Після результативної нічиєї «Металіста» і «Волині» (3:3) Ігор Рахаєв і Віталій Кварцяний були вражені грою своїх підопічних. Усі прес-конференції після поєдинків 23-го туру. МЕТАЛІСТ – ВОЛИНЬ – 3:3
Ігор РАХАЄВ, головний тренер «Металіста»:
– Для глядача сьогодні була хороша гра. Для нас вона була валідольна. Тим не менш, така кількість помилок сьогодні в центральній зоні – неприпустимо для команди, яка йде у верхній частині турнірної таблиці. Такі помилки не піддаються логіці. Як було раніше у нас приказка: покажи своїх півзахисників, я скажу, яка в тебе команда. Сьогодні рахунок 3:3 – хороший рахунок для нас.
– Всі три м’ячі схожі і були забиті з воротарської зони… Оборона, воротар – хто винен у пропущених голах?
– У пропущених голах винна вся команда, в першу чергу. Починається відбір, півзахисники не втримали своїх опонентів, і давали їм можливість атакувати без будь-якого опору. Повернемося до того, що півзахисники не відпрацювали сьогодні в захисті. На атаку – місцями так, але не на оборону. Звинувачувати тільки оборону не можна.
Віталій КВАРЦЯНИЙ, головний тренер «Волині»:
– Чи задоволені ви результатом матчу?
– Ні
– Ваша команда була попереду, але вам не вдалося перемогти. У чому вбачаєте основні причини цього?
– Я з першої хвилини подумав, що матч буде товариським. І головний тренер нічого не знає, це мене дивує. Я живу з командою одним життям. Я знаю проблеми і всі ситуації. Я думаю, що я не обдурив жодного футболіста, можливо, когось. Їх були тисячі в моїй кар’єрі. Я всіх позитивно згадую. Кожного гравця пам’ятаю, історію, біографію.
Сьогодні футболісти грали в якийсь свій окремий футбол, який я не знаю. Мені сподобалася гра більш агресивна, більш динамічна, а не така – «парк культури», який сьогодні зробили дві команди. Я не можу зрозуміти, може воно вийшло так саме по собі. Але чомусь мені прийшла така думка з першої хвилини. Я не зрозумів, чому вони пішки катали м’яч, як бразильські ветерани. Ось так я можу сказати.
– Заміни, які ви робили, були розраховані більше на атаку?
– Мемешеву я сказав, що якщо він не буде йти вперед, як Какабидзе, Кобахідзе або Кікабідзе – пісню хай співає, – зіграє тому, то піде на лавку. А ми будемо грати вдесятьох. Він і побіг вперед і зробив дві подачі.
Я захисників попередив, що треба бути сконцентрованими, уважними. Шусту сказав, але він, мабуть, вирішив залишити мої слова без уваги. Але це вже на його совісті.
– До нападу у вас не повинно бути претензій?
– Нападники? Вся команда грала у щось незрозуміле для мене. Головний тренер повинен щось знати, а не здогадуватися.
– Після матчу ви говорили, що дозвольте команді все. Що після цього матчу? Штраф? Покарання?
– Давайте по грі. По грі все? Дуже добре. Бажаю успіхів!
МЕТАЛУРГ Д – ДИНАМО – 0:6
Сергій РЕБРОВ, головний тренер «Динамо»:
– Думаю, що, перш за все, треба привітати всіх з великим святом, який насправді є дуже важливим для нашого народу. Ми повинні шанувати свою історію. У другу чергу скажу слова подяки нашим уболівальникам, які сьогодні прийшли на стадіон і підтримали нас. Ну а що стосується гри, то, вважаю, ми сьогодні заслужено перемогли і здобули важливі три очки.
– Як ви розглядаєте воротарську позицію в «Динамо» з прицілом на наступний сезон і на найближче майбутнє?
– У київському «Динамо» завжди були хороші воротарі. Зараз я впевнений як у Шовковському, так і тих воротарів, які не потрапляють зараз в основний склад – всі наші голкіпери працюють, і у всіх них є майбутнє.
– Чому Ярмоленко вирішив передати право виконати пенальті Риболовлі? Адже він міг зробити хет-трик?
