З десяток гольових моментів гірники використовували лише один – перемогу над харківською молоддю забезпечив Луїс Адріано.
У першому чвертьфінальному матчі між цими командами перемогу святкував «Шахтар», який виграв з рахунком 2:0. Ясна річ, що перед грою він вважався фаворитом. Але і у харків’ян залишався шанс на вихід у наступний раунд. Історія футболу знає випадки, коли відігравалися і більш великі гандикапи.
Однак у Харкові вирішили, що в цьому протистоянні «Металісту» ловити нічого, і до Львова на гру був відправлений молодіжний склад на чолі з Андрієм Аніщенко. Основа під керівництвом Ігоря Рахаева зосередилася на підготовці до матчу чемпіонату з «Дніпром».
Що ж, як кажуть, господар – пан. Престижу кубкового турніру такий хід керівників «Металіста» не додав. Про інтригу, ясна річ, не йшлося. Але, з іншого боку, цей матч певну цікавість викликав: а що ж покажуть харківські хлопці в матчі проти чемпіона, який, до того ж, виставив практично оптимальний склад?
Зрозуміло, що сили були нерівні. Зрозуміло, що гірники не напружувалися і не поспішали. Для них цей поєдинок був тренувальним. Але навіть граючи в півноги, підопічні Мірчі Луческу, по ідеї, повинні були знищити цей «дитячий садок». А не вийшло.
І тут потрібно віддати належне підопічним Аніщенко. «Шахтарю» не вдалося взяти їх на переляк і задавити авторитетом. Хлопці в жовтих футболках різницю в класі спробували нівелювати за рахунок настрою і самовіддачі. Вони сміливо йшли підкати, старанно і досить грамотно перекривали зони, мужньо лягали під удари суперників, а періодично навіть намагалися організувати рейди до воріт Богдана Сарнавського.
Головною фігурою у складі «Металіста» виявився воротар Денис Сидоренко, досі відомий лише у вузьких колах спеціалістів (йому, до речі, скоро 26, але в УПЛ він ще не грав, а в Кубку України був задіяний раніше лише раз – ще будучи гравцем «Дністра» з Овидеополя). Сидоренко парирував три удари Дугласа Кости (особливо запам’ятався сейв на 25-й хвилині, коли бразилець стрельнув з району 11-метрової позначки), зреагував на спробу Ярослава Ракицького, виграв «тет-а-тети» у Луїса Адріано і Алекса Тейшейри.
В загальному 0:0 після першого тайму – багато в чому заслуга харківського воротаря. З польових гравців у «Металіста» слід в першу чергу відзначити 20-річного захисника Олексія Ковтуна, дуже добре выбиравшего позиції: як підсумок – пара перехоплених прострілів і один заблокований удар. Можна сказати, 54-й номер харків’ян справив враження.
Ну а другий тайм розпочався і зовсім несподівано. «Металіст», вкрай рідко який гостював на половині поля «Шахтаря», зробив дуже рішучу атаку: Єгор Чегурко її розігнав, а Юрій Ткачук завершив потужним ударом з-за меж штрафного. Це був перший удар в створ воріт Сарнавського, і хоча воротар зловив м’яч без особливих проблем, але його партнери явно розсердилися. І тут же відповіли результативною атакою.
Гол вийшов класичним для «Шахтаря», точніше – для Луїса Адріано, який, як правило, вражає ворота з близької відстані. Цього разу бразилець вчасно опинився на дальній штанзі після прострілу В’ячеслава Шевчука з лівого флангу.
Ну і, загалом-то, питання про результат зустрічі відпали остаточно (якщо у когось і були). Залишалося лише дізнатися, скільки в підсумку голів заб’є «Шахтар». За найскромнішими підрахунками, повинно було набігти ще чотири. Але прямі удари Даріо Срна і Бернарда зі стандартів, а також Марлоса з гри припали в каркас воріт. А Велінгтон Ньому, замикаючи на все тій же дальній штанзі простріл все того ж Шевчука, примудрився не влучити у ціль з відстані в три метри. Втім, ці промахи навряд чи сильно засмутили гірників.
ШАХТАР – МЕТАЛІСТ – 1:0
Голи: Луїс Адріано (49).
Шахтар: Сарнавський, Срна, Ракицький, Ст. Шевчук, Кучер, Дуглас Коста (Тайсон, 71), Тейшейра, Фернандо (Веллінгтон, 71), Фред, Бернард (Марлос, 71) , Луїс Адріано.
Металіст: Д. Сидоренко, Ковтун, Зотько, Сизий (Соломаха, 77), Осман, Ю. Ткачук, Авер’янов (Шестипалов, 87), Ралюченко, С. Барилко, Бойчук, Чегурко (Синиця, 73).
Попередження: Осман (53).
