» Джермейна Ленса. Аналогічні порушення від гравців різних команд словенський рефері Славко Вінчіч трактував по-різному, проявляючи непослідовність ще й у взаємодії з асистентами. А на 39-й хвилині трапився епізод, остаточно «підірвав» матч. І арбітр, і гравці «Генгама» проігнорували прохання про зупинку гри истекавшего кров’ю динамівця Сидорчука, а навмисний фол Ярмоленко, який переслідував метою зупинку боротьби, словенець трактував як порушення, заслуживавшее червоної картки! Через кілька хвилин з поля був вилучений ще один динамівець – Бельанда…
«Коли людина лежить, у нього ллється кров, а арбітр це бачить, але не зупиняє гру, це вже не фейр-плей, а бандитизм на футбольному полі, – оцінив ситуацію в післяматчевому коментарі президент «Динамо» Ігор Суркіс. – Арбітр зобов’язаний був зупинити гру. Тоді б не був видалений Ярмоленко, і, можливо, не довелося б випускати Бельанда. Хлопці були заведені тією несправедливістю, яку продемонстрували судді…» (Fcdynamo.kiev.ua, 20.02).
«З середини першого тайму після того, як гості відкрили рахунок, «головним героєм» матчу стає рефері зі Словенії. Не можу впевнено стверджувати, що балканець «вбивав» наших гравців, швидше за інше. По-моєму, не зовсім досвідчений за масштабами європейського футболу рефері елементарно «поплив», – проаналізував те, що трапилося репортер «Футбольного клубу» Семен Случевський. – Так він не зупинив гру, коли Сидорчуку завдали травми з подальшим кровотечею, а зобов’язаний був, оскільки одні з головних принципів ФІФА та УЄФА – турбота про здоров’я футболістів безпосередньо під час боротьби на полі, і якраз у цьому важливе слово належить не тільки лікарям команд, але й арбітрам…» (Footclub.com.ua, 20.02).
Трактувати суддівські вердикти можна по-різному. Думки з цього приводу розділилися навіть у досвідчених експертів, багаторазово переглянули повтори спірних епізодів. Більшість з них наполягає на тому, що для Винчича виявилися непосильним тягарем ранг матчу Ліги Європи і тиск трибун, що арбітр втратив контроль над грою, зневажив її дух, і виправданням йому не послужить навіть «буква закону».
«Мені здавалося, що незабутнього Педерсена перевершити вже неможливо, – іронізує на електронних сторінках «Футбольного клубу» Ігор Суховий. – Але, мабуть, погана слава норвежця не давала спати Славко Винчичу. Суддівство словенця має стати гірким досвідом для гравців «Динамо», які повірити в таке на міжнародній арені просто не могли… Нормальний арбітр мало-мальськи враховує дух гри. І не тільки славний Славко якось відразу забурів. А адже це за його трактувань і лояльності до господарів поле покинули спочатку Ленс, а потім і Сидорчук. Суперник «Динамо» поняття не мав навіть про фейр-плей…» (Footclub.com.ua, 20.02).
Дехто з вітчизняних журналістів (зокрема, репортер Ukranews.com, 20.02) побачив навіть певну «цькування» лідера чемпіонату України: мовляв, офіційний сайт УЄФА виправдав погане суддівство Винчича. На це слід зауважити, що головний інтернет-ресурс європейського футболу в своїх матеріалах не оцінює дії арбітрів і інших відповідальних осіб, дотримуючись суворий нейтралітет. І трактувати публікації UEFA.com як «оплески» на адресу проштрафився, на нашу думку, рефері або «захоплення» його діями – те ж саме, що шукати чорну кішку в темній кімнаті.
По-різному можна ставитися не тільки до суддівства, але й до поведінки динамівців в самих гарячих епізодах зустрічі. Однак тим, хто вбачає в ньому нехлюйство, очевидно, слід перечитати передматчеві інтерв’ю гравців та тренерів, звіт про прес-конференції Сергія Реброва та Андрія Ярмоленка з Генгама. Багато уваги в спілкуванні з пресою кияни приділяли тонкощі такого моменту, як виступ в Європі на тлі трагічних подій в Україні.
