Після великої перемоги над «Іллічівцем» наставник київського «Динамо» Сергій Ребров зазначив, що його підопічним вже варто забути результат і починати думати про повторній зустрічі з «Евертоном». Усі прес-конференції тренерів після матчів 17-го туру.
ДИНАМО – ІЛЛІЧІВЕЦЬ – 5:0
Сергій РЕБРОВ, головний тренер «Динамо»:
– Насамперед хотів би сказати, що дуже приємно повернутися на цей легендарний стадіон. І я бачив, що хлопцям теж було приємно вийти на поле цієї арени. Мені б хотілося, щоб і надалі ми іноді поверталися сюди. Тут завжди хороша атмосфера, і я радий, що ми тут переконливо перемогли.
А гра… Що про неї говорити – вона вийшла хорошою, але про неї треба забувати, працювати далі і готуватися до матчу з «Евертоном».
– Що говорять на НСК «Олімпійський» з приводу стану газону? Кубковий матч з «Зорею» 8 квітня пройде вже там?
– Ми всі сподіваємося на це. Останнім часом багато говорилося про газоні «Олімпійського». Самі керівники НСК розуміють, що як тільки вони відновлять газон, ми відразу ж із задоволенням повернемося на цю арену. Звичайно, нам цікавіше грати при якомога більшій аудиторії вболівальників. Я знаю, що співробітники НСК «Олімпійський» намагаються відновити газон, і там всі сили кинуті на те, щоб якість поля стало краще. Наскільки це дасть результат, побачимо, напевно, вже після матчів збірних.
– Теодорчик своєю грою сьогодні заслужив місце в основному складі «Динамо»?
– А Артем Кравець, що не заслужив? А Мбокані не заслужив? Всі вони заслужили. Я завжди говорив, що я радий тому, що у нас зараз в команді така висока конкуренція. Я радий, що Теодорчик, виходячи на заміну, завжди підсилює гру команди. Не обов’язково, щоб футболіст завжди виходив в основному складі. Я бачу бажання з боку всіх наших нападників – ось це найголовніше. Так само як і те, що з кожним виходом на поле того чи іншого форварда, наша гра посилюється.
Що стосується конкретно Теодорчика, то я бачив його мотивацію на цей поєдинок, я знав, що до нього приїхали рідні з Польщі. Враховуючи всі ці обставини, я в будь-якому випадку випустили б його сьогодні на полі. Він дуже хотів грати. У підсумку, він і гол забив, і грав дуже плідно.
– Щоб ви хотіли побажати вболівальникам, які будуть дивитися матч з «Евертоном» – хто на стадіоні, хто біля екранів телевізорів?
– Щоб вони підтримували «Динамо». Хто – на стадіоні, хто – біля екрана телевізора. Впевнений, цей матч точно нікого не залишить байдужим – ні на трибунах, ну і телевізорів, ні у радіоприймачів, ні в зоні АТО. Впевнений, всі будуть нам допомагати, а ми будемо намагатися, щоб принести їм радість.
Микола ПАВЛОВ, головний тренер «Іллічівця»:
– Крім компліментів на адресу «Динамо», мені сказати нічого. На полі була одна команда. У нашій нинішній ситуації ми не можемо чинити опір таким суперникам. Якби поле було такої якості, як на «Метеорі» в Дніпропетровську, то, може, ми б ще якось пободались. А при такому рівні газону, на якому вже й свіжа травичка підросла, майстерність футболістів «Динамо» було в наявності. І ми просто не змогли чинити ніякого опору.
– А як же перший тайм?..
– Гра була до гола. Якби «Динамо» забило «Олімпіку» в першому таймі то було б те ж саме, що і сьогодні. У першому таймі нам десь не щастило. Потім – пенальті, автогол… А останні два м’ячі – це ми вже просто опустили руки.
– Звідки ви черпаєте моральні сили в тій ситуації, в якій знаходиться ваша команда в цьому сезоні?
