Перемогу ужгородській команді принесли удари Валерія Гришина і Максима Фещука, який, до речі, забив у третьому матчі поспіль.
У поєдинках аутсайдерів рідко коли можна бачити футбол високої якості, але зате майже завжди такі зустрічі відрізняються високим напруженням боротьби. Тут – свої відносини, і пристрастей з емоціями часом буває не менше, ніж в поєдинках фаворитів. Ось і звітний матч вийшов в цьому відношенні аж ніяк не прохідним.
З перших хвилин обидві команди позначили самий бойовий настрій, намагаючись за рахунок самовіддачі компенсувати недолік класу. Було дуже багато єдиноборств і фол в центрі поля, а от конструктиву і креативності катастрофічно не вистачало. Хіба що Мякушко, орендований «Говерлою» у «Динамо», епізодами виділявся, сміливо беручи гру на себе.
В результаті першої по-справжньому небезпечної атаки довелося чекати більш півгодини. Зате вона була результативною. Аруна, який перебував на лінії штрафного майданчика «Іллічівця» трохи праворуч від півкола, «віджав» м’яч у опонента після відскоку, рвонув вперед, змістившись ще правей, і класно прострілив вздовж воріт – Гришину залишалося тільки не промахнутися з відстані в кілька метрів.
Такий поворот подій явно надихнув господарів поля. І незабаром «Говерла» втілила свою незначну територіальну перевагу в другий забитий м’яч.
Цього разу у всій красі постав Мякушко – промчав по своєму лівому флангу, потім пробрався уздовж лицьової і вирізав м’яч у центр штрафного під удар набігаючому Фещуку. Просто здорово зіграв 20-річний вінгер «Говерли» (до речі, через п’ять днів у нього день народження), відрізавши своєю шикарною передачею відразу трьох захисників «Іллічівця». Ну і Фещук не підвів – пробив напевно, відзначившись, до речі, в третьому матчі поспіль.
Власне, ці дві атаки ужгородців і вирішили долю зустрічі. У другому таймі Микола Павлов зробив спробу підсилити атаку своєї команди, випустивши Зубкова замість Очигавы. Але цей хід не спрацював. Все, що вдалося маріупольцям напружити оборону «Говерли» – це кілька навісних передач, з якими без проблем впорався воротар Коваль.
Підопічні В’ячеслава Грозного впевнено контролювали хід гри. І цілком могли збільшити рахунок до великого, але не використали ще кілька непоганих моментів для взяття воріт. Найреальніший шанс представився Хльобасу, який незабаром після виходу на заміну виграв підбір неподалік від лівого кута воротарського «Іллічівця», от тільки по воротах потрапити не зумів, відправивши м’яч значно вище.
А в кінцівці, коли залишалося грати одну хвилину, «Іллічівець» досить несподівано забив гол престижу. Матвєєв заробив пенальті, а Чурко його реалізував.
Втім, і 2:1 «Говерлу» цілком влаштували. Ця перемога, до речі, стала для нього вже третьою в чемпіонаті і другий поспіль. Цікаво, скільки б ужгородські футболісти виграли матчів, якби їм платили зарплату?..
ГОВЕРЛА – ІЛЛІЧІВЕЦЬ 2:1
Голи: Гришин (33), Фещук (36) – Чурко (90+4).
Говерла: Коваль, Акакпо, Люлька, Хомин, Ягодінскіс, Герасимюк, Мякушко, Аруна (Хльобас, 62), Райчевіч (Качараба, 80), Фещук, Гришин (Трухін, 78).
Іллічівець: Гальчук, Очігава (Зубков, 46), Матвєєв (Промінчик, 84), С. Яворський, Вовкодав, С. Шевчук (Немтінов, 65), Валєєв, Вакуленко, Гринь, Чурко, Матяж.
Попередження: Гришин (20) – Очігава (4), Валєв (54), Вакуленко (68).