– Напевно, зіграло значення та обставина, що Сергій в цьому епізоді зробив дуже гарну передачу. Це нормальна ситуація. Я знаю рівень амбіцій Андрія, і те, що, незважаючи на це, він віддав м’яч Риболовлі, зайвий раз показує, що Ярмоленко – командний гравець.
– За рахунку 6:0 і 0:0 ваші емоції були ідентичними. Як ви і ваша команда знаходите мотивацію, щоб продовжувати діяти активно при настільки великому рахунку на табло?
– Вчорашній матч «Шахтаря» проти «Говерли» наочно показав, що навіть за рахунку 3:0 рано ще про щось говорити. Футболісти повинні розуміти: якщо забивши кілька голів, ми зануримося на індивідуальну гру, то може статися непоправне. Крім того, навіть при рахунку 6:0 важливо зіграти на нуль для впевненості на наступні ігри.
– Якби у вас був вибір, кому б ви віддали перевагу щодо другого місця: «Дніпру» або «Шахтарю»? Яка з цих команд, на ваш погляд, більшою мірою заслуговує срібних медалей?
– Слава Богу, такі питання я не вирішую. Але я радий, що в кінці чемпіонату ми з вами можемо обговорювати питання інтриги щодо розподілу призових місць. Правда, при цьому абсолютно не розумію, чому ви так ставите питання, наче ми вже виграли чемпіонат – перше місце ми собі ще не забезпечили. Нас чекає важлива гра з «Дніпром», вона, впевнений, буде дуже цікавою. Сподіваюся, буде повний стадіон, який підтримає нашу команду.
Володимир П’ЯТЕНКО, головний тренер «Металурга»:
– Звичайно, рахунок сьогодні розгромний. Але вважаю, що на гру з «Динамо» ми вибрали правильну тактику: прагнули пресингувати суперника, грати активно, не давати динамівцям розбігтися, тому що вони володіють високою індивідуальною швидкістю. Так і командна швидкість у «Динамо» теж на високому рівні.
І скажу, що в принципі, у нас виходило реалізовувати таку тактику. Єдине, що у нас не вийшло – так це перехід з оборони в атаку. У таких ситуаціях необхідно було грати вперед, потрібні були агресія і швидкість в атаці, інакше «Динамо» не обіграти. Налаштовувалися на все це, але, на жаль, наші футболісти дуже часто грали тому після відбору м’яча. При цьому ще й дитячі помилки допускали. Тому й такий великий рахунок. По суті, чотири голи з шести ми самі собі привезли. Не кажучи вже про те, що була ще пара аналогічних ж моментів, в яких «Динамо» нас відверто пробачив…
– У якому складі «Металург» увійде в наступний сезон?
– З цим поки є невизначеність. У багатьох наших футболістів завершуються контракти. Аналогічна ситуація з орендованих гравців. Так що важко сказати, в якому стані ми увійдемо в наступний сезон. Але наші керівники обіцяють зберегти команду, обіцяють погасити борги, розрахуватися. Віримо, сподіваємося, чекаємо, але впевненості в чомусь поки немає.
– Якщо б матч з «Динамо» проходив на «Оболонь Арені», вашої команди було б простіше?
– Грати з «Динамо» на «Олімпійському» особливо важко. Адже ми маємо справу з тактично грамотною і швидкою командою. «Оболонь Арена» цього сезону стала для нас майже домашнім стадіоном, і там у нас було б більше шансів у поєдинку з «Динамо». Але обставини виявилися вище нас.
– А чому так вийшло? Чому матч у результаті відбувся на «Олімпійському»?
– Я не буду це коментувати. Повторюся: так склалися обставини.
ДНІПРО – ЗОРЯ – 0:2
Мирон МАРКЕВИЧ, головний тренер «Дніпра»:
– В черговий раз «Дніпро» не зміг упоратися з «Зарей2. Що сталося на цей раз? Чи це просто містика якась?
