Головний тренер «Дніпра» – про перемогу над «Брюгге», емоційному сплеску і заочній боротьбі з гірниками в чемпіонаті. Минулий тиждень подарувала одному зі старожилів українського тренерського корпусу досі незнайомі почуття: очолювана ним команда пробилася в півфінал Ліги Європи! 64-річний фахівець не тільки покращив власне досягнення, яким був вихід у чвертьфінал з «Металістом», але і допоміг «Дніпру» перевершити показники сезонів 1984/85 і 1989/90. Тоді команда поступалася в 1/4 фіналу Кубка чемпіонів «Бордо» і «Бенфіці».
Після перемоги над «Брюгге» в київському матчі наставник «Дніпра» довірив підготовку до чергового поєдинку з «Іллічівцем» своїм помічникам. Сам же поїхав до рідного Львова, де його чекала планова медична перевірка після перебування на лікарняному у березні.
– Як себе почуваєте, Мирон Богданович? Тиск в нормі?
– Слава Богу. Та й чи може бути по-іншому після зіграного в четвер матчу? (Посміхається).
ЗАБУТИ ПРО «БРЮГГЕ»
– Проаналізувати перемогу над «Брюгге» встигли?
– Загалом, так. Але про нього час забути, зосередившись на наступних поєдинках. Всі вони непрості, особливо якщо врахувати, що участь одночасно в трьох турнірах. Впевнений, що далі «Дніпру» буде ще складніше. Вже зараз потрібно думати про те, як грати проти «Шахтаря» (з гірниками «Дніпру» доведеться зустрітися тричі протягом чотирьох тижнів – двічі в півфіналі Кубка України і один раз в чемпіонаті. – Прим. В. К.), «Динамо», «Наполі». Все це серйозні клуби.
– Після пам’ятного матчу з «Брюгге» ви сяяли від щастя. Що тоді відчули?
– Свій забіг у кромки поля потім побачив по телебаченню. Але в той момент, чесно кажучи, навіть не усвідомлював, що робив. Все вийшло спонтанно. Я адже зазвичай спокійно себе веду, коли команда забиває, а тут – емоції виплеснулися. Не кожен день у півфінал єврокубка потрапляєш!
– Що ви сказали своїм підопічним, вийшовши на поле після фінального свистка?
– Я подякував. Шахову сказав: «Я ж казав, що заб’єш!». І справді, коли він виходив на заміну, я нагадав про його голі «Хайдуку» незадовго до фінального свистка. А Федецькому сказав: «Бачиш, скільки років пройшло, перш ніж збулося те, про що я так довго мріяв!» Свого часу я тренував батька Артема у «Волині», та й він сам, можна сказати, народився при мені. (Посміхається). А зараз йому вже 30…
– На обох поєдинках з «Брюгге» була ваша дружина. Вона ваш головний вболівальник?
– Дружина майже не пропускає матчів моєї команди. Намагаюся, щоб на особливо важливих вона обов’язково була на стадіоні. Скоро сорок років, як ми разом, і це увійшло в звичку.
– Ось хто, виявляється, головний «винуватець» виходу «Дніпра» у півфінал!
– Напевно. (Сміється).
ЗАМІСТЬ ФЛОРЕНЦІЇ – НЕАПОЛЬ
– Не можу не запитати вас про жеребки. Напевно ви знову віддавали перевагу варіанту з «Фіорентиною» – командою з міста, в який ви давно закохані?
– Не приховую, хотів приїхати у Флоренцію. Але якщо врахувати, що цей Новий рік ми з дружиною зустріли саме там, мені не так прикро. Зате в Неаполі, який теж вважається одним з найкрасивіших міст Італії, бувати не доводилося.
– Багато хто вважає «Наполі» найскладнішим з можливих суперників по півфіналу. Ви поділяєте цю думку?
– Враховуючи нинішню форму неаполітанців, з цим не можна не погодитися. Хоча, якщо порівнювати трьох інших півфіналістів, то у кожного з них є певні переваги. Так що по частині сили «Наполі», «Фіорентини» та «Севільї» складно говорити конкретно. Але повторюся: на сьогоднішній день випав нам суперник більше інших на ходу. «Наполі» легко грає і багато забиває. Однак знайомитися з його грою станемо безпосередньо напередодні першої зустрічі.
