Крім синхронних перемог лідерів і великої кількості голів, фахівців і вболівальників запам’яталися також дії суддів. Поряд з «листопадом» карток різних кольорів служителі футбольної Феміди відзначилися і серією грубих помилок, про які розповів нині виступає в ролі експерта колишній рефері ФІФА Мирослав Ступар.
– Не пам’ятаю такого, щоб в одному турі було шість 11-метрових, а три не були призначені, – дивується фахівець. – Порушень у семи зіграних матчах виявилося багато, відповідно і суддівство було не на кращому рівні.
У поєдинку «Карпати» – «Волинь» арбітр Сергій Березка в цілому непогано провів гру, призначивши два 11-метрових. Спочатку за фол лучанина Бабатунде проти львів’янина Чачуа, коли перший з них штовхнув гравця «Карпат» у спину. А потім вже на першій компенсованій до другого тайму хвилині захисник ” зелено-білих Гітченко підставив руку в момент передачі Кобахідзе на що перебуває у штрафному майданчику Бікфалві. У цій ситуації зрозуміти, чим керувався Берізка, можна: рука Гітченко перебувала не притиснутим до тулуба, а відведеної убік.
Поєдинок у Києві, де зустрічалися донецький «Металург» і «Ворскла», львів’янин Юрій Можаровський провів на хорошому рівні. В ході гри був епізод, коли на 41-й хвилині при спробі полтавця Сімініна зіграти головою в чужій штрафній, донеччанин Нельсон сфолив проти нього. За це абсолютно справедливо у ворота «Металурга» був призначений пенальті.
А ось у матчі «Говерла» – «Металіст» суддя Іван Бондар не впорався зі своїми обов’язками. Зокрема, в компенсований до другого тайму час, при рахунку 2:2, харків’янин Осман замість м’яча проїхався по ногах Фещука. Однак свисток в даному випадку чомусь промовчав. Незрозуміло, на що Бондар в цьому випадку повівся. Він хотів піти на компроміс, а ось із чим – не знаю. У цьому ж матчі був ще один вартий уваги момент. Харків’янин Іщенко руками легко відштовхнув від себе того ж Фещука, який через мить завалився у штрафному майданчику суперника. Але в діях ужгородця було більше штучного, ніж природного. У цій ситуації Бондар був прав, не вказавши на «точку».
У матчі «Дніпро» – «Металург» (Запоріжжя), який не дуже легко давався команді Мирона Маркевича, суддя Сергій Лисенчук допустив промах, не призначивши 11-метровий на 24-й хвилині. Поклавши руки ззаду на спину дніпропетровцю Калінічу, запорожець Балич мав намір зіграти в м’яч головою. Зрозуміло, він завалив нападника «Дніпра», однак до стовідсоткового пенальті справа не дійшла – Лисенчук його чомусь не призначив. Був момент, коли за зрив перспективної атаки господарів з участю Коноплянки київський рефері міг видалити гравця «Металурга» Пашаєва. Цікаво, що запорожець незадовго до цього вже отримав жовту картку, однак через чотири хвилини сфолив знову. На цей раз другого попередження не було, що аж ніяк не робить честі арбітру.
Ще у двох матчах за участю наших провідних команд – «Шахтар» – «Олімпік» і «Динамо» – «Іллічівець» результат був легко прогнозованим. Але разом з тим обидва арбітр – одесит Віктор Швецов і сєвєродончанин Олександр Головков допустили однакові помилки, призначивши вельми сумнівні 11-метрові. Що стосується зустрічі двох донецьких команд, то мимоволі напрошується питання: чи можете ви уявити собі гірника Ракицького, який атакував чужі ворота або захищався без штовханини? Він мужній хлопець, от і намагається завжди діяти так, щоб виграти позицію. Ось і в єдиноборстві з гравцем «Олімпіка» Лебедем було так само. Ракицький потягнув його за собою і обидва полягали у штрафному майданчику. Швецов ж відразу вказав на «точку». А от у ситуації на 47-й хвилині інший гірник – Тайсон збив Тищенко, однак пенальті суддя не призначив. Хоча якраз в даному випадку повинен був це зробити.
У київському ж матчі арбітр Головков на 35-й хвилині «поставив» 11-метровий після подачі кутового біля воріт гостей. Маріуполець Матвєєв не побачив м’яча, який «знайшов» його руку. Пенальті в тому епізоді не було. Якщо говорити про поєдинки з участю грандів, то ведмежих послуг з боку арбітрів бути не повинно. Потрібно розуміти гру і відчувати її дух.
