По закінченні центрального матчу між «Шахтарем» і «Динамо» наставники обох команд зійшлися в думці, що гра була рівною і результат протистояння на «Арені Львів» справедливий. Усі прес-конференції після поєдинків 21-го туру.
ШАХТАР – ДИНАМО – 0:0
Сергій РЕБРОВ, головний тренер «Динамо»:
– Думаю, що це був важкий матч для обох команд. Радий, що ми гідно вийшли з нього з таким результатом. Після важкого матчу з «Фіорентиною» і перельоту з Італії у нас було всього два дні на те, щоб відновити команду. І сьогодні хлопці віддали на полі всі сили, розуміючи, наскільки важлива ця гра в боротьбі за чемпіонство.
– Наприкінці матчу ви висловлювали невдоволення четвертому арбітрові. В чому була причина ваших емоцій?
– Я вже не пам’ятаю. Коли стоїш на брівці, то бувають моменти, які ти трактуєш по-своєму, не так, як арбітр. Думаю, і Мірча сьогодні був незадоволений якимись епізодами. Так що я зараз навіть не згадаю, в чому там була суть. Це дійсно так.
– Чим пояснити більш пасивну гру вашої команди в матчі з «Фіорентиною» в порівнянні з сьогоднішнім поєдинком?
– На прес-конференції після матчу з «Фіорентиною» я відповів на всі питання по цій грі, які прозвучали…
– Чи задоволені ви тим, як увійшов у гру Мбокані? І не ризикували, випускаючи на поле настільки інтенсивного нападника, коли мова вже йшла, швидше, про збереження рахунку?
– Насамперед скажу, що Артем Кравець виконав величезний обсяг роботи. А що стосується Мбокані, то я не сказав би, що це, як ви висловилися, інтенсивний нападник: коли він готовий, то є просто дуже якісним форвардом. І він важливий для нас. Втім, як і всі інші футболісти. І мене абсолютно влаштовує те, як він увійшов сьогодні в гру. Він старався і виконав те, що ми йому доручили.
– Чому не потрапив в заявку на цей матч Теодорчик?
– У нього травма. Він відчув біль ще в першому таймі матчу з «Фіорентиною», але нічого не сказав нам у перерві тієї зустрічі. А проведене йому потім МРТ виявило мікронадрив.
Але навіть без урахування цієї травми у нас в команді зараз є конкуренція серед нападників, і я цьому радий. Завдяки цій конкуренції, кожен наш нападник відпрацьовує в матчах на всі 100 відсотків, незалежно від того, який період ігрового часу йому надано.
– У першому таймі ви відправили розминатися Буяльського і Гармаша. Це був психологічний хід, щоб мотивувати футболістів, які в цей момент знаходилися в цей момент на полі?
– Так. Іноді так потрібно так робити. Коли хлопці, які перебували на поле, побачили, що їхні партнери пішли розминатися, вони відразу заграли по-іншому. Це впливає на концентрацію. А інакше, вони б так і продовжували обрізатися, втрачати м’ячі.
– За рахунок чого вдалося відновити команду емоційно після матчу з «Фіорентиною»?
– На такі ігри, як сьогоднішня, немає потреби якось особливо відновлювати команду в емоційному плані. Хоча, зізнаюся, що в цілому наша команда не була відновлена на всі 100 відсотків – надто вже непросто довелося нам у Флоренції. Інша справа, що стилі «Шахтаря» і «Фіорентини» відрізняються. Радий, що ми всією командою якісно відпрацювали в обороні, не дозволивши «Шахтарю» нічого створити біля наших воріт. А мова ж йде про колектив, який успішно грає в Лізі чемпіонів. Сьогодні ж, за винятком двох помилок в обороні, хлопці старалися і відпрацьовували в обороні бездоганно.
