Заказуха. Як кожна заказуха, якщо навіть у ній наведені беззаперечні реальні факти – вона смердить сама по собі. Оскільки жодна заказуха не може бути чистою. Оскільки всі заказухи тачаються брудними руками. Блогер Анатом («Динамоманія», 11 травня 2015 р.)Я не збирався писати про 4-му випуску «Гри без правил», т. к. він повторює всі огріхи саме в професії журналіста (справа зовсім не в позиції авторів), на яких я вже наголошував у своїх статтях про попередніх випусках «шедевра», а повторюватися не хочу. Але, почитавши відгук такого серйозного й авторитетного блогера як Анатом, а потім, почитавши розгорнулася дискусію в соціальній мережі, де учасниками і «лайкерами» були якраз журналісти, вирішив, що не можу пройти повз з принципу. Поїхали…
«ПРЕЗУМЦІЯ ПРОВИНИ» У ФУТБОЛЬНОМУ ТБ
«Улюблені герої» диванних прогресистів і революціонерів в інтернеті – Яценюк і Аваков – підготували законопроект у ВР про зміни у Правилах дорожнього руху, де суть нововведень зводиться до заміни презумпції невинуватості водіїв на презумпцію їх вини. Простіше: тебе зупинять, покарають за повною програмою, а лише потім ти можеш заперечувати, виправдовуватися і т. д. Наш дорогий прем’єр (ну, дуже нам дорогою!!!) навіть пішов на відверту брехню, мовляв, у Конституції презумпція невинності відноситься тільки до Карного права і не стосується Адміністративного. Коротше, даішник завжди правий! Повторюю, він докотився до брехні, т. к. своїм рішенням від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпциях.
До чого це стосовно програми «Гра без правил»? Там з випуску у випуск слідують «принципом Яценюка-Авакова» наше діло звинуватити, твоя справа виправдовуватися. У дискусію з журналістом Романом Бебехом «2+2» вступив Сергій Васильєв, який виклав свою чітку позицію про бездоказовість, про підміну фактажу суб’єктивними оцінними судженнями і т. д. Не бачу необхідності повторювати тези колеги, зверну увагу на інше.
ТУТ ГРАЄМО, ТУТ ОСЕЛЕДЕЦЬ ЗАГОРТАЄМО
Програма хвацько почалася заклинанням, що КДК перевищив свої повноваження, анулювавши дискваліфікацію Ярмоленко і давши Безотосному два матчі «для відпочинку». Тут важливі наступні моменти:
– Голова КДК ФФУ Денис Манів ще до цього ефіру розгорнуто відповів на всі питання і щодо ситуації з Ярмоленка і з іншим.
Зокрема, торкаючись моменту з Ярмоленко, він підкреслив: «найголовніше – був рапорт арбітра (Ст. Швецова), тому ми не оцінювали обставини, які, скажімо, не підлягали доказуванню. Тобто всі професійні люди, які були учасниками цього процесу, визнали факт того, що симуляції не було». Так само він (потім!) висвітлив позицію КДК і в інших моментах. «Гра без правил» краще не помітити аргументів Манива, а з сарказмом гуляла власною інтерпретацією ст. 51 і 60 Дисциплінарних правил».
– Аналогічно спостерігалася «хвилина мовчання», як зазначають інтернетники, коли «Грі» не завадило б пригадати, як той же дисциплінарний орган свого часу скасував картку футболісту «Дніпра» Сергія Кравченка. Бачити весь «пар» пішов на Ярмоленка…
ПРО ЩО МИ ПІСНІ СПІВАЄМО?
Суто футбольний момент займає приблизно 4,5 хвилини з 20 ефірних. Далі «розвінчується» сам Денис Манів. Я з ним не знайомий, тож ніяких особистих висновків не можу робити. Але Сергій Васильєв вже виразно охарактеризував претензії «Грі» саме по журналістиці. У самому справі, якщо все так протизаконно (може бути, а може й ні), то чому господа обвинувачі з Одеси не звернулися в прокуратуру, суди? Ага, розумію, наші суди неправедні. Як свідчить професор Наталія Семенченко в своїй новій (2015 рік видання) книзі «Корупція», суддям не довіряє більше 80% українців. І я не довіряю. Але нічого ефективніше ще не придумали. Чи вважати будь, кинуте з ефіру звинувачення фактом?
«А ЧИМ ВИ ЗАЙМАЛИСЯ ДО 1917 РОКУ?»
Таким чекістським вопросиком більшовики шукали «бліх», щоб потім особисто карати або милувати. І чим тут від них відрізняється «Гра без правил»?
