На перший план в обох наших головних футбольних телепередачах знову вийшли далеко не футбольні пристрасті… Три матчі 22-го туру з семи Прем’єр ліги нинішнього чемпіонату України граються в понеділок – майже половина. За значимістю – набагато більше, т. к. в понеділок грають два лідера з трьох.
Хоча такий календар був відомий заздалегідь, творці головних футбольних програм України вирішили не міняти день виходу ефіру своїх передач. Що ж, діло хазяйське, ніяких юридично обґрунтованих претензій тут не можна пред’явити, інша справа, телевізійники самі себе вкоротили, т. к. зменшили «поляну» для висвітлення реальних пристрастей. На відміну від того ж журналу «Футбол», який побачить світ у вівторок. Адже чемпіонат вийшов на фінішну пряму, то саме футбольне хвилювання наростає незалежно від того, які суперники у «Динамо» і «Шахтаря». Ще до ефіру було цікаво, чим заміниться градус напруження, якщо події на футбольних полях звузилися до «носового хустки».
Сміх – страшна сила!
«Великий футбол», якщо судити по черговості у верстці, головною темою порахував передматчеві перипетії перед зустріччю ½ фіналу Кубка України. Хронометраж спеціального репортажу не про сам матч, а передматчевій ситуації Ігоря Бурбаса – 8 хвилин, а з обговоренням ситуації в студії – взагалі до 25 хвилин з 97 всього випуску. Цвях програми! Тема серйозна. Давайте розберемося.
Які формальні звинувачення можна пред’явити «Олімпіку» і його президента В’ячеславу Гельзину? Вони – господарі матчу і відповідно регламентним нормам мають право на вибір стадіону. Вони вибрали Навчально-тренувальний комплекс імені Віктора Баннікова, де змушені по відомим причинам грати свої домашні матчі замість рідного Донецька.
Офіційна місткість трибун там – 1678 місць. Так, цей УТК сертифікований ФФУ як стадіон, сертифікований, як посилено акцентувалася у студії «ВФ» у часи президентства Р. Суркіса. Але, по-перше, це було зроблено не зі злої волі і підступності, а з-за елементарної нестачі стадіонів у столиці та місті-мільйоннику, втім, як і у багатьох інших містах країни. По-друге, і це головне, за суворим рахунком УТК не відповідає статусу стадіону для змагань серйозного рівня, як тих же матчів клубів Прем’єр-ліги, ні за кількістю глядацьких місць, ні нестачі необхідного штучного світла, ні за умовами телетрансляцій, ні по іншим необхідним параметрам.
Не буду відтворювати всі повороти діалогів в студіях і сюжетах, сконцентруюся лише на «перетяжках». Спочатку, на тих, що працювали на зниження уваги глядачів щодо реального впливу на ситуацію, потім – на підвищення.
На пониження
1) В «ВФ», на подив глядачів, обійшли увагою той факт, що головним організатором кубкових матчів на всіх етапах крім фіналу є Прем’єр-ліга. Те, що інтерес до матчу «Олімпік» – «Динамо» буде підвищений, було ясно відразу після чвертьфінальних матчів. Причина ажіотажу ясна – до фіналу залишився один крок, фанати чекали кайф від протистояння «класико по-українськи». Навіть у разі виходу у фінал не «Шахтаря», а «Дніпра», пристрастей це, якщо і збавляє, то не набагато. Про програш «Динамо» новачку «вишки» ніхто з фанатів не думав.
Так, ось. Невже керівництво Прем’єр-ліги не мало підстав спрогнозувати такий ажіотаж і своєчасно, погодивши з обома президентами, вирішити всі питання про перенесення цієї зустрічі на більш містку арену. Нехай не на «Динамо», якщо цього не хочуть донеччани, про зайнятість НСК «Олімпійський» теж стало відомо не в день гри. Значить, залишається «Оболонь». Вона не менш «нейтральна», ніж УТК їм. Баннікова. Коротше, про відповідальність Прем’єр-ліги в ефірі «ВФ» ні слова. З чого б це?
2) Далі. Якщо грається матч такого рівня, як можна проводити в цей же день на цьому ж полі тренування іншої команди? Але подив Віктора Вацко з цього приводу – мається на увазі тренування юнацької збірної Грузії, а це захід напевно було узгоджено між федераціями двох країн також давно – провідний дивним чином спустив на гальмах, адже виходить, і тут Прем’єр-ліга недогляділа.