– В Маріуполі більшість людей перебувають у ще більш складному становищі, ніж ми. Ми хоч іноді виїжджаємо… А коли повертаємося, розуміємо, наскільки важко відчувати на собі все те, що зараз відбувається в Маріуполі.
Наведу такий приклад. Один з наших хлопчиків, які вчора грали за дубль, 6 місяців не бачив своїх батьків. Ось ми приїхали в Київ, і вчора він повинен був зустрітися зі своєю мамою… Люди не можуть ні сюди доїхати, ні в Маріуполь заїхати. Я сам півтора місяці не був у Києві. В цьому плані перерву в чемпіонаті як не можна до речі. Так що нам не так погано, як іншим.
ШАХТАР – ОЛІМПІК – 6:0
Мірча ЛУЧЕСКУ, головний тренер «Шахтаря»:
– «Шахтар» відійшов від гри з «Баварією». Сьогодні було дуже велике бажання і повна самовіддача. Природно, це вилилося в таку велику перемогу. Щодо поєдинку – радий, що побачив колишню гру «Шахтаря», з динамікою, гарним рухом, концентрацією і увагою до кожного епізоду. Було видно велике бажання рухатися, пресингувати суперника на кожній ділянці поля. Створили багато гольових моментів: деякі з них реалізували, у ряді епізодів могли забити ще. Я думаю, що сьогодні хлопці заслужили таку перемогу.
– Чим збираєтеся заповнити велику перерву після 17-го туру? І як оцінюєте шанси «Шахтаря» на чемпіонство?
– З приводу паузи. Це сурогатний чемпіонат, як я говорив, штучний. Напевно, він не повинен проходити таким чином. І зараз незрозуміло: три тижні не грати у футбол! Напевно, ніхто не думав про клуби з Донбасу, чиї президенти несуть дуже великі витрати, щоб зберігати ці команди в чемпіонаті України. Хоча і знають, напевно, що шансів виграти турнір ні в кого немає.
Не проводимо матчі три тижні, але платимо футболістам. Це великі витрати! Хтось хоче летіти додому… Мені не дуже все це зрозуміло: як взагалі можна було такий чемпіонат організувати? Тепер уявіть собі, що сталося б, якби всі команди Донбасу не змогли брати участі з-за дуже великих витрат, ігри без своєї публіки, постійного проживання в інших містах. Всіх президентів клубів Донбасу треба дякувати за те, що вони зберігають команди і чемпіонат триває. Мова зараз йде не тільки про «Шахтар». А про всіх командах, які, на жаль, виїхали з Донбасу.
Три тижні не грати – це взагалі нереально! Ще раз повторюю: адже футболістам платять за цей час, а це дуже великі витрати. Так що я не дуже задоволений тим, що переривається чемпіонат на цілих три тижні. Він повинен проводитися відповідно до встановлених дат, за того календаря, який затверджений. Від цього страждає не тільки одна або інша команда, а весь чемпіонат. Країні і українському футболу важливо пройти через цей складний період і знову прийти до гарного чемпіонату, де у всіх однакові шанси, де присутня футбольна етика.
Напевно, ті, хто приймав рішення щодо проведення даного чемпіонату, повинні добре подумати про таке першості. Ми здійснили близько тридцяти перельотів. Це дуже складно навіть фізично. Для мене зараз найважливіше, щоб команда знову повернулася до того футболу, який нас любили і цінували вболівальники.
– Лінія оборони «Шахтаря» сьогодні допускала ті ж помилки, що і в матчі з «Баварією», тільки майстерність футболістів «Олімпіка» було іншим.
– Не хочу повертатися до «Баварії», де нас обікрали з перших хвилин. А те, як ми грали тут… «Баварія» пам’ятала, як важко їм довелося у Львові. Вони не створили практично жодного моменту. Був єдиний шанс, коли Роббен штовхнув Шевчука і увійшов у штрафну. Знали, що будуть проблеми з нами, боялися, напевно, наших контратак.
