Про перипетії матчів 1 /4 фіналу Ліги Європи, в яких билися наші «Динамо» і «Дніпро», з легендарним динамівцем Володимиром Безсоновим кореспондент «Команди» поговорив не відразу після ігор, а через дві доби, коли пристрасті вщухли, всі нюанси баталій у Флоренції і Києві можна було проаналізувати виважено, без емоцій, переглянувши десятки повторів спірних ситуацій, вислухавши репліки головних дійових осіб.
До речі, мій дзвінок застав Володимира Васильовича… Як би ви думали, де? Саме на дачі! Він, як і більшість наших співвітчизників, в ці сонячні дні вирішив попрацювати лопатою в саду, саджаючи дерева.
– Знаєте, те, що «Динамо» дійшло до такої стадії в цьому розіграші Ліги Європи – це вже великий успіх, за який команді потрібно сказати спасибі. Хто б міг припустити подібне до початку сезону? Хто міг з упевненістю сказати, що Сергій Ребров підніме гру команди на такий рівень і знову змусить вболівальників вимагати від динамівців у кожному матчі тільки перемоги, – почав розмову Володимира Васильович. – Зіграти інакше, добитися прийнятного результату «Динамо» не дозволив суперник. Чому? Про це треба питати не в мене, а у гравців і головного тренера. «Фіорентина», потрібно визнати, що за багатьма параметрами просто-напросто перевершила наших хлопців… Це був суперник не калібру «Евертона», який взяли тепленьким. Однак і такий досвід, негативний, також дуже корисний.
– Підсумковий рахунок закономірний?
– Так, як би прикро це не звучало. Повторюся, італійці зіграли більш злагоджено, що вони з перших хвилин нав’язали нам свою гру, а»Динамо» потрапило під каток, з-під якого так і не выкарабкалось. Стартові хвилин п’ятнадцять «біло-сині» взагалі не могли вибігти зі своєї половини поля…
До того ж, у Реброва були проблеми зі складом – оптимальну «основу» він виставити ніяк не міг. Дуже не вистачало Мігеля Велозу, а Антунеш, було видно, діяв, перебуваючи не в кращих кондиціях, адже він тільки-но відновився після травми. І, напевно, найголовніше – не спрацювала обрана на матч тактика.
– Більшість експертів головною причиною називають занадто раннє видалення Ленса. Ви поділяєте цю точку зору?
– Видалення Джермейна, безумовно, вплинуло на результат поєдинку. З цим сперечатися просто безглуздо. Я вважаю, що його друга картка була абсолютно необґрунтованою. Ну не падав він картинно, як це роблять деякі майстри симуляції. Він вривався в центр, його відверто зачепили, як він міг встояти на ногах? Але що вже про це говорити зараз… Це мені нагадало епізод за участю Ярмоленко в Луцьку. Ось за що там Андрію виписали «гірчичник» ?
– Володимире Васильовичу, а чи не вважаєте ви, що кияни перегоріли ще до стартового свистка?
– Не думаю. Колектив у «Динамо» зараз досить досвідчений, йому не звикати грати в матчах подібного рангу. Так, є молодь, але, розумію, ті, хто досвідченіший, взяли над ними шефство. Якогось недонастроя чи боязні (тремтячих колін) я теж не побачив.
– Не зламаються підопічні Сергія Реброва після цього поєдинку психологічно?
– Знову ж таки: від чого їм сумувати? Провели чудовий сезон в Європі – це, як не крути, а успіх, дійти до такої стадії і поступитися гідного та сильному супернику. Не повинні і не мають права динамівці сумувати, попереду ще багато важливих матчів у чемпіонаті і Кубку України.
– Італійські клуби – кошмар для «Динамо». У 1989 році «біло-сині» також не змогли подолати бар’єр в особі «Фіорентини». Пам’ятаєте ті ігри?
– Як їх можна забути… Ми тоді теж не пройшли далі з-за власних помилок. Хтось нарікав на стан газону на « Олімпійському», хтось-на морозну погоду, але це все ні при чому! Італійцям зовнішні фактори не завадили зіграти в свою гру. Як тоді, 27 років тому, так і зараз, у всьому винні футболісти. Вся справа в психології, напевно.
– Давайте перейдемо до обговорення матчу «Дніпро» – «Брюгге». Очікували, що дніпропетровці впораються з бельгійцями?
– Сподівався. Але з-за того, що ігри обох наших команд проходили паралельно, в один і той же час, подивитися матч дніпрян я повністю не зміг, бачив лише основні моменти в повторі. Підопічні Мирона Маркевича спочатку виглядали сильніше опонентів, що і довели, нехай і не надто переконливо по рахунку.
– Всі вирішили геній Конопляки, майстерні дії Ротаня і диво-гол Шахова?
– Ні. Перемога «Дніпра» – це результат злагодженої командної гри. А виділяти Євгенія, Руслана… Напевно, не варто. Так, вони лідери, але результату досягає колектив, а не окремо взяті персоналії.
– Тепер у «синіх» попереду грозний італійський «Наполі». Які шанси «Дніпра» на вихід у фінал?
– Хороші шанси. А як воно складеться… Побачимо. До стартового свистка першого поєдинку вони рівні – 50 на 50.
– За рахунок чого підопічні Мирона Маркевича можуть здолати італійців?
– Якщо «сині» зіграють також самовіддано, з таким же запалом і настроєм, то шанси на вихід у фінал у них будуть. «Дніпро» вже переписав історію своїх досягнень, так чому б не продовжити це робити? Безумовно, «Наполі» – клуб з ім’ям, традиціями, ну а чим гірші наші хлопці? Зараз всі вони розуміють, що можуть підкорити вершину, до якої раніше клуб не добирався. Тому з мотивацією проблем точно не повинно бути.
– Зараз ви займаєте посаду тренера-селекціонера в столичному «Динамо». Оцініть, наскільки зросла трансферна вартість, скажімо, Євгена Коноплянки після виходу «Дніпра» у півфінал Ліги Європи?
– Давайте обійдемося без таких голослівних дискусій. Сума потенційного трансферу Євгена і так не мала, а кожен успішний поєдинок його клубу на міжнародній арені її тільки збільшує.
Віктор ГЛУХЕНЬКИЙ, газета «Команда»
