У футболі бували випадки, коли тренер досягав високих результатів у перший же рік своєї самостійної роботи, однак приклад Сергія Реброва, мабуть, варто винести за дужки. Все-таки в минулому році він прийняв до такої міри розібране «Динамо», що, здавалося, срібні медалі чемпіонату для цієї команди є стелею…
Ми неодноразово давали оцінку того, що саме зробив молодий спеціаліст з динамівцями, яких вже на третій місяць його роботи було просто не впізнати. Мрія про золоті медалі, яких у Києві не бачили рекордних шість років, стала обростати реальними обрисами ще восени, а минулої неділі вона остаточно втілилася в життя. Через два дні після завоювання титулу, коли емоції вляглися, ми поговорили на цю та інші теми з головним тренером «біло-синіх».
– Сергій Станіславович, яке привітання у неділю стало для вас несподіваним?
– Теплих слів і повідомлень було багато, але якісь резонансні дзвінки і СМС мені не запам’яталися. Недільний вечір дійсно став великим святом для нас і наших уболівальників. Цього золота «Динамо» чекало шість років…
Важливо, що ми достроково оформили титул. Тягнули до останнього туру – нерви не витримали ні в кого (посміхається). Втім, у нас в команді ніхто і не думає про те, щоб зупинятися на досягнутому. Попереду – нові цілі, і я впевнений, що вони нам по силам.
– Ви пам’ятаєте своє перше золото чемпіонату, яке завоювали в якості футболіста? Які тоді були емоції?
– Почнемо з того, що порівнювати почуття гравця і тренера немає сенсу. Я про це не раз говорив. А що стосується мого першого чемпіонства з «Динамо», то, чесно кажучи, вже й не пам’ятаю, за яких обставин ми тоді оформили титул. У пам’яті залишилося більше спогадів про перемоги в Лізі чемпіонів, про забитих там м’ячах.
– Ви згодні років так через 20 не пам’ятати і першу тренерську перемогу в ПЛ, якщо на зміну їй прийдуть яскраві поєдинки на міжнародній арені?
– Ні, цей сезон, перше тренерське золото я точно ніколи не забуду. Пройти весь чемпіонат, не програвши жодного матчу, достроково стати переможцем – це дорогого коштує. Так, Ліга чемпіонів завжди стояла осібно, але пропоную поговорити про неї ближче до осені. Я знаю одне: свою роботу завжди потрібно виконувати чесно і правильно, і результат неодмінно прийде.
– Повернемося до поєдинку з «Дніпром», який тримав в напрузі вболівальників до останніх хвилин. Здалося, що у ваших підопічних далеко не все виходило. На команду сильно тиснуло наближення цього титулу?
– Що значить «не все виходило»? Якщо ми не забили шість голів, як у попередніх матчах, відразу кажуть, мовляв, щось не так…
«Динамо» грало проти гідного суперника, і не має значення, другий або третій склад був у «Дніпра». В таких клубах, як «Шахтар», «Дніпро» і «Динамо», ні занадто великої різниці між основними та резервними виконавцями. У Дніпропетровську вистачає кваліфікованих, досвідчених футболістів, і в неділю ми це побачили.
Так, було складно. Все-таки суперник діяв дуже організовано і дисципліновано, і я радий, що ми дотиснули команду, забили гол. Ми заслужили перемогу, і мені все одно, з яким рахунком вона здобута − 1:0 або 6:0. Навпаки, саме в таких поєдинках, коли доля гри висить на волосині до останніх хвилин, загартовується колектив. Хлопці – молодці, проявили характер.
– У чому полягає секрет Домагоя Види, який вже не перший раз забиває трофейний гол?
– Хорватський захисник дуже небезпечний при стандартах біля чужих воріт. Практично в кожному матчі у нього виникають моменти, при кутових та штрафних це наш найефективніший виконавець. У Види велике бажання бути корисним команді, він по-справжньому колективний гравець. Коли в чужій штрафній площі його хапають за майку або тримають руками, він не апелює до арбітра, а просто виривається, тікає від опіки і загрожує воротам. Ось так треба грати завжди!