У нас були зовсім інші завдання на гру, але після того, що сталося, все, на жаль, здулися. Як показник – у першому таймі ми пробігли на шість кілометрів більше, ніж у другому. Враження таке, що гравці повністю опустили руки. Тому цього тижня я провів дуже жорсткі розмови з командою, жорсткий аналіз. Сподіваюся, сьогодні була позитивна реакція на це.
– Косту викликали в збірну Бразилії. Чому, на ваш погляд, не викликають Тейшейру?
– На жаль, це проблема тренера національної збірної. Напевно, у Дунги інше бачення. Я розмовляв з ним на цю тему, сказав, що Тейшейра своєю грою заслуговує на виклик у збірну. Але поки Дунга приймає інші рішення. У це складно втручатися і щось говорити. Але якщо Алекс буде грати таким же чином, то його час прийде.
Роман САНЖАР, головний тренер «Олімпіка»:
– Рахунок у цьому поєдинку відображає різницю в класі між командами. «Шахтар» сьогодні дуже здорово зіграв. Ми дивилися їх матч з «Металістом», де «оранжево-чорні» мали багато моментів, але не змогли їх реалізувати. Постаралися серйозно поставитися до цієї інформації, але самі створили моменти супернику.
– У вас була можливість забити, чому це не вдалося?
– Повторюся, що різниця в класі відображає різницю в рахунку. Так, ми мали гольові моменти, могли в деяких епізодах йти в обіграш один в один, але брали прості і очевидні рішення в таких ситуаціях.
ДНІПРО – МЕТАЛУРГ ЗП – 1:0
Мирон МАРКЕВИЧ, головний тренер «Дніпра»:
– Наскільки складу першого тайму зумів проявити себе?
– Ми свідомо пішли на цей крок. На жаль, в Лізі Європи у нас всього 4 захисника, а один з них пропускає матч. Тому я дав можливість пограти іншим футболістам. Особливих проблем в обороні не побачив, за винятком одного моменту в другому таймі, коли наші захисники проспали хорошу передачу з глибини. Але зважаючи на стан газону, добре, що так все закінчилося. Якщо ми не виправимо за місяць газон, буде важко грати.
– Чому ви не задіяли гравців, які пропускатимуть матч в Амстердамі: Зозулю і Федецького?
– Я міг їх використовувати, але потрібно було подивитися, хто може зіграти в Амстердамі, хто зможе їх замінити.
– Тобто поява Матоса і Лучкевича можна вважати спробою…
– Так. У нас це все тягнеться з Копенгагена. Як тепер надолужити все? Був би зараз у мене Тато, Чигринський, Ксьонз, я б не переживав так. Але така ситуація, нікуди не дітися. У нас є обойма футболістів. Але все-таки три людини – це занадто багато.
– Вразила реакція фан-сектору на появу Папи Гуйє. Як ви прокоментуєте це?
– Я не знаю. Це у них запитайте.
– Яка ситуація з Матеусом?
– Він травмований.
– Багато команди проти «Дніпра» вибирають тактику дрібного фолу. Який найкращий рецепт боротьби з нею?
– Потрібно, щоб судді судили нормально. Суперник той час тягне – поки ми кричати не почали. Так же не можна! Друга жовта картка в центрі поля – її не дають. І тренер відразу замінив гравця, тому що зрозумів, що його виженуть. У Лізі Європи нам судять те, що ми натренировали, а тут потрібно бути дуже акуратними. Так як він сьогодні судив… Я ж все розумію. Якщо така тактика є, потрібно щоб судді нормально працювали, а не бігали щось придумували. Ця проблема щороку. Не хочу ображати «Металург» або іншу команду, але в основному, всі стоять позаду, як вийде. І знаєте, що могло статися, якби вони забили у другому таймі. Не знаю… В нас проблема №1 – наше поле. Я вже спілкувався з людьми, які його робили. Вони повинні за місяць його реанімувати.
