Зіграний в минулий уїк-енд 21-й тур був примітний українським класіко, яким давно охрестили поєдинок «Шахтаря» і «Динамо». Про суддівство в принциповій зустрічі двох грандів, як і в інших матчах суботи та неділі, розповів експерт «СЕ», колишній рефері ФІФА Мирослав Ступар.
– Центральний матч туру очікувався з великим інтересом. Вболівальників чекала інтрига: не тільки щодо самої гри, але і щодо суддівства. Всіх цікавило, чи впораються з арбітражем представники футбольної Феміди, яким було довірено проведення матчу «Шахтар» – «Динамо», почав коментар фахівець. – Якщо брати в цілому, то суддівська бригада каші не зіпсувала.
Мали місце помилки на підсумковий результат гри не вплинули. У цьому поєдинку не було форс-мажорних обставин, де б приймалися неправильні рішення, що тягнуть бурю негативу і резонансу. Той факт, що сьогодні у футбольній Україні обговорюють не суддівство, а саму гру, вже радує. Але разом з тим варто зауважити, що більшість футболістів «Шахтаря» і «Динамо» словами хотіли довести свою правоту і показати, що правила вони знають краще, ніж головний арбітр Анатолій Жабченко.
– Чи були для цього підстави?
– Напевно, були. Втім, про все по порядку. На 15-й хвилині динамівець Сидорчук сфолив на одному з гірників неподалік від штрафного майданчика «Динамо», однак свисток промовчав – Жабченко на порушення правил ніяк не відреагував. Хоча воно було очевидним. Під стать своєму колезі були і його асистенти. Вони «перегоріли», от і намагалися себе підстрахувати, щоб не дай Бог, щось не вийшло. На 26-й хвилині, коли Кравець головою скинув м’яч Ленсу, голландець «вивалився» один на один з голкіпером «Шахтаря». Він пробив по цілі, але П’ятов «потягнув».
Все це відбувалося вже після свистка, який Ленс ніби не почув. Я б не сказав, що це був простий момент – все відбувалося в динаміці. Однак для такого асистента арбітра, як Сергій Беккер (а я його вважаю в цій ролі одним з кращих) подібна ситуація повинна бути елементарною. Він повинен був дати можливість грати далі, але порахувавши, що був момент з розряду «фіфті-фіфті», вирішив себе перестрахувати. Тому і підняв прапорець. Це було помилкою. Що стосується Жабченко, то він розумів, що оперативне винесення дисциплінарних санкцій призведе до другої жовтої картки і видаленню. Тому він намагався своїми діями і словами застосовувати превентивні заходи. У цьому йому допомагали окремі футболісти, які розуміють ціну порушення. Можу сказати, що дії Шовковського виглядали під стати старшому з ветеранів, такого собі наставника, який віддавав собі звіт про значення цього матчу.
На відміну від його одноклубника Хачеріді та гірника Ракицького, готових один одного «задушити». У розпал другого тайму динамівському голкіперу довелося навіть розганяти своїх одноклубників, які виявляли занадто багато емоцій з-за своєї наелектризованості. Перше попередження Жабченко виніс лише на 42-й хвилині, після порушення Тайсона в єдиноборстві з Ярмоленко. Заслуговує уваги і епізод на 45-й, коли суддя зафіксував фол з боку гравця «Шахтаря». У цей момент динамівець Беланда бере м’яч у руки, а нападник гірників Адріану намагається вибити його ногою. Знову проявилися емоції: французький легіонер «Динамо» проїхався пальцями по обличчю бразильця, на що ніякої реакції з боку Анатолія Жабченка не було. Хоча в даному випадку мова йде про недисциплінованого поведінці, вимагає жовтою, а то й червоної картки. Можливо, той факт, що не було вилучень, в якійсь мірі згладив допущені суддею помилки. На щастя, все це не привело до яких-небудь серйозних рецидивным моментів.
– Чим менше часу залишалося до кінця матчу, тим більше відчувався загострення пристрастей у львівському матчі…
– На початку другого тайму у боротьбі з Адріану динамівець Хачеріді необережно виставив лікоть, потрапивши їм бразильцеві в голову. А це жовта картка. У цій ситуації Жабченко порушення пропустив, так як розумів, хто такий Хачеріді і чим для нього може обернутися. Але вже невдовзі у тій же дуелі захисник столичної команди все ж отримав «гірчичник». На 58-й хвилині був момент, коли весь склад лави запасних на чолі з Мірчею Луческу підбіг до бічної лінії до Сергія Беккеру. Цьому передувала боротьба динамівця Антунеша та гірника Дугласа Кости, в якому з боку першого був очевидний фол. Але в тому моменті м’яч вийшов за межі поля від гравця «Шахтаря», вкидав ж аут гравець «Динамо». Ясна річ, що це викликало бурхливу реакцію з боку помаранчево-чорних. Хоча все це і виїденого-то яйця не коштує. Ну, втратили м’яч – але щоб пропускати порушення… У цій ситуації асистент повинен був допомогти головному арбітру.