– Був експериментальний склад. У нас не було можливості поставити тих захисників, які грали з «Наполі», ми не могли ризикувати. Дуглас зараз не в дуже хорошому стані. По-друге, «Зоря» – організована команда, сильна, грає одним складом. Можна було поставити сьогодні всіх основних, і, можливо, був би інший результат, і виграли сьогодні. Але ми переглянули наш найближчий резерв, і ви самі бачили, як вони зіграли. Тут нічого дивного немає.
– Після сьогоднішньої поразки ви сконцентруєтеся на інших турнірах?
– Що футболісти, тренери вже думками на грі з «Наполі». Як би я не налаштовував футболістів, всі хочуть зіграти цей матч, всі хочуть поберегти себе і нікуди не подітися від цього. У четвер буде основна гра. Потрібно буде виходити, показати свої найкращі якості. Я б не хотів перед цим матчем щось нагнітати, бо ще гірше буде. Ясно, що «Наполі» серйозний клуб, але будемо шукати шанс.
– Згодні, що сьогодні «Дніпру», крім суперника, ще й суддя, і була зрозуміла зацікавленість ще іншої команди на результат матчу?
– Ми нічого з цим не зробимо. Ви ж це розумієте? Хоча я з вами згоден. Я не хочу порівнянь, але «Дніпро» повинен був стати чемпіоном в минулому році, але не став. Ви знаєте, що зробили в позаминулому чемпіонаті з «Металістом», який теж повинен був стати чемпіоном. З нас тоді зробили клоунів. Нас опустили, і сказали, не дай Бог голову підніміть. Може бути, як то черга дійде і до футболу, що їм і почнуть займатися серйозно? Хоча я розумію, що в країні зараз не до футболу. Ніг я у футболі вже 30 років і так далі тривати не може. Потрібно щось робити.
– Який стан Шахова, і це поразка в психологічному плані не позначиться на команді перед грою з «Наполі»?
– Я сподіваюся, що ні. Після гри я заспокоїв хлопців. Сподіваюся, що буде інша ситуація, а не так як сьогодні. Шахова сьогодні спробували – начебто нормально, але він пропустив чотири дні. Звичайно, ми будемо його готувати на заміну, сподіваюся, що він за ці три дні підійде. Збираємо всіх, хто є живий.
– Ви знаєте, що всі квитки на матч «Дніпро» – «Наполі» продані?
– Дай Бог.
– У Селезньова нічого страшного не сталося? Йому надавали допомогу.
– Ні, нічого страшного.
Юрій ВЕРНИДУБ, головний тренер «Зорі»:
– Перш за все, вітаю всіх з великим святом – святом Перемоги. Все одно це велике свято. Думаю, у багатьох діди і прадіди боролися за те, щоб ми жили в мирі і злагоді. Поки це не виходить – наші братися не дають. Але сподіваюся, що розум візьме гору.
По грі скажу, що, звичайно, ми розуміли, з ким граємо. Я прекрасно розумію, як «Дніпру» важко грати на три фронти. Розумію і головного тренера, що потрібно проводити ротацію. Був досягнутий позитивний результат в Італії, і я уявляю, що чекає хлопців у четвер, як вони хочуть зіграти. Розумів, що буде і ротація, і втома з боку «Дніпра». Нам набагато легше – ми працюємо в спокійному режимі в тижневому циклі. Хоча з такою командою завжди важко грати. Вважаю, гра була рівною, але у нас в першому таймі були моменти, які ми використовували. У другому таймі було вже простіше грати від оборони на контратаках, що ми і робили. Ми могли забити ще, якщо б використовували моменти, міг і «Дніпро» забити. Але строго, добре, надійно зіграли в обороні, за що я вдячний всім хлопцям. Нам ці три очки дуже потрібні для подальшої боротьби за право зіграти в Лізі Європи. Залишилися три гри, але, хоча ми їх будемо грати в Запоріжжі, з тими суперниками ще важче грати, ніж з «Дніпром».
Бажаю «Дніпру» одного – потрапити у фінал і виграти Кубок УЄФА. Від серця бажаю, вірю в це. Знаю, як хлопці налаштовані, знаю тренера Мирона Богдановича, при якому я почав працювати помічником тренера в запорізькому «Металурзі». Він мене, як кажуть, підтягнув, за що йому величезне спасибі і низький уклін. Всією командою будемо вболівати за «Дніпро»!