Анатолій ЧАНЦЕВ, головний тренер запорізького «Металурга»:
– «Дніпро» – висококласна команда. Ми готувалися до матчу, вивчали її, як зазвичай, переглянули три гри. Намагалися побудувати свою гру через середній і короткий пас при виході з оборони. В якійсь мірі це вийшло, але гра попереду не заладилася. У першому таймі, за винятком дух штрафних, а в другому – удару Каплієнко, нічого створити не вдалося. В діях деяких гравців була невпевненість. З нашого боку було мало гостроти.
Згодні, що Максим Старцев, який здійснив кілька сейвів, був кращим гравцем вищої команди?
– Я б сказав, що він класно зробив свою роботу. Було досить гострих і складних моментів біля наших воріт, і завдяки його майстерності ми пропустили лише один гол.
– Ви взяли «Металург» у не найкращі для неї часи. Ви бачите шляхи порятунку команди і всього запорізького футболу?
– Думаю, його треба не рятувати, а просто працювати. Тренерським штабом ми це і робимо. У нас досить великий штаб, і ми приймаємо рішення колегіально. Дивимося в майбутнє, обов’язково дивимося на нашу школу. А рятувати… Я розумію ваше питання, але потрібно не рятувати, а виходити на більш серйозний рівень гри. ми залучаємо багато хлопців з дубля, і не все швидко робиться. Потрібен час. А те, що потенціал у хлопців є, ми бачимо, і йдемо по цьому шляху. Звичайно, хотілося б придбати більш досвідчених і класних футболістів, особливо в атаку, але поки так. Дограємо чемпіонат, а там буде видно. Але не думаю, що все так погано. У нас є оптимізм.
– Ви сказали, що ретельно готувалися до матчу. Але чи могли ви очікувати такого незвичайного складу «Дніпра»?
– Ми дивилися три гри, і тільки Гама і Бойко провели їх повністю. Ротація складу була дуже сильною. Звичайно, грати на два фронти складно. Добре, що в наявності є досвідчені і класні гравці. Маркевич правильно робить. Він дав трохи відпочити того ж Коноплянці, щоб він зіграв матч з «Аяксом». Так що він майстерно, майстерно і професійно все робить. Так що ми припускали, що може бути ротація.
ЗОРЯ – ЧОРНОМОРЕЦЬ – 1:0
Юрій ВЕРНИДУБ, головний тренер луганської «Зорі»:
– Ви бачили гру. Вона, чесно скажу, мені сподобалася. Якщо, граючи проти «Іллічівця», ми примудрилися програти 1:2, я був повністю задоволений і сказав, що коментувати нічого, так як футболу там не було, то сьогодні ж футбол був на полі. Володіли повною перевагою всі два тайми. Нам ще складно розкривати оборону з 10 осіб. Потрібно віддати належне «Чорноморцю», який грамотно оборонявся. При кожній можливості одесити намагалися виходити у швидкі контратаки. Ми вивчали суперника і чудово це знали.
Гнули свою лінію. Було достатньо моментів, але кульгає реалізація. Багато нагод втратили. Однак той, хто більше хоче, того і воздається. Дотиснули, забили гол, добре зіграли ті, хто вийшов на заміну. Сьогодні, як ніколи, спрацювала трійка вийшли. Це Любеновіч, який зробив передачу. Андрій Тотовицький, який здорово скинув м’яч. І Джаба Ліпартія, який забив гол. Дай Бог частіше вгадувати з замінами і щоб все так виходило.
Під час флеш-інтерв’ю я вже говорив, що вдячний своїм хлопцям за те, що вони працюють і працюють в цій ситуації, в якій ми зараз знаходимося. Це чуже місто. Полів практично немає. Вичавлюємо те, що є. Звичайно, ситуація складна, але хлопці не плачуть. Виходять, грають і стараються.
– Чи можна сказати, що цю перемогу ми присвячуємо пам’яті Павла Худзіка?
