Півтора роки тому їх поєдинок викликав би справжній ажіотаж. Та ще минулої весни вивіска «Металіст» – «Шахтар» привертала б особливу увагу. Але зараз від колишньої могутності харківського клубу залишилися лише ностальгічні спогади. Ламати – не будувати.
Легіонери з «Металіста» розбіглися. Українські футболісти, які складали кістяк восени, відмовилися грати без зарплати, яку не отримували вже кілька місяців. А з клубної молоді і тих, кого підписав і орендував «Металіст» у міжсезоння, навряд чи можна ось так на ходу створити команду, яка могла б претендувати на щось серйозне. Якщо, взагалі, можна що-небудь створити в тих умовах…
І немає нічого дивного в тому, що в середу тренер «Шахтаря» Мірча Луческу виставив проти «Металіста» наполовину резервний склад. Він абсолютно нічим не ризикував. Навіть без Алекса Тейшейри, Дугласа Кости, Луїса Адріано, Фернандо і Фреда гірники помітно перевершували суперників.
Вони швидко повели в рахунку після стандарту з правого флангу: Даріо Срна навісив на ближню штангу, а Олександр Кучер класно зіграв на випередження. Вони більше володіли м’ячем і цілком могли забити ще пару раз ще до перерви, але Веллінгтон Ньому і Олександр Гладкий втратили щодо стовідсоткового моменту (обидва невдало намагалися замкнути простріл Ісмаїлі).
При цьому вийшла на поле бригада в білих футболках навіть особливо і не напружувалася, дозволяючи собі вольності зразок тієї, що трапилася на 19-й хвилині, коли Іван Бобко дали пробити з близької відстані. Мабуть, захисники «Шахтаря» вирішили перевірити, на що здатний формально третій воротар команди Богдан Сарнавський, ну а він в свою чергу продемонстрував хорошу реакцію. Виручив, одним словом.
Після перерви наставник харків’ян Ігор Рахаєв спробував освіжити атаку, випустивши орендованого напередодні динамівця Артема Бесєдіна. І номінальні господарі поля навіть провели кілька перспективних атак, які, втім, закінчилися безглуздо через неточних передач. А потім сталося те, що й повинно було статися.
«Металіст» вирішив, що може грати з «Шахтарем» на зустрічних курсах, і нарвався на разючу контратаку. Причому простріл у Нема вийшов не дуже вдалим – Дмитро Рижук просто зобов’язаний був спрацювати на перехопленні. Але якимось незбагненним чином захисник харків’ян примудрився пропустити м’яч на Гладкого, який потужним ударом метрів з семи не залишив Погорілому шансів.
2:0 – на користь «Шахтаря», і на цьому інтрига, якщо хто-то, звичайно, міг її розглянути в цьому матчі, померла остаточно. У час, що залишився гравці «Шахтар» катали м’яч в своє задоволення, періодично попугивая суперників загостреннями (але особливо не прагнучи до третього голу) і ще один раз дали проявити себе Сарнавскому, який накрив м’яч після непростого удару Давіда Каяду з лінії штрафної.
Ось чесне слово: все це нагадувало якийсь тренувальний спаринг міжсезоння. І, думається, матч «Шахтаря» і «Металіста» стане такою ж порожньою формальністю.
МЕТАЛІСТ – ШАХТАР 0:2
Голи: Кучер (4), Гладкий (54).
Металіст: Погорілий, Бойчук (Рижук, 41), Іщенко, Булят, Селін (Осман, 74), Ткачук, Ковальчук, Каяду, Бобко, Довгий, Чегурко (Бесєдін, 46).
Шахтар: Сарнавський, Срна, Кучер, Ракицький (Кривцов, 73), Ізмаїл (Дуглас Коста, 73), Коваленко, Степаненко, Марлос, Веллінгтон Ньому, Тайсон (Дентіньо, 59), Гладкий.
Попередження: Бобко (90) – Коваленко (88).