ГОВЕРЛА – ШАХТАР – 3:7
Мірча ЛУЧЕСКУ, головний тренер «Шахтаря»:
– Дуже видовищна гра, все-таки десять м’ячів було забито. Задоволені тим, що перемогли. Господарі, напевно, теж задоволені, що забили «Шахтарю» тричі. Напевно поєдинок сподобався і глядачам. Ну а я незадоволений тим, що команда розслабилася в один з моментів. Дуже легко забили три м’ячі, але потім настала розслабленість, яка призвела до того, що знову ж легко пропустили три м’ячі. На щастя, пішла хороша реакція, оформили ще чотири голи. За це команда заслуговує привітань.
Хочу відзначити Коваленко в сьогоднішній зустрічі. Вітаю його з хорошою грою! Давно хотів, щоб він дебютував. Віктор заслужив це своєю роботою. Вважаю його дуже перспективним футболістом для нашого клубу. Він може закріпитися в «Шахтарі». Всі якості для цього у нього є.
В’ячеслав ГРОЗНИЙ, головний тренер «Говерли»:
– По-перше, хочу привітати всіх з днем перемоги над нацизмом. Якщо б цього не було, ми б сьогодні не грали в футбол. Хочу подякувати всім,хто причетний до цього. Це однозначно значно більш важливий аспект у житті, ніж футбол.
А те що ви сказали «веселий футбол»? Ну, для вас він веселий. Для мене – ні.
Коли команда грає дисципліновано, як домовляємося, це одне. А коли починають грати авантюрно.. Як можна допускати елементарні помилки. На першій хвилині Гладкий забив з-під гравця, який за нього відповідав.
При рахунку 3:3 я не розумію, як команда почала грати в обороні. Справа не в рахунку. «Шахтар» сильніше нас», – сказав Грозний.
КАРПАТИ – ЧОРНОМОРЕЦЬ – 2:0
Ігор ЙОВІЧЕВІЧ, в. о. головного тренера «Карпат»:
– Відчуваю сьогодні себе щасливим, гордим за свою команду, за її працездатність і виконання задуманих планів та ідей. Очікували дуже серйозного для нас поєдинку. Важка гра, де «Чорноморець» дуже насичено і компактно грав в обороні. Тому нам десь забракло простору для створення моментів, особливо в першому таймі. Після перерви наша команда додала в швидкості, і з’єднання явилися дірки між лініями суперника. Тому краще для вболівальників виглядав другий тайм. У таких матчах стандартні положення мають дуже важливі значення.
Ці три очки дають нам дуже багато відповідей. Мається на увазі, що поразка від «Іллічівця» була просто випадковість. Можливо, в українському футболі це звучить «відмазкою», що поле погане, і мене багато друзів за це критикувало, але я відчував, що у Дніпропетровську не можна грати у футбол. Сьогодні вийшла зовсім інша картина, м’яч котився швидко-швидко, і ми завдавали з кожною хвилиною. Радій за команду, наскільки важким для неї є теперішнє турнірне становище.
– На тренуваннях часто є змагання, хто частіше влучить у штанги. Чи є таке в матчах?
– Це трохи фарт. Треба було сьогодні виграти матч. Моя команда сьогодні виглядала зі спортивною злістю і з кожною хвилиною завдавали. Ті, що заплановано було – вийшло, і це мене тішить, як тренера.
– Що Ви сказали своїм гравцям у перерві?
– Матч з «Іллічівцем» вплинув на впевненість команди. Цей тиждень був дуже специфічним. Хочу подякувати керівництву клубу, яке дуже компактно підтримує команду. У іншому таймі «Чорноморець» давши нам простір, який ми вміємо використовувати.