– Це однозначно. Ми пережили стресову ситуацію. На жаль, при моїй роботі це вже другий випадок. Не знаю чому все так складається. Прикро. Ми знали, що у свій час у Максима Білого були проблеми, намагалися допомогти. Клуб вклав серйозні кошти, щоб врятувати Максима, але, на жаль, зробити це не вдалося. Раптова смерть Паші – це дуже важко. Де-то докори сумління є і у мене. Якщо б він був тут, то можливо був би живий. Хлопці постаралися і в пам’ять про нього подарували цю перемогу.
– Скажіть кілька слів про запорізькому вихованця Дружині Опанасенко… Адаптувався він в «Зорі»?
– Я Женю дуже добре знаю. У свій час, коли я працював в академії запорізького «Металурга», там тренувався і Євген Опанасенко. Він вихованець вже покійного Едуарда Тимошенко. Думаю, ви чудово пам’ятаєте цього хорошого забивного нападника. Людиною він був прекрасним. У його групі був не тільки Євген Опанасенко. Був, приміром, Андрій Нестеров. У Жені досить хороші якості. Швидкий, технічний. Я знав його кращі якості та коли з’явилася можливість його переходу в нашу команду, я із задоволенням запросив його в «Зорю». Для адаптації йому ще потрібен час. На зборах він виглядав набагато краще і сильніше. Може бути, у нього зараз спад. У матчі з київським «Динамо» мені взагалі не сподобалася його гра. Довелося навіть посадити на лавку. З «Іллічівцем» він не грав. Сьогодні ж виглядав гідно. Правда отримав необов’язкову жовту картку. Думаю, він буде прогресувати, рости і досягати успіхів разом з нашою командою.
– Порівняно з минулим сезоном, лінія нападу у вас трохи розладналася…
– Я з вами повністю згоден. При всьому бажанні і працездатності Пилипа Будківського, йому не вистачає тієї гостроти, яка у нас була, коли у нас були Данило і Яннік Болю. Але на даний момент що є, то є. Найважливіше, що Філіп не зупиняється і працює, прислухається до того, що ми говоримо. Він українець, досить молодий хлопець. У нього ще все попереду. Головне не зупинятися. Не дарма його і Руслана Малиновського знову викликали в Національну збірну. Крім того, Івана Петряка викликали у молодіжну збірну. Плюс отримали виклик у U-19/U20 Максим Банасевич і Дмитро Луканов.
Є варіанти, що, можливо, найближчим часом до нас повернеться Данило, у якого є з нами контракт, а з іншим клубом він його підписати не зумів. Думаю, він розумний хлопець. Краще приїхати, тренуватися і грати, ніж просто сидіти в Бразилії. Потрібно показати себе і допомогти нам.
– Другий матч поспіль забиває Джаба Ліпартія, виступаючи в ролі нашого козиря. Напевно чекали від гравця такого прогресу?
– У матчі з «Іллічівцем» він вийшов з перших хвилин, що провів на полі всю гру, забив гол і був одним з кращих. В підтвердження тому є ті цифри, які ми отримуємо від Инстат Футбол. Малиновського викликали в збірну, я думав, що в його грі буде більше позитиву, але молоді хлопці можуть десь зіграти, як у хорошому, так й у поганому сенсі.
Скутість не дозволила йому розкритися до кінця. Можливо він переживає, переоцінює свої можливості. Руслан – розумний хлопець. Сподіваюся, зміниться. Джаба – наша бойова одиниця. Не сумнівався, коли його випускав замість Грицая. Потрібно було підсилювати атаку. Моменти почали з’являтися, але ми не могли дотиснути суперника, що прекрасно зробив Ліпартія. Спасибі, що він чудово відпрацював, забив у другій грі поспіль. У нас в команді 24 гравця, але на поле можуть вийти лише 11. Тому вибір за мною. Десь вгадую, десь можу помилитися, адже я така ж людина, як і всі інші. Зрозуміло, бувають і помилки, але головне вчитися на них і не повторювати.
– На посаді головного тренера «Зорі» ви провели вже сто матчів. Що для вас означає ця цифра?
