Володимир Безсонов прокоментував своє повернення в київське «Динамо».
– Від кого ви отримали пропозицію увійти в селекційну службу «Динамо»?
– Від президента клубу. Після невеликого розмови я був зарахований у футбольний клуб «Динамо» (Київ).
– Ви довго сумнівалися перш, ніж погодитися? Адже це не тренерська робота, до якої ви звикли?
– Звик? Ну, нічого страшного. Треба і це спробувати. Щоб ви розуміли, тренерська робота – це, звичайно, добре, це практика. Але треба і селекційною роботою кому займатися. Я ж все одно залишуся у футболі, тим більше в рідному клубі, якому віддав якийсь шматочок свого серця.
– Кілька років після відходу з «Дніпра» ви залишалися без роботи. Наскільки важким був для вас цей період у професійному плані?
– Я абсолютно не горював. Всьому свій час, як говориться. У мене турбот вистачало: і домашніх, і, загалом-то, ми з ветеранами Динамо багато їздили по країні. Так що я постійно чимось зайнятий і не нудьгував.
– На який період часу розрахований ваш контракт з «Динамо»?
– Та навіщо він потрібен, цей контракт… Ну, що від нього, обов’язки якісь інші з’являться? Я як ходив, так і буду ходити на роботу, все, що від мене будуть вимагати, я буду виконувати. От і все.
– Чи є у вас в планах в майбутньому повернутися до тренерської роботи, або з нею покінчено?
– Розумієте, думати про таке… Знаєте, про що я думаю? Про те, щоб у нашій країні був мир, війна закінчилися і все інше. А думати про тренерства у мене не виходить. Треба думати про глобальне – щоб був мир, щоб Україна була єдиною і неподільною і щоб люди в нашій країні процвітали, дай Бог їм здоров’я.
– З якою базою знань не тільки про «Динамо», але і про усьому українському футболі ви приступаєте до роботи? Простіше кажучи, стежили ви не тільки за київським клубом, але і за іншими командами, дивилися матчі, наприклад, Першої ліги?
– Справа в тому, що все це час, який, можна сказати, не працював, я стежив за всім українським футболом, і за Першою лігою в тому числі. Зараз, може, додасться ще якусь ділянку роботи: є юнаки, молодіжна збірна і так далі. Молоді талановиті хлопці є не тільки в Києві. Ну, що ж, і з цим впораємося потихеньку.
– Ви будете шукати гравців для Сергія Реброва або для всіх команд клубної структури: U-21, U-19, дитячих команд?
– Буду шукати гравців для всіх команд «Динамо» і дитячих, і юнацької і молодіжної та першої. Природно, при цьому, пріоритет віддається першій команді – усі, хто працює в клубі, працюють саме на першу команду, і я буду працювати в тому числі.
– Чи був у вас предметну розмову про вашу роботу з тренером першої команди, або, можливо, такий діалог заплановано?
– Ну, ми спілкуємося. Зовсім недавно зустрічалися з ним розмовляли. Маю на увазі в побутовій обстановці. Прийде час, коли будемо розмовляти і на якісь професійні та конкретні теми, у тому числі, про поставлених перед відділом і особисто мною завдання, які будемо вирішувати.
– Напрямок вашої роботи розраховано на перегляд матчів і поїздки в межах України, чи ви плануєте літати за кордон для пошуку і вивчення футболістів?
– Звичайно, буду літати і закордон. Але, думаю, на даний момент я зосереджуся на своїх, українських, футболістів, тому що я не вірю, що в нашій країні перевелися Блохины, Шевченки, Ребровы, Белановы, Заваровы і так далі.
– Чи готові ви привнести щось нове в роботу селекційного відділу «Динамо»? Чи є у вас якісь інноваційні ідеї та напрацювання? Або ви будете підкорятися вже існуючого в клубі строю?
– Я лише приступив до цієї роботи. Поки ніяких ідей у мене немає. Поки виконую те, що від мене вимагають на даний момент.
– Читаю коментарі вболівальників до новини про ваше повернення в «Динамо», і більшість з них зводяться до того, що Ігор Суркіс знову взяв на роботу людину не за її професійними якостями, а тільки тому, що він – колишній динамівець. Хочете якось це прокоментувати?
– Я нічого не можу сказати з цього приводу. Нехай думають, що хочуть (сміється).
