Незважаючи на відсутність збірної України на ЧС-2014, мундіаль до Бразилії з кількох причин став знаковим для українського футболу.
Дев’ять футболістів українського чемпіонату являло шість збірних світової першості, семеро взяли безпосередню участь у турнірі. Це Бернард, Срна, Едуардо, Бабатунде, Шуніч, Мігел Велозу і Ленс. Види і Вукоєвич були в заявці збірної Хорватії, але на полі не з’являлись.
Двоє футболістів з семи стали півфіналістами ЧС. Це гірник Бернард і динамівець Ленс. Між собою вони з’ясовували (правда, участі в матчі за третє місце не брали), кому дістанеться бронзова медаль. І відрізав її Джермейн Ленс. Для України ця подія стала історичною! Ленс – перший в історії ЧС призер чемпіонату України.
На ЧС-2014 Ленс провів чотири матчі, один в основі зі збірною Чилі, але жодного разу не відзначився голами. На стадії плей-офф зіграв тільки проти Коста-Ріки в чвертьфіналі.
Тему мундіалю, звичайно, торкнемося грунтовно. На самого автора теж накочує ностальгія: матч Голландія – Чилі спостерігав наживо в Сан-Паулу! Але спочатку поговоримо про сезоні, вже став для Ленса і «Динамо» дуже вдалим і мають шанси стати ще вдаліше. «Динамо» через шість років повернувся на Олімп, а Джермейн оформив свій другий чемпіонський титул, перший був з АЗ в чемпіонаті Голландії. У складі ПСВ чемпіоном Ленс жодного разу не був, хоч і пограв за эйндховенцев три роки.
ВТРАЧАЮ МОТИВАЦІЮ
– Джермейн, з ваших слів – перший сезон в Україні ви провалили. Другим роком задоволені?
– Так. Ми стали по-справжньому Командою. Звичайно, настрій трохи зіпсувала невдача з «Фіорентиною», але давайте будемо говорити прямо – ми далеко забралися в Лізі Європи. Перше місце в національній першості плюс чвертьфінал єврокубків це хороший крок вперед, хороший заділ перед майбутніми подвигами. За два роки в «Динамо» я поклав в свою колекцію дві медалі – чемпіонство і Кубок у минулому році. Я задоволений!
– Люди ті ж, що і рік тому у Блохіна, але результати на порядок краще. Успіх – цілком і повністю заслуга Реброва?
– І його теж, безперечно. З його призначенням налагодилася комунікація всередині колективу. Іноземці стали розуміти, що від них хочуть. Будучи футболістом Ребров був іноземцем, грав у англійському чемпіонаті. У нього європейський менталітет.
Він розуміє, що до чого і як. Це важливий момент в управлінні інтернаціональною командою. З упевненістю можу сказати, що атмосфера в колективі стала набагато приємніше. Беланда, Мбокані, я, Теодорчик та інші іноземці перестали відчувати себе чужинцями. Кожен розуміє завдання, кожен може поспілкуватися з тренером. Команда взяла правильний курс!
– Багато гравців, наприклад, Тайсон, Безус, вважають, що рівень чемпіонату катастрофічно впав із-за війни. Ви приєднаєтеся до колег?
– Це очевидно.
– З’явилося багато дивних матчів і великих результатів. Нічого такого на собі не відчули – в сенсі, в поведінці суперників?
– Напевно, футболіст в останню чергу може відчути щось недобре… та й в принципі я не вірю, що це може бути правдою. Пропускати голи, щоб крупно програти? Навряд чи. Причина в тому, що рівень багатьох команд різко впав.
Я згоден з Тайсоном та іншими футболістами, що чемпіонат України став менш привабливим. І мене як амбітного футболіста це засмучує. Якщо перемоги даються легко і без опору, це перестає приносити задоволення. Коли я прийшов у «Динамо» два роки тому, чемпіонат був дуже серйозним за рівнем. «Металіст» був сильною командою, яка боролася за чемпіонство. «Чорноморець» вибив ПСВ з Ліги Європи. «Динамо» нічого не могло вдіяти з «Чорноморцем» в чемпіонаті. Дві міцні команди покинули чемпіонат з-за війни. Було шістнадцять клубів, а стало чотирнадцять. Я не зможу назвати деякі команди, але участь їх у подальшому в чемпіонаті під великим питанням. Чемпіонат України не можна назвати привабливим видовищем. Я приходив в «Динамо» з почуттям, що буду грати в конкурентному чемпіонаті. Так воно і було в перший рік. Сьогодні ж ситуація діаметрально протилежна. Я втрачаю мотивацію.