На підвищення
1) Президент ФФУ Андрій Павелко в інтерв’ю «ВФ» по телефону, зокрема, заявив: «За поведінку вболівальників відповідає команда-учасниця змагань. Так що ми повинні розуміти, що кожна команда, яка бере участь у чемпіонаті, повинна працювати зі своїми вболівальниками і не допускати таких проявів. Наскільки я знаю, у «Динамо» кілька відгалужень вболівальників і організацій. Так що їх треба всіх запросити і розмовляти з ними за одним столом, а не так, що це проблема не наша, і вона розрулиться сама собою. Це недоробка клубів Прем’єр-ліги, і потрібно вести діалог, щоб надалі не було подібного інциденту в нашому футболі».
Як з цієї відвертої, расставляющей всі крапки над «і» цитати можна зробити висновок, що за вболівальників «Динамо» відповідає «Олімпік»? Ясно, що слова президента ФФУ відносяться до фанатів «Динамо» і до самого клубу. Але Олександр Денисов не без усмішки, навіть начебто з деякими сумнівами в інтонації такий висновок зробив. Це як розуміти: він недочув Павелко, зрозумів? Ой, ви повірите в таке?
2) «ВФ» дає розлоге інтерв’ю Григорія Суркіса, де він також говорить про те, про що вже сказано: матчі подібного рівня і з таким напруженням пристрастей не можна проводити на Баннікова, є «Олімпійський», «Динамо», «Оболонь». Здавалося б, за логікою заперечити Суркісу, тим більше його не можна звинуватити. Так це по логіці. Тому інші учасники студії мовчать, а на авансцену виходить «правдоруб», якому логіка зовсім і не потрібна: «Григорій Михайлович керует всім. Я це відчуваю, це його рука!» Навіщо наводити факти і переконливі аргументи, засновані на них? Головне – «я відчуваю»! Треба розуміти, що тепер Леоненко буде піаритися на фоні Суркіса старшого…
3) «Фальш видати за істину». Такі слова прозвучали у спеціальному репортажі «ВФ» про цьому матчі. Мається на увазі завищення офіційно оголошеної кількості глядачів – 8,5 тисяч на «Динамо» – щодо реальності. Тоді пред’явіть реальний рахунок. Хай буде, не 8,5, а 5, 4, 3, навіть 2 тисячі (хоча було явно більше останньої цифри). І що робити з будь-якої «різницею», яка вище офіційних 1678 місць?
І ще по одному моменту кількості глядачів на «Динамо». Чому в студії «ВФ» не задумалися, а чи всі вболівальники вмить могли поміняти свої плани у зв’язку зі швидкоплинним зміною стадіону? І сюди ж – «відважна» ціна за квитки – 150 грн. У чому реальна, а не декларована турбота про глядача?
4) Гаряче залучені аналогією з попередніми матчами «Олімпіка» з іншими командами на НТК ім. Баннікова, включаючи зустрічі з «Шахтарем» і навіть аналогічні приклади з «попередником» цього донецького клубу як господарем поля на УТК – з колишнім київським «Арсеналом» некоректні. Некоректні як раз за показником підвищеного інтересу, причина – переддень фіналу Кубка країни – уже зазначалася. Всі згадані гри, не хочу применшувати рівень «Шахтаря», за цим критерієм не наближаються.
Найголовніше: ми абсолютно не захищаємо ті вимоги ультрас, які ставлять їх самих вище норм регламенту, вище футболістів, клубів, федерації, органів правопорядку, а головне – безпеки людей на стадіонах. Ми також виявляємо солідарність з думками Олександра Севідова, осудливими теза радикалів з числа фанатів: «Ці приїхали сюди». Значить, донецькі клуби чужі? А як же гасло «Єдина країна»?»
Однак ми проти зміщення акцентів в ефірі, проти чергового пошуку відьом, котрі давно вже «призначені». І всі наведені начебто дрібні перетяжки «за» і «проти» – просто цеглинки в такий вибудуваної піраміді нарощування нового «конфлікту інтересів».
І як би ретельно не будувалася піраміда, найчастіше в її конструкції знайдеться деталь, саморазрушающая подібну вежу. В ролі такої деталі в цьому випуску «ВФ» без згоди її творців виступив «правдоруб». У полеміці в студії Віктор Вацко підтвердив нашу тезу, що зазвичай на НТК імені Баннікова народу мало. Йому у звичній для себе безапеляційній формі заперечив Віктор Леоненко: ні, він знає, на якому матчі там був кворум! На якому? Коли там грала команда… прокуратури! Здається, єдина команда, в якій він був головним тренером. Від такого креативу Севідов трохи впав у ступор…
Подібним сміховинним порівнянням значущості і, відповідно, ажіотажу навколо матчів ½ фіналу Кубка України і… аматорських команд прокуратур «правдоруб»в очах серйозних і неупереджених глядачів мимоволі зруйнував скрупульозно воздвигаемую конструкцію «нагородження винних і пошуку невинних».