Мірча ЛУЧЕСКУ, головний тренер «Шахтаря»:
– Важка гра. Було видно, що обидві команди хотіли досягти перемоги. «Динамо» дуже організовано зіграла в обороні, діючи в основному на контратаках. Ми більше контролювали гру, але, на жаль, не забили, коли Луїс Адріано вийшов один на один з Шовковським. Воротар «Динамо», як завжди, зіграв на дуже високому рівні.
Нам складно тренуватися в тих умовах, в яких ми опинилися, і складно весь час грати за трибунах, які вболівають не за нас. Раніше нас тут більше любили.
Не можу не торкнутися суддівства. Раніше я говорив, що переможець чемпіонату буде визначатися суддями. Ось і сьогодні не був призначений пенальті у ворота «Динамо» після того, як Рибалка зіграв рукою. Може, ми не заслуговували сьогодні на перемогу – гра була рівна, але, тим не менш, це був чистий пенальті, і його треба було призначити.
Крім того, був відрізок матчу, коли гравці симулювали один за іншим і більше валялися на полі, ніж грали. Нарешті, виникла пауза в грі, коли стадіон заповнив дим. Все це в сумі подіяло на футболістів, у їхніх діях з’явилася нервозність.
Доля чемпіонства у чому залежала від сьогоднішнього матчу. А тепер, після нічийного в ньому результату, не думаю, що у нас є шанси здобути золоті медалі, коли «Динамо» всі матчі грає вдома. Але ми будемо боротися. Як мінімум, за друге місце – ми не можемо собі дозволити втратити право виступати в Лізі чемпіонів.
Напевно, настав час, щоб після певного періоду чемпіонський титул перейшов до іншого клубу. Треба визнати, що «Динамо» вдалося скористатися тими складними умовами, в яких у цьому сезоні виявився «Шахтар». Прикро, що сьогодні вся публіка хворіла проти нас, адже ми привезли сюди Лігу чемпіонів. Було б краще, щоб цю гру проводили у Києві. Напевно, сьогодні було те ж саме, коли ми тут грали з «Карпатами» в Кубку України – тоді теж відчувалася велика агресія в нашу адресу з боку трибун, навіть різні предмети на поле летіли.
– Чому в такому ключовому матчі в запасі залишилися Кучер і Шевчук?
– Я просто думав про те, що нас чекає в наступному році. Кучеру 33 роки. Аналогічна ситуація і по Шевчуку. Треба дивитися вперед і готувати команду з прицілом на наступний сезон.
– Тобто «Шахтар» чекає кадрова революція?
– Давайте спершу закінчимо цей чемпіонат і подивимося, що вирішать за форматом та кількістю учасників наступного першості. І тоді вже в комплексі будемо все це вирішувати. А зараз можу сказати одне: грати в присутності 500 уболівальників – це ніяк не співвідноситься з рівнем нашого клубу. Адже виходить, що тільки на матчі з «Динамо» стадіон заповнюється. Це несолідно. Ніхто не винен в цій ситуації, але ми її заручники.
ДНІПРО – ІЛЛІЧІВЕЦЬ – 1:0
Олександр ІВАНОВ, старший тренер «Дніпра»:
Щоб уникнути усіляких спекуляцій, відразу скажу щодо відсутності Мирона Богдановича Маркевича. Якщо пам’ятаєте, у нього була проблема перед грою з «Аяксом». Він вилікувався, але підійшов час серйозної планової перевірки. Він і так на неї запізнився у зв’язку з іграми проти «Брюгге». Вирішив вибрати такий час, бо далі йде дуже напружений графік, в якому взагалі не буде вікон.
– Калініч як-то виправдовувався в роздягальні за невикористані моменти?
– (посміхаючись) Ну що ви. Він же не спеціально не забив. Сам переживає. Звичайно, якщо б забили другий м’яч, було б легше психологічно. У будь-якому випадку, я вдячний хлопцям за футбол, який вони продемонстрували. Природно, після таких емоцій в Ліги Європи налаштувати хлопців на чемпіонат дуже важко. Тим не менш претензій по самовіддачі ні до кого не було. А найголовніше – результат, взяли три очки.
