Головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков поміркував про те, хто і як може допомогти «Металісту» вибратися з фінансової ями.
– Тема «Як допомогти клубу?» виникає у нас далеко не в перший раз. «Арсенал», «Кривбас» і так далі – скорботний і оновлюваний список, навіть якщо не надто заглиблюватися в історію… От Олег Печерный запропонував Андрію Павелко зібрати круглий стіл по «Металісту». Я – не згоден. Не бачу жодного сенсу в цьому заході – ну хіба що всім хочеться цікаво поговорити на злободенну тему. Привернути увагу? Воно і так залучено. Чисто по-журналістськи можна було б, звичайно, перетерти, але на виході ми б мали рівно той же нуль інформації, хіба що, може бути, впорядкували б список проблем і боргів. Адже Там не тільки зарплати і преміальних справу!
Бачте, в чому тут суть. У переживає дійсно трагічний час «Металіста» є власник – Сергій Курченко, який розташований за межами України (наскільки мені відомо, в Москві). Я не збираюся оцінювати його діяльність як у бізнесі, так і в футболі, в даний момент це не важливо. Важливо інше: ніякого бажання продати клуб він публічно не заявляв – раз. Відібрати клуб також начебто ніхто з здатних зробити це (Україна з відома УЄФА і ФІФА – потенційно, хоча я не знайомий з прецедентами і перебуваю в деяких сумніви з цього приводу) не погрожував – два. Два і головне – будь-які зустрічі, дискусії, «круглі столи» з проблеми залишаться не більш ніж говорильнею, якщо в них не буде брати участь і виявляти готовність до співпраці сам Курченко. А також, бажано, потенційний інвестор з правом в’їзду в наші палестини, тому що подібне дистанційне керування з усією очевидністю ні до чого доброго не веде. Ймовірність? Правильно, нульова. Які нинішні можливості Курченко? Без поняття. У будь-якому випадку, вони ніяк не спрямовані на «Металіст», протягом сезону гроші з клубу виключно вилучалися, і недавня зміна генерального директора – той ще симптом.
Чого очікують від Павелко, провокуючи йому імітацію бурхливої діяльності по «Металісту»? Зрозуміло, що колізія навколо харківського клубу не може надихати його як людину ратує за порядок і славу футболу України. Тим більше вона, ця колізія, для нинішнього стану справ у нашому футболі досить типова – просто яскравіше виражена… Але що в даній ситуації повинен зробити персонально президент ФФУ? Поспівчувати? Обов’язково, скільки завгодно. Знайти гроші? Навіть якщо він це зробить, то абсолютно незрозуміло, куди їх заносити – віддати футболістам, яким заборгував «Металіст»?! Маячня. У клуб – так вони зникнуть миттю… Змусити, умовити Курченко відмовитися від клубу? Не зрозуміло, яким чином. Ось абсолютно не знаю, як. Більш того, і близько не уявляю логіку дій власника «Металіста», навіщо йому зараз клуб, чому він не веде ніяких переговорів, з кожним днем заганяючи злощасних харків’ян в ще більш глибоку прірву за всіма статтями…
Є абсолютно законна процедура, для якої абсолютно не потрібно безпосереднє втручання особи №1 – атестація. Її проходять усі. Якщо діяльність клубу не задовольняє фінансовим критерієм (у тому числі не повинно бути боргів по зарплатах), він просто не отримує ліцензію на наступний сезон. Поблажливість припустима, але в певних межах, за які харківська ситуація давно вихлюпнулася. Другий шлях: палата з вирішення спорів при ФФУ, знову-таки, до чого тут президент. Футболісти, що мають претензії до клубу мають можливість звернутися до неї (або відразу в аналогічну палату при ФІФА), а та вже прийме заходи по відношенню до злісному порушникові контрактів. Попередження, очковий почне і т. д. до Речі, кілька напружує видиме відсутність активності в цьому напрямку. Все-таки думають домовитися – 8, чи то 16, чи то ще як-то?! Зрозуміло, що народ любить чудеса – чарівників блакитних вертольотах, неочікуваних спонсорів, преображення буквально два дні… Цього не буде, цього нізвідки взятися, і я вже починаю подумувати, що варіант з реєстрацією нового ФК під умовною назвою «Металіст Харків» і підйомом через другу лігу (це питання навіть не грошей, а часу) виглядає найбільш перспективним. Але знову-таки залишається питання – хто цим займеться. Олександр Ярославський? Можливо, але, як кажуть, є нюанси.
Що буде з нинішнім «Металістом»? Привид банкрутства вже починає набувати матеріальні риси. Нічого, «Фіорентина» і «Наполі» через це пройшли, навіть з викупом у кредиторів власних назви та емблеми, а зараз у чвертьфіналі ЛЕ грають, як харків’яни жалюгідних три роки тому… Інше питання, що катастрофічно не вистачає Де Лаурентисов і Делла Валле! До речі, італійський приклад – досить чітку відповідь на питання «а як у них». Не хочеш потонути – вчися плавати, бажано заздалегідь. Ось зараз «Пармі» соратники (не Федеркальчо!) навіть підкинули чогось на хлібець, але вирішувати основні проблеми клубу можуть тільки власники, господарі.
Ми вже багато років говоримо про фінансові гарантії з боку власників клубів. Віз і нині там, самі голови клубів категорично в цьому не зацікавлені і тому не можуть виробити форму цих гарантій. Забороняти комусь купувати футбольні клуби? Ну ось і подумайте, на якій підставі можна було б зірвати операцію з продажу «Металіста» в кінці 2012-го, а також входило це до компетенції ФФУ! Загалом, давайте залишимо це «ось приїде барин, барин нас розсудить» і будемо реалістами. Безумовно, життя жорстоке, професійний спорт жорстокий подвійно і втричі. При погляді на «Металіст» серце і справді обливається кров’ю, але… Не тільки на «Металіст» глядючи.
