Блогер MatchDay і головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков вступає у заочну дискусію з Сергієм Палкіним, відверте інтерв’ю якого з’явилося в суботу в мережі. Про інтерв’ю генерального директора «Шахтаря» Сергія Палкіна, розміщеного на MatchDay.ua. Маю сказати пару слів. У таких випадках для початку прийнято дякувати видання (інтернет-сайт), яка розмістила дуже цікавий, творчий і до дискусії кличе матеріал, а також кореспондента співрозмовника, що вніс величезний внесок у розвиток вітчизняного футболу і продовжує не покладаючи рук безкорисливо працювати заради і для. Але залишимо попередні ласки, бо з зморшок незліченних штучні фарби, як вапно, сиплються і падають на груди. Не до ритуальних танців – слід весь час пам’ятати близький Стікс.
Йдемо по тексту.
1.Хотілося б все-таки уточнити, яке конкретно положення, пункт, стаття Дисциплінарних правил ФФУ порушені у випадках Ярмоленко і Погорілого. Де, в якому місці сказано, що поняття «явна помилка» визначається суддівським комітетом і тільки їм. До речі, наскільки я пам’ятаю, його очолює не П’єрлуїджі Колліна, а Василь Мельничук.
Також цікаво щодо задавленого арбітра – чи дійсно його викликали на КДК або ще куди, допитували, заганяли голки під нігті і змусили, побитого і закривавленого, підписати зречення. Так і уявляю, як він в останній момент гордо вимовляє: «А все-таки вона крутиться!» І судилище нервово бігає очима по кутках і під столом.
Принаймні, опосередковано стає зрозуміло, що як мінімум Віктор Швецов визнав помилковість своїх дій. Очевидну хибність. Ну і «Шахтар» в курсі, тому що вважає зняття дискваліфікації з Ярмоленко не питанням футбольних правосуддя і справедливості, а просто акцією, спрямованою проти донецького клубу.
Що стосується покарання Погорєлову. Не зовсім зрозуміло, чому КДК не мав права дискваліфікувати його за грубу гру з ризиком нанесення травми супернику – навіть без явної помилки арбітра. Так, у цьому епізоді арбітром була показана жовта картка – ну і?..
Коли питання зайшов про прецеденти, зокрема, картці Геннадія Зубова, переглянутої в 2002 році, Палкін натякнув питанням на питання, що це було хибне рішення. Що ж, претензії ці слід переадресувати президенту «Шахтаря» Рінату Ахметову, який тоді, пам’ятається, активно боровся за свого провідного футболіста. За дивним збігом і іронією долі, Зубів теж грав правого півзахисника…
Цікаво все ж таки, чому тоді, 12 років тому не сталося різкого збільшення потоку апеляцій. Так само як нічого не хлинула з гір в інших аналогічних випадках.
Необхідність привести в порядок регламентні норми ніхто не заперечує, стогін дійсно варто. Але це не питання КДК – це до нового керівництва ФФУ, яке й справді ніяк не могло встигнути жорстко привести документи до європейських зразків. Серед яких потрібно чітко розрізняти УЄФА, англійські, іспанські, німецькі і т. д. – скрізь якась специфіка присутній. Ми теж особливі, хоча б трошки.
2. Фінансові розборки. Дійсно, Сергій Мохник в інтерв’ю згадав автобус з грошима «Шахтаря», заблукав на теренах України. Але! Наскільки я зрозумів, мова чітко йшла про преміальні «від третьої сторони» – тобто суперників «Динамо» і «Дніпра», які роздає донецький клуб, щоб допомогти конкурентам втратити очки. Начебто Сергій Палкін не заперечував такої діяльності. Ну так в цьому і полягав конкретне питання – за якою статтею проводяться подібні гроші як віддає, так і приймаючою стороною? Невже «за маркетингові послуги» або «консультації», як люблять маскувати всякі цікаві парафії?!
Відповіді не знайшов. Точніше, він є, але в класичному стилі «сам дурень», точніше, «сам злочинець» і «не тобі мене судити». Що ж, слово керівництву «Динамо» – нехай розповість, де і як воно порушує, всім буде цікаво. А поки слід констатувати легкий зіскок з теми.