Микола ПАВЛОВ, головний тренер «Іллічівця»:
– Насамперед, привітаю «Дніпро» з виходом у півфінал Ліги Європи. Це заслужений успіх, з яким я вітаю команду, вболівальників і всіх, хто має до цього відношення. Що стосується гри, то, думаю, ми сьогодні виглядали гідно. Я побоювався, що гравці, які не брали участь у Лізі Європи, проявлять свої найкращі якості. Той же Близниченко використовує свій шанс на всі сто відсотків вже другу гру. До наших хлопців у мене претензій не повинно бути. На тлі «Дніпра» ми зайвий раз змогли переконатися, що з себе представляємо як футболісти, як команда, і як наш тренерський штаб працює. Якщо це можна назвати роботою в нинішніх умовах.
– Після поразки «Іллічівець» опустився на останнє місце. Що скажете тим, хто каже, що ваша команда там вже і залишиться?
– Думаю, ми на останньому місці повинні були знаходитися ще після 5-6 турів, коли нас покинули провідні футболісти. «Карпати» не заслуговували перебувати на останньому місці: додайте їм 9 очок і побачите на якому місці вони будуть. А ми б вже давно були. Ми не витаем в хмарах, а реально дивимося на речі. Тому це закономірно. Якщо розглядати зростання молодих футболістів, і взяти «Карпати», які нас обійшли, так там вони вже три роки працюють, проходячи через випускний клас, U-19, дублюючий склад з тим тренером, з яким працюють. У нас же 4 віку школи взагалі не беруть участь ні в яких змаганнях. Хлопчаки, які до нас потрапляють, цього позбавлені. Якщо ви помітили, Кравченко і Шапоренко – хлопчаки 1997-98 року народження, яких ми взяли і починаємо підпускати готуватися з першою командою. Ну а щоб грати на рівні Прем’єр-ліги, їм потрібно пройти шлях, який пройшли «Карпати». І те, що у них ростуть футболісти» – заслуга комплексного підходу до розвитку футболістів.
– Два виходи Калініча один на один – результат помилок захисту або переваги в швидкості Калініча?
– Якщо ви помітили, одного з центральних захисників грав Вакуленко, який весь час грав в опорній зоні. Але в попередній грі отримав травму наш капітан Яворський, і вперше в чемпіонаті з Матвєєвим зіграв Вакуленко. Ще не було зіграності. І ще я кажу, що якщо футболісти помиляються, значить їх змусили це зробити. Такі футболісти, як Селезньов і Калинич… Це заслуга вашої команди, і я не став би звинувачувати нашу оборону.
– ФФУ розповсюдила 5 варіантів формату наступного чемпіонату. Який вам ближче?
– Ви помиляєтеся – там їх 12! П’ять варіантів з 14-ма командами, 3 варіанти з 12-ма командами і 2 варіанти з десятьма. Нас поки ні один не влаштовує – ми ніде не вписуємося.
ГОВЕРЛА – ЗОРЯ – 1:2
В’ячеслав ГРОЗНИЙ, головний тренер «Говерли»:
– Сьогодні не буду багато говорити. Комусь хочеться викинути «Говерлу» з Прем’єр-ліги. Навесні цілеспрямовано судді нас вбивають. Ми сьогодні малі виграти матч. Доки суддя не придумавши штрафну, у «Зорі» не було моментів. Будківського там ніхто не чіпав. Про що тут можна говорити?! Я розумію, що «Говерла» багатьом не подобається, всі хочуть її викинути…
Чому суддя з Донбасу обслуговував матч «Зорі»? Хіба всі дурні? Давайте будемо говорити чесно. Мені такий футбол не подобається… Ми незручна команда, маємо свою думку, того нам і заважають. Ми набрали більше очок, ніж хтось сподівався і нас почали пригальмовувати. Наших гравців б’ють – суддя мовчить; до гравця «Зорі» трохи доторкнулися – свистить. Мене хотів вигнати, хоча я спокійно сидів, нічого не робив. Четвертий арбітр сказавши, що я кинувши пляшку. Але цього не було, це абсурд. Вони хотіли мене вигнати, бо ми вигравали 1:0 і я керував командою. А смороду хотіли інший рахунок, я їм заважав.