– Сто – цифра чудова, але хотілося б і більше. Час покаже. Передусім хочу висловити слова подяки Луганську. Хоча зараз він і знаходиться, як кажуть, по той бік. Тим не менш, цей край став для мене рідним. У цьому місті я став головним тренером Прем’єр-ліги. Мені довірили це місце. Вдячний, що весь тренерський штаб мені в цьому допомагає і ми досягаємо успіхів. Все зробили для того, щоб врятувати команду від вильоту.
На наступний рік стали гарним, міцним середняком, потім вийшли в Лігу Європи, а в цьому році хочемо забратися ще вище і сподіваюся, що у нас все вийде. Величезне спасибі і луганським уболівальникам, які постійно нас підтримують. Та й всім людям, які дивляться наші матчі і переживають.
– Нас чекає пауза в чемпіонаті. Які плани команди?
– У зв’язку з тим, що буде грати збірна, в чемпіонаті буде майже тритижневу перерву. Ми дамо хлопцям чотири вихідних дні. 20 числа зберемося і проведемо збір. 22 березня плануємо зіграти контрольний матч проти амбітної команди з чемпіонату Кіровоградської області, яка планує виступати з наступного року в 2-й лізі. До 28 числа будемо працювати без вихідних.
28 березня зіграємо ще один спаринг. Хотіли більш серйозного суперника, але запорізький «Металург» домовився в цей же день зіграти з «Дніпром». Кликав нас до себе харківський «Металіст», але 300 кілометрів туди і назад, добу їздити автобусом, досить важко. Тут в Запоріжжі є непогані команди. Той же «Вектор».
А після цього будемо готуватися до матчу проти «Волині». Вилетимо в Луцьк, там залишимося після матчу. Потім з Луцька переїдемо в Київ на Кубкову гру з «Динамо», а потім залишимося в Києві, так як через кілька днів нас чекає ще одна зустріч з киянами в рамках чемпіонату. Нас чекає насичений графік. Три матчі на виїзді. Потрібно серйозно підготуватися і не вдарити в бруд обличчям.
Олександр БАБИЧ, головний тренер «Чорноморця»:
– По-перше, хочеться сказати слова вдячності за таке шикарне поле, яке є в Запоріжжі. Ми розуміли, що їдемо сюди грати з командою, яка бореться грати в Лізі Європи. І дійсно, – той прогрес, який є у луганській «Зорі», змушує дивитися в майбутнє з оптимізмом. Розуміли, що треба не дати супернику зіграти, перш за все, в їх футбол і нав’язати свою гру. Де-то нам це вдалося, десь не вдалося. Але в цілому я хлопців подякував за той футбол, який вони показують, за те завзяття, бажання довести гру до позитивного результату. Тому в мене негативні емоції більше тільки від результату, ніж від гри.
ГОВЕРЛА – МЕТАЛІСТ – 2:2
Ігор РАХАЄВ, головний тренер «Металіста»:
– Насамперед, хочу подякувати вболівальникам, які приїхали сюди підтримати нас і вистояли в таку погоду. Це невимовно приємно. Величезне їм спасибі. Це для нас дуже важливо в такий нелегкий період, низький їм уклін.
Думаю, 2:2 – закономірний рахунок. Перший тайм був з обох сторін «зіпсований», а в другому порадували глядачів забитими м’ячами.
– Буквально за декілька днів вам вдалося зробити команду з нових гравців, які навіть не проходили збори. Звичайно, багато досвідчені хлопці – не будемо применшувати їх заслуги – але наскільки це було важко вам як тренеру?
– Поки ще не вдалася у нас команда, ще тільки в процесі. Поки що та гра, яку ми показуємо, не є тією, яку хотілося б бачити. Будемо сподіватися, що цей тритижневу перерву пройде з користю.
– Де будете з «Металургом» грати?
– Поки не знаю. Начебто, в Харкові, а там – буде видно.
– Яке завдання було у команди на гру?
– Завдання не змінювалася зі зборів. Але хотілося б ще кілька хороших виконавців.
– Яка ситуація з страйкуючими гравцями?
