UEFA.com знаходить багато загального в Анатолія Тимощука та Серхіо Бускетса і стверджує, що яскрава гра українця цілком могла б призвести до поразки збірної Іспанії.
У них велика різниця у віці, вони різного зросту і кольору волосся, але загальна ігрова філософія, однакова роль на полі і значення для своїх команд робили Серхіо Бускетса та Анатолія Тимощука немов близнюками-братами на поле стадіону «Рамон Санчес-Пісхуан».
Вони ніби дивилися один на одного в дзеркало – кожен з них розташовувався в центрі поля, зміщуючись то вліво, то вправо, роблячи забіги на 20 метрів вперед і назад. За кілька хвилин до виходу команд з тунелю я чув, як Вісенте дель Боске говорив півзахиснику «Барселони»: «Бусі, гранична концентрація, більше контролю над м’ячем, берімо відповідальність на себе». Не здивуюся, якщо в той же момент абсолютно те ж саме Тимощуку говорив Михайло Фоменко…
На базі збірної Іспанії під час чемпіонату світу-2010 дель Боске стверджував, що якби сьогодні він раптом виявився професійним футболістом, то, напевно, став би Бускетсом. У п’ятницю в Севільї іспанці взяли три очки, і як би добре не зіграв сам Бускетс, переможцем з їх особистого протистояння, мабуть, вийшов 35-річний український блондин, а не смаглявий каталонець, який на дев’ять років молодший.
В відбірній групі С іспанці, як і раніше відстають на три очки від Словаччини, тоді як збірна України розташувалася ще в трьох балах позаду на третьому місці. Втім, абсолютно логічно, що в розмові з UEFA.com після матчу Тимощук міркував про загублених моментах і фантастичних сейвах Ікера Касільяса.
Капітан українців проробляв величезний обсяг роботи, що відкривало вільний простір перед Русланом Ротанем, який влаштовував постійні набіги до воріт Касільяса. Таким чином у матчі утворилася друга цікава дуель: два 33-літніх футболіста, воротар «Реала» і хавбек «Дніпра».
Досвідчений Тимощук, на рахунку якого вже 137 матчів за збірну, дуже грамотно вибирав позицію, майстерно читав гру і миттєво реагував на будь-які зміни. Він ніби говорив Ротаню: «Я тобі прикриваю», і той, ніби читаючи по губах, раз від разу прокрадався між лініями іспанських побудов.
Бускетс у свою чергу займався практично тим же самим – знаходив коридори для Андреса Інієсти, швидко постачав м’ячем Іско і Давида Сільву. Різниця була лише в тому, що Тимощуку пощастило мати партнера з беззастережним прицілом на ворота і прагненням дістатися до них як можна швидше.
У Ротаня і Інієсти схожа статистика по голам за збірну – приблизно раз на десять матчів. Українець мав всі варіанти, щоб збільшити свій бомбардирський актив, але Касільяс був просто в ударі. В іншому випадку українці запросто могли б перемогти, навіть з різницею у кілька м’ячів. А Ротань цілком міг би, скажімо, оформити хет-трик.
У Бускетса попереду ще довга кар’єра, він розумний півзахисник зі світлою головою, але йому належить ще багато чому навчитися, щоб дотягнути по своєму досвіду до Тимощука. Його футбольні роки закінчується, але хіба це скажеш по грі хавбека на полі? Через три тижні він повернеться на стадіон «Рамон Санчес-Пісхуан» – вже у складі «Зеніту», на чвертьфінал Ліги Європи УЄФА. Можна бути впевненими, що севільці будуть раді знову побачити Тимощука у справі, тому що він – справжнє футбольне ласощі.