Ще раз кажу: я за те, щоб три року Прем’єр – лігу обслуговували міжнародні арбітри.
– То арбітр вилучав Вас, чи Васютика?
– Мені. Він думав, що я кинувши пляшку. А потім вирішив, що хай хоч хтось піде. Альо арбітрам нічого не буде, їх прикриють. Як прикривають й інших суддів. Я не хочу в цьому бруді працювати. Буде в мене пропозиція – я піду. Мене двічі визнавали кращим тренером України, працював з кращою болгарською командою, готував кваліфікованих гравців. Я піду туди, де зможу себе реалізувати.
Там не було штрафного. Ми вигравали 1:0, а в наші ворота придумали стандарт, гол з якого зламав нас психологічно. Так було і в інших матчах, коли в наші ворота постійно призначали пенальті… Потрібно хоча б на один рік українські матчі виключити з тоталізаторів, бо наш футбол брудний.
– А що так не сподобалося Вернидубу? Він сказавши, що хтось заходив до них у роздягальню…
– Я не знаю, хай вони розбираються самі. З нашого штабу ніхто туди не заходив.
– Ви не з початком матчу зайняли своє місце. Чому так?
– У мене піднявся тиск, я випив пігулку і мусів зачекати, поки тиск стабілізується. Погано почувався і перед початком матчу, і під час нього. Знаходжуся під контролем лікарів. Я болісно на все реагую, є багато проблем…
Юрій ВЕРНИДУБ, головний тренер «Зорі»:
– Думаю, що гра пройшла з нашим повною перевагою. Що в першому, що в другому таймах. Один вихід «Говерли» до наших воріт завершився голом. Подивимося і розберемо, хто помилився, і де не дограли. Володіли ініціативою, створювали моменти. У першому таймі нам не пощастило з реалізацією. Зіграли заміни. Виручили нас Желько Любеновіч та Джаба Ліпартія. Здобули результат, який нам необхідний у боротьбі за єврокубки.
Одним словом, виграли заслужено і по грі.
– Боротьба за Лігу Європи загострюється. Напевно, у вашої команди більше шансів потрапити в єврокубки, ніж у інших претендентів.
– Залишилося п’ять турів. Нам належить зіграти «лобові» гри – з «Ворсклою», донецьким «Металургом», «Дніпром», який бореться за потрапляння в Лігу Чемпіонів. Плюс домашній матч з «Карпатами» та запорізьким «Металургом». З командами, які знаходяться нижче в турнірній таблиці, завжди важче грати, тому що налаштувати хлопців на такі поєдинки непросто. Будемо готуватися. Я вірю в своїх хлопців, вони на правильному шляху і показують цікаву гру. Мені поки що подобається їх відношення до справи.
– Перед поїздкою в Ужгород, чи думали ви, що матч буде таким важким?
– Перед зустріччю з нами «Говерла» в трьох турах брала очки. Ужгородці обіграли «Іллічівець» 2:1, зіграли на виїзді внічию з «Чорноморцем», плюс була нічия з «Металістом». Розумів, що команда набирає хід, що стабілізувався склад.