Олександр БАБИЧ, головний тренер «Чорноморця»:
– Хочу привітати «Карпати» з перемогою. Якщо бути об’єктивним, у другому таймі господарі створили достатньо небезпечних моментів біля наших воріт. Звичайно, гру «Карпат» посилили їх заміни. Що стосується гри, то ми доцільно віддали ініціативу «Карпатам», які люблять контролювати м’яч, але організація нашої гри складалася до хвилини 70-ї, після чого стала позначатися втома, допускалися помилки, не вистачало підстраховки. З цих матчів ми робимо висновки, та розуміємо, що повинні набити досить шишок, щоб щось у нас вийшло. У нас сьогодні знову був дебютант Прем’єр-ліги – Щетинін, 1997 року хлопчик. Сьогоднішня гра показала, що нам не вистачає, перш за все, хороших атакувальних дій.
– Дорікали Мартищука за другий пропущений гол?
– Якщо воротар помиляється, центральний захисник, то ця помилка гольова. Так пропустили другий гол, можна сказати, що це був контрольний постріл, але Юра і виручав. Хотів вибити сильно м’яч, але треба було зіграти надійніше.
– У другому таймі «Карпати» додали, або «Чорноморець» трохи зменшив?
– Моменти «Карпат» створювалися за рахунок флангових передач. Ми не намагалися низько сідати в оборону, а десь у центрі поля перестали швидко перебудовуватися. В цілому, ми розуміємо, що сьогодні свято у Львові. Ми теж намагаємося зіграти в своєму місті і при своїх глядачах.
ВОРСКЛА – ОЛІМПІК – 3:1
Василь САЧКО, головний тренер «Ворскли»:
– По-перше, я хочу привітати всіх зі святом. Мій дід воював, я радий і гордий за нього і за тих людей, які поклали життя для нашого майбутнього. Я хотів би, і, дай Бог, щоб так і було, щоб був мир на сьогоднішній день на нашій землі, в нашій країні. Цього всі хочуть.
Що стосується гри, гра, в принципі, була зроблена в першому таймі. Ми пропустили безглуздий гол. Ми готувалися… У роздягальні, дивлячись в очі хлопців, я бачив, що сьогодні вони супернастроены. Вони не могли сьогодні програти цю гру. Вийшли – створювали моменти. Пропустили м’яч – видно, це м’яч підбадьорив їх, і забили три м’ячі. По першому тайму взагалі ніяких претензій немає. Хлопці старалися, вони створили достатньо моментів. Другим таймом ми не можемо похвалитися, але питання не стояло, щоб ми оборонялися, просили хлопців, щоб далі продовжували атакувати, створювати моменти, забивати ще. Але, на жаль, не можна провести всю гру на одному диханні. Хлопці, мабуть, трошки заспокоїлися, їх влаштовувало те, що відбувається на полі, і довели матч до перемоги. Тож, вітаємо всіх вболівальників «Ворскли» з цією перемогою, дай Бог, ми будемо працювати далі і готуватися до наступних ігор.
– Продовжуйте в тому ж дусі!
– Безумовно, як ви скажете, так і буде.
– Ні для кого не секрет, що у президента «Ворскли» Костянтин Жеваго зараз великі матеріальні труднощі. Чи позначається це на команді, зокрема, на тренерському штабі, ну, і на гравцях?
– Звідки у вас така інформація, що у нього великі труднощі?
– Телебачення, радіо…
– Ви тільки про погане, а є і хороші моменти. Він не звітує перед нами, які у нього труднощі або їх немає. Я не можу відповідати за почесного президента, але що стосується команди, він виконує всі ті зобов’язання, які є перед командою. Я на минулій прес-конференції говорив, мені ставили запитання: «не Можна похвалитися тим, що у нас все ідеально». У нас немає заборгованостей, у нас є затримки. Затримки по зарплаті дійсно є, я не можу обманювати. Але зараз проблеми у всіх, у всіх командах. І тому на щось скаржитися ми не будемо, ми з хлопцями на цю тему говорили, що вони з розумінням до цього ставляться. Ми віримо слова почесного президента, і він обіцяв закрити всі питання, і всі заборгованості, які стоять перед командою. Тому, сумніватися у мене немає доказів, або робити якісь там заяви про те, що у нас щось не так. У нас дружний, здоровий колектив, у нас в команді сопливщиков і скигліїв ні, і за це спасибі команді.