– Ви вірите в те, що деякі клуби можуть поповнювати бюджет, плюндруючи букмекерські контори?
– У це можна повірити, враховуючи, як ви кажете, дивина багатьох результатів. Дуже багато питань викликають суперечки. Ніхто не впевнений у завтрашньому дні. Якщо я вам задам питання, яким ви бачите майбутнє українського чемпіонату, впевнений, ви теж не зможете відповісти. Футбол не може впливати на політичну ситуацію в країні. Тільки навпаки – політика впливає на футбол.
«ФІОРЕНТИНА» БУЛА НАБАГАТО КРАЩЕ
– Золота медаль чемпіонату України для вас значуща чи це не той титул, яким можна пишатися?
– Я жадібний до трофеїв та медалей і дуже пишаюся цим чемпіонством! Я ставав чемпіоном Голландії у складі АЗ, тепер став чемпіоном України з «Динамо»! Для мене будь-який цінний приз. Це визнання твоїх досягнень. І Кубок України, виграний в минулому році, цінний приз для мене. Я приїхав у Київ, щоб примножувати свої трофеї. Для мене не має значення, що це за приз – Кубок, чемпіонат чи Ліга Європи. Вони для мене всі однакові.
– Після яскравої перемоги над «Евертоном» здавалося, що «Динамо» під силу взяти Лігу Європи. Вам теж здавалося?
– І мені теж! У цьому сезоні «Динамо» якісно додало і командно, і індивідуально. Ми стали достатньо кваліфікованою командою, щоб перемогти в Лізі Європи.
– Що ж тоді завадило пройти «Фіорентину»?
– Домашній матч. Ми не грали в звичний футбол, до того ж пропустили на останніх секундах. 1:1 – не дуже комфортний результат перед повторною грою на виїзді. Як на мене, в іграх на виліт вкрай важливий жереб поля. Матч вдома – велика перевага! Ми поступалися «Генгаму» і «Евертону», але в домашніх зустрічах при своїх вболівальниках, які гнали нас вперед, суперника дотискали. Матч прекрасний ось що: ти знаєш, що робити і який результат тебе влаштовує. А свій вболівальник це додатковий гравець.
– Справедливо чи суддя видалив вас у Флоренції?
– Для мене це очевидна помилка рефері. Контакт мав місце. Це пенальті, я вважаю. Але суддя прийняв інше рішення. У футболі це буденна справа. Але якщо говорити чесно, навіть до цього моменту «Динамо» грало погано і не заслуговувала виходу в півфінал. «Фіорентина» була набагато краще. Звичайно, хто знає, як повернулася б гра, вкажи арбітр на «точку»!
– У Лізі Європи ви награли 56 матчів, забили 12 м’ячів. На рекорд націлились?
– Не ставлю перед собою такої мети. До того ж я не зовсім задоволений своїми показниками. Треба більше забивати!
– Вам цікаво або байдуже виступ «Дніпра» в Лізі Європи?
– Я говорив з українськими людьми і розумію, наскільки важливо українській команді заявити про себе в Європі у такий скрутний час. Про Україну і так не дуже добре відгукуються в Європі в даний момент, тому можливий тріумф «Дніпра» буде дуже до речі. Українська ліга втрачає в силі, але в той же час ми дійшли до чвертьфіналу, а «Дніпро» зіграє у фіналі. У будь-якому разі три українські команди залишилися на колишньому рівні і в Європі можуть боротися за трофеї.
– У парі «Дніпро» – «Аякс» на чиєму боці були ваші симпатії?
– Чесно? На боці «Дніпра». Я граю в українській лізі, і мені було важливо, щоб український клуб переміг голландський. Багато хто дивувалися в Голландії, чому Джермейн поїхав грати в якусь Україну. Ну ось вам підтвердження, що не в «якусь Україну», а у чемпіонат, де не менше сильних команд, ніж у тій же Голландії! Я ходив в Києві на матч «Зорі» з «Фейєноордом». Я попереджав голландців, що голими руками луганчан не взяти. Так і вийшло. «Фейєноорд» тільки дивом пройшов «Зорю».