В’ячеслав Вікторович часто говорить, що заздрить деяким тренерам. Йому теж можна позаздрити. У нього є такий футболіст, як Максим Коваль, який є воротарем високого рівня. Акакпо постійно викликається в розташування збірної Того. Ягодінскіс показує непогану гру. Ті ж Люлька, Хомин. Всі хлопці вже провели чимало матчів у Прем’єр-лізі. Центр у вас прекрасний: Герасим’юк, Аруна, правда, він зараз травмований, Фещук. Мякушко радує, у нього прекрасна швидкість. Є ще Хльобас, Гришин. З таким складом можна боротися за те ж місце, що і ми. Принаймні, боротися за десятку.
– Яка фінансова ситуація в команді?
– Така, як і у всіх. Ви напевно читали в інтернеті, у яких клубів є заборгованості, а в яких – ні. Те, що відбувається у нас в країні… Відмовився б від зарплат, які нам повинні, лиш би був світ. Кажу це абсолютно щиро. Потрібно чекати і терпіти. Необхідно любити свою країну, бути єдиними і все буде добре.
МЕТАЛУРГ З – МЕТАЛІСТ – 0:0
Ігор РАХАЄВ, головний тренер «Металіста»:
– Насамперед, хочу подякувати вболівальникам, які у великій кількості сьогодні приїхали в Запоріжжя підтримати нашу команду. Що стосується гри, вважаю, що рахунок 0:0 – закономірний результат по грі. На жаль, ми знову не змогли агресивно зіграти в атаці. Вже другий матч у нас такий. Начебто, налагодили ситуацію в обороні, а в атаці… Те, що ми робимо на тренувальному процесі, поки не можемо перенести на гру.
– «Металіст» сьогодні намагався атакувати лівим флангом. Тому що там грає більш сильна зв’язка у вашої команди, чи це просто слабка сторона «Металурга»?
– Ми дивилися матч суперника і говорили хлопцям, що лівий фланг у них часто провалювався. Так, там швидше була більш активна зв’язка, ніж справа. На жаль, але і вийшли на заміну гравців не змогли підсилити гру.
Анатолій ЧАНЦЕВ, головний тренер запорізького «Металурга»:
– Результат позитивний. Повинен відзначити, що команда сьогодні грала по-іншому. По-перше, спрацював план на гру, про що просили хлопців, вони виконали. І, звичайно, тішить те, що були створені гольові моменти. На жаль, їх не вдалося реалізувати.
Захист зіграла на нуль, центральна зона була під контролем. Вболівальникам сподобалась гра, але якщо б були забиті м’ячі, було б набагато краще. Ми всі хочемо, щоб наша гра притягувала на стадіон вболівальників, щоб ми радували їх своїми результатами і знаходилися вище в турнірній таблиці.
В останніх іграх ми витягували на морально-вольових якостях футболістів, конструктиву і творення не було. Сьогодні ж змінилося в кращу сторону, і сподіваємося, що це поштовх, і так буде продовжуватися далі.
ВОРСКЛА – ВОЛИНЬ – 2:0
Володимир ДИКИЙ, асистент головного тренера «Волині»:
– Сьогодні ми програлі 2:0. Наш суперник – дуже хороша команда. По грі – великі претензії немає до наших гравців. Ми добиралися сюди поїздом. Футболісти скаржилися, що у них ноги болять. Це нам завадило показати тієї футбол, в який ми вміємо грати. Припускаємося тих самих помилок, що і у попередніх матчах. До гола, була рівна гра. Ми виконали безвідповідально штрафну і пропустили гольову контратаку. Можна сказати, що два голи були однаковими. Було завдання – бити по воротах. У нас кілька гравців мають добрий удар, але не використали цей козир.
– Чи все в порядку зі здоров ям Віталія Кварцяного?
– Так все добре. У нього невелике недомагання після дрв. Сильно переживав. Він відійде, через деякий час.