3. «Підставна фірма». Думаю, сайт MatchDay.ua звернеться в цю прекрасно всім відому фірму (а чого це її саме доклали?!), щоб уточнити характер роботи і заодно з’ясувати, яку роль вона відіграла у розвитку нашого футболу. Думаю, з вельми образливим питанням про «подставности» буде покінчено дуже швидко, і взагалі я б на місці тамтешнього колективу б серйозно посварився.
Більш глобально. Біда в тому, що не існує і поки ніхто не запропонував єдиного і ясного комплекту критеріїв: хто такий колективний член ФФУ. Ясно, що він, так чи інакше, належить до футболу, і ясно, що за нього має проголосувати Конгрес «на вхід». Ну а далі? Сергій Анатолійович, будемо вважати кількість грошей, вкладених у футбол? Тоді скажіть – скільки!
Або кількість гравців, які перебувають на утриманні? Знову ж – прошу кількісний критерій і наскільки якісно утримуються люди. А то я цілком допускаю, що бюджет одного симпатичного клубу може бути дорівнює бюджету всіх інших клубів УПЛ…
Коротше, я зрозумів, що окремо «Шахтар» має бути представлений не тільки в виконкомі ФФУ, але і в Конгресі. А далі – включити туди всю Прем’єр-лігу? Усі професійні клуби? Додати аматорські? І не тільки з великого футболу, але з пляжного, ветеранського, жіночого та футзалу? Де поставимо відсічення?!
Користуючись нагодою. Я вже неодноразово писав: да існуюча вже десяток років в Києві і поширилася на кілька міст Християнська футбольна ліга за своїм охопленням, залученості та щирості учасників напрацювала на колективне членство в ФФУ нітрохи не менше інших спортивних товариств з казенним змістом!
Так що розгляд персональних справ» колективних членів – річ цілком реальна, і, наскільки я розумію, навряд чи розходиться з планами нинішнього керівництва ФФУ. Взагалі, вічна тема, виникла вона далеко не вчора. Проблема в тому, що ледь завершується сезонне загострення відносин нагорі, як і проблема чомусь розчиняється в атмосфері дружніх шпильок.
Що стосується збільшення кількості грають у футбол, то я пропоную оцінювати будь-яку владу України, та що там, будь-яку державну, виключно за чисельністю населення. Якщо воно зросло – працювали нормально, якщо зменшилося – усіх пересаджати. Або хоча б у відставку стусанами. Добре, з працею, згнітивши серце, але допущу Крим і частина Південно-Сходу винести за дужки. Інші зниклі де?..
Це я до того веду, що кількісними критеріями потрібно користуватися дуже обережно. Вони як мінімум не єдині.
4. «Придумати цікавий формат чемпіонату, щоб у нього пішли гроші».
Нічого не маю проти, суцільно правильні слова, ідеї, гасла. От тільки вже шість років займалася цим цілком близька «Шахтарю» організація – і який результат?
Зараз і взагалі, знаєте, той ще бізнес колом. Так не підуть в наш футбол ніякі особливі гроші – не то нині становище… Хоч перетворіть з’ясування відносин в нескінченний матч «Динамо» і «Шахтаря»! Якщо вже в досить спокійні роки Прем’єр-ліга не вигадала нічого кращого, окрім як використовувати суперечності каналів Коломойського і Ахметова і, утворивши два пула, абсолютно не ринково злегка підняти ціну, то про що можна говорити в наш час, коли звичайна тощесть ось-ось поступиться місце мору та гладу?!
А то як виходить: зараз вибачте клубам їх борги («щоб тяглася!») – поки не знайдете спосіб дати їм заробити. Не вірю. Ну ніяк не вірю. Раніше не знайшли, за кілька років не знайшли, то чого чекати зараз, який погоди у моря?! Е ні, хлопці, у випадках явного свавілля потрібно приймати нехай непопулярні, але відповідальні рішення – інакше нам удачі не бачити.
…Просто прозвучала все надзвичайно неконкретно, вибачте вже мене, критиканствующего. Можливо, у нас на порозі футболу стоять якісь спонсори, які справді готові витратитися, але просять – зробіть нам красивий календар. Так з цього місця хотілося б детальніше!!!
Щось підказує – дискусію потрібно продовжувати, всім буде корисно. Завжди готовий.