«Чи вважаєте потрібним на установці на гру сказати хоча б однією фразою про те, що зараз в нашій країні важка ситуація, і футболісти завтра можуть порадувати своєю грою своїх співвітчизників?» – таке питання було поставлено наставнику «Динамо» на прес-конференції в Генгаме. Ребров відповів так:
«- Я про це сказав хлопцям давно. Перебуваючи на зборах, ми дивилися новини, читали. Звичайно, переживаємо за наш народ, за нашу країну. Завтра підсумок матчу може бути різним, але вийти і битися за результат, за свою країну дуже важливо» (Fcdynamo.kiev.ua, 19.02).
Хлопці билися не тільки за свою країну, але й один за одного, в результаті мінімально поступившись (1:2), але залишивши за собою непогані шанси відігратися за сумою двох раундів двобої з французами.
«26 лютого на столичному «Олімпійському» динамівців влаштує мінімальна перемога 1:0. Це плюс, – констатує Sport.obozrevatel.com (20.02). – У той же час до матчу команда Реброва підходить з величезними втратами. Точно не зіграють Ярмоленко, Бельанда, Сидорчук, під питанням Ленс. Це мінус. За тиждень тренерському штабу «Динамо» потрібно терміново придумати, як збалансувати склад і подолати цілком очікуваний «бетон» навколо воріт «Генгама». Очевидно, що при таких обставинах свій шанс отримають дублери – Калитвинцев, Буяльський, Теодорчик, а лідерами на полі повинні стати Гусєв, Велозу, Кравець».
«Труднощі, як відомо, загартовують, – повторює побиту істину Ua-football.com (20.02). – Подолавши подібне випробування, «Динамо» підтвердить всю серйозність своїх намірів».
Про наміри чітко і Ребров заявив на післяматчевій прес-конференції в Генгаме. Відповідаючи на питання, чого він чекає від гри? – динамівський тренер був лаконічним: «Нашої перемоги».
Дійсно, той випадок, коли будуть піддані випробуванню не тільки спортивну майстерність, досвід і амбіції колективу, але, насамперед, моральний дух. Проілюструвати його хочеться словами відомого телекоментатора Віктора Вацко, який написав у своїй веб-конференції:
«Якщо б Ярмоленко (або хтось інший з динамівців) не зробив те, що він зробив у ситуації, коли поруч лежить закривавлений товариш, я б сказав, що гріш ціна всім їм як єдиній команді. Тому що в цій команді, якісної і сильній команді на полі кожен бореться за кожного!» (MatchDay.ua, 21.02).
«ДНІПРО»: ЗАСЛУЖИЛИ ВЕЗІННЯ
Не обійшлося без хвилювань і у «Дніпра», який на полі київського «Олімпійського» обіграв у першому поєдинку плей-офф Ліги Європи міцний грецький «Олімпіакос». На щастя дніпрян, всі рикошети і рішення арбітрів в неоднозначних ситуаціях у четвер ввечері зіграли за господарів, які здобули нелегку перемогу – 2:0.
«Підсумковий результат перевершив всі очікування. Нехай, двічі з голами фортуна була на боці дніпропетровців, але роботою на полі хлопці це заслужили, – міркує Footboom.com (19.02). – Десять хвилин після другого голу показали, як буде важко в Греції. Там буде пекло, незалежно від сьогоднішнього результату. З гандикапом у два м’ячі туди їхати веселіше, ніж з «нулем». Але і роботи у Мирона Маркевича напередодні візиту в Грецію чимало, про що говорить беззуба гра в першому таймі».
І справді, цілісної гри «Дніпру» показати не вдалося, що, в принципі, зрозуміло для команди, яка проводила першу офіційну гру після двомісячної перерви. Зате підопічні Мирона Маркевича билися за кожен м’яч, шукали конструктиву в атаці, і в результаті були винагороджені. Господарі чудово використали свої шанси, а також той настрій, з яким прийшов у гості «Олімпіакос», схоже, все-таки недооценивший суперника.