Василь САЧКО, головний тренер «Ворскли»:
– На мій погляд сьогодні грали дві рівних команди. «Волинь» заслуговує на повагу. Ми добре готувалися до цієї гри. Вивчали відоематеріали та останні матчі суперника. «Волинь» грає гостро та агресивно, останній матч з «Динамо» це довів. До першого голу наш суперник можливо навіть більше контролював м яча. Для нас важливо було забити, ми використали свою можливість. Це, можна сказати, переламний момент. Здобули перевагу та її подвоїли. У іншому таймі – ми не грали по рахунку, не плутайте будь-ласка. Мови про те, що ми будемо грати від оборони, не йшла. Ми грали сьогодні, як ніколи дисципліновано на це був зроблений акцент. У іншому таймі ми мали кілька можливостей забити, але не пощастило. У цілому, я хочу відмітити командні дії. Виділяти когось окремо я б не став. Хочу зробити акцент на командних діях. Ми старалися грати компактно – це і принесло результат. Вітаю своїх футболістів та дякую вболівальникам за підтримку.
– Ви сьогодні обіграли свого учителя, які враження?
– Я б не хотів говорити про враження. До Віталію Володимировичу Кварцяному я відношуся з повагою, як до людини та тренера. Бажаю, щоб у них в команді все налагодилося. Я зичу їм добра. А про свої враження, я б зараз не став говорити.
– Що сталося з Дедечком?
– Він перед грою отримав травму. Лікарі боролися до останнього, щоб він зміг грати. Але у нас, добре, що було ким замінити.
– Перспективи Янузі в полтавській «Ворсклі»?
– Ми чекаємо на його відновлення, він вже приступивши до кросових зайняти. Він працює, старається. Перспективи у нас – працювати далі, щоб всі були здорові та закінчити чемпіонат.
– А де Січкарук?
– Він теж травмований, але серйозніше – проблеми з коліном. Зараз тренується з дублем і доктора «шаманять» над ним, щоб він відновився якомога швидше. А чого ви всі про травмованих питаєте? (сміх у залі).
МЕТАЛУРГ Д – ЧОРНОМОРЕЦЬ – 1:0
Володимир П’ЯТЕНКО, головний тренер донецького «Металурга»:
– Три очки для нас дуже важливі. Гра важкою була, тому що на сьогоднішній день футболісти «Чорноморця» – молоді хлопці, і вони повинні доводити, що гідні грати в Прем’єр-лізі. Боротьба на кожному сантиметрі поля: весь час підкати, як для молодої команди гравці «Чорноморця» дуже непогано тримали, контролювали м’яч. Але повторюся – говорив про це у флеш-інтерв’ю – майстерність наших хлопців вище. Тому сьогодні ми і перемогли.
– У зв’язку з сьогоднішньою перемогою чи замислюєтеся Ви над єврокубками?
– Я вже багато разів говорив, що у «Металурга» це завдання мінімум – завжди бути в Лізі Європи. Завдання тільки можуть підвищуватися, ми ніколи не забували про це. Кожну гру ми граємо на перемогу, але знову ж таки, ігри з грандами – у нас попереду зустрічі з «Динамо» і «Шахтарем» – ось вони і покажуть, наскільки ми готові до Ліги Європи і готові? Виходити туди неготовими… Плюс, у нас у 10 футболістів основного складу закінчуються контракти влітку. В цьому плані поки що невизначеність. Не знаємо: чи зуміємо ми їх зберегти, чи ні? Чи будемо ми готові до Ліги Європи чи ні?
– Володимир Миколайович, в одній з телепрограм прозвучала інтерпретація подій поєдинку 19-го туру з «Олімпіком». Вас дратують подібні провокаційні речі чи ні?
– Провокаційні речі? Кожна людина має право на свою думку, кожен може говорити, але це повинно бути підтверджено фактами. Тому що просто говорити і нічим не підтверджувати… Можу відповісти на ваше запитання анекдотом.
***
Пастор веде проповідь і в залі величезна кількість парафіян, які його уважно слухають. У цей момент в храм заходить інший Пастор церкви, куди парафіяни не ходять зовсім. І цей не користується довірою вірян священнослужитель, звертаючись до народу, мовить:
– Що ж ви слухаєте цієї людини? У нього дочка аморальний спосіб життя веде. Вона жінка легкої поведінки і т. п.