25-й кадр
Словосполучення «25-й кадр» давно і міцно увійшло в наш лексикон і означає умисне прихований тиск на підсвідомість аудиторії. Хоч науково це не доведено, але методика впливу через 25-й кадр базується на тому, що зір здатне розрізняти рух кіноплівки зі швидкістю 24 кадру в секунду. Але якщо «по-тихому» вставити 25-й кадр, який показується менш ніж 1/24 секунди, то зображення на ньому потрапить в підсвідомість, минаючи свідомість. Після необхідного роз’яснення по суті.
Велике місце в «ВФ» зайняв розповідь про нібито договірних матчах ФК «Миколаїв»та інших команд нижчих ліг України спеціально під зроблені ставки в тоталізаторах. «Плюси» присвятили цьому цільний випуск свого нового продукту «Гра без правил», яку вже прикрасив «ілюстрацією» такого явища прикладом нашої «вишки» – матчем «Чорноморець» – «Олімпік». Матчем, правда, не офіційним, а товариським, тренувальним на базі «моряків» в Совіньоні.
Слово «нібито» зовсім не випадково. Я зовсім не запевняю, що ці «шпильчасті договорняки» – вигадка, просто, продовжую наполягати на тезі своїх попередніх статей – треба все доводити.
І в «Грі без правил», і в студії «ВФ» згадувалися реальні розкручування цих договорняків в Польщі та Італії – знаменитий «Моджігейт». І правильно Віктор Вацко розставив акценти, що без втручання державних органів – прокуратури, МВС та ін. – це справа непідйомна. У самому справі, адже ні комітети ФФУ, ні її керівництво не мають ніяких прав ні на допити підозрюваних, ні на «прослушку» телефонних розмов та інші оператитвно-слідчі заходи.
Все це вислухавши, ведучий програми Олександр Денисов… знову сконцентрував увагу глядачів на голові Комітету ФФУ з етики та чесної гри В. Кочетове: «Ну, послухаємо, що скаже нам начальник транспортного цеху» (закреслено), новий варіант: «Ну, подивимося, як виведе на білий світ це темне діло наш голова комітету».
Ніби й не було до цього розмови про роль державних органів. Зрозуміло, що саме федерація, її комітети повинні ініціювати максимальне співробітництво зі структурами держави, наділеними відповідними повноваженнями. Але по побаченому на екрані, склалося враження, що якщо це і цікавить творців, то в другу чергу. Зараз же цікавіше «полювання». Перша мета відома – президент ФФУ. Все ясніше позначається і наступна – Кочетов.
Ось маленький фрагмент з матеріалу по темі. Навіть не фрагмент, а короткий план. Ну, здавалося б, який фінт в тому, що в міркуваннях про «зроблених» результати матчів українських команд нижчих ліг і після всіх розмов без жодного коментаря короткий, але достатній час, щоб ясно розгледіти на екрані «ВФ» показуються сам Кочетов та главред «Футбол» Артем Франков. Чи Не натяк, мовляв, від вас залежить двох честь і етика українського футболу?
Дозволю собі «режисерську інновацію в композицію» цього плану на майбутнє. Пропоную пану Кочетову: Ігор Николавевич, запрошуйте надалі сидіти поруч з собою такого члена комітету, як і Франків, шеф-редактора цієї телепередачі Володимира Крамара, який сидів навпроти. Нічого поганого про Володю не хочу сказати, просто цікаво, чи будуть подібні кадри з таким новим дійовою особою повторюватися в ефірі «підшефної» програми?
P. S. Без всякої іронії, мене вже насторожують показники перегляду «ВФ» наживо. 39 тисяч глядачів – рекорд, не потрібний ні самій програмі, ні футболу в цілому.
«ПФ». Телеканал «2+2». Аудиторія 20-50+. Частка – 4,76%. Кількість глядачів – 572 тис.
«ВФ». «Футбол-1». Аудиторія 20-50+. Частка – 0,32%. Кількість глядачів – 39 тис.
«Україна». Аудиторія 20-50+. Частка – 5,14%. Кількість глядачів – 263 тис.