Наставник «Дніпра», і його підопічні, і всі ми розуміємо: через тиждень у Піреї буде зовсім інша гра. Хочеться сподіватися, що цей термін для наших земляків не пройде даром.
ФУТБОЛЬНІ ОГЛЯДИНИ
Повпреди Дніпропетровська сьогодні на перших ролях і в епопеї з виборами президента Федерації футболу України, призначеними на 6 березня. Тема заочного протистояння Андрія Павелка та Ігоря Коломойського також була однією з домінуючих на звітному тижні. При цьому заочна ж «перекличка» двох футбольних програм, які відновили свої ефіри після зимової перерви, засвідчила: публічне обговорення майбутніх кадрових змін ФФУ виходить на новий виток, щоб, очевидно, досягти вищого градуси якраз до звітно-виборного конгресу.
Поява власника «Дніпра» в числі кандидатів на пост глави ФФУ багатьом, відчувається, сплутало карти. Втім, подібний хід – цілком в стилі Коломойського.
«Ігор Валерійович не тільки найкращий шахіст серед олігархів, але і великий гравець за життя, – характеризує губернатора Дніпропетровщини «Футбольний клуб». – На відміну від Ахметова, він не раз доводив здатність протистояти не найкращих часів і кон’юнктурі… Минулої осені він говорив про втрату інтересу до футболу з-за вторгнення окупантів. А нині прийняв рішення боротися за посаду президента ФФУ. А це вже не просто знак, а й гарантія драйву» (Footclub.com.ua, 16.02).
Поки Ігор Коломойський не афішує своїх спроб «відвоювати» частину електорату у головного суперника на футбольних виборах. Андрій Павелко (його, нагадаємо, підтримали 42 колективних члена федерації 47) – реалізує особисту програму підготовки до конгресу в якості кандидата на президентську посаду. Так, він відвідав Миколаїв, де провів зустріч з футбольним активом Миколаївської, Одеської, Херсонської, Кіровоградської, Запорізької та Черкаської областей.
«Для мене найголовніше, що ні один із підтримали мене колег не змінив свою позицію, – сказав Павелко кореспонденту «СЕ в Україні». – Важливо, що ми зустрілися, обговорили всі наші проблеми, прийшли до розуміння того, як має розвиватися футбол в Україні» (Sport-express.ua, 16.02).
Бачення того, які саме зусилля потрібні вітчизняному шкіряному м’ячу на нинішньому етапі, Андрій Васильович виклав в інтерв’ю для порталу Matchday.ua. По суті, ця розмова з журналістом є квінтесенцією передвиборних тез кандидата, тому на матеріалі слід зупинитися докладніше. Тим більше що, незважаючи на значний обсяг, інтерв’ю не напружує, читається з інтересом, підкреслюючи не тільки свіжість думок Павелко, але, насамперед, його зацікавленість у прогрес українського футболу, а також розуміння непорушних законів його функціонування.
«Передвиборна програма – не головне, – міркує А. Павелко. – У нас в країні їх було багато, але нічого толком не виконувалося. Важливі основні принципи, які повинні бути в діях нової команди. Перше – прозорість при прийнятті рішень. Мова йде про зрозумілих, чітких, публічних і не піддаються сумніву або обвинуваченням у лобіюванні або якихось непублічних домовленостей принципах. Друге – повернення програм з фінансування регіональних федерацій, які були припинені. Футбол починається з низів – з регіональних федерацій. Третє – дуже важливо навести порядок у суддівстві та системи підготовки збірних. Федерацію завжди прийнято оцінювати за результатами збірних – національної, молодіжної, молодіжних, жіночих та інших. Це вершина айсберга, від якої люди отримують позитивні або негативні емоції. А в настільки важкий час людина повинна отримувати хороші емоції від виступу наших національних команд. Але, розуміючи це, важливо не втратити фундамент. Для того, щоб футболіст потрапив у збірну, він повинен пройти довгий шлях, початок якого виходить з дитячо-юнацької спортивної школи» (Matchday.ua, 20.02).