Проходить хвилина, і потихеньку паства починає покидати стіни богоугодного закладу. Йдуть, нікого не залишилося. Перший пастор, звертаючись до гостя-конкуренту, запитує:
– Ну і навіщо ти це зробив, адже у мене дочки немає?..
На що слід відповідь:
– А ти тепер іди це їм розкажи!
***
От і все. Ще раз повторюю: ніхто не забороняє говорити, але треба ж якісь докази підтверджують. Кожен має право на слово, але слова необхідно чимось підкріплювати.
– Про «Динамо» вже думаєте?
– Вирішуємо завдання по мірі їх надходження, але вже переглядали їх дві гри з «Фирентиной». Потихеньку готуємося, але першочергове для нас, звичайно, «Зоря».
Олександр БАБИЧ, старший тренер «Чорноморця»:
– Ми розуміли, що в цьому єдиноборстві фаворит – донецький «Металург», який бореться за зону Ліги Європи. У нас зараз інші завдання. Але, насамперед, ми налаштовували хлопців на те, щоб вони показали гру, – ту гру, яку вони показали з «Говерлою», І її вони повинні були сьогодні поліпшити. В цілому я задоволений, як хлопці рухалися, як створювали моменти біля воріт суперника. Але треба забивати, тоді ми будемо домагатися позитивного результату. Глядачам, я сподіваюся, сьогодні гра сподобалася – з безліччю гольових моментів, як біля наших воріт, так і воріт суперника. Ще б парочка голів. Якби матч закінчився 2:2, я думаю, глядачі пішли взагалі дуже задоволеними.
Реалізація…
– Ну, реалізація. Ми такі моменти створюємо в кожній грі. В кожній грі є моменти, але не вистачає холоднокровності. Ми розуміє, що молоді ще хлопці. Але бачимо, що ми рухаємося в правильному напрямку і бачимо, що вони додають. Це найголовніше для нас зараз.
– Ви самі нещодавно грали, ми Вас пам’ятаємо. А як Вам у тренерській кар’єрі? Важко?
– Я не можу сказати, що важко. Цікаво. Я спочатку допомагав у дублі. Потім U-19 ми очолили разом з Геннадієм Нижегородовым. Потім нам довірили всю реорганізацію молодіжного складу. Ви знаєте, опинившись у цій ситуації, я зрозумів, що це моє. Наскільки приносить задоволення, коли ситуації, які ми розігруємо на тренуваннях, реалізуються в грі. Від цього дійсно отримуєш задоволення, бачиш, що хлопці тебе розуміють. Це для нас зараз – найголовніше. І довіру керівництва зараз стовідсоткове підтверджує те, що ми на правильному шляху. Нам залишається тільки розвиватися і рости.
КАРПАТИ – ОЛІМПІК – 4:1
Юрій БЕНЬО, тренер «Карпат»:
– В першу чергу хочеться подякувати команді за таку гру і результат, – сказав Беньо. – Ми відчували, що «Карпати» скоро має прорвати, тому все закономірно.
– Можна сказати, що «Карпати» провели найкращий матч у сезоні?
– Я б не став так говорити. Я прекрасно знаю потенціал цієї команди, її можливості, тому можна сказати, що «Карпати» не повинні дозволяти суперникові стільки створювати біля своїх воріт. Так, щодо реалізації питань немає, але нам треба більш щільно грати з суперником.
– Ігор Худоб’як якось змінилася після серії невдалих поєдинків в недавньому минулому? Тренера говорили Ігорю щось особливе перед матчем?
