Минулої неділі ефір «Великого футболу» щодо «Профутбола» виявився коротшим більш, ніж удвічі.
Така відчутна різниця зрозуміла, канал «Футбол-1» – транслятор матчів кваліфікаційного турніру ЄВРО-2016, аналітичну програму потрібно було буквально втиснути між показом недільних ігор. Тому весь випуск ВФ і був присвячений тільки аналізу зустрічі збірних Іспанії та України та коротким оглядом інших матчів 5-го туру відбіркового циклу Євро.
Хоча до творців ВФ виникає серйозне питання: ви намагаєтеся показати по максимуму кількість матчів кваліфайн-турніру УЄФА, це похвально. У всіх кореспондентів красива «цивільна» форма з емблемою цього турніру, свідомо повторюся: турніру УЄФА. Тобто ви, по суті, не просто транслятори, а українські партнери УЄФА. Так чому у вашому ефірі, навіть при скороченні його звичайної тривалості, не знайшлося місця для освітлення вищого кворуму УЄФА – його Конгресу, який проходив днями у Відні? Або ті важливі рішення, включаючи кадрові, які він прийняв, не настільки цікаві нашому глядачеві? Або таке партнерство з УЄФА із серії «Тут читаємо, тут оселедець загортаємо»?
ПФ, не будучи правовласником на трансляції цього турніру, спокійно міг розгорнути і інші актуальні теми українського футболу, що і зробив, до речі, і не забув тему Конгресу УЄФА. Принагідно зверну увагу на одну, ніби малозначащую деталь. Хоч у «Плюсів» і не було прав на показ хайлайтов – коротких відеосюжетів гри збірних Іспанії і України, але при розборі матчу вони цілком впоралися зі своїм завданням, ілюструючи сам поєдинок лише фотографіями. Так надходять, як правило, Бі-Бі-Сі й інші телекомпанії топ-рівня в світі, що доводить стару просту істину, чомусь не дуже сприймається у нас: клас розбору визначається зовсім не ілюстративним відеорядом, а професійним рівнем аналітиків і в студіях, і репортерів на стадіонах.
Обійнята Севілья
І мороком і сном.
Виконаний відвагою,
Оповитий плащем,
З гітарою і шпагою
Я тут під вікном
Ось так романтично, проте, не без іронії Олександр Сергійович Пушкін описав ставлення «пересиченного» іспанця до столиці спекотної Андалузії, а ПФ тонко підмітив, що для тамтешнього футболу Севілья, все одно, що для нинішнього українського Львів. Тобто цитадель патріотизму, і цього фарту для своєї збірної. У Севільї ще до п’ятниці «Червона Фурія» зіграв 24 матчі, і ні одного не програла.
У студіях обох передач практично однаково оцінили плюси і мінуси виступу збірної України в останній зустрічі. В плюс – самовідданість футболістів, їх бойовий дух, максимальне прагнення до колективної гри. В мінус – сам рахунок на табло, грунтовно ускладненої нашій дружині прямий вихід з групи на майбутнє Євро. А також недоліки гри української збірної саме в стадії креативного творення, отже, результативного завершення атак.
Майже всі аналітики в обох студіях намагалися бути об’єктивними – все-таки нам протистояв чинний чемпіон континенту, який зовсім недавно був ще й першою командою планети. Віктор Вацко з ВФ по справі звернув увагу і співрозмовників і телеглядачів на яскравих футболістів «Фурії Роха», які нині лідери найвідоміших європейських клубів, а в п’ятницю в Севільї залишилися в запасі. Не менш важлива ремарка того ж Вацко: а чи багато новоспечених критиків команди Фоменко бачили нинішню іспанську збірну після того, як її на чемпіонаті світу в Бразилії розгромили голландці – 5:1? Мабуть, вони судять про неї за тим рахунком, хоча пройшло вже більше дев’яти місяців.
Можна довго сперечатися про те, оптимальний склад наші тренери виставили на цей матч, що і відбувається в Інтернеті, особливий інтерес викликає кадрове питання в лінії півзахисту: чи не занадто багато «чистих руйнівників» – Тимощук, Степаненко – в збиток «руйнівникам-творцям» – Рибалка? Підозрюю, що М. І. Фоменко з колегами багаторазово зважували всі варіанти, і обрали саме такий, який обрали. Суть навіть не традиційному «консерватизмі» Михайла Івановича, мовляв, не в його стилі виставляти новачка, тим більше викликаний до табору збірної напередодні замість травмованого Сидорчука. Фоменко на відміну від критиків бачив статистичні показники кожного з кандидатів. І, до речі, як показала сама гра, капітан збірної України був одним з її лідерів по виконаних ТТД на полі. Втім, про Тимощука – розмова ще попереду.
