Хто б пояснив мені, нерозумному, ніж так погані наслідки «прецеденту Ярмоленко» і чим так небезпечний «ящик Пандори», який завтра може відкрити КДК ФФУ.
Як і ви, з цікавістю спостерігаю за дискусією навколо дискваліфікації Андрія Ярмоленка, з-за якої лідер київського «Динамо» повинен пропустити один з найважливіших матчів сезону – проти донецького «Шахтаря». На цей рахунок, напевно, вже висловилися всі – вставлю і свої п’ять копійок.
Отже, що я зрозумів на даний момент (вибачте, що повторюю загальновідоме):
Перше. Суддя Шевцов показав Ярмоленко зовсім незаслужену жовту картку нібито за симуляцію в штрафному майданчику «Волині». Цей «гірчичник» для динамівця став четвертим, а значить – у всеукраїнському дербі він зіграти не може. З тим, що жовтої картки в тому епізоді не було і близько, погодилися всі (ну, майже). Навіть експерти, які завжди відстоюють позицію «Шахтаря», якому явно не хочеться бачити Ярмоленко на поле в неділю.
Друга. У Контрольно-дисциплінарного комітету Федерації футболу України є право і підстави (кажуть, навіть сам Швецов визнав помилку) скасувати цю картку. Тим більше, що таке вже траплялося в нашому чемпіонаті, так і в іноземних лігах.
Третє. «Шахтар» уже відчуває себе скривдженим і в своєму стилі загрожує українському футболу страшними бідами аж до повного колапсу, якщо за «прецеденту Ярмоленко» (який насправді ніякий не прецедент) буде прийнято неугодне йому рішення.
«Якщо «Динамо» отримає позитивну відповідь, то на наступний день федерацію засиплють клопотаннями про скасування карток. І це перетвориться в безумство. Якщо ФФУ відкриє цей ящик Пандори, то сама ж від цього постраждає», – озвучив позицію «Шахтаря» гендиректор Сергій Палкін.
Що ж, аргументація Палкіна та інших переляканих «скринькою Пандори» (список легко знайдете самі) зрозуміла. Як і їхні справжні побоювання.
Не знаю, як ви, а я от, чесно, зовсім не переживаю з приводу майбутніх страждань ФФУ і, зокрема, КДК. Навпаки – мені завжди здавалося, що органи футбольного правосуддя створені саме для того, щоб вершити «футбольне правосуддя», вже вибачте за банальність.
Іншими словами – добиватися справедливості у футболі по мірі сил і в межах своїх повноважень. Скільки б «прецедентів» не виникало в зв’язку з цим.
Чи бачимо ми несправедливість по відношенню до кращого гравця країни? Однозначно. Може КДК ФФУ її усунути в межах своєї компетенції? Так. Повинен КДК чинити так само в кожному подібному випадку по відношенню до будь-якого гравця будь-якого клубу? Безумовно!
Особисто я тільки за, якщо відкриється такий «ящик Пандори». Чому ж «Шахтар» – проти? І це далеко не останній риторичне питання, яке виникає в цьому зв’язку.
Чому Сергію Палкіну і Мірчі Луческу не подобається саме «прецедент Ярмоленко» (тобто – передбачена регламентом можливість виправити очевидну помилку і відновити справедливість), а не «прецедент Швецова» (тобто – можливість для арбітра без всякої причини «прибрати» ключового гравця з найважливішого матчу)?
Чому їх не влаштовує те, що і надалі ФФУ може боротися з подібними явищами – в разі, якщо помилка такого роду очевидна?
І, нарешті, найцікавіше – що б вони говорили, якби на місці Ярмоленко, наприклад, Алекс Тейшейра або Даріо Срна?..