– Вони тренуються на базі в нормальному режимі, з ними ведуться переговори, але поки ніяких конкретних результатів вони не принесли.
В’ячеслав ГРОЗНИЙ, головний тренер «Говерли»:
– Думаю, що ми були ближчими до перемоги, ніж до нічиєї. Результатом незадоволений, але задоволений ставленням футболістів до матчу. У команди є характер. Перший пропущений від харків’ян гол був необов’язковим, вони забили з першого ж реального шансу біля наших воріт.
Гравці, які зараз грають у «Металісті», дуже кваліфіковані. З ними важко грати. У минулому турі вони здобули нічию проти «Шахтаря». Скажіть, багато команди двічі забивають донеччанам?
Відсутність Фещука і Шацьких? Вони минулого разу зіграли невдало, я вирішив дати шанс іншим футболістам. Не було сенсу везти Шацьких і Фещука на матч, вони б так і не зіграли. Дав їм можливість відвідати своїх дружин.
МЕТАЛУРГ Д – ВОРСКЛА – 1:1
Володимир П’ЯТЕНКО, головний тренер донецького «Металурга»:
– Думаю, перший тайм в актив можна занести. Другий тайм ми почали набагато краще, перебудувалися, закрили проблемні зони, які у нас виникали в першому таймі. Стали краще грати агресивніше, і другий тайм у нас вийшов набагато краще, ніж перший тайм. Забили, моменти були, але, на жаль, не дотиснули.
Що стосується всієї гри, в цілому ми сьогодні грали проти дуже непоганий, зіграної команди. Вони давно вже грають разом. Ми сьогодні виглядали дуже непогано. Футбол, думаю, був не весняний: і швидкості, і моменти, і голи були. Думаю, гра вийшла, гра була цікава. Хоча те, як ми грали зліва в захисті, нас це не сподобалося. У цілому, думаю, що рахунок закономірний.
– Що з Олександром Нойком? Чому він не потрапляє в склад?
– У нас на сьогоднішній день в заявці 18 осіб. Він сьогодні не потрапив, у попередній грі інший футболіст не потрапив…
Василь САЧКО, головний тренер «Ворскли»:
– Ми добре підготувалися до гри з «Металургом», вивчали їх. Про цю команду можна сказати тільки найкращі слова. У них багато індивідуально сильних виконавців. Видно стиль гри команди, хорошу підготовку. Мали свої завдання. Забили, повели в рахунку, пізніше створили ще ряд моментів. Наші хлопці сьогодні дуже хотіли перемогти. На жаль, не вдалося це зробити. Думаю, не секрет, що і донеччани хотіли того ж. Мабуть, все-таки результат закономірний. Гра вийшла видовищною з певними можливостями. Нічия на виїзді – теж непоганий результат.
КАРПАТИ – ВОЛИНЬ – 0:2
Ігор ЙОВІЧЕВІЧ, головний тренер «Карпат»:
– Вітаю «Волинь» з перемогою. Сьогодні, на жаль, у нас не вийшов тієї футбол, до якого ми прагнемо. Не сподобалася гра. Ми потрапили у пастку в першому таймі. Один з козирів «Волині» – силова боротьба. У нас випало 4-5 гравців, ми не могли знайті спокій і рівновагу. Виходило так, що гравці вибивали м яча незрозуміло куди, у тому напрямку, який нас не задовольняє. У іншому таймі, навіть попри те, що команда не грала так як проти «Дніпра» та «Металурга», ми витворили достатня моментів, але їх не реалізували. «Волинь» піднялася до єврокубкової зони, тому для нас це теж поштовх.
– Що скажете про пенальті?
– Це вже не перший раз. Маємо проблему. Є моменти в завершальній фазі, але нам дуже важко їх завершити. Ми мали 2 перекладини, пенальті, два виходи сам на сам. Я думаю, що якби ми забили пенальті, то могли б і виграти. Я сумно почуваюся. Це був не той футбол, в який ми хочемо грати. Інша справа, коли ми опустили м яча на газон. Він швидко летів і ми створювали моменти.
