Півзахисник «Шахтаря» Алекс Тейшейра розповів про свою кар’єру, чемпіонаті України, плани на майбутнє і багато чому іншому.
Про татуювання
– У мене дуже багато татуювань. Так, правильно, Edilson – це ім’я мого батька. На іншій руці – ім’я моєї матері. Ці люди завжди підтримували мене, завжди були зі мною, і для мене дуже важливо, щоб вони завжди були поруч.
Про анекдоти
– Вони не дуже поширені в нашій країні, але ми щасливий народ: завжди радіємо і посміхаємося, намагаємося заражати своїм гарним настроєм так само і українців, тому що для нас важливо, щоб інші люди теж завжди посміхалися.
Про матчі з «Динамо»
– Звичайно ж, я постараюся забити м’яч і допомогти команді виграти. Це ж класика, найцікавіша гра в нашій країні. Але хочу сказати, що «Динамо» зараз – це одна з кращих команд України, вони показують дуже гарні результати. Думаю, про це можна судити і по турнірній таблиці.
Про шанси стати чемпіонами
– Не забувайте, що попереду ще дуже багато ігор. Подивимося, хто стане чемпіоном. Думаю, що хоч якісь, але шанси у нас є. Пам’ятаю, що коли я прибув в Україну, то «Шахтар» був позаду «Динамо» з відзнакою в десять очок. І все одно змогли стати чемпіонами. Чому б не повторити цей подвиг?
Про українську кухню
– Кожен раз, коли йду в ресторан, мені подобається традиційна українська страва – український борщ. На даний момент воно моє улюблене.
Про збірну Бразилії
– Головний тренер бразильської збірної дуже часто стежить за «Шахтарем», тому що там багато бразильців. Я просто вичікую свій час, думаю, прийде мій час і я себе покажу. Дуже радий за Дугласа і Луїса, яких туди досить часто викликають. Я кожен раз за них вболіваю, завжди сподіваюся, що вони виграють і заб’ють гол і все буде добре.
Про ситуацію в Україні
– Все, що зараз відбувається в країні, – це дуже важко, на жаль. Донецьк був для мене таким же будинком, як і для всіх донеччан. На жаль, зараз там небезпечно, але багато людей залишилися. Я сумую по своєму рідному місту – можна сказати, що він вже дійсно став мені рідним за ці 5 років, які я прожив в Україні. Сподіваюся, зовсім скоро вони прийдуть до якоїсь угоди, нарешті-то все закінчиться і на Донбасі знову запанує світ. Дуже сумую по грі на своєму рідному стадіоні, за своїм уболівальникам. Тому прошу, щоб якомога швидше все закінчилося, знову запанував мир.
Про «Донбас Арені»
– Звичайно ж, поза всяких сумнівів, хочу повернутися на «Донбас Арену». Ми там були дуже щасливі і дуже хочемо туди повернутися, як я і говорив. Сподіваюся, що, до того як піду з «Шахтаря», я повернуся до Донецька і зіграю на «Донбас Арені», щоб подякувати всіх вболівальників, тому що вони для нас дуже важливі.
Про Віктора Коваленко
– Вважаю його найбільш перспективним молодим футболістом в Україні. Він показує досить гарні результати, дає хороші паси. Думаю, що у Віктора є всі можливості, щоб в майбутньому постійно грати в основі «Шахтарі».
Про українських друзів в «Шахтарі»
– Більше всього я на тренуваннях спілкуюся з Гладким, але також і з Ракицьким, і з Шевчуком, і з Антоном Каніболоцьким.
Про рок-музиці і групи Sepultura
– Я не дуже багато знаю про рок, бо не дуже люблю це напрям в музиці. Але про групи Sepultura чув, тому що вона досить популярна в Бразилії. Думаю, що наші хлопці з «Шахтаря» більше люблять самбу. Вони слухають інші напрямки музики.
Про плани на майбутнє
– У мене є контракт, і я збираюся залишитися тут. Не хочу їхати: мені подобається «Шахтар» і я тут щасливий. Але, звичайно ж, якщо будуть якісь гарні пропозиції, ми їх обов’язково обговоримо з клубом і виберемо те, що буде краще – як для мого життя, так і для «Шахтаря».