Не називаючи імен представників свого «штабу», Андрій Павелко, тим не менш, призводить основоположні принципи, за якими має відтворюватися управлінська команда ФФУ. Зокрема, вважає за необхідне взяти кращі моменти та напрацювання, які були в часи керівництва федерацією Григорієм Суркісом. Безумовно, враховуючи нинішні реалії.
«Ми повинні розуміти, що в країні є кадровий голод, – каже Павелко. – Ми повинні знаходити гідних, досвідчених людей, і поряд з ними повинні рости молоді кадри – майбутнє нашої країни. Хотілося б, щоб вони отримували від старшого покоління знання, а ми виростили команду, яка буде не тільки чотири роки вибудовувати футбол, але і впроваджувати стратегічні програми розвитку на багато років вперед. Тоді це буде система, тоді це можна буде вірити» (Matchday.ua, 20.02).
Наполягає Андрій Павелко і на реалізації принципів публічності і відкритості, які при керівництві Анатолія Конькова залишилися мертвими і нічого не значущими деклараціями. Він не боїться запитань про адмінресурс, про чутки з приводу «обробки» делегатів конгресу – тиск на них або ж спроб елементарного підкупу.
«Не потрібно міркувати абстрактно. Конкретно: область, прізвище, губернатор! – емоційно вимагає він. – Потрібно мати на руках факти. Якщо я їх не називаю, можу виглядати як людина, що не відповідає за свої слова… Я на сто відсотків знаю, що немає ніякого тиску з боку губернаторів на обласні федерації. Якщо з’являться факти підкупу або тиску, буду першим, хто потребує публічно назвати прізвища: хто кому пропонував, хто кого змушував… У нас сьогодні вільне суспільство. Це при Януковичі люди боялися висловлюватися. Зараз ніхто нічого не буде приховувати. Якщо буде такий факт, то, повірте мені, він стане надбанням громадськості» (Matchday.ua, 20.02).
Природно, спілкування з журналістом не обійшлося без згадки кандидатури Ігоря Коломойського і чуток про те, що між претендентами на посаду президента ФФУ – нібито натягнуті відносини.
«У нас робочі стосунки, – відповів Павелко. – Напевно, це добре. Те, що ми з ним разом не їздимо відпочивати, теж хороший факт, який свідчить про те, що я незалежний від впливу навіть рідній області. Ми спілкуємося, але ніяких панибратских відносин немає. Є моменти, в яких наші думки збігаються, тобто ті, у яких немає. Але це ніколи не переходить у конфлікти. Життя показує, що іноді правим виявляється він, іноді – я. Приблизно такі ж у мене стосунки з іншими представниками футбольних клубів та організацій – Віталієм Даниловим, Ігорем Суркісом, Рінатом Ахметовим…» (Matchday.ua, 20.02).
Перерахування цих прізвищ – явний посил тим, хто бачить у майбутньому президентові ФФУ персону, рівновіддалену від головних футбольних сил країни. Або, точніше, равноприближенную до них – у світлі того, що перебудовувати вітчизняне футбольне господарство доведеться спільно. Що ж до конкуренції на виборах, позиція Павелко не може не викликати поваги.
«Будь-яка чесна перемога додає впевненості в майбутньому, додає впевненості людям, які дали це право, а не зрадили. Людям, які пішли до кінця і вірять, що наш футбол можна зробити краще. Ми будемо працювати над тим, щоб весь негатив, якого було чимало навколо федерації, залишився в минулому. Викорінити його за один день непросто, як непросто в один момент змінити країну. Щоб проводити реформи, треба мати довіру людей. Для цього повинна бути прозора структура федерації. Треба давати можливість приймати рішення людям, у яких є висока довіра з боку суспільства. Це моя головна задача» (Matchday.ua, 20.02).
Крім учасників засідання «миколаївського формату», про підтримку Андрія Павелко знову заявив і голова Київської міської федерації футболу Ігор Кочетов. Саме ця організація, нагадаємо, першою виступила з ініціативою про скликання позачергового конгресу і відставки Анатолія Конькова.