СТРІНІЧ? ХТО ЦЕ?
– Ви знаєте такого гравця, як Іван Стрініч?
– Ні. А хто це?
– Лівий захисник «Наполі»! Екс-гравець «Дніпра».
– Не знаю такого гравця. А чому питаєте?
– Стрініч розповів нам в інтерв’ю, що сильніше гравця, ніж Ленс, в єврокубках він не бачив. Хто найсильніший ваш опонент на пам’яті?
– Я грав проти безлічі сильних захисників в єврокубках. Потрібно гарненько покопатися в пам’яті, щоб згадати самого сильного. Я не готовий!
– Рибалка говорив, що на день народження ви йому подарували парфуми. Ви знали, що 1 квітня також свій день народження відзначав Антунеш?
– Гаразд?
– Так!
– Під справи! Ніхто Антунеша-то і не привітав.
– Хто ваш найкращий друг в «Динамо»?
– Я не можу сказати, що у мене є один найкращий друг в команді. Правда, таким я можу назвати Аруну, але він вже не в команді. Проте в «Динамо» мені комфортно. Ми відзначаємо дні народження, зустрічаємося в ресторанах, проводимо час поза футболом. Колектив і справді чудовий, хоч і інтернаціональний.
– Що думаєте з приводу ситуації з Мбокані? Вважаєте, хто правий – він або Ребров?
– А що у них сталося?
– Мбокані незадоволений, що не грає.
– Я не суддя. У будь-якому випадку пхати туди ніс я не стану.
– Кравець забиває не менше, ніж Мбокані. А значить, він не гірше?
– Кравець розійшовся не на жарт, забиває і справді дуже багато. Це дуже добре для нього. Наше завдання, і моя зокрема, робити так, щоб він продовжував забивати. У «Динамо» три рівноцінних забивних форварда – Кравець, Теодорчик і Мбокані. Це дуже добре для команди.
– Коли ви прийшли в «Динамо», то сказали, що розраховуєте пограти тут два роки, після чого відбути в топ-чемпіонат. Все в силі або Ліга чемпіонів на горизонті змусила внести корективи в плани?
– Я вже говорив, що чемпіонат зараз не такий сильний. Але важливо, що «Динамо» буде грати в Лізі чемпіонів в груповому раунді. Це спонукає залишитися. Але
я не знаю, які пропозиції отримаю влітку. Йти у що б то не стало я не збираюся. «Динамо» стало сильною командою, може вдало виступити в Лізі чемпіонів. Це за те, щоб залишитися.
– Хто зараз сильніший: «Динамо» або ПСВ?
– «Динамо».
– Лідер ПСВ Мемфіс Депа переходить в «Манчестер Юнайтед». Чи ви вважаєте його своїм прямим конкурентом у збірній?
– Ні. Хоч Депа грає лівого вінгера, як і я, але я спокійно можу грати справа в атаці.
ФІНАЛ ЧС-2014 НАВІТЬ НЕ ДИВИВСЯ
– Як часто згадуєте чемпіонат світу в Бразилії?
– Дуже часто. Як тільки бачу гравців, які грали на ЧС, наприклад, у зустрічі «Баварії» і «Барселони», тут же пробігає: «О, а проти цих каталонських футболістів я грав у Бразилії»! Приємні спогади. На все життя!
– Бронзову медаль де зберігаєте?
– Будинки в Амстердамі.
– Вважаєте, Голландія заслуговувала більшого?
– Ми і так проробили відмінну роботу! Не вважаю поразку від Аргентини в півфіналі ганебним. Думаю, багато національні збірні хотіли б опинитися на нашому місці. На п’єдесталі пошани лише три місця, а сильних збірних у світі більше десятка.
– Наскільки сильно гра голландців була заточена під Роббена?
– Всі знають, якої сили це футболіст. Звичайно, коли Роббен на полі, збірна сильніша. Точно так повинно бути, тому що він топ-футболіст. Але у збірної Голландії є хлопці, які можуть замінити Роббена, якщо, не дай Бог, він травмований або щось ще. Збірна повинна вміти грати і без Роббена. Він не вічний.