Втім, цілком можливо, що Жабченко дав вказівки помічникам не втручатися в дії на полі. Але я в цьому щось сумніваюся. Мабуть, на служителів Феміди психологічний вплив чинив високий градус матчу. В будь-якому іншому поєдинку вони напевно фіксували б порушення і не допускали б подібних ляпів.
– Дрібні фоли викликали бурю емоцій, а епізод на 70-й хвилині ледь не призвів до масової бійки. Як його оцінюєте?
– Після верхової подачі Ярмоленка виграв м’яч у дуелі з Адріану, після чого бразилець ні з того ні з цього вдарив ногою українця по «п’ятій точці». Формально це порушення заслуговувало на вилучення, однак враховуючи попередні моменти – зокрема, з Беланда, арбітр не міг показати червону картку. Ніби у виправдання своїх дій щодо динамівського француза, Жабченко вчинив точно так само і з Адріану. Порушення хоч і не було кричущим, але все ж тягнуло на видалення. Заслуговує уваги і дія донеччанина Кучера, який зігравши в мяч, в’їхав у Буяльського. Це елементарний «гірчичник», адже на відміну від хокею в футболі таке заборонено.
– А що скажете з приводу дій у штрафному майданчику «Динамо» Сергія Рибалки, який, на думку наставника «Шахтаря», повинен був бути покараний 11-метровим за гру рукою? Арбітр в цьому епізоді справді помилився?
– Містер погано знайомий з трактуванням правил, як і рекомендацій, які даються суддям. Напевно досвідчений Любош Міхел міг би розповісти Луческу, що коли м’яч відлітає від якої-небудь іншої частини фігури людини – будь то голова, нога або плече – в руку, то це не є порушенням. Подібне прийнято називати «випадковий м’яч». Стало бути, Жабченко правильно оцінив ситуацію, жодних санкцій не застосувавши.
– Багато ляпів довелося на суддівство шести інших поєдинків?
– Почну з матчу «Говерла» – «Зоря». В кінці гри був епізод, після якого арбітр Олександр Іванов призначив штрафний удар у бік воріт господарів. Це сталося після того, як луганчанина Будковський смикнули за руку і він впав. З боку головного рефері порушення виглядало явним, однак четверта камера показала, що коли м’яч опускався на землю, гравець «Зорі» злегка підправив його рукою. Це було помітно з боку асистента арбітра, але ніяк не видно Іванову. Природно, що якщо б це не вислизнуло від його погляду, то ніякого штрафного на користь «Зорі» не було б. Як і голи Любеновіча. Що стосується моменту з видаленням тренера «Говерли» Володимира Васютыка, то фраза одного з суддів про те, що технічну зону за нібито мало місце порушення має покинути хтось із тренерського штабу, в корені неправильна. Це повинен зробити той, хто провинився. І якщо четвертий арбітр це чітко бачив, то і потрібно було виносити відповідний вердикт щодо винного. А вийшло, що вилучений був той, хто ніякого відношення до прецеденту з порушенням взагалі не мав.
– Не може бути такого, що як і у випадку з динамівцем Ярмоленко, покарання Васютыку відповідними органами буде скасовано?
– Не знаю. Вважаю, що штраф буде стягнутий не з тренера, а з клубу. Але це не настільки суттєво, як було у випадку з Ярмоленко.
– Чи були погрішності в роботі Анатолія Абдули, проводив матч «Ворскла» – «Волинь»?
– Тема 11-метрових, що є для деяких наших арбітрів проблемної, не обійшла і харківського рефері. На початку другого тайму захисник «Волині» Жунич руками відбив м’яч, посланий нападником господарів Шиндером з близької відстані. Подібну гру руками потрібно трактувати не інакше, як порушення правил. Адже серб виставив їх, закриваючись від летить м’яча. Потрібно було призначати 11-метровий, однак Абдула, на превеликий жаль, цього не зробив. А вже незабаром в подібній ситуації, коли захисник «Волині» зіграв в м’яч рукою, з боку харківського рефері знову ніякої реакції не послідувало. Хоча підстави для пенальті в черговий раз у нього були. На жаль, вважався одним з кращих наших арбітрів Анатолій Абдула помиляється все частіше і частіше.
– Ситуації з непризначенням пенальті у турі ще були?
– Так. У матчі «Дніпро» – «Іллічівець». На 3-й хвилині дніпропетровський нападник Калініч увірвався в штрафний майданчик суперника, і вже збирався було виходити один на один з голкіпером, як маріуполець Вакуленко намагався зіграти в м’яч. Але хорват встиг проткнути м’яч і раніше захисник «Іллічівця» у підкаті в’їхав в його стегно. На жаль, в цьому епізоді все повинно було закінчитися призначенням 11-метрового, однак Сергій Лисенчук помилився. На щастя для нього, ця помилка не вплинула на результат матчу, так як «Дніпро» переміг.