«Павелко понад 15 років очолює обласну федерацію і прекрасно знає, які проблеми доводиться вирішувати на місцях, – характеризує кандидата глава столичного футболу в інтерв’ю газеті «Команда» (20.02). – При цьому у нього також великий політичний досвід, його підтримують виборці – це значить, що він заробив авторитет своїми справами, раз люди йому довіряють… Павелко – комунікабельний, мобільний, йде на компроміс. І разом з тим у нього дуже жорсткий внутрішній стрижень. Важливо і те, що він рівновіддалений від клубів, що дає право говорити, що він зможе забезпечити загальну рівність перед футбольним законом. Так само важливо те, що люди на місцях йому повірили, тому що Павелко не витає в хмарах».
Лобіюючи інтереси людини, висунутого очолюваної ним асоціацією, Ігор Кочетов, тим не менш, основним завданням майбутнього конгресу ФФУ вбачає в тому, щоб «це було гідне збори шанованих людей».
«Нам потрібно навчитися цивілізовано вести діалог», – резюмує він в інтерв’ю «Команді» (20.02).
З думкою про збереження Духу Гри хотілося б звернутися до всіх, хто так чи інакше бере участь або збирається брати участь у передвиборчій гонці і її інформаційному забезпеченні. На жаль, перегляд недільних програм «Про футбол» і «Великий футбол» змушує у майбутні тижні налаштовуватися не на конструктивне обговорення сильних сторін кандидатів у президенти ФФУ, їх козирів, програмних векторів і кадрових уподобань, а на примітивну «війну компроматів».
І продукт телеканалу «Футбол», і дітище «2+2», дали, на жаль, одну з головних тем сьогоднішньої футбольної життя за принципом «не знаю, як треба робити, але ви робите неправильно». В ефірі прозвучало багато гучних і спільних заяв, при цьому жодної конкретної пропозиції – як реально зробити футбольні вибори чистими, прозорими і демократичними, – з телестудій не було.
Рефреном у обговоренні передвиборчої ситуації у «Великому футболі» пройшла тема «конфлікту інтересів», який неодмінно виникне знову в разі обрання Ігоря Коломойського. При цьому ведучий і його співрозмовники, кепкуючи на цей рахунок, чомусь мовчали про те, хто розпалював багаття колишнього уявного «конфлікту», про те, як і за допомогою яких засобів його аргументували і на що в результаті вивели. Не було згадано – чиєю креатурою був Анатолій Коньков, який розвалив за два роки імідж нашого футболу. А адже його призначення у вересні 2012-го, по суті, і повинно сприйматися як «пропозиція» так званого донецького пулу, бачення шляхів розвитку. До чого воно призвело – ми зараз спостерігаємо…
ХТО ПОДБАЄ ПРО ЗБІРНУ?
В якості штрих до того, наскільки важкий спадок залишають Ковзанів товаришами, можна привести черговий ляп календаря чемпіонату України, який ризикує серйозно ускладнити життя національній збірній України.
Збирався на своє засідання у вівторок, 17 лютого, Комітет національних збірних команд ФФУ підтвердив актуальність звернення федерації до керівництва Прем’єр-ліги щодо перенесення матчів 18-го туру чемпіонату України (базовий день – 21 березня) або зміщення інших турів на кінець травня-початок червня.
Ініціатива перенесення виходить від головного тренера першої збірної Михайла Фоменка. Наставник турбується про підготовку команди до відбіркового поєдинку Євро-2016 зі збірною Іспанії, який відбудеться 27 березня в Севільї.
«У березні багато гравців задіяні в єврокубках, чемпіонаті і національному кубку, а їм потрібен час на відновлення, – цитує Фоменка Isport.ua (19.02). – Плюс гра, яка відбудеться в червні. Виходить дуже велика пауза між кінцівкою чемпіонату матчем проти Люксембургу».