– Що вас найбільше здивувало: поразка Бразилії від Німеччини (1:7) або поразки Іспанії від Голландії (1:5)?
– Катастрофа Бразилії. Вони грали вдома. Дивно це ще і з тієї причини, що в збірній Бразилії зібрані найсильніші футболісти.
– Чому Голландія легко розібралася з Іспанією, але мала труднощі з Коста-Рікою у чвертьфіналі?
– Я б не сказав, що ми легко обіграли Іспанію. Не дивіться на рахунок, він не відображає дійсності. У футболі дуже важливий МОМЕНТ. Якщо ти забиваєш в потрібний момент, отримуєш прилив енергії. Згадайте, як розвивалися події в тій зустрічі. Іспанія відкриває рахунок. Потім найпрекрасніший момент має Давід Сілва, але не реалізовує його. Якби Іспанія забила другий м’яч, впевнений, ми програли б. За п’ять хвилин до кінця тайму ми порівнюємо рахунок. Іспанці йдуть на перерву засмученими. Тільки починається другий тайм, як ми забиваємо другий м’яч. Це деморалізувало Іспанії остаточно. Вони мали перевагу в рахунку, але дуже швидко все обернулося проти них. Ми забили голи у потрібні моменти. Розумієте, про що я? Отримали адреналін і добили Іспанію.
З приводу Коста-Ріки двох думок бути не може. Кому було легко з Коста-Рікою? Нікому. Ця збірна показала свою силу в групі, зайнявши перше місце в квартеті з Італією, Англією та Уругваєм.
– Хто повинен був бити п’ятий пенальті в серії пенальті з костариканцми? Не ви, випадково?
– Ні-ні. У списку б’ють я не значився. А хто був п’ятий, чесно, не пам’ятаю.
– Луїс ван Галь вибирав, хто буде пробивати, або самі гравці говорили, хто себе почуває?
– Першим ділом він для себе визначив, хто краще виконує 11-метрові. А потім питав про самопочуття.
– Відпрацьовували пенальті?
– Звичайно. У плей-офф частенько справа закінчується футбольною лотереєю.
– Ваш найкращий матч на мундіалі?
– Мені складно відповісти. З тієї причини, що з семи матчів на турнірі я тільки в грі з Чилі вийшов з перших хвилин. В інших випадках з’являвся з лавки. Друга причина – тактична модель. Перед мундіалем Голландія зазвичай грала за схемою 4-3-3, а в Бразилії Луїс ван Галь волів 5-3-2 або 5-2-2-1. Це було незвично для мене і створювало певний дискомфорт. Тому я не зможу виділити кращу гру.
– Відлітали з Бразилії після фіналу?
– Ні. На наступний ранок після гри за третє місце.
– Вболівали за Німеччину чи Аргентини у фіналі?
– Ні за кого. Я не дивився фінал і навіть не переглядав.
– Що вам вдалося побачити або відвідати в Бразилії?
– Мені з сім’єю найбільше сподобалася поїздка на екскурсію фавелами Ріо.
– Що привезли з Бразилії в якості сувенірів?
– Нічого такого. Бронзову медаль. Це найкращий подарунок!
– Останній раз за Голландію ви грали проти Ісландії в жовтні минулого року. Хіддінк більше не викликав з-за того, що невдало зіграли? Чи є інша причина?
– Спитайте в нього! (На наступний день після інтерв’ю Хіддінк оголосив склад на червневі гри з США та Латвією. Ленс опинився в числі запрошених. – В. П.)
– З чемпіонату України у збірну Голландії на ЧЄ-2016 потрапити буде непросто?
– Чемпіонат України тут не грає жодної ролі. Його не дивляться. А ось Ліга чемпіонів це великі оглядини. «Динамо» буде грати в ЛЧ і, сподіваюся, виявиться на увазі. Якщо в іграх ЛЧ я покажу себе з найкращого боку, думаю, тренери збірної покличуть мене на Євро-2016.
– Голландія йде на третьому місці в групі. Збірну сильно критикують?