Маленька, але дуже характерна деталь. Я ніколи не був прихильником регіоналів, що видно з багатьох колишніх моїх текстів. Але при цьому, коли я не раз і не два критикував ефірні виступу Олександра Денисова за відвертий «агітпроп», мені в голову не приходило питати його, а він випадково не член цієї партії. Навіть якщо б він ним і був (я до сих пір цього не знаю і не горю бажанням знати), саме по собі це не було об’єктом для критики.
Для ясності беремо приклад «рідніше» авторам «Гри без правил». У свій час їх бос Олександр Ткаченко працював прес-секретарем Ющенка. Рейтинг «чистих рук» в народі, самі знаєте який. Так що, Ткаченко в цьому винен? А в нього ж у біографії такий пунктик начебто є.
Це все до того, що заклинання був «членом такої-то партії» – дуже багатьма людьми сприймається як чума, як прокажені, а тут недобросовісно манипулируется як окреме обвинувачення. Так чому не звинувачувати у всіх гріхах Ст. Ст. Лобановського, який був членом КПРС? Коротше, комусь здається «верняк», а насправді дешевий маніпуляційний прийом.
Схожі претензії були пред’явлені і Сергію Васильєву, щоправда, «не до 1917 року, а до 2004 року». По-перше, такий «пошук гріхів» також маніпуляційний прийом з арсеналу «чорного PR»: не можеш відповісти контраргументом, шукай «блохи» опонента в його трудовій біографії. І не важливо, реальні ці гріхи або уявні. Я як пам’ятає ТБ України трошки раніше дати народження Романа Бебеха, хочу просто нагадати: Сергій Васильєв був у буквальному сенсі слова – родоначальником правового всеобучу на вітчизняному телебаченні. Довгі роки він робив і вів програми: «Людина і закон», «Право», «Закон є закон». Це я все тільки до одного: на відміну від молодих колег, Васильєв набагато глибше знає всі нюанси жанру «Журналістика розслідування» (Investigative journalism). Знає, зокрема, на практиці щодо моральної і юридичної відповідальності журналістів. Я це все повідомляю тільки як колега з дещо більшим досвідом: Васильєв нікого не захищає і не звинувачує. Просто він грамотно ставить питання і робить адекватні висновки.
Втім, зараз будь-який телеканал без жвавої команди Investigative journalism вже відчуває себе бідним родичем. Ось і «футболісти» вирішили не відставати. Благородний задум і актуальний. Тільки робити треба так, щоб пара не пішла в гудок.
ЧИНОВНИКИ ЯК КНИГИ В БІБЛІОТЕЦІ
Мудрий був чоловік, який сказав: «Чиновники, як книги в бібліотеці. Найпотрібніші нагорі». Ось і молоді журналісти «Гри» відразу вирішили звернутися з нарытым компроматом безпосередньо до президента ФФУ Андрій Павелко: «Ми вам даємо факти, але подивимося, як ви вийдете з ситуації». Ну, про факти чи не факти, це прокуратурі і суду вирішувати. Забавно, що безпосередньо до Павелко… хоча, я не проти. Просто в Статуті ФФУ є стаття 35, п. 15.6. Він присвячений функцій Комітету з етики та чесної гри. Зокрема, у згаданій нормі розписано, що саме цей Комітет здійснює «збір та аналіз інформації стосовно порушень моральних норм і принципів етики і чесної гри та подання зібраних матеріалів і висновків на розгляд до дисциплінарних органів колективних членів ФФУ або органів футбольного правосуддя ФФУ». Я так розумію, що, якщо дії КДК незаконні, тобто Комітет другої інстанції – Апеляційний комітет. Він і повинен вирішити, що робити далі.
В Комітет з етики і чесної гри крім Артема Франкова входять ще й головні редактори ВФ і ПФ Володимир Крамар і Володимир Звєров. Моє питання до творців: Рома Бебех, а слабО замість красивих слів про пряму лінію до керівництва спробувати за Статутом, через своїх журналістів?
ВИСНОВКИ:
– такі серйозні звинувачення на адресу Дениса Манива (стосуються нібито кримінальних правопорушень) точно вимагають вердикту не органів футбольного правосуддя. Тільки висувати їх повинні або в Іллічівську та Одесі, або самі журналісти «Гри»;
– ще один маніпуляційний хід, читається між рядків: якщо голова такий грішник, отже, і весь КДК такою ж;
– «вода камінь точить». Раз КДК новий, то хто винен? Правильно, президент ФФУ. Ну, це ми вже зрозуміли з попередніх випусків «Гри».
– видно ще маса проріх в «Грі» саме в професійному рівні журналістської риторики, але це вже іншим разом. Програма адже точно не закриється…
P. S. Почитайте «Динамо Київ від Шурика» коментарі пересічних уболівальників до позиції Сергія Васильєва. Там ще крутіше оцінюють «Гру». Я так різко намагався не писати.