Що тут сперечатися, саме по індивідуальній майстерності футболістів, зовсім не по бійцівського духу, жовто-блакитна «лавка» очевидно скромніше червоною. Можна, звичайно не звертати уваги на «традиційну» критику Андрія Ярмоленка з боку Віктора Леоненка. Але те, що в чемпіонаті України, і навіть в останніх матчах Кубка Європи з ним, як і з Євгеном Коноплянкою так щільно оборонці суперників не відіграють це факт. Але недостатня ефективність в таких складних умовах наших лідерів – обох вінгерів – об’єктивна оцінка з боку «знатного експерта» або сприятливий для нього привід в черговий раз «напхати» – тема зовсім іншої розмови. І не найактуальнішого для розвитку нашого футболу і футбольного ТБ.
Футбол поза Севільї
ПФ крім севильских пристрастей підняв ще кілька актуальних тем. Перед вильотом в Іспанію футболісти відвідали в госпіталі поранених в АТО воїнів. Це викликало неоднозначну реакцію на дії Тимощука в Росії, де в складі «Зеніту» грає Анатолій. Сам пітерський клуб, деякі його відомі вболівальники – той же Михайло Боярський, частина журналістів – приміром, якщо судити за статтями в «Радянському спорті» – поставилися до вчинку Дещиця, якщо не з абсолютним розумінням його громадянської позиції, то, як мінімум спокійно.
Зовсім інше – істерика в російському сегменті Інтернету і на адресу самого футболіста, і на адресу відкрито підтримав його акцію коментатора «НТВ – плюс Футбол» Олексія Андронова. Що тут сказати? «Подякувати» так зване ернст-тв (а це всі кремлівські ЗМІ) за типову геббельсівську пропаганду проти нашого народу, проти самостійної держави Україна «подякувати» за одурманювання власних громадян, одурманювання, що піднялося до рівня німців після окупації Судет.
І подякувати (без жодних лапок) «2 +2» за донесення цієї інформації про громадянський вчинок Тимощука тієї аудиторії, яка не отруєна кремлівської павутиною. Самому ж Дещицю – ще раз висловити повагу, а конкретно сьогодні – привітати з днем народження і побажати всього доброго і йому самому, і його сім’ї.
ПФ висвітлив ще кілька цікавих тем. По-перше, міцним з журналістської майстерності та з добрим настроєм до своїх героїв виявилося есе про футбольної династії Лучкевичей – батька і сина Ігоря Валерії. Дай Бог йому славетного футбольного шляху.
Дуже важливим, вважаю, цілий блок матеріалів, присвячений темі реалізації фінансового фейр-плей саме в нинішній непростій ситуації футболу України. Ця добірка матеріалів досить різнобічна і аналіз реального стану у практично більшості наших клубів, показ бачення УЄФА наших труднощів – інтерв’ю з керівником проекту «Фінансовий фейр-плей» Європейського футбольного союзу Андреа Траверсо, це і «зачин» самої теми – ситуація з гравцем «Дніпра» Эжидио. Одночасно, цей блок матеріалів – цілісний, спаяний, репортерски якісний. Лише два зауваження. Ведучий Ігор Циганик як-то «скорострельно» створив поняття «бразильські футболісти», маючи на увазі грають тут бразильців. Об’єднав їх за їх манері поведінки, зокрема, щодо реакції на фінансові «затори». «Наші бразильці зовсім не однакові. Які можуть бути претензії до поведінки, наприклад, Данило Сілва, Бетао, Едмара? Наявність у «Едіка» українського паспорта не «вбиває» в ньому бразильця.
Друге, навіть більш важливе. І сам Ігор Циганик, і герої інтерв’ю, розмірковуючи про склалася навколо Эжидио ситуації, часто згадували її незавершеність, неясність подальшого розвитку на даний момент. Так чи варто було так поспішати з ефіром? Не почекати ще деякий час, щоб потім чітко розставити всі крапки над «і», віддати всім сестрам по сережках. А, головне, на цьому прикладі розібрати фінансові розклади з нашими легіонерами?
І останнє. Зверніть увагу на порівняно малу кількість глядачів обох ефірів, навіть щодо попередніх випусків. Цей факт, ймовірно, вимагатиме окремого розбору…
«ПФ» Телеканал «2 + 2». Аудиторія 20 – 50+ Частка – 2,9% Кількість глядачів – 400 тис.
«ВФ» «Футбол – 1» Аудиторія 20 – 50+ Частка – 0,3% Кількість глядачів – 40 тис.
«Україна» Аудиторія 20 – 50+ Частка – 3,05% Кількість глядачів – 250 тис.