– В наступну середу ваш недавній суперник виступить у фіналі Ліги Європи. Як ви оцінюєте шанси «Дніпра» у протистоянні з «Севільєю»?
– Я впевнений в одному: якщо перед зустріччю з дніпрянами хтось вважатиме себе фаворитом, то йому нічого не світить. Через це пройшли «Олімпіакос», «Аякс», «Наполі»… У Мирона Маркевича зараз дуже організована команда, яка чітко знає, за рахунок чого вона хоче добитися результату. При наявності такого високого рівня організації гри будь-якому супернику буде складно здолати «Дніпро».
– З «синіми» ви можете ще раз зустрітися в цьому сезоні…
– Ми не проти такого фіналу Кубка України, але для початку нам потрібно пройти донецький «Олімпік». У середу «Динамо» чекає зустріч з незручним супротивником.
– Після недільного свята у хлопців вистачить бажання та емоцій?
– Я на це сподіваюся. У нинішньому сезоні ми провели досить важливих поєдинків у режимі через два дні на третій, тому я впевнений, що сили футболістів буде достатньо. Та й говорити про мотивацію, по всій видимості, не доводиться. Думаю, будь-який футболіст мріє покласти медалі чемпіонату в Кубок країни. Чемпіонського титулу вболівальники «Динамо» чекали шість років, а золотого дубля вони не бачили, по-моєму, з 2007 року. Ось вам і вся мотивація.
– А на решту два тури чемпіонату важко буде налаштовувати хлопців?
– Впевнений, що ні. Адже всі добре розуміють, за який клуб вони виступають. У «Динамо» є своє обличчя, і ми нікому не дозволимо грати абияк.
– Точно не буде проблем з настроєм у ваших бомбардирів – Артема Кравця та Андрія Ярмоленка. Як нападник, який вигравав снайперську гонку, що ви порадите своїм підопічним?
– Протягом всього сезону я бачу, що в першу чергу вони думають про команду, а вже потім про свої особисті досягнення. В цьому і є головна відмітна особливість нинішнього «Динамо». У нас досить індивідуально сильних виконавців, але вони грають на колектив…
Нещодавно у Жозе Моурінью запитали, як він ставиться до того, що Еден Азар може стати найкращим футболістом англійської ліги. Наставник «Челсі» відповів, що якщо його команда не виграє чемпіонат, то для нього це не буде мати ніякого значення. Так от, «Динамо» вже забезпечила собі золоті медалі, і тепер мені б, звичайно, хотілося, щоб хтось із наших хлопців став кращим бомбардиром. Хто саме? Нехай переможе найсильніший (посміхається).
– У цьому сезоні ви не раз підносили сюрпризи, випускаючи на поле молодих виконавців. В останніх двох турах вболівальники побачать якихось нових гравців?
– Швидше за все, ми дограємо чемпіонат тієї обоймою, якій його пройшли. До того ж одразу декілька наших молодих хлопців поїхали на чемпіонат світу в Нову Зеландію. Будемо тримати за них кулаки. Найголовніше, щоб вони повернулися без травм і гідно представили Україну на такому високому рівні.
– Сергій Станіславович, зараз розмови про зміну формату чемпіонату країни як притихли, і все йде до того, що в новій першості знову буде 26 турів. Чи Не замало?
– Слід відштовхуватися від реалій сьогоднішнього дня. Розуміти, що відбувається в країні. У багатьох клубах існують більші затримки виплати зарплат, і це може призвести до того, що по ходу чемпіонату в будь-який момент той чи інший колектив зніметься зі змагань. Таке допустити не можна, тому в Прем’єр-лігу потрібно включати тільки платоспроможні клуби.