– Не думаю, що Ігор – той гравець, якому треба щось окремо говорити. У нього величезний досвід, тому він сам все прекрасно почуває. В кожному матчі Ігор робить масу чорнової роботи, і у нас немає претензій до нього. Та й взагалі не варто говорити про якісь ігрових спадах Худоб’яка. Нещодавно у нього були проблеми сімейного характеру, які заважали йому проявляти себе сповна.
– Як оціните молодого Шведа?
– У принципі, він зробив усе, що зробив нападник. Голи – це праця всієї команди, а Мар’ян тільки став виконавцем, виконавши свою роботу.
– В такому віці при таких ситуаціях важко утримати гравця в правильному настрої…
– По його відношенню до роботи ми бачимо, що у Мар’яна все в порядку. Він працює, з ним все добре, і ми сподіваємося, що все буде продовжуватися так само. Можливо, Мар’яну стало легше після того, як він здав ЗНО (посміхається).
– В останніх матчах «Карпати» звикли діяти без номінального форварда. Судячи з результатів, це допомагає?
– У цьому є свої плюси і мінуси. Є матчі, коли не вистачає рослого форварда, який вміє грати головою. Але деколи це перевага, коли кожен гравець може опинитися на вістрі і завершити комбінацію.
– Сьогодні Ігор Йовічевіч через свою дискваліфікацію керував командою з трибуни. Футболісти чули, що кричить їм тренер?
– Головне, що я чув (посміхається). Містер – сильний мотиватор, і через нас йому вдалося передати футболістам потрібний настрій.
Роман САНЖАР, головний тренер «Олімпіка»:
– Те, у що ми перетворилися, важко сприймати… Соромно… Ні організації, ні колективу, ні футбольного духу, плюс допускаємо дуже багато індивідуальних помилок, – сказав Санжар. – Тому з перших хвилин ми виглядали задавленными, не виконавши те, про що домовлялися на установці. Хотілося зіграти більш щільно. Тому я з перших хвилин і почав кричати біля бровки, намагаючись достукатися до гравців. Я не побачив тієї боротьби, яку хотілося б бачити, не було спортивної злості. Я впевнений, що хлопцям дуже соромно так програвати і опускатися далі. Тим не менш, я не тисну на них і не затискаю футболістів, а намагаюся допомогти всіма можливими способами.
Напевно, треба також привітати «Карпати». У гравців горіли очі, вони грали в хороший футбол, по-справжньому хотіли здобути цю перемогу.
Також варто відзначити, що, напевно, ми вже готуємося до наступного сезону. Те завдання, яке ставилося перед нами на цей сезон, ми напевно виконаємо. Але з такою грою в майбутньому нас чекають великі проблеми. Якщо все не виправити, наступного сезону нам ловити нічого.
– У другому таймі «Олімпік» вирівняв гру, відквитав один гол і, здавалося, продовжить в тому ж дусі. Що заважало вашій команді грати далі в такому ключі?
– Багато індивідуальних помилок і брак моральних якостей. Ось ми забили, ось-ось повинні додати і забити пропущені м’ячі, однак виходить інакше: ми не можемо переламати ситуацію, а в той час допускаємо помилку і пропускаємо ще.
– У світлі останніх невдач думаєте про кадрові рішення?
– Так, я розмірковую про це. Але по ходу сезону нам важко робити кардинальні зміни, у нас коротка обойма, яка не дозволяє робити маневри. Тим не менш, я не кажу комусь із футболістів, що ми розлучимося з ним. Ми працюємо далі, і у хлопців є шанс виходити на поле і виправити ситуацію. Але поки я цього не бачу.
– «Олімпік» досі веде боротьбу за Кубок України. Можливо, це якось відволікало гравців?
– Не думаю. Так, нас чекає матч з «Динамо». Але насамперед треба показати себе гідно в цьому протистоянні, показати себе в кращому якості. Зараз же ми втратили колективний дух і брак майстерності нам доводиться дуже туго. Можливо, хтось знизив вимоги до себе, хтось переоцінив себе, є інші причини, про які не хотілося б говорити вголос.