Громов до останнього моменту було питання щодо його участі у цій грі. Була мікротравма, але лікарі зробили все можливе для того, щоб він вийшов у сьогоднішній грі. Я радий, що він вийшов, він здійснив чоловічий вчинок, можна так сказати. Він вийшов, був корисний, ми задоволені його діями, заробив пенальті, був активний. Але рецидив травми дав про себе знати, і зараз важко про щось говорити, але ми сподіваємося, що до наступної гри він відновиться.
Що стосується Янузі – є проблеми, він зараз працює за індивідуальним завданням під наглядом нашого тренера з фізпідготовки, і найближчим часом ми сподіваємося, що він теж почне працювати в загальній групі.
Роман САНЖАР, головний тренер «Олімпіка»:
– Перед завтрашньою грою випали з-за травм Дмитро Гришко та Заура Махарадзе. Це і є для нас найбільша проблема.
А так, всі хлопці стараються на тренуваннях, рвуться в бій. Нас до Полтави приїхало небагато, заявка у нас на матч буде неповна. Але, нічого страшного в цьому немає.
Ті хлопці, які є, повинні завтра вийти на футбольне поле і максимально викластися, як кажуть, відпахати на повну котушку, щоб домогтися позитивного результату.
Коли ми грали з «Ворсклою» на Кубок України у них на той момент було не краще становище, але полтавці знайшли в собі сили, потім перемогли в ряді матчів, набули впевненості і знову повернулися в боротьбу за путівку в Лігу Європи.
А сьогодні у полтавчан хороший психологічний стан і це спонукає нас не розслаблятися. Ми не повинні згадувати минулий матч, який ми виграли. А бути готовими до того, що завтрашня гра в рамках чемпіонату буде відрізнятися від тієї кубкової, в якій, повторюся, ми вийшли переможцями. З розумінням всього цього потрібно і поставитися до майбутньої гри. Дуже відповідально.
Хотів би побачити справжній колектив, команду. Є велике бажання перемогти, яке має виражатися в концентрації та організації дій, виконання тієї установки, яка буде на гру».
МЕТАЛУРГ З – ІЛЛІЧІВЕЦЬ – 2:0
Анатолій ЧАНЦЕВ, головний тренер запорізького «Металурга»:
– Спочатку хочеться сказати слова подяки нашим ветеранам і всім тим, хто брав участь у тій страшній війні. Вітаю їх з Великою Перемогою! Бажаю їм здоров’я і всього найкращого. Другий важливий момент – це 80-річчя нашого клубу. Нам сьогодні вдалося подарувати нашим вболівальникам і всьому місту, всім тим, хто вболіває за «Металург», подарунок.
Що стосується гри, то наша команда продемонструвала змістовний, атакуючий футбол, особливо в першому таймі. Цього я дуже радий. У другому таймі гра була вже не такою гострою. Хоча ми в перерві і говорили про те, щоб ні в якому разі не грали на утримання рахунку. Дії хлопців були скутими. Було видно, що вони переживали, і думали про те, щоб не пропустити. Але, на щастя, все закінчилося добре, забили другий гол. Думаю, варто відзначити той момент, коли в першому таймі був 11-метровий, і Іван Матяж не забив. Звичайно, було б невідомо, як склалася б гра, якби забив «Іллічівець». У цьому моменті нам пощастило.
– Наприкінці першого тайму зміщення Кулача на лівий фланг завершилося голом. На початку першого тайму Кулач також був помітний на лівому фланзі…
– Вас цікавить, чому так? Була установка на швидкий гол? Будь-яка команда, будь-який тренер хотів би, щоб так відбувалося. У нас сьогодні акцент був на гострі передачі, на атакуючі дії, на швидкі атаки. А те, що Кулач змінювався флангами з партнерами, це нормальне явище. Це ми завжди практикуємо.
– В одному з останніх матчів Платон забив у північні ворота, а сьогодні у південні. Який гол більше сподобався?