Доречно повторювати те, наскільки важливий матч з Іспанією? У своїй групі «синьо-жовті» поки йдуть третіми, відстаючи на три очки від словаків і маючи рівну кількість балів з іспанцями. Програш безпосереднього конкурента ускладнить завдання в рази і, швидше за все, поставить хрест на їх надіях втрутитися в суперечку лідируючого дуету. Отже – поступатися не можна.
«Матч відбудеться в останню п’ятницю березня, відповідно в четвер команда повинна вилетіти на Піренеї, – аналізує стан справ «Футбольний клуб». – Залишаються понеділок і вівторок з середовищем – катастрофічно мало! При цьому, схоже, на понеділок нічого серйозного не заплануєш – футболісти «Динамо» і «Дніпра», традиційно становлять половину кандидатської обойми, будуть відновлюватися після недільних баталій чемпіонату України. Зіграти раніше – в суботу або п’ятницю – вони, в разі проходу «Генгама» і «Олімпіакоса», не зможуть фізично, адже на четвер, 22-е, призначені поєдинки 1/8 фіналу Ліги Європи. Іншими словами на нормальну підготовку до одного з центральних матчів усього циклу в українців, не збиралися разом більше чотирьох місяців, відведено лише дві доби!» (Footclub.com.ua, 18.02).
Поки суперечки навколо цього питання уткнулись у відмову Прем’єр-ліги піти назустріч збірної. Подібна ситуація вже траплялася в жовтні – тоді в УФПЛ також наполягли на непорушності календаря, запущеного у виробництво без візи тренерів національної та молодіжної збірних.
«Цейтнот, в який коньковские грамотії загнали збірну восени, тільки дивом не обернувся очковыми втратами. Навіщо повторювати минулі помилки? – запитує «Футбольний клуб». – Фактично одним сміливим кроком Федерація футболу України та Прем’єр-ліга могли б убити двох зайців і потім з чистою совістю декларувати: мовляв, зробили для національної команди все, що могли» (Footclub.com.ua, 18.02).
Прем’єр-ліга на сміливий крок – не спромоглася.
«До нас звернувся Михайло Фоменко з проханням розглянути два варіанти перенесення 18-го туру. Ці побажання тренера ми відправили клубам, але вони не підтримали таку ініціативу», – розповів генеральний директор Прем’єр-ліги Петро Іванов в інтерв’ю телеканалу «Футбол» (20.02).
Логічно припустити, що своє слово все-таки скаже Федерація футболу України, яка в першу чергу зобов’язана відстоювати інтереси збірних. В очікуванні оприлюднення її позиції будемо вважати цей сверхактуальный питання «завислим», а вердикт УФПЛ – проміжним підсумком.
Повертаючись до теми виборів президента ФФУ, порушеної нашим ТБ в неділю ввечері. В «Про футбол» в основному критикували вже Андрія Павелка, заперечуючи його прихильність тим постулатів і принципів роботи, які свого часу вивели ФФУ в ряд провідних національних асоціацій Європи. Нічтоже сумняшеся провідний відкинув здатність людей, які завоювали для України право прийняти фінальний турнір Євро-2012, взяти участь у відродженні вітчизняного футбольного господарства. Мовляв, з цим цілком впораються і студенти…
При цьому примітно, що сам футбол, який фігурує в назвах обох програм, при обговоренні виборів президента ФФУ відійшов навіть не на другий, а на десятий план – тінь політики, бізнесу, особистих амбіцій.
Гостра передвиборна боротьба стане позитивним, відновлювальний фактором лише в тому випадку, якщо перетвориться на чесний, аргументовану, професійний спір гідних суперників – кандидатів, які, по суті своїй, не можуть бути опонентами щодо глобальних цілей кампанії.
До речі, Андрій Павелко висловився і на цей рахунок.
«Якщо ми принесемо війну вибори президента федерації, то просто вб’ємо футбол в країні, – зазначив він в інтерв’ю Matchday.ua (20.02). – Ті люди, які щиро люблять найпопулярніший вид спорту і вкладають у нього гроші, просто плюнуть на цю справу. Який сенс їм продовжувати вкладати кошти, якщо вони зрозуміють, що тут бруд, яка повністю дискредитує наш футбол?..»