– Дуже! Голландія провела кілька жахливих матчів. Якщо подивитися на список учасників нашої групи, то ми повинні були перемагати в усіх матчах. Ми по-дурному програли у кількох зустрічах, з-за чого опинилися в незручному становищі.
– Думками вже у плей-офф?
– Ні. Шанси кваліфікуватися на Євро напряму є. Вважаю, Голландія схаменеться у другому колі. Побачите, Голландія кваліфікується з першого або другого місця!
– А якщо раптом випаде так, що в плей-офф Голландія зіграє з Україною – ви будете впевнені, що голландці виграють? Або краще взагалі уникнути зустрічі з Україною?
– Україна теж сильна збірна. Але якщо їй випаде грати з Голландією, в України мало шансів. Голландія сильніше!
– Ван Галь і Хіддінк. У чому наставники схожі і чим кардинально різняться?
– Вони тотально розрізняються! Але буде неправильно, якщо я почну порівнювати тренерів, з якими працював і з яким працюю.
СУРИНАМ – МОЯ ДРУГА БАТЬКІВЩИНА
– Джермейн, ваше друге ім’я Марсиано – не в честь чи боксера Роккі Марчіано?
– Ні. По правді кажучи, я навіть не питав у матері, на честь кого друге ім’я ношу. А ось Джермейном нарекли на честь Джермейна Дюпрі, американського репера і продюсера. Своїм ім’ям я дуже задоволений.
– Хто з родичів проживає в Суринамі?
– У мене там численна рідня. Періодично я відвідую дядьків і тіток. І бабуся ще живе в Суринамі.
– Ви грали за збірну Сурінаму на невизнаному ФІФА турнірі. Були думки виступати за Сурінам на постійній основі?
– Зрозуміло, немає. На той момент для мене було честю захищати кольори збірної Сурінаму. Ми непогано виступили на турнірі посіли призове місце, я забив кілька м’ячів. Пишаюся, що провів кілька ігор за Сурінам. Це друга батьківщина. У збірної Нідерландів багато гравців суринамської походження. Якщо Сурінам збере всіх своїх уродженців, то буде не тільки виносити всіх як мінімум в зоні КОНКАКАФ, але і стабільно грати на чемпіонатах світу. (Ось тільки дивна політика місцевої футбольної асоціації не дозволяє це робити. У збірну Сурінаму принципово не кличуть тих, хто грає за кордоном! – Ред.)
– У чому феномен Сурінаму? Чому така маленька країна — менше 600 тис. населення – так чи інакше причетна до появи неймовірної кількості футболістів світового класу (тільки в голландських лігах понад півтори сотні гравців з таким походженням!)?
– Суринам був колонією Нідерландів. Суринамці сім’ями мігрували в Голландію. Для прикладу, моя родина переїхала з Суринаму в Голландію в пошуках роботи. Я виріс в Голландії, тому і став грати за місцеву збірну. Якби Сурінам не був колонією Голландії, багатьох відомих футболістів суринамської походження світ ніколи б не дізнався. Голландія дала нам свободу вибору!
– Перелічіть відомих суринамцев.
– Патрік Клайверт, Едгар Давідс, Кларенс Зеєдорф, Арон Вінтер, Франк Райкард, Руд Гулліт. Я можу продовжувати дуже довго!
– Чи знаєте ви таких гравців збірної Сурінаму – Дренте-молодший, Гротфам, Веберс? Або таку легенду, як Кліфтон– 68 матчів, 79 голів?
– Як я можу не знати!
– Знаєте, хто корінні жителі Сурінаму?
– Без поняття.
– Мароны. (Якщо точніше, то індіанці араваки – див. чудову книгу Фідлера про Білому Ягуарі. А мароны, які подарували назва одного з романів Майна Ріда, – вже нащадки чорношкірих рабів, так би мовити, світлі негри. Власне, суринамские футболісти так і виглядають. -Ред.) Хто був кумиром вашого дитинства?
– Бразилець Роналдо.
– Назвіть трійку найбільш видатних футболістів збірної Голландії всіх часів.