– Нам всі голи дороги. Це наслідок гри всієї команди. Але сьогодні Платон продемонстрував індивідуальну майстерність. Прийняв м’яч на груди, розвернувся і вразив ворота. Це було здорово. Краса? Футбол і красивими голами. Тому, те, що сьогодні забили Цуріков і Платон – це здорово. Але зазначу, що на полі грає вся команда.
– Чому ми сьогодні не побачили на полі Дмитра Льопу?
– Вчора в кінці тренування, коли ми відпрацьовували стандарти, Дмитро відчув різкий біль під колінним суглобом. Тому, на жаль, його сьогодні не було. Хоча з іншого боку ми змогли перевірити інших хлопців.
– До наступної гри він буде готовий?
– Важко сказати, тому що лікарі вже почали його активне лікування і відновлення. Будуть продовжувати лікувати і сьогодні, і завтра. Завтра ми знову збираємося, у нас не буде вихідних. В п’ятницю ми вже граємо. Так що, готуємося до «Чорноморцю».
– В кінці матчу здалося, що ви вже хотіли міняти Старцева. З ним сталося щось серйозне?
– У перерві Старців сказав, що відчув біль у правому колінному суглобі. Я також звернув увагу, що він все м’ячі почав вибивати лівою ногою. Подумав, що він куражиться. Але пізніше він мені сказав, що це з-за болю в правій нозі, що можливо він не зможе провести матч до кінця. Тому наш другий воротар Максим Бабійчук активно розминався і був готовий вийти в будь-яку секунду. Але на щастя Старців зумів провести матч до кінця.
Можливо, що свій виїзний матч проти «Чорноморця» «Металург» проведе вдома?
– Я не знаю про це. Зараз стан справ такий, що «Чорноморцю» забороняють проводити свої матчі в Одесі. А де вони будуть грати, це вже їх рішення. Де вони вирішать, там і будемо грати. Але швидше за все ми будемо грати в Києві.
Микола ПАВЛОВ, головний тренер маріупольського «Іллічівця»:
– Як вам працюється з футболістами, які, на думку Йожефа Сабо, не відповідають рівню Прем’єр-ліги?
– Так склалася моя кар’єра, що команди з якими я працюю більше програють, ніж виграють. Зате в тій команді, яку я приймаю, в якій кажуть, що взагалі немає нормальних футболістів, відразу видно результат роботи. Сьогодні я не маю претензії до своїм футболістам за змістом гри. По результату, звичайно, прикро. Коли не забиваєш майже стовідсоткові моменти, то, звичайно, щось пропустиш. Ті голи, які забили наші суперники, вони будуть одними з кращих в цьому турі. А те, що у нас постійно кадрові проблеми… Сергій Яворський повернувся в лад, але ми його вирішили поберегти, зате травму отримав Іван Матяж. Доводилося перебудовуватися. Не повернулися ще в дію ні Мандзюк, ні Мішньов. Труднощі нас роблять сильнішими. Ми навесні, окрім «Динамо» і «Шахтаря» сильно по грі не устпупили. Очок заробили в два з половиною рази більше, ніж в першій частині сезону.
– Сьогодні ви не забили пенальті. Матяж – штатний пенальтист команди?
– Я ніколи в житті не призначаю пенальтиста на гру. Я в свій час, коли був футболістом теж два-три рази бив пенальті і знаю. що це таке. Коли б’ють пенальті за рахунку 0:0, то людина бере відповідальність на себе. Не кожен може це зробити. Матяж при своїх глядачах взявся пробивати, це говорить про те, що він сильна людина. А те що він не забив – не забиває навіть Марадона.
– Яку знаходите для себе мотивацію, адже ви вже вирішили покинути команду?
– Це ж робота. Ми повинні працювати. У мене хороший тренерський штаб, хороші помічники, які в разі чого виконають ту роботу, яку я не зможу зробити. У нас є колектив, який все робить. Я цей тиждень писав звіти, виправдовувався, що я роблю не так. Думав, що мене і скажуть, чому я так себе веду, але мене до цих пір ніхто нікуди не викликає. Після 15-го числа я змушений буду зробити якусь офіційну заяву. А може мені зроблять таку пропозицію, від якого я не зможу відмовитися? Я на це сподіваюся.
