В кінці 2001 року Валерій Лобановський дав інтерв’ю UEFA.com, найкраще з якого ми згадуємо в честь 40-річчя першого тріумфу київського «Динамо» в Кубку кубків. UEFA.com: У роботі з «Динамо» ви вперше стали застосовувати науковий підхід, спеціальні тести з використанням комп’ютерів. Як ви до цього прийшли?
Валерій Лобановський: Люди часто мене запитують: «Навіщо ви перетворюєте футбол в науку? Чого ви намагаєтеся домогтися? Просто грайте, як ми завжди грали». Але справа в тому, що «грати, як ми завжди грали» більше не представляється можливим. Футбол еволюціонує кожен день, хоча і без різких стрибків. Остання революція була в 1974 році, коли збірні Нідерландів та ФРН представили концепцію тотального футболу.
UEFA.com: Ваші команди іноді критикують за невидовищний футбол? Ви не згодні з тим, що футбол повинен бути в першу чергу видовищним?
Лобановський: Видовищний футбол? Я не розумію, що це означає. Не існує працівника клубу або вболівальника, який буде задоволений поразкою своєї команди, хоча та продемонструвала видовищний футбол. Футбол – це військовий конфлікт. І у кожного з суперників одна мета – перемога.
UEFA.com: тобто видовищності ви віддаєте перевагу результат?
Лобановський: Як кажуть, хороший скульптор просто відсікає зайве. Деякі речі і деякі гравці теж зайві. Все, що не підходить під мою модель гри, – зайве. Наприклад, один із елементів гри – проходи з м’ячем. У сучасному футболі необхідність у цьому виникає вкрай рідко. Команди, що використовують цей прийом 140 разів за матч, – це погані команди. Команди, які роблять це 30 разів, є колективами екстра-класу! Той, хто діє по-іншому, швидше за все, програє.
UEFA.com: Схоже, ви дотримуєтеся жорстких принципів щодо футболу.
Лобановський: На те вони й принципи, і не дотримуватися їх було б помилково. Ці принципи безпосередньо пов’язані з розвитком футболу. Якщо я не можу реалізувати свої задумки на полі, то справа не в тому, що задуми погані, а в тому, як ми їх реалізуємо.
UEFA.com: чи Часто ви стикалися з конфліктами за час тривалої кар’єри?
Лобановський: У мене конфлікти тільки з дурнями. Не хочу мати з такими людьми нічого спільного. Уявімо, що це інтерв’ю опубліковано, і хтось напише «Лобановський – не прав». Немає проблем, робіть як вам завгодно, але головне – працюйте. Я не втомлююся пояснювати людям, що нові речі не повинні бути відразу популярними або миттєво доводити свою ефективність. Як казав один мікробіолог: все невидиме – незрозуміло, а значить – підозріло, але ми з розумінням ставимося до їх нерозуміння.