– Штатний пенальтист Кожанов. Худоб’як не забивши сьогодні, нічого, заб’є наступного разу.
– У першому колі в Луцьку ві змістили Гітченка в центральну зону, щоб забезпечити адекватну боротьбу з високими суперниками. Зараз їм протистояли Чачуа та Кльоц – хлопці далеко не найвищі…
– Ми не граємо на результат. Ми вчимо гравців, і розраховуємо на ті, щоб результат прийшов через рік-півтора. Чи я готовий пожертвувати прогресом гравців заради перемоги 2:1? Ні. Але так само треба визнати, що ми заслужили сьогоднішню поразку невпевненим і переляканим качаном.
– Звідки тієї переляк узявся? З «Дніпром» і «Металургом» його не було…
– Молоді гравці не стабільні. Чи ви думаєте, що Мірошніченко та Костевич вже досвідчені? Все це треба враховувати. Досвідчені гравці показують стабільність, а нам поки далеко до того рівня.
– За моментами ві малі 3:2 перемогти. Може годину до церкви піти?
– Ми сьогодні були в церкві.
– Я в забобони не вірю, хіба що в чорного кота. Ми господарі своєї долі. Це виключно наша вина. Я прошу уболівальників набратися трохи терпіння. Шлях на нас чекає дуже важкий. Хороші матчі чергуватимуться з провальними. Може наші уболівальники не мають стільки терпіння, як ми, тренери. Але ми впевнені, що результат і гра прийдуть. Єдине просимо нас підтримувати, бо команді не просто.
– Насамперед, на основі трьох матчів проведемо аналіз. Визначимо недоліки, щоб покращити нашу гру. Будемо зміцнювати ті, що вдається. І не будемо опускати голову. Також проведемо кілька спарингів, зокрема проти «Руху» та «Волині».
– Віталій Кварцяний розповідав, як він домовлявся з Шустом. А ви не хотіли запросити карпатівського вихованця?
– Я дуже задоволений Мисаком і Підківкою.
Віталій КВАРЦЯНИЙ, головний тренер «Волині»:
– Сьогодні був відкритий футбол з двох сторін. Йшов фон західного дербі, і нам цікаво було грати з такою амбіційною командою, як «Карпати». Тим більше на фоні попередньої домашньої поразки «Карпат» від «Дніпра». В нас була подібна ситуація у першому колі, коли ми програлі вдома «Дніпру», в наступній грі хотіли реабілітуватися у грі з «Карпатами», і також програлі 0:2. Ситуація у Львові склалася ідентичною, як у нас в Луцьку. Ми побоювались «Карпат», у яких виховується така амбітна молодь. Боялися агресивності молоді, у якої вже проявляється відтінки дорослого футболу. У нас більше досвідчених гравців, таких як Ерік, Кобахідзе, Бабатунде, фон яких давши нам перевагу в індивідуальній грі. Разом з тим, у Львові ніхто не випадав. І Голодюк, і молодь грали досить активно і впевнено. Гра весь час вирівнювалась, обидві команди мали моменти. Ми десь трохи поспішали з їх реалізацією. Думаю, що ніхто не скаже, що ми випадково перемогли. «Карпатам» бажаю успіху та перспективи.
– За яких обставин Шуст потрапив до «Волині»?
– З грою Богдана давно знайомий. Альо возможности «Волині» не було його запросити, і Шуст пішов до більш кваліфікованого клубу – «Шахтар», а згодом у «Металіст». Ми і без травми Неділька шукали воротарів. Він погодився і за гроші навіть нічого не говорив. Думаю, що в нього ще все попереду. Головне, що він хоче грати у футбол.
– У передматчевому протоколі у стартовому складі був Бабенко, якого несподівано замінив Політило.
– Після розминки він сказавши, що його тягне права верхня поверхня стегна, і якщо треба, вийду на уколі на гру. Звичайно, що ми на таке не пішли, і Політило справився зі своїми функціями добре. Встигли за хвилину до дрв змінити протокол.