ПОСПІХ НЕ ДЛЯ МАТЕУСА
– Після перемоги над «Брюгге» ваші підопічні перебувають на особливому емоційному підйомі…
– Дійсно, після таких перемог всі команди, в яких мені доводилося працювати, перебували на підйомі. Були й інші знакові події для клубів, тому подібний емоційний сплеск футболістам властивий. Головне – утримувати його як можна довше. Це вкрай важливо.
– Як у подібних випадках тренеру вдається не порушити баланс?
– Важко відповісти на це питання. Є багато різних факторів, від яких залежить гра команди. Найбільше боюся травм. Хочеться, щоб наші футболісти підійшли до низки важливих матчів в оптимальному складі. Аж надто багато гравців основи у цьому році не могли грати через різного роду пошкоджень.
– Коли очікується повернення в стрій Матеуса?
– Не знаю. Він уже тренується і навіть залучається до роботи в загальній групі. Однак поспішати з його поверненням в лад не можна – у нього була спочатку одна травма, тепер інша. Ось коли буде здоровий на сто відсотків, тоді і можна буде його використовувати.
НА ВІДКУП АСИСТЕНТАМ
– Де дивилися матч з «Іллічівцем»?
– Вдома. Якщо чесно, на тренерській лаві сидіти легше, ніж у екрану телевізора.
– Вказівки по ходу гри помічникам в телефонному режимі давали?
– Ні-ні. Перед від’їздом до Львова я лише назвав стартовий склад, інше давалося на відкуп асистентам. Одна справа, коли спостерігаєш за перипетіями гри по телевізору, зовсім інша – біля кромки поля. Там відчувається дух гри.
– У матчі з маріупольською командою ви знову використовували гравців, більшість з яких не брало участі в поєдинку з «Брюгге». Що зайвий раз підтверджує: кадровий потенціал «Дніпра» вже не той, що влітку 2014-го…
– Футболістам, які вийшли з перших хвилин у матчі з «Іллічівцем», також треба давати шанс. Потрібно розуміти молодих футболістів, постійно стежити за динамікою їх прогресу. Зрозуміло, що випускаючи омолоджений склад, йдеш на певний ризик – як-ніяк триває заочна боротьба з «Шахтарем». Але якщо подивитися з іншого боку, коли ще їм давати можливість проявити себе, як не в матчі з тим же «Іллічівцем»? У його складі грає багато молодих футболістів.
ВЕСНА НА ТРЬОХ ФРОНТАХ
– У розпал весни «Дніпро» увійшов у непросту смугу, коли грати важливі матчі на трьох фронтах доводиться через кожні два-три дні. Варіювати складом будете виходити із ступеня складності суперника?
– Звичайно. Не тільки «Дніпро», але і будь-яка інша команда, яка виступає в єврокубках, намагається вдаватися до ротації. Інакше на довгій турнірній дистанції бути не може.
– Вашій команді належить зіграти з «Шахтарем» у півфіналі Кубка України. Є у гірників слабкі місця?
– Скажу так: у них, безсумнівно, більше сильних якостей, але є і недоліки. Головне, щоб їх менше було у «Дніпра». (Посміхається).
– Ви напевно дивилися матч «Шахтар» – «Динамо», який був досить напруженим і відрізнявся жорсткими єдиноборствами, грубістю, симуляцією і провокаціями.
– Так, провокацій, штовханини і крику було дійсно багато. Більше, ніж самого футболу. Може, на такі матчі було б доцільно запрошувати суддів з-за кордону. Адже наші арбітри, на жаль, бояться зіпсувати відносини з людьми. Використовувати іноземних рефері, мені здається, було б набагато простіше для нашого футболу, і в поєдинках грандів не виникало б моментів, коли справа ледь не доходить до бійки.
– Ажіотаж у Дніпропетровську перед півфіналом з «Шахтарем» відчувається?
– Вважаю, що інтерес до цієї гри є, і чималий. Хотілося б, щоб у середу трибуни «Дніпро-Арени» були заповнені…
