На вчорашньому тренуванні наставник «Іллічівця» Микола Павлов поспілкувався з маріупольськими журналістами та відповів на їх запитання.
– Микола Петрович, зараз в команді багато нових гравців. Як проходив відбір в команду новачків?
– У нас з’явилося багато гравців з однієї причини – тому що багато футболістів пішли з «Іллічівця». У тій обстановці, в якій ми знаходимося ротація відбувається постійно і нас вона теж не обійшла стороною. Тому коли ми мали намір когось запросити ми вже знали, що у нас хтось пішов. А селекція у нас ведеться постійно. У нас є тренери, які стежать за всім, що відбувається у футбольному світі країни. Є агенти, які телефонують і пропонують своїх гравців. Акцент ми робимо на гравців з Донбасу і Приазов’я – практично всі наші футболісти з цього регіону. А вже після того, коли отримує хтось непередбачену травму, як Дмитро Мішньов, то ми вимушено брати нового гравця. Ось зараз з Одеси запросили Рінара Валєєва і сподіваємося, що він нам допоможе.
– Як себе встигли виявити нові гравці?
– Якщо ви помітили, то в першій грі, яку ми проводили на стадіоні «Метеор» проти «Чорноморця» у нас в складі було 6 новачків. З них 3 гравця дебютували в Прем’єр-лізі. І те, що ми у двох іграх набрали 4 очки – це більше, ніж у попередніх 14-ти іграх. Значить ми не помилилися з вибором і вони нас не підвели.
– З якими труднощами Вам доводиться стикатися?
– Ці труднощі нас не обходять стороною: ми постійно граємо на виїзді, постійно проїжджаємо через блок-пости, дві останні гри ми провели на самому гіршому поле в країні – це дорогого коштує. І мені шкода наших суперників, які приїжджають до нас і весь час обурюються. Нам у цій ситуації може трошки щастить. У нас немає таких досвідчених гравців, як в інших командах. Але завдяки бажанню і старання іноді можна домагатися позитивних результатів.
– В одному з інтерв’ю Ви сказали, що думаєте повернути Олега Краснопьорова в команду.
– Справа в тому, що багато зараз залежить не від Олега, а від тієї ситуації, яка відбувається в «Металісті». Я б дуже хотів його повернути. Якщо б він повернувся в команду, то був би єдиний футболіст у складі «Іллічівця», який володіє титулом. Він володар Кубка України! Він був би єдиним футболістом маріупольської команди, який виступав у Лізі Чемпіонів і Лізі Європи. Але, на жаль, той борг, який є у «Металіста» Красноперовым… Олегу все-таки вже 34 роки… І якщо він все кине і прийде до нас, то він втратить дуже велику суму грошей, яка необхідна його сім’ї.
– Чого очікує від наступного матчу з київським «Динамо»?
– «Динамо» зараз найсильніший клуб, який у турнірній таблиці посідає перше місце. І в грі проти «Динамо» можна дізнатися, що насправді представляє з себе наша команда на даний момент – що являють гравці і тренери. І сподіваюся, що цей іспит ми спробуємо скласти вдало. Вийде чи ні – покаже час.
– Перемога над «Зорею» стала для Вас очікуваної або виявилася несподіваною?
– Ми останнім часом залишалися єдиним клубом, який не перемагав. Але в такому становищі, в якому опинилися футболісти «Іллічівця» – такого в країні ще не було. Звичайно, ми сподівалися на позитивний результат. І домоглися перемоги за рахунок командних зусиль наших гравців, у яких зіграв велику роль і наш дебютант Руслан Зубков і наш ветеран, якому всього лише 19 дет – Сергій Гринь.
– Ситуація в країні вплинула на фінансування клубу?
– У нас стабільне фінансування. Може воно не таке велике. Про це говорили в різних футбольних програмах, що ми один з низько оплачуваних клубів в країні. Але те, що у нас вчасно платять зарплату – це напевно компенсує невелику суму.
– Які шанси команди з новим складом на вдалий виступ у чемпіонаті?
– Я думаю, що ми повинні зайняти не останнє місце в чемпіонаті – це найголовніше! Нас записали в аутсайдери вже давно, а ми ще боремося і знаходимося на відстані 2 очок від ужгородської «Говерли», яку, я думаю, за підсумками чемпіонату повинні обійти.
– З чим пов’язана причина відходу колишнього капітана команди Богдана Бутка?
– У нього з’явилася гідна пропозиція. В Богдана була одна з найвищих зарплат в нашому клубі і ми вирішили, що далі не потягнемо його зарплату – це було обопільне рішення. Тим більше у нього завершився орендний договір. У нього було право вибору. Також як і у Тотовицького, як і у Кулача… Тому вони покинули команду. Риба шукає де глибше, а людина – де краще. За цим принципом вони надійшли. І ми їх не маємо права за це засуджувати.