– Ух… Я можу назвати таких футболістів, як ван Бастен, Гулліт і Райкард, але справа в тому, що в справі їх я не бачив. Тільки нарізки ігор і голів. Це футболісти не мого минулого. Я можу називати тих, кого бачив. Це Арьєн Роббен, Уеслі Снейдер, Робін ван Персі… Але крім цих хлопців в Голландії достаток найяскравіших футболістів. Тому однозначної відповіді на це питання у мене немає. Я не можу виділити трьох найкращих. Я можу назвати п’ятдесят футболістів!
– Складіть команду мрії Джермейна Ленса – з тих, з ким пограли.
– А можна так, щоб я назвав тільки тих, з ким грав в Голландії? Просто боюся когось пропустити! У мене зараз хороша команда, але і прекрасні відносини з колишніми голландськими партнерами. І якщо я когось забуду, вони образяться на мене.
– Як скажете.
– Кеннет Вермеер у воротах. Справа в захисті Грегорі ван дер Віл, зліва – Йетро Віллемс. У центрі Вільфред Боума і мексиканець Ектор Морено. У півзахисті – Жоржиньо Вейналдум, Понтус Вернблум та Мусса Дембеле. В атаці – Шота Арвеладзе, Мемфіс Депа і Лусіано Нарсінг.
СТРАХ ЛІТАТИ ПЕРЕБОРОВ
– Денніс Бергкамп страждав аерофобію і з певного моменту перестав літати. Знаєте, з якої причини?
– Ні. З якої?
– Через авіакатастрофи в Парамарібо в 1989 році. На борту літака перебувала команда голландських футболістів суринамської походження, які прямували на історичну батьківщину для участі в турнірі з трьома місцевими клубами. Багатьом іменитим голландським гравцям, чия участь у турнірі планувалося, відмовили в участі їх клуби, в тому числі і Бергкампу. В авіакатастрофі загинув близький друг Бергкампа Вирджелл Юманкхан.
Втім, тоді ще Денніс не відчував дискомфорту від перебування на борту літака, але все змінилося в 1994 році, коли збірна Нідерландів спрямовувалася на чемпіонат світу в США. Журналіст, який летів разом з командою, пожартував, що у нього в сумці бомба. Безневинна жарт зіграла, вибачте за тавтологію, злий жарт з Бергкампом. Футболісту терміново знадобилася психологічна допомога… (Цікаво, що зробили з тим журналістом? – Ред.)
– На вашій пам’яті хто-небудь з футболістів боявся літати?
– Так я теж страждав на аерофобію, але переборов страх! Літати доводиться дуже часто.
– Коли-небудь всередині Голландії літали?
– Ніколи!
– Едгар Давідс був єдиним у світі футболістом, якому дозволили грати в окулярах. (Не єдиним. Крім прикладів з глибокої історії, був, наприклад, Анджело Ді Лівіо.– Ред.) Не чули, це йому не заважало?
– У нього були серйозні проблеми із зором. Йому дали «добро», і грав він не гірше, ніж без очок.
І виглядав стильно!
– Це так!
– Вам важливо, як ви дивитесь на екрані?
– Я не можу відповісти «ні». Звичайно, так! Але це не стосується виключно футболу. Я люблю виглядати стильно в повсякденному житті, не обов’язково на ТБ.
– Девід Бекхем за один похід в салон краси витрачає 300 євро. У скільки євро вам обходяться походи до стиліста, перукаря?
– 50 євро.
– Кого б ви назвали найстильнішою гравцем «Динамо», звичайно, після Джермейна Ленса?
– (сміється). Я думаю, всі стильні.
– Мігел Велозу, здається, більше за інших?
– Це оманливе враження. Всі намагаються одягатися по моді.
– У вас дві дочки – Єва і Сієнна. У березні народився син. Як назвали?
– Скайлер.
– Одна з ваших головних захоплень – мотоцикли. Знаєте, що Шовковський теж ганяє на байках?
– Так.
– Може, каталися разом?
– Ні, я не самогубець. Я бачу, як водять в Україні. Це може закінчитися для мене плачевно.
– Де ви ще черпаєте адреналін? Як щодо стрибка з парашутом або банджі-джампінг?
– Страшно боюся цих речей!
– Продовжіть фразу: «Життя – це…»
– Це здоров’я. Здоров’я моїх дітей і рідних. Прожити життя треба красиво і щасливо.
