Ключовий момент матчу припав на кінцівку першого тайму, коли Артем Громов не зумів з 11-метрової позначки переграти Тараса Паньківа.
Як правило, матчі сусідів по турнірній таблиці носять принциповий характер. Тим більше, коли обидві команди претендують на місце в зоні Ліги Європи, як у даному випадку. Так що поєдинок «Металурга» з «Ворсклою», безсумнівно, інтригував.
І, загалом-то, очікування виправдалися. Суперники почали в невисокому темпі – вони майже завжди так починають, але настрій на перемогу показали відразу ж.
Господарі вже в дебюті відзначилися досить небезпечним навісом з кутового, після якого у штрафному майданчику «Ворскли» виникла легка паніка, але Чечер та Мораєс не встигли проштовхнути м’яч у ворота. Гості незабаром відповіли гострим прострілом Сапая, який дуже вчасно перервав Насонов.
«Металург» виглядав трохи активніше. Принаймні, підопічні Володимира П’ятенка краще контролювали м’яч і частіше гостювали у чужій штрафній. «Ворскла» будувала гру на контратаках. Її ставка спрацювала першої.
На 17-й хвилині Маркоскі перехопив м’яч у центрі поля, втік по правому флангу від Путівцева, відпасував на лінію штрафного Шиндеру і Антон точним ударом в кут відкрив рахунок. Вийшло простенько, але зі смаком. Можна сказати, фірмовий полтавський гол.
«Металург», звичайно ж, спробував посилити тиск, але навісні передачі донеччан для Богуша і захисників полтавців особливих проблем не представляли, а нічого іншого донеччани придумати не могли. І якось поступово зникли, ніж у кінцівці тайму просто зобов’язана була скористатися «Воркла».
Полтавчани провели хорошу атаку правим флангом. Пішов навіс в штрафну, де Нельсон порушив правила проти Сімініна, не давши супернику завдати удару головою. Арбітр Юрій Можаровський зреагував чітко: жовта картка порушника і пенальті у ворота господарів.
І ось тут-то, коли можна було зняти всі питання щодо результату зустрічі, свою команду підвів Громов. Виконуючи 11-метровий удар, лідер полтавців пробив досить сильно, але недостатньо точно – майже по центру. А з Паньківим так не можна, він же не випадково вважається одним з кращих антипенальтистов серед діючих українських воротарів.
Загалом, голкіпер МД цю дуель виграв (до речі, парирував вже восьмий пенальті з 16-ти в матчах УПЛ та Кубку України), а відповідно – дав партнерам шанс врятувати гру.
І, мабуть, цей сейв воротаря надихнув польових гравців «Металурга». Головне, що вони зробили після перерви – додали в швидкості. Незначно, але, тим не менше, гра стала виглядати набагато цікавіше. І гольові моменти почали виникати відразу ж.
Правда, почалося з небезпечного епізоду біля воріт «Металурга» – Дедечко переправляв м’яч у ворота після навісу зі стандарту з глибини поля, але вийшло неточно.
А ось відповідна спалах активності «Металурга» завершилася взяттям воріт. Спочатку, після щільного удару Олександра і рикошету від Чеснакова чудово зіграв Богуш, потім відмінний шанс упустив Прийма, ну а забив Лазіч, для якого цей матч був 150-м у чемпіонатах України.
До взяття воріт призвів стандарт. Морозюк навісив з лівого флангу на дальню штангу, Нельсон у дотик прострілив уздовж воріт і Лазіч з близької відстані вразив ціль.
1:1 – все почалося заново. Гол Лазіча остаточно розкрив гру. Команди заграли сміливіше і гострішим. Обидві шукали щастя в атаці, створивши кілька досить небезпечних моментів. Особливо запам’ятався епізод на 53-й хвилині, коли Шиндер після прострілу Громова примудрився з трьох метрів не влучити по воротах. Неймовірний курйоз!
Ну а якщо підраховувати загальну кількість гострих атак, то нічия – мабуть, справедливий результат цього поєдинку. Тільки вона, треба думати, не дуже-то влаштувала ні «Металург», ні «Ворсклу».
МЕТАЛУРГ Д – ВОРСКЛА 1:1
Голи: Лазіч (51) – Шиндер (17).
Металург : Паньків, Соболь (Габріель, 56), Прийма, Насонов, Олександрі (Макрідіс, 79), Мораєс, Лазіч, Нельсон, Морозюк (Федотов, 84), Путівцев, Чечер.
Ворскла: Богуш, Турсунов, Тобто Ткачук, Сапай, Чеснаков, Дедечко, Шиндер, Маркоскі (Баранник 80), Громов, Даллку, Сімінін.
Попередження: Нельсон (41), Мораес (68), Габріель (89), Путівцев (90+1).
